ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ: ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ, ВИДИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису
УДК 340.113

ЛЮБЧЕНКО МАРІАННА ІВАНІВНА

ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ: ПОНЯТТЯ, ОСОБЛИВОСТІ, ВИДИ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Дашковська Олена Ростиславівна
доктор юридичних наук, доцент

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ………………………………………………………………...11

1.1. Поняття та ознаки юридичного терміна як визначального елемента юридичної термінології ………………………………………. ……………….11
1.2. Класифікація юридичних термінів………………………………............34
1.3. Дефініції юридичних термінів……………………....................................57

Висновки до розділу1…………………………………………….………......81

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОНОДАВЧОЇ ТА НАУКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ УКРАЇНИ…………………………………………………83

2.1. Характеристика законодавчих термінів України ……………………...83
2.2. Терміни юридичної науки………………………………….….…..…..121
2.3. Напрями впливу вітчизняної науки на якість термінології законодавства…………………………………………………………………….145

Висновки до розділу 2………………………………… …………………...159

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….......165

ВСТУП
Актуальність теми. Активний розвиток правової системи України зумовлено у першу чергу відмовою від вузьконормативного розуміння права, звільненням від надмірної заідеологізованості, що довгий час була характерною для вітчизняної юридичної науки і практики. Одночасно процеси міжнародної інтеграції, уніфікації та гармонізації правового регулювання потребують вдосконалення форм вираження права, зокрема, вирішення мовно-технічних проблем у сфері правового регулювання, вироблення системи науково обґрунтованих вимог, техніко-юридичних правил, прийомів, способів та засобів розробки і викладення нормативно-правових та інших юридичних актів, їх адаптації до законодавства Європейського Союзу.
Право може бути ефективним регулятором суспільних відносин тільки тоді, коли його внутрішня і зовнішня форми відповідають найвищим стандартам юридичної техніки. Реалізація принципів права, прав і свобод людини і громадянина неможлива без визначеності, ясності та недвозначності правових приписів, в яких закріплюються норми права. Мова нормативно-правових та інших юридичних актів, юридичної науки і практики є одним з показників рівня розвитку правової системи суспільства. Держава має бути зацікавлена в юридичній мові, зрозумілій для всіх її громадян, яка стане надійним засобом комунікації в процесі правового регулювання, управління, судочинства, оскільки недосконалість юридичної мови негативно позначається на формуванні правової свідомості, сприяє проявам правового нігілізму.
Одним із малодосліджених, але важливих аспектів мови права є юридична термінологія, від точності, ясності та зрозумілості якої і залежить стан мови права в цілому.
В радянський період, в умовах командно-адміністративної системи, проблемам мови і стилю законодавства приділялося недостатньо уваги. Недооцінка вимог юридичної техніки, відсторонення кваліфікованих спеціалістів від законотворчого процесу, відсутність ґрунтовних наукових праць з цієї проблематики – все це негативно позначалося на якості законів та інших юридичних актів.
В останні роки відбувається значне підвищення уваги науковців і практиків до проблем зовнішньої форми права. Вченими активно досліджуються різні аспекти мови нормативних правових актів, їх термінології. Проте все ще залишається невирішеною велика кількість питань, зокрема щодо природи юридичної термінології, системи вимог, яким вона має відповідати, а також визначення основних напрямів її впливу на процеси регулювання суспільних відносин. Дослідження правової термінології зводиться переважно до характеристики термінології нормативно-правових та інших юридичних актів, поза увагою залишається такий важливий аспект формування та функціонування юридичної термінології, як наукові терміни.
Підвищення якості правового регулювання неможливе без усвідомлення необхідності забезпечення належних умов для вивчення представниками юридичної професії різних аспектів мови права, її особливостей, вимог, яким вона має відповідати. Юридична термінологія є тим інструментом, що дає змогу не лише сформулювати зміст юридичного документа, а й забезпечити адекватне усвідомлення суб’єктами змісту правової вимоги.
Зазначені обставини свідчать про актуальність теми дисертації, необхідність проведення загальнотеоретичного дослідження проблемних питань, пов’язаних із юридичною термінологією.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язано з тематикою науково-дослідних робіт кафедри теорії держави і права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» і виконано в межах Державної цільової комплексної програми «Загальнотеоретичні проблеми правотворення та правозастосування в умовах формування правової держави» (номер державної реєстрації 0106U002283). Тема дисертації затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, протокол № 5 від 19.12.2008 р.
Мета й завдання дослідження. Основна мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному теоретичному вивченні юридичної термінології, розкритті її сутності та особливостей, з’ясуванні значення у правовому регулюванні суспільних відносин. Відповідно до зазначеної мети були поставлені такі завдання:
– визначити поняття юридичної термінології та юридичного терміна як її визначального структурного елементу та охарактеризувати його ознаки;
– надати класифікацію юридичних термінів та з’ясувати особливості їх різних видів;
– визначити вимоги, яким має відповідати термінологія нормативних правових актів та охарактеризувати рівень відповідності їм вітчизняної законодавчої термінології;
– дати характеристику наукових термінів, встановити прояви взаємовпливу і напрями взаємодії між законодавчою термінологією та термінологією юридичної науки;
– описати основні напрями впливу юридичної науки на вдосконалення термінології нормативних правових актів України;
– виявити зв’язок між правовою культурою та мовною підготовкою суб’єктів правового регулювання, надати пропозиції щодо вивчення проблем юридичної термінології у навчальному процесі;
– виявити головні тенденції розвитку юридичної термінології в Україні.
Об’єктом дослідження є юридична термінологія, її роль та значення в правовому регулюванні суспільних відносин.
Предметом дослідження є закономірності виникнення, розвитку і вдосконалення юридичної термінології нормативних правових актів та юридичної науки, її основні особливості та напрями впливу на національну правову систему.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система використовуваних у взаємозв’язку філософських, загальнонаукових та власне правових методів і принципів. В роботі використовувалися, зокрема, такі принципи та методи:
діалектичний метод – при досліджені різноманітних аспектів формування і розвитку юридичної термінології в їх цілісності та причинно-наслідковій обумовленості, на основі принципів, законів і категорій діалектики було надано характеристику процесу становлення юридичних термінів впродовж історичного розвитку суспільства і науки, поєднання аналізу й синтезу використовувалося при з’ясуванні співвідношення різних видів юридичних термінів;
синергетичний підхід (у співвідношенні з діалектичним методом на основі принципу доповнюваності) – при з’ясуванні ступеня стабільності юридичної термінології;
герменевтичний – при аналізі окремих нормативних правових актів та їх приписів стосовно наявності в них термінологічних вад;
логічний – для аналізу ознак юридичної термінології в цілому та юридичного терміна як її основної складової, визначення процесу надання дефініцій юридичним термінам, виокремлення основних особливостей законодавчих та наукових термінів;
системний підхід – дозволив провести класифікацію юридичних термінів, встановити зв’язок між різними їх видами, розкрити таку ознаку юридичної термінології, як системність, розглянути законодавчу та наукову термінологію не як відокремлені явища, а як взаємообумовлені та взаємодоповнюючі складові юридичної термінології;
історичний – застосовувався для розкриття динаміки й тенденцій розвитку юридичної термінології в Україні, встановлення зміни значень юридичних термінів, розкриття закономірностей їх формування і функціонування;
порівняльний – дав змогу здійснити порівняльний аналіз таких категорій, як термінологія нормативних правових актів (законодавча термінологія) та термінологія науки права, наукові терміни та доктринальні терміни тощо;
формально-юридичний – використано при аналізі положень нормативно-правових актів, встановленні зовнішніх ознак правових явищ, їх відмінності між собою та виробленні дефініцій;
соціологічний – для вивчення особливостей юридичної термінології в практико-прикладному аспекті, а саме з виявлення та вивчення соціальних факторів, які визначають потребу у формуванні або зміні юридичної термінології;
філологічний метод сприяв дослідженню мови юридичних актів, застосуванню мовних правил для дослідження особливостей мови права.
Робота виконана на засадах методологічного плюралізму та інтегрального підходу до праворозуміння.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній юридичній науці здійснено комплексний загальнотеоретичний аналіз юридичної термінології як одного з елементів правової системи, її особливостей та видів, теоретичних та прикладних проблем функціонування, обґрунтовано низку концептуальних понять, теоретичних положень і висновків щодо характеристики цієї категорії з метою вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, підвищення його ефективності. Так, уперше в українській юридичній науці:
– встановлено, що особливістю термінології правової науки та законодавства України на сучасному етапі її розвитку є перехідний характер, пов’язаний із необхідністю приведення її у відповідність до реалій ринкових економічних відносин, судово-правової та муніципальної реформ, європейських стандартів;
– здійснено розмежування законодавчої та наукової юридичної термінології за такими критеріями: 1) за обсягом; 2) за формою об’єктивації; 3) за ступенем обов’язковості; 4) за рівнем стабільності; 5) за характером та цілями; 6) за характером дефініцій термінів;
– обґрунтовано новий підхід до розуміння правової природи дефініцій, що формулюються у процесі практичної юридичної діяльності. Такі дефініції слід відносити до правореалізаційних, оскільки вони є результатом діяльності саме з реалізації норм права, у першу чергу, правоінтерпретаційної та правозастосовної;
– охарактеризовано співвідношення наукових та доктринальних юридичних термінів. Зокрема, встановлено, що терміни правової науки не можна повністю ототожнювати із доктринальними, що пояснюється різницею між наукою і доктриною. Термінами правової науки можуть бути як доктринальні терміни, так і ті, що, не належать до них, оскільки не отримали загального визнання серед науковців.
Удосконалено:
– ознаки юридичного терміна, до яких віднесено такі: 1) це слово або словосполучення; 2) виступає узагальненим найменуванням певного правового поняття або поняття, яке не є правовим, але в результаті функціонування у сфері юриспруденції набуває специфічних змістовних відтінків; 3) як правило, вводиться в обіг юридичною наукою або законодавцем; 4) характеризується емоційною нейтральністю та відносною стійкістю;
– теоретичні положення вчення про поділ юридичних термінів за їх функціональною поширеністю. Зокрема, встановлено, що до групи загальновживаних термінів належать слова, які увійшли до сфери права із літературної мови та в результаті семантизації набули чітких меж та суто правового забарвлення. Загальновживані слова, які не змінюють свого значення у сфері права, а вживаються у тому ж значенні, що й у побуті, не належать до юридичних термінів;
– визначення поняття юридичного терміна як слова або словосполучення, яке виступає узагальненим найменуванням певного правового поняття або поняття, яке не є правовим, але в результаті функціонування у сфері юриспруденції набуває специфічних змістовних відтінків, як правило, вводиться в обіг юридичною наукою або законодавцем, характеризується емоційною нейтральністю та відносною стійкістю.
Набули подальшого розвитку:
– концепція про функціональну природу юридичного терміна, відповідно до якої не можна протиставляти термін і загальновживану лексику, адже багато властивостей загальновживаних слів притаманні термінам, але в дещо зміненому вигляді, який на них накладають офіційність, емоційна нейтральність тощо;
– характеристика вимог, яким має відповідати термінологія нормативних правових актів;
– питання про поділ дефініцій на номінальні та реальні. Зокрема, обґрунтовано положення про те, що якщо всі законодавчі дефініції за своєю формою є номінальними, а за змістом ‒ максимально наближеними до реальних, то дефініції наукових термінів, зумовлені метою наукового дослідження, завданнями об’єктивного пізнання правової дійсності, мають бути реальними.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані:
у науково-дослідницькій сфері – для подальшого вивчення сутності, змісту, особливостей юридичної термінології у межах теорії держави і права, порівняльного правознавства, юридичної деонтології, а також галузевими юридичними науками – для формування чіткого, системного та послідовного термінологічного апарату і покращення мови вітчизняного законодавства;
у сфері нормотворчості та правозастосування – для вдосконалення чинного законодавства та юридичної практики, при розробці проектів нормативних правових актів. Отримані результати, зокрема, сприятимуть подоланню неузгодженості та безсистемності вітчизняного законодавства, забезпеченню мовної доступності нормативних правових актів для їх адресатів;
у навчальному процесі – при підготовці підручників і навчальних посібників, при викладенні курсу теорії держави і права, порівняльного правознавства, галузевих навчальних дисциплін, при складанні навчальних програм, а також введенні таких нових навчальних дисциплін, як «Мова права», «Юридична термінологія» тощо. Крім того, отримані результати сприятимуть підвищенню рівня професійної підготовки майбутніх юристів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», на наукових та науково-практичних конференціях, «круглих столах» і наукових семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми державного будівництва та місцевого самоврядування на сучасному етапі» (м. Харків, 2009 р.); «круглому столі» «Права людини – основа реформування законодавства та удосконалення правозастосовної діяльності» (до 60 – річчя прийняття Загальної декларації прав людини) (м. Харків, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Другі конституційні читання», присвяченій пам’яті академіка права Ю. М. Тодики (м. Харків, 2009 р.); науково-практичній конференції «Правова система України: проблеми і тенденції розвитку» (м. Харків, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку правової системи України» (м. Одеса, 2010 р.); Міжнародній науковій конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Треті конституційні читання», присвяченій пам’яті академіка права Ю. М. Тодики (м. Харків, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Особистість. Суспільство. Право», присвяченій 10-річчю Полтавського юридичного інституту (м. Полтава, 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у дев’яти публікаціях, зокрема у трьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, та шести тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розкритті поняття юридичної термінології, її особливостей та ролі у правовій системі України. Головними науковими і практичними результатами дослідження є наступні висновки:
1. Юридична термінологія – це система юридичних термінів, кожен з яких слугує основною одиницею юридичного тексту, є словом або словосполученням, яке виступає узагальненим найменуванням певного правового поняття або поняття, яке не є правовим, але в результаті функціонування у сфері юриспруденції набуває специфічних змістовних відтінків, як правило, вводиться в обіг юридичною наукою або законодавцем, характеризується емоційною нейтральністю та відносною стійкістю.
2. За функціональною поширеністю юридичні терміни поділяться на загальновживані, спеціально-юридичні та спеціально-технічні. До загальновживаних термінів належать слова, які увійшли до сфери права із літературної мови та в результаті семантизації набули чітких меж та суто правового забарвлення. Загальновживані слова, які не змінюють свого значення у сфері права, а вживаються у тому ж значенні, що й у побуті, не належать до юридичних термінів.
3. Обґрунтовано новий підхід до розуміння правової природи дефініцій, що формулюються у процесі практичної юридичної діяльності. Такі дефініції слід відносити до правореалізаційних, оскільки вони є результатом діяльності саме з реалізації норм права, у першу чергу, правоінтерпретаційної та правозастосовної.
4. Якщо всі законодавчі дефініції за своєю формою є номінальними, а за змістом ‒ максимально наближеними до реальних, то дефініції наукових термінів, зумовлені метою наукового дослідження, завданнями об’єктивного пізнання правової дійсності, мають бути реальними.
5. Одним з елементів принципу доступності норм права є впорядкованість та чіткість термінології нормативно-правових актів, її точність та однозначність, простота, стислість, обмежене вживання термінів іноземного походження, стабільність, єдність термінології нормативно-правових актів, оптимальна кількість дефінованих термінів.
6. Особливістю термінології правової науки та законодавства України на сучасному етапі її розвитку є перехідний характер, пов’язаний із необхідністю приведення її у відповідність до реалій ринкових економічних відносин, судово-правової та муніципальної реформ, європейських стандартів.
7. Термінологія юридичної науки і термінологія законодавства тісно пов’язані та взаємодіють між собою. Більш того, наука оперує всіма термінами нормативних актів, тобто термінологія науки включає в себе як законодавчі терміни, так і інші терміни, що не закріплені в нормативно-правових актах.
8. Порівняльний аналіз законодавчої та наукової термінології дозволив виокремити наступні критерії їх розмежування: 1) обсяг; 2) форма об’єктивації; 3) ступінь обов’язковості; 4) рівень стабільності; 5) характер та цілі; 6) характер дефініцій термінів;
9. Наукові терміни не можна повністю ототожнювати із доктринальними, що пояснюється різницею між наукою і доктриною. Термінами правової науки можуть бути як доктринальні терміни, так і ті, що, не належать до них, оскільки не мають конвенціонального характеру.
10. До основних напрямів підвищення рівня якості термінології вітчизняного законодавства можна віднести такі: формування термінологічного апарату законодавства та сприяння його подальшому розвитку та удосконаленню; уніфікацію юридичних термінів та правил, яким вони мають відповідати; запровадження термінологічно-мовної експертизи нормативних правових актів; введення до навчальних програм юридичних спеціальностей у вищих закладах освіти спеціалізованих мовних дисциплін («мова права», «юридична лінгвістика» тощо); навчання нормопроектувальників, підвищення їх кваліфікації; залучення представників органів державної влади до проведення конференцій, «круглих столів» тощо, на яких обговорюються важливі проблеми стану нормативних правових актів в Україні, висловлюються пропозиції щодо удосконалення їх якості та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев, С. С. Общая теория права : учебник / С. С. Алексеев. – 2-е изд. – М. : Проспект, 2009. – 528 с.
2. Алексеев, С. С. Право: азбука-теория-философия: опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
3. Алексеев, С. С. Право на пороге нового тысячелетия. Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 2000. – 256 с.
4. Алексеев, С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / С. С. Алексеев. – Свердловск : Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – Т. 1 : Основные вопросы общей теории социалистического права. – 395 с.
5. Алексеев, С. С. Проблемы теории права: курс лекций : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. 2 : Нормативные юридические акты применения права. Юридическая наука (правоведение). – 360 с.
6. Алексеев, С. С. Социальная ценность права в советском обществе : монография / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1971. – 198 с.
7. Антонович, М. М. Проблеми уніфікації юридичної термінології з прав людини / М. М. Антонович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали III регіон. наук. конф. (лют. 1997 р.). – Л., 1997. – С. 58–61.
8. Артикуца, Н. В. Законодавчі терміни та їх визначення / Н. В. Артикуца // Наукові записки / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». – К., 2009. – Т. 90 : Юридичні науки. – С. 39–44.
9. Артикуца, Н. В. Інноваційна модель фахово-мовної підготовки правників України / Н. В. Артикуца // Ученые записки. Серия «Филология. Социальные коммуникации» / Таврич. нац. ун-т им. В. И. Вернадского. – Симферополь, 2009. – Т. 22. ‒ № 1. – С. 546–550.
10. Артикуца, Н. В. Мова права і юридична термінологія : навч. посіб. / Н. В. Артикуца. – 2-е вид., змін. і допов. – К. : Стилос, 2004. – 277 с.
11. Артикуца, Н. В. Мова права та її вивчення студентами юридичних спеціальностей у вищих навчальних закладах України / Н. В. Артикуца // Культура народов Причерноморья. – 2004. – Т. 2. ‒ № 49. – С. 155–157.
12. Балтаджи, П. М. Перекладацька діяльність як фактор формування сучасної системи юридичних термінів / П. М. Балтаджи // Сучасний вимір держави та права : зб. наук. пр. / під ред. В. І. Терентьєва, О. В. Козаченка. – Миколаїв, 2008. – С. 33–35.
13. Балтаджи, П. М. Юридична мова правозастосовних актів : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / П. М. Балтаджи. – К., 2008. – 20 с.
14. Баранов, В. М. Истинность норм советского права. Проблемы теории и практики / В. М. Баранов ; под ред. М. И. Байтина. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1989. – 400 с.
15. Баранов, В. М. Логические основания законодательной дефиниции / В. М. Баранов, В. Б. Першин, И. В. Першина // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы : материалы междунар. "кругл. стола" (Черновцы, 21-23 сент. 2006 г.). – Н. Новгород, 2007. – С. 240–260.
16. Батурина, С. В. Традиции российской правовой доктрины : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Батурина Светлана Владимировна. – Краснодар, 2008. – 185 с.
17. Бейтс, Т. Ст. Дж. Н. Законопроектування для користувачів законодавства : пер. з англ. / Т. Ст. Дж. Н. Бейтс // Нариси з нормопроектування / за ред. Р. Бержерона. – Оттава, 1999. – С. 81–113.
18. Белоконь, Н. В. Юридическая терминология как средство развития правосознания и воспитания правовой культуры в процессе подготовки правоведов / Н. В. Белоконь // Юрид. техника. – 2009. – № 3. – С. 115–117.
19. Бельский, К. С. Финансовое право: наука, история, библиография : учеб. пособие / К. С. Бельский. – М. : Юристъ, 1995. – 298 с.
20. Бельчиков, Ю. А. Интернациональная терминология в русском языке / Ю. А. Бельчиков. − М. : Учпедгиз, 1959. – 276 с.
21. Бержель, Ж.-Л. Общая теория права / Ж.-Л. Бержель ; пер. с фр. Г. В. Чуршукова ; под. ред. В. И. Даниленко. – М. : Nota bene, 2000. – 576 с.
22. Бержель, Ж.-Л. Про деякі засоби нормативного вираження / Ж.-Л. Бержель // Нариси з законопроектування : пер. з фр. / під ред. Р. К. Бержерона. – Оттава, 1999. – С. 263–278.
23. Бержерон, Р. Правила нормопроектування / Р. Бержерон. – Оттава : М-во юстиции Канады, 1998. – 59 с.
24. Библер, В. С. Понятие как элементарная форма движения науки (логическая постановка проблемы) / В. С. Библер // Арсеньев А. С. Анализ развивающегося понятия / А. С. Арсеньев, В. С. Библер, Б. М. Кедров. – М., 1968. – С. 18–98.
25. Биля, І. О. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Биля Ірина Олександрівна. – Х., 2003. – 219 с.
26. Биля-Сабадаш, І. О. Мовностилістичні правила вираження змісту нормативних правових актів / І. О. Биля-Сабадаш // Форум права. –2009. – № 1. – С. 35–42.
27. Богачова, О. В. Законотворчий процес в Україні: проблеми вдосконалення : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Богачова Олена Вікторівна. – К., 2006. – 238 с.
28. Бойко, А. Н. Язык уголовного закона и его понимание : монография / А. Н. Бойко. – М. : Юрлитинформ, 2010. – 308 с.
29. Бульба, М. С. Влияние исторического фактора на формирование юридических терминосистем во французском и русском языках / М. С. Бульба // Вестн. Моск. гос. лингвист. ун-та. – 2002. – Вып. 466 : Иностранный язык для специальных целей: лингвистические и методические аспекты. – С. 149–161.
30. Бэкон, Ф. Новый Органон / Ф. Бэкон. – М. : Соцэкгиз, 1935. – 382 с.
31. Васильев, А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
32. Васьковский, Е. В. Руководство к толкованию и применению законов : практ. пособие / Е. В. Васьковский. − М. : Конкорд, 1997. – 107 с.
33. Васьковский, Е. В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов / Е. В. Васьковский. – М. : ЦентрЮрИнфоР, 2002. – 508 с.
34. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і доповн.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
35. Венегров, А. Б. Теория государства и права : учеб. для юрид. вузов / А. Б. Венегров. – М. : Новый Юрист, 1998. – 530 с.
36. Венедиктов, В. С. Юридична лінгвістика і реформування трудового законодавства України / В. С. Венедиктов // Право і лінгвістика : матеріали II міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 ч. – Сімф., 2004. – Ч. 2. – С. 70–77.
37. Вербенєц, М. Б. Юридична термінологія української мови: історія становлення і функціонування : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Вербенєц Мая Богуміла. – К., 2004. – 242 с.
38. Вербенєц, М. Типологія системних відношень української та польської юридичних субмов / М. Вербенєц // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. – К., 2004. – Вип. 10. – С. 103–115.
39. Веренкіотова, О. Категорія «поняття» у теорії та філософії права / О. Веренкіотова // Підприємництво, госп-во і право. – 2008. – № 10. – С. 75–78.
40. Виноградов, В. В. Русский язик. Грамматическое учение о слове : учеб. пособие / В. В. Виноградов. – М. : Высш. шк., 1972. – 613 с.
41. Винокур, Г. О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г. О. Винокур // Труды / Моск. ин-т истории, философии и лит. – М., 1939. – Т. 5: сб. ст. по языкознанию. – С. 3–54.
42. Вишновецька, С. В. Доктрина трудового права / С. В. Вишновецька // Ерліхівський збірник / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, юрид. ф-т. – Чернівці, 2002. – Вип. 3 : Наукові доповіді та повідомлення [всеукраїнської наукової конференції «Сутність, цілі та засоби права»]. – С. 37–45.
43. Віденська конвенція про право міжнародних договорів [Електронний ресурс] : від 23 трав. 1969 р. // Законодавство України : офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. – Заголовок з екрана.
44. Власенко, Н. А. Проблемы точности выражения формы права (лингво-логический анализ) : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Власенко Николай Александрович. – Екатеринбург, 1997. – 180 с.
45. Власенко, Н. А. Судебные правовые дефиниции: природа, функции, основания деления и виды / Н. А. Власенко // Журн. рос. права. – 2009. – № 12. – С. 58–68.
46. Власенко, Н. А. Язык права : монография / Н. А. Власенко. – Иркутск : Вост.-Сибир. книж. изд-во : Норма-плюс, 1997. – 248 с.
47. Власенко, Н. А. Языковые и графические средства законодательной техники / Н. А. Власенко // Законодательная техника : науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихомирова. – М., 2000. – С. 147–162.
48. Гаджиев, К. С. Политическая наука : учеб. пособие / К. С. Гаджиев. – М. : СОРОС, 1996. – 426 с.
49. Гвоздецький, В. Д. Вагома праця науково-педагогічного персоналу Академії управління МВС – навчальний посібник із нової міждисциплінарної галузі знань «Правнича лінгвістика» / В. Д. Гвоздецький, К. С. Серажим // Вісник Академії управління МВС. – К., 2010. – № 2. – С. 204–206.
50. Гетьман, А. П. Термінологія екологічного законодавства: методологічні засади та перспективи уніфікації / А. П. Гетьман // Правова система України : історія, стан та перспективи : у 5 т. – Х., 2008. – Т. 4 : Методологічні засади розвитку екологічного, земельного, аграрного та господарського права / за ред. Ю. М. Шемшученка. – С. 260–272.
51. Гоббс, Т. Сочинения : в 2 т. / Т. Гоббс ; сост., ред., авт. вступ. и примеч. В. В. Соколов. – М. : Мысль, 1989. – Т. 1. – 622 с.
52. Голев, Н. Д. Взаимодействие естественного и юридического языка как базовая проблема юрислингвистики / Н. Д. Голев // Режим доступа : http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z09.html. – Загл. с экр.
53. Голев, Н. Д. Функции мотивизации и народная этимология [Электронный ресурс] / Н. Д. Голев // Практикуемся в языках. – Режим доступа : http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z59.html. – Загл. с экрана.
54. Голев, Н. Д. Юридический аспект языка в лингвистическом освещении / Н. Д. Голев // Юрислингвистика-1. Проблемы и перспективы : межвуз. сб. науч. тр. – Барнаул, 1999. – С. 11–58.
55. Головатий, С. «Верховенство закону» versus «верховенство права»: філологічна помилка, професійна недбалість чи науковий догматизм? / С. Головатий // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2003. – № 2/3. – С. 97–113.
56. Головатий, С. Верховенство права : монографія : у 3 кн. / С. Головатий. – К. : Фенікс, 2006. – Кн. 2 : Від доктрини – до принципу. – С. 625–1276.
57. Головатий, С. Про потребу укладання словників української правничої термінології / С. Головатий // Українське право : наук.-практ. часоп. – К., 1994. – Чис. 1. – С. 52–58.
58. Головин, Б. Н. Роль терминологии в научном и учебном общении / Б. Н. Головин // Термин и слово : межвуз. сб. науч. тр. – Горький, 1979. – С. 14–24.
59. Головина, С. Ю. Понятийный аппарат трудового права : монография / С. Ю. Головина. – Екатеринбург : Изд-во УрГЮА, 1997. – 221 с.
60. Головко, О. М. Закон у системі права Російської імперії (термін, поняття, категорія) / О. М. Головко, В. Є. Кириченко // Вісн. Харків. нац. ун-ту внутр. справ. – 2009. – № 3. – С. 34–43.
61. Горпинич, В. О. Морфологія української мови : підручник для студ. вузів / В. О. Горпинич. – К. : Академія, 2004. – 336 с.
62. Горский, Д. П. Определение. Логико-методологические проблемы / Д. П. Горский. – М. : Мысль, 1974. – 311 с.
63. Гринев, С. В. Введение в терминоведение : учеб. пособие / С. В. Гринев. – М. : Моск. лицей, 1993. – 309 с.
64. Грошевой, Ю. М. О категориальном аппарате советской уголовно-процессуальной науки / Ю. М. Грошевой, В. С. Зеленецкий // Вопросы осуществления правосудия по уголовным делам. – Калининград, 1983. – Вып. 2. – С. 3–14.
65. Губаева, Т. В. Актуальные проблемы законотворчества / Т. В. Губаева, А. С. Пиголкин // Проблемы законодательной техники. – Н. Новгород, 2000. – С. 275–282.
66. Губаева, Т. В. Словесность в юриспруденции : учебник / Т. В. Губаева ; под ред. В. П. Малкова. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1995. – 300 с.
67. Губаева, Т. В. Язык и право. Искусство владения словом в профессиональной юридической деятельности / Т. В. Губаева. – 2-е изд., пересмотр. – М. : Норма : Инфра-М, 2010. – 176 с.
68. Давид, Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози ; пер. с фр. В. А. Туманова. – М. : Междунар. отношения, 2009. – 400 с.
69. Давыдова, М. Л. Нормативно-правовое предписание: природа, типология, технико-юридическое оформление : монография / М. Л. Давыдова. – СПб : Юрид. центр Пресс, 2009. – 216 с.
70. Даль, В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В. И. Даль – Т. 4 : Р–У. – М. : Рус. яз., 1980. – 683 с.
71. Данилевская, Н. В. Научный текст в аспекте теории дискурса / Н. В. Данилевская // Язык, текст, дискурс : науч. альм. – 2009. – Вып. 7. – С. 37–44.
72. Даниленко, В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания / В. П. Даниленко. – М. : Наука, 1977. – 246 с.
73. Данильян, О. Г. Основи філософії : навч. посіб. / О. Г. Данильян, В. М. Тараненко. – Х. : Право, 2003. – 352 с.
74. Дудаш, Т. Правономінаційні закономірності як чинник праворозуміння (слов’яномовний аспект) / Т. Дудаш // Юрид. Україна. – 2004. – № 7. – С. 8–16.
75. Дудаш, Т. Терміно-поняття «цивільне право» та «приватне право»: первинні значення та сучасна інтерпретація / Т. Дудаш, Р. Сивий // Підприємництво, госп-во і право. – 2006. – № 4. – С. 54–58.
76. Дутка, Г. І. Вдосконалення мови закону – шлях до підвищення його якості / Г. І. Дутка // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права НАН України. – 2007. – Вип. 36. – С. 67–70.
77. Дюбюк, Р. Состояние терминологии на современном этапе / Р. Дюбюк // Материалы Международного симпозиума «Теоретические и методологические вопросы терминологии». – М., 1979. – С. 23–25.
78. Дювернуа, Н. Л. Чтения по гражданскому праву / Н. Л. Дювернуа. – Изд. 3-е. – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1896. – Т. 1, вип. 1. – 246 с.
79. Жеребкин, В. Е. Логический анализ понятий права : монография / В. Е. Жеребкин. – К. : Вища шк., 1976. – 150 с.
80. Жеребкін, В. Є. Логіка : підручник / В. Є. Жеребкін. – 9-е вид., стер. – К. : Знання, 2006. – 255 с.
81. Загальна декларація прав людини : від 10 груд. 1948 р. // Офіц. вісн. України. – 2008 – № 93. – Ст. 3103.
82. Загальна теорія держави і права : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого ; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 584 с.
83. Задорожний, Ю. А. Римське право – доктринальна першооснова права та юридичної науки в країнах романо-германської правової сім’ї : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Задорожний Юрій Анатолійович. – К., 2008. – 214 с.
84. Зайцев, И. М. О природе правовых понятий / И. М. Зайцев // Некоторые философские проблемы государства и права : сб. ст. – Саратов, 1974. – Вып. 2. – С. 76–88.
85. Зайцев, Ю. Автентичність правового тексту та проблеми його термінологічно-мовного оформлення (на матеріалі проекту Цивільного кодексу України) / Ю. Зайцев // Українське право : наук.-практ. часоп. – К., 1997. – Чис. 3. – С. 102–106.
86. Зайцев, Ю. Юридико-технічна неунормованість законодавства як джерело порушення прав людини / Ю. Зайцев // Права людини в Україні: стан справ, проблеми, перспективи. – К., 2003. – С. 25–28.
87. Законодательная техника : науч.-практ. пособие / под ред. Ю. А. Тихомирова. – М. : Городец, 2000. – 272 с.
88. Зархина, С. Э. Язык права как предмет философско-логического анализа : монография / С. Э. Зархина. – Харьков : ФИНН, 2008. – 208 с.
89. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять : ДСТУ 3966-2000. – К. : Держстандарт України, 2000. – 32 с.
90. Ивакина, Н. Н. Профессиональная речь юриста : учеб. пособие / Н. Н. Ивакина. – М. : Норма, 2010. – 448 с.
91. Иеринг, Р. Юридическая техника : монография / Р. Иеринг ; пер. Ф. С. Шендор ; сост. А. В. Поляков. – М. : Статут, 2008. – 231 с.
92. Іздебський, Г. Польський досвід навчання законопроектувальників / Г. Іздебський // Нариси з нормопроектування / під ред. Р. Бержерона. – Оттава, 1999. – С. 331–339.
93. Інструкція для складання словників ІУНМ // Вісник Інституту української наукової мови. – К., 1928. – Вип. 1. – С. 66–72.
94. Кабышев, С. В. Обучение юридической технике в Канаде / С. В. Кабышев // Юрид. техника. – 2009. – № 3. – С. 175–177.
95. Капліна, О. В. Оцінні поняття в кримінальному судочинстві / О. В. Капліна // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2004. – № 2. – С. 160–167.
96. Капліна, О. В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права : монографія / О. В. Капліна. – Х. : Право, 2008. – 296 с. – (Юриспруденція).
97. Капліна, О. В. Проблеми удосконалення кримінально-процесуального законодавства з урахуванням правотлумачної практики Європейського Суду з прав людини / О. В. Капліна // Матеріали наукових семінарів та «круглих столів», проведених НЮАУ ім. Я. Мудрого спільно з АПрНУ в рамках фестивалю науки 15-16 травня 2007 р. / упоряд. : А. П. Гетьман, О. В. Петришин. – Х., 2007. – С. 46.
98. Караванський С. До питання про неперекладність / С. Караванський // Укр. мова та л-ра. – 2000. – № 2. – С. 8.
99. Караванський, С. Пошук українського слова, або боротьба за національне "Я" / С. Караванський. – К. : Академія, 2001. – 233 с.
100. Карташов, В. Н. Юридические дефиниции: некоторые методологические подходы, виды и функции / В. Н. Карташов // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы : материалы Междунар. "кругл. стола" (Черновцы, 21-23 сент. 2006 г.). – Н. Новгород, 2007. – С. 580–597.
101. Катков, В. Д. К анализу основных понятий юриспруденции / В. Д. Катков. – Харьков : Унив. тип., 1905. – 462 с.
102. Кашанина, Т. В. Оценочные понятия в советском праве : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Т. В. Кашанина. – Свердловск, 1974. – 17 с.
103. Кашанина, Т. В. Правовые понятия как средство выражения содержания права / Т. В. Кашанина // Совет. государство и право. – 1981. – № 1. – С. 36–44.
104. Кашанина, Т. В. Юридическая техника : учебник / Т. В. Кашанина. – М. : Эксмо, 2007. – 512 с.
105. Кашанина, Т. В. Юридическая техника в сфере частного права (Корпоративное и договорное нормотворчество) : учеб. пособие / Т. В. Кашанина. – М. : Норма, 2009. – 288 с.
106. Квитко, И. С. Термин в научном документе : учебник / И. С. Квитко. – Львов : Выща шк., 1976. – 127 с.
107. Кедров, Б. М. Характер изменения объема и содержания развивающихся понятий / Б. М. Кедров // Арсеньев А. С. Анализ развивающегося понятия / А. С. Арсеньев, В. С. Библер, Б. М. Кедров. – М., 1968. – С. 359.
108. Керимов, Д. А. Диалектический путь познания права / Д. А. Керимов // Методологические проблемы советской юридической науки. – М., 1980. – С. 11–38.
109. Керимов, Д. А. Кодификация и законодательная техника / Д. А. Керимов. – М. : Госюриздат, 1962. – 104 с.
110. Керимов, Д. А. Культура и техника законотворчества / Д. А. Керимов. – М. : Юрид. лит., 1991. – 160 с.
111. Керимов, Д. А. Методологические функции философии права / Д. А. Керимов // Государство и право. – 1995. – № 9. – С. 15‒22.
112. Ківалов С. В. Сучасні тенденції розвитку права України / С. В. Ківалов // Визначальні тенденції генезису державності і права : зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф. «Треті Прибузькі юридичні читання». – Миколаїв, 2007. – С. 5–8.
113. Кнапп, В. Логика в правовом сознании : пер. с чеш. / В. Кнапп, А. Герлох ; под ред. и со вступ. ст. А. Б. Венгерова. – М. : Прогресс, 1987. – 298 с.
114. Ковалев, М. И. О роли научных понятий в уголовном праве и криминологии / М. И. Ковалев // Изв. вузов. Правоведение. – 1980. – № 5. – С. 56–58.
115. Ковальський, В. С. Правотворчість: теоретичні та логічні засади : монографія / В. С. Ковальський, І. П. Козінцев. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 183 с.
116. Ковкель, Н. Ф. Логика и язык закона : монография / Н. Ф. Ковкель. – Минск : Право и экономика, 2009. – 299 с.
117. Коган, В. М. Логико-юридическая структура советского уголовного закона : учеб. пособие / В. М. Коган. – Алма-Ата : Казахстан, 1966. – 83 с.
118. Кодекс адміністративного судочинства України : від 06.07.2005 р. № 2747-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 36/37. – С. 446.
119. Козлов, С. Професійна законотворчість – європейський шлях до демократії [Електронний ресурс] / С. Козлов // Юридична газета. – 2004. – № 20. – Режим доступу до газ. : http://www.yur-gazeta.com/ru/oarticle/1122//. – Заголовок з екрана.
120. Козюбра, М. І. Основні форми буття права та взаємовідносини між ними / М. І. Козюбра // Право України. – 2011. – № 8. – С. 21–29.
121. Колос, М. І. Застосування окремих термінів у кримінальному, кримінально-процесуальному та кримінально-виконавчому законодавстві України / М. І. Колос // Адвокат. – 2002. – № 4. – С. 38–40.
122. Комарова, Н. З. О сущности термина / Н. З. Комарова // Термин и слово : межвуз. сб. науч. тр. – Горький, 1979. – С. 3–14.
123. Кондрашова, Т. В. К вопросу об единстве терминологии в уголовном законодательстве и праве / Т. В. Кондрашова // Вестн. Нижегор. ун-та им. Н. И. Лобачевского. Сер. : Право. – 2003. – № 2. – С. 322–326.
124. Кононов, О. Знову про проблеми юридичного перекладу [Електронний ресурс] / О. Кононов // Юрид. журнал. – 2004. – № 12. – Режим доступу до журн. : http://justinian.com.ua/article.php?id=1507. – Заголовок з екрана.
125. Конституція України : прийнята на п’ятій сес. Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
126. Копиленко, О. Л., Мурашин, Г. О. Наукове забезпечення законотворчого процесу і значення в ньому лінгвістичного аспекту / О. Л. Копиленко, Г. О. Мурашин // Право і лінгвістика : матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. : у 2 ч. – Сімф., 2004. – Ч. 2. – С. 58–63.
127. Коптєва, О. О. Мультилінгвізм у праві міжнародних договорів [Електронний ресурс] / О. О. Коптєва // Право і безпека. – 2010. – № 2. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2010_2/PB-2/PB-2_4.pdf. – Заголовок з екрана.
128. Косович, В. М. Закон «Про нормативно-правові акти як засіб удосконалення нормативно-правових актів України» / В. М. Косович // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид. – 2011. – Вип. 52. – С. 10–20.
129. Косович, В. М. Оціночні поняття як засіб юридичної техніки : монографія / В. М. Косович. – Л. : Тріада-плюс, 2010. – 212 с.
130. Кравченко, С. П. Мова як фактор правотворення та законотворення : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кравченко Сергій Петрович. – О., 2000. – 207 с.
131. Кримінальний кодекс України : від 05.04.2001 р. № 2341-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 25/26. – Ст. 131.
132. Кутиркін, А. А. Деякі типові недоліки базових законодавчих актів України / А. А. Кутиркін // Вісн. господ. судочинства. – 2008. – № 4. – С. 96–99.
133. Лаптев, В. Д. Новые пути исследования терминологии / В. Д. Лаптев, В. А. Татаринов // Терминологический вестник : сб. науч. тр. – М., 2000. – № 1. – С. 76–77.
134. Левина, Д. Н. Теоретические проблемы толкования и применения оценочных понятий : дис ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Левина Дарья Николаевна. – Н. Новгород, 2007. – 216 с.
135. Левковская, К. А. Теория слова, принципы ее построения, аспекты изучения лексического материала : учеб. пособие / К. А. Левковская. – М. : Высш. шк., 1962. – 296 с.
136. Лейчик, В. М. Термины и терминосистемы – пограничная область между естественным и искуственным в языке / В. М. Лейчик // Вопросы терминологии и лингвистической статистики. – Воронеж, 1976. – С. 3–11.
137. Логіка : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого ; за заг. ред. В. Д. Титова. – Х. : Право, 2005. − 208 с.
138. Лопатин, В. В. Малый толковый словарь / В. В. Лопатин, Л. Е. Лопатина. – М. : Рус. яз., 1993. – 704 с. – (Серия «Малая библиотека словарей русского языка»).
139. Лотте, Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. Вопрсы теории и методики / Д. С. Лотте. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – 156 с.
140. Люблинский, П. И. Техника, толкование и казуистика уголовного кодекса / П. И. Люблинский ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2004. – 248 с.
141. Магомедов, С. К. Унификация терминологии нормативно-правовых актов Российской Федерации : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Магомедов Сергей Константинович. – М., 2004. – 187 с.
142. Максимов, С. И. Правовая реальность:опыт философского осмысления / С. И. Максимов. – Х. : Право, 2002. – 328 с.
143. Макшанцева, Е. А. Специфика вопроса о соотношении термина и слова / Е. А. Макшанцева // Взаимодействие экстра- и интралингвистических факторов при формировании терминосистем языков разного типа : межвуз. сб. науч. тр. – Саратов, 2000. – С. 126–133.
144. Малига, В. Д. Термінологічні проблеми інституту банкрутства / В. Д. Малига // Правн. часоп. Донец. ун-ту. – 1997. – № 1. – С. 35–39.
145. Малюкова, Е. В. Юридическая терминология в системоцентрическом и антропоцентрическом аспектах : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 / Малюкова Елена Вячеславовна. – Бийск, 2005. – 177 с.
146. Марченко, М. Н. Источники права : учеб. пособие / М. Н. Марченко. – М. : ТК Велби : Проспект, 2009. – 768 с.
147. Методика обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів [Електроний ресурс] : затв. наказом Держ. ком. України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 р. № 165 // МЕГА-НаУ : профес. юрид. система. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0466-95. – Заголовок з екрана.
148. Милославская, Д. И. Системное описание юридической терминологии в современном русском языке : дис. … канд. филол. наук : 10.02.19 / Милославская Дарья Игоревна. – М., 2000. – 164 с.
149. Милославская, Д. И. Типовые трудности семантической интерпретации юридического текста [Электронный ресурс] / Д. И. Милославская // Юрлингвистика : на стыке языка и права : сайт Ассоц. лигвистов-экспертов и преподавателей «Лексис». – Режим доступа : http://www.lexis-asu.narod.ru/other-works/index.htm. – Загл. с экрана.
150. Мирошников, Е. Г. Ясность и точность как требования к языку закона / Е. Г. Мирошников // Проблемы юридической техники : сб. ст. / под ред. В. М. Баранова. – Н. Новгород, 2000. – С. 212–220.
151. Мірошниченко, А. М. Чи потрібний Закон України «Про нормативно-правові акти»? / А. М. Мірошниченко, Ю. Ю. Попов // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 362–372.
152. Москалькова, Т. Н. Нормотворчество : науч.-практ. пособие / Т. Н. Москалькова, В. В. Черников. – М. : Проспект, 2011. – 384 с.
153. Навроцький, В. Кримінальне право і кримінальне законодавство: співвідношення понять / В. Навроцький // Право України. – 2011. – № 9. – С. 20–24.
154. Навроцький, В. О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз Кримінального кодексу України 1960 р. та 2001 р.) / В. О. Навроцький. – К. : АТІКА, 2001. – 272 с.
155. Навроцький, В. О. Законодавець ігнорує кримінально-правову науку, практика до неї не дослухається. Чому? / В. О. Навроцький // Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення : матеріали. міжнар. наук. конф., 13–15 квіт. 2007 р. – Л., 2007. – С. 96–97.
156. Наливайко, Л. Р. Державний лад України: теоретико-правова модель: монографія / Л. Р. Наливайко. ‒ Х. : Право, 2009. ‒ 600 с.
157. Настольная книга по оформлению законов : пер. с нем. – Кельн : Бундесанцфйгер, 1991. – 180 с.
158. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : в 4 т. / відп. ред. В. Г. Ротань. – К. : Юрид. кн. ; Севастополь : Ін-т юрид. дослідж., 2008. – Т. 4. : Методологія тлумачення нормативно-правових актів України. – 848 с.
159. Нашиц, А. Правотворчество: теория и законодательная техника / А. Нашиц ; под ред. : Д. А. Керимова, А. В. Мицкевича. – М. : Прогресс, 1974. – 292 с.
160. Не люди для реформ, а реформи для людей : послання Президента України Віктора Януковича до українського народу // Уряд. кур’єр. – 2010. – 5 черв. (№ 101). – С. 5.
161. Недбайло, П. Е. Советские социалистические правовые нормы : монография / П. Е. Недбайло. – Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1959. – 169 с.
162. Нерсесянц, В. С. Общая теория права и государства : учебник / В. С. Нерсесянц. – М. : Норма : Инфра-М, 2010. – 560 с.
163. Несходим, А. О. Україна у євроінтеграційних процесах / А. О. Несходим // Вісн. Нац. Черкас. ун-ту ім. Б. Хмельницького. – 2008. – Вип. 6. – С. 126–128.
164. Овчаренко, В. М. Структура і семантика науково-технічного терміна / В. М. Овчаренко. – Х. : Вид-во Харків. ун-ту, 1968. – 71 с.
165. Огієнко, І. Вислови про мову (до Дня української писемності та мови) [Електронний ресурс] / І. Огієнко // Слово наше рідне – слово українське!. – Режим доступу : http://slovokalinove.blogspot.com/2010/11/blog-post.html. – Заголовок з екрана.
166. Ортега-и-Гассет, Х. Две главные метафоры / Х. Ортега-и-Гассет // Эстетика. Философия культуры / сост. В. Е. Багно. – М., 1991. – С. 203–217. – (История эстетики в памятниках и документах).
167. Особенности языка научной литературы : сб. ст. – М. : Наука, 1965. – 196 с.
168. Офіційний сайт Інституту законодавства Верховної Ради України. – Режим доступу : http://instzak.rada.gov.ua/instzak/control/uk/publish/article?art_id=45951&cat_id=45950. – Заголовок з екрана.
169. Павлова, О. І. Дефініція як спосіб тлумачення наукових понять / О. І. Павлова // Мова. – 2010. – № 15. – С. 150–155.
170. Пагано, Р. Навчання законопроектувальників. Італійський досвід / Р. Пагано // Нариси з нормопроектування / під ред. Р. Бержерона. – Оттава, 1999. – С. 317–330.
171. Панов, М. І. Методологічні проблеми формування понятійного апарату правової науки / М. І. Панов // Правова система України : історія, стан та перспективи : у 5 т. / за заг. ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2008. – Т. 1 : Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – С. 109–128
172. Панов, М. І. Проблеми формування понятійного апарату юридичної науки: методологічні аспекти / М. І. Панов // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2003. – № 2/3. – С. 54–67.
173. Панов, Н. И. Качество закона об уголовной ответственности и проблема точности правовых норм / Н. И. Панов // Теоретичні основи забезпечення якості законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю : матеріали наук. конф., 15 трав. 2009 р. – Х., 2009. – С. 37–41.
174. Пархоменко, Н. М. Джерела права: проблеми теорії та методології : монографія / Н. М. Пархоменко. – К. : Юрид. думка, 2008. – 326 с.
175. Петришин, О. В. Соціально-юридична природа права / О. В. Петришин // Правова система України : історія, стан та перспективи : у 5 т. / за заг. ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х., 2008. – Т. 1 : Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України. – С. 87–108.
176. Пирс, Ч. С. Начала прагматизма / Ч. С. Пирс ; пер. с англ., предисл. В. В. Кирющенко, М. В. Колопотина. – СПб. : Лаб. метафиз. исслед. филос. фак-та СпбГУ : Алетейя, 2000. – 318 с. – (Серия «Метафизические исследования. Приложение к альманаху»).
177. Питецкий, В. В. Оценочные признаки уголовного закона (сущность, функции, перспективы использования в законодательстве) : учеб. пособие / В. В. Питецкий. – Красноярск : КГУ, 1993. – 322 с.
178. Погребняк, С. П. Вимоги до нормативно-правових актів, що випливають з принципу правової визначеності / С. П. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2005. – № 3. – С. 42–53.
179. Погребняк, С. П. Гуманізм як одна з вихідних засад права / С. П. Погребняк // Матеріали наукових семінарів та «круглих столів», проведених НЮАУ ім. Я. Мудрого спільно з АПрНУ в рамках фестивалю науки 15-16 травня 2007 р. / упоряд. : А. П. Гетьман, О. В. Петришин. – Х., 2007. – С. 122–124.
180. Погребняк, С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика) : монографія / С. П. Погребняк. – Х. : Право, 2008. – 240 с.
181. Подорожна, Т. С. Законодавчі дефініції: поняття, структура, функції : монографія / Т. С. Подорожна. – Л. : ПАІС, 2009. – 196 с.
182. Познякова, Т. С. Понятійно-категоріальний апарат бюджетного права [Електронний ресурс] / Т. С. Познякова // Науковий вісник Чернівецького університета. Правознавство. – Режим доступу : http://www.lawreview.chnu.edu.ua/article.php?lang=ua&visnuk=18&article=406. – Заголовок з екрана.
183. Покровский, И. А. Основные проблемы гражданского права : учебник / И. А. Покровский. – М. : Статут, 1998. – 353 с.
184. Полешко, А. Конкретизація юридичних термінів у термінологічних словосполученнях / А. Полешко // Рад. право. – 1976. – № 9. – С. 32–37.
185. Полешко, А. Юридичні поняття, що передаються словосполученнями / А. Полешко // Рад. право. – 1977. – № 2. – С. 69–74.
186. Полянский, Н. Н. О терминологии советского закона / Н. Н. Полянский // Проблемы социалистического права : сб. ст. – М., 1938. – № 5. – С. 119–138.
187. Попа, К. Теория определения / К. Попа ; пер. с рум. М. Ф. Солодухиной. – М. : Прогресс, 1976. – 247 с.
188. Порадник для укладачів фахових словників [Електронний ресурс] : (початкова редакція проекту) // Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології : офіц. Інтернет-сторінка. – Режим доступу : http://www.polynet.lviv.ua/tc.terminology/TK_vocab.htm. – Заголовок з екрана.
189. Правнича лінгвістика : навч. посіб. / Г. П. Проценко, О. Ф. Прохоренко, Л. М. Шестопалова [та ін.] ; за заг. ред. С. М. Гусарова. – К. : А.В.К., 2010. – 312 с.
190. Прадід, Ю. Ф. Юридична лінгвістика як окрема галузь знань / Ю. Ф. Прадід // Вісн. Луган. ін-ту внутр. справ. – 2001. – № 3. – С. 246–249.
191. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень : Закон України від 05.07.2011 р. № 3565-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2012. – № 5. – Ст. 34.
192. Про громадянство України : Закон України від 18.01.2001 р. № 2235-III // Відом. Верхв. Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
193. Про гуманітарну допомогу : Закон України від 22.10.1999 р. № 1192-XIV // Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 451.
194. Про державну монополію на виробництво та обіг тютюнової продукції : Указ Президента України від 28.06.1999 р. № 748/99 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 27. – С. 97.
195. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців : Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 31/32. – Ст. 263.
196. Про затвердження Положення про Міністерство закордонних справ України : постанова Каб. Міністрів України від 12.07.2006 р. № 960 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 28. – Ст. 2022.
197. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу : Указ Президента України від 11.06.1998 р. № 615/98 // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 24. – С. 3.
198. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 21.11.2002 р. № 228-IV // Уряд. кур’єр. – 2002. – 18 груд. (№ 228) // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 3. – Ст. 12.
199. Про навчання спеціалістів центрального апарату Міністерства юстиції у сфері нормопроектування : наказ М-ва юстиції України від 07.04.2004 р. № 394/7
200. Про підписання засновниками змін до статуту ТОВ [Електронний ресурс] : лист Держ. ком. з питань регулят. політики та підприємництва