Зєня Любов Яківна Система методичної підготовки майбутніх учителів до навчання іноземних мов учнів профільної школи

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО освіти і науки України
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

ЗЄНЯ ЛЮБОВ ЯКІВНА

УДК 378 : 372.8 : 028.42 (043.3)

СИСТЕМА МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ УЧНІВ
ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ

Спеціальність 13.00.02 теорія і методика навчання (германські мови)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
Євтух Микола Борисович
доктор педагогічних наук, професор,
академік НАПН України

ЛУГАНСЬК 2013 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .......
ВСТУП .
РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ ....
1.1. Сучасний контекст професійної підготовки майбутніх
учителів іноземної мови у вищій школі
1.2. Методологічні підходи до моделювання системи методичної підготовки майбутніх учителів до навчання іноземних мов
учнів профільної школи ...
1.3. Напрями модернізації структури і змісту шкільної іншомовної
освіти та зміни у вимогах до підготовки майбутніх учителів
іноземної мови ..
Висновки до розділу 1.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ .....
2.1. Старшокласник як суб’єкт навчальної діяльності в
освітньому середовищі профільної школи ....
2.2. Вчитель іноземної мови як суб’єкт професійно-методичної
діяльності в освітньому середовищі профільної школи ...
2.3. Специфіка профільного навчання іноземної мови ....
2.4. Зміст професійно-методичної діяльності вчителя іноземної
мови профільної школи ...
Висновки до розділу 2 ....
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ
ШКОЛИ ......................................................................................................
3.1. Моделювання методичної готовності майбутніх
учителів до навчання іноземних мов учнів профільної школи
3.2. Спеціальні методичні компетентності вчителя іноземної мови
профільної школи ..
3.3. Особистісні компетентності вчителя іноземної мови
профільної школи ..
3.4. Моделювання і характеристика системи методичної
підготовки майбутніх учителів до навчання іноземних
мов учнів профільної школи ...
Висновки до розділу 3 ....
РОЗДІЛ 4. РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ
ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО НАВЧАННЯ
ІНОЗЕМНИХ МОВ УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛІИ..
4.1. Принципи функціонування освітнього середовища
педагогічного ВНЗ з підготовки майбутніх учителів до
навчання іноземних мов учнів профільної школи ....
4.2. Студент як майбутній учитель іноземної мови
профільної школи ..
4.3. Змістовий компонент системи методичної підготовки
майбутніх учителів до навчання іноземних мов учнів
профільної школи .
4.4. Процесуально-діяльнісний компонент системи методичної
підготовки майбутніх учителів до навчання іноземних
мов учнів профільної школи ..
Висновки до розділу 4 ........
РОЗДІЛ 5. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА
ПЕРЕВІРКА СИСТЕМИ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ
МОВ УЧНІВ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ .........

5.1. Саморозвиток особистісного потенціалу майбутнього
вчителя іноземної мови профільної школи.
5.2. Характеристика рівнів сформованості методичної
готовності майбутніх учителів до навчання іноземних мов
учнів профільної школи ...
5.3. Етапи та організація експериментального навчання
майбутніх учителів іноземних мов профільної школи .
5.4. Аналіз та інтерпретація результатів експериментального
навчання . ...
Висновки до розділу 5.....
ВИСНОВКИ ...........................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......
ДОДАТКИ ..............................

5
6

31

32

56

83
112

115

117

125
140

163
173

175

175

196

214

238
252

255

256

266

285

320
380

384

384

401

411

433
442
447
456
590

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ІК інтегрований курс
ІМ іноземна мова
ІТ інформаційні технології
ВНЗ

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження теоретично узагальнено й вирішено наукову проблему методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ учнів ПШ, що виявляється в обґрунтуванні методологічних і теоретичних засад професійно-методичної діяльності вчителя ІМ ПШ, розробці концептуальної моделі системи його методичної підготовки у ВНЗ й у її експериментальній перевірці.
Вивчення й аналіз сучасного контексту професійної підготовки вчителя нового покоління, процесів оновлення шкільної іншомовної освіти в нормативно-організаційному та процесуально-змістовому напрямах засвідчили актуальність нових вимог до особистості вчителя і до його професійної компетентності, що передбачає формування у них методичної готовності до навчання ІМ учнів ПШ. Недостатня дослідженість зазначеної проблеми у науково-педагогічній теорії та практиці зумовила необхідність розробки системи методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ у ПШ.
Досліджені зміни у вимогах до вчителя ІМ ПШ дозволили нам виділити низку завдань для розробки теоретичних і практичних основ його методичної підготовки, які полягали у визначенні: а) специфіки професійно-методичної діяльності вчителя ІМ у ПШ; б)структури і змісту методичної готовності майбутнього вчителя до навчання ІМ учнів ПШ; в) мети, принципів, змісту, структури, засобів, організаційних форм та методологічних підходів до створення системи методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ учнів ПШ, а також її експериментальної перевірки.
Вивчення стану профільного навчання на практиці дозволило виявити широку різноманітність профілів, актуальність навчання ІМ старшокласників з урахуванням специфіки профілю і низку проблем, пов’язаних, насамперед, з відсутністю навчально-методичного забезпечення й непідготовленістю вчителів до його реалізації.
Шляхом розв’язання окреслених у дослідженні завдань було визначено специфіку профільно орієнтованої іншомовної освіти, особливості професійно-методичної діяльності вчителя ІМ у ПШ, структуру і зміст його методичної готовності до профільного навчання ІМ старшокласників.
Спираючись на моделювання як метод дослідження, було виділено сукупність моделей для створення адекватного та цілісного уявлення про досліджуваний об’єкт систему методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ учнів ПШ, а саме:
· модель професійно-методичної діяльності вчителя ІМ у ПШ;
· модель спеціаліста вчителя ІМ ПШ;
· концептуальну модель методичної підготовки майбутніх учителів ІМ ПШ.
Модель професійно-методичної діяльності вчителя ІМ ПШ створено на основі вивчення освітнього середовища ПШ, специфіки профільного навчання ІМ, вікових та психологічних особливостей сучасного старшокласника як суб’єкта навчальної діяльності. Відповідно розглянуто структуру професійно-методичної діяльності вчителя ІМ у ПШ, яка представлена такими її видами, як навчально-виховна, науково-методична та організаційно-управлінська, через сукупність педагогічних функцій, які мають бути ним реалізовані відповідно до специфіки навчання ІМ у ПШ.
Беручи педагогічну (методичну) задачу за мінімальну одиницю виміру педагогічної діяльності, виділено найбільш типові задачі, які має вирішувати вчитель ІМ ПШ в урочній та позаурочній діяльності.
Вчитель ІМ ПШ має бути готовим до роботи з оновленим інтегрованим змістом навчання, до проектування і викладання профільних курсів і курсів за вибором відповідно до програм поглибленого, профільно орієнтованого вивчення предмета, до застосування сучасних технологій навчання ІМ у відповідності до профілю, до забезпечення варіативності і особистісної орієнтації освітнього процесу та завершення професійного самовизначення старшокласників, до розвитку здібностей і компетентностей учнів, необхідних їм для продовження освіти, для їх соціалізації і самореалізації.
Продуктом моделювання професійно значущих характеристик вчителя стала модель спеціаліста, інтегративною складовою професійної компетентності якого виступає його методична готовність до навчання ІМ у ПШ, що містить у собі сукупність компетентностей і професійно-особистісних якостей, які повинен мати вчитель для вирішення типових задач професійно-методичної діяльності та виконання виробничих функцій.
На засадах компетентнісного підходу та з огляду на багаторівневість та специфіку навчання ІМ у ПШ, варіативність змісту навчання, необхідність проектування індивідуальних освітніх траєкторій виділені спеціальні предметні і особистісні компетентності, а саме: інтегральна, діяльнісна, рефлексивна та інформаційна компетентність і такі особистісні компетентності, як компетентність самовдосконалення і компетентність психотерапевтичної культури.
Аналіз та інтерпретація матеріалів дослідження дозволили визначити зміст зазначених компетентностей, а також професійно-особистісні якості вчителя ІМ ПШ, до яких віднесені виділені А. Маслоу основні риси, притаманні особистості, що самоактуалізується. Останні характеризують її природні особливості, її соціальні якості, у тому числі професійні, і якості особистості як людини культури. Набір цих якостей характеризує цілісність особистості. Сучасний учитель повинен не тільки їх мати, а й володіти здатністю транслювати їх дітям і бути зразком для їх самоактуалізації.
Сукупність зазначених вище компетентностей і професійно-особистісних якостей у взаємозв’язку з ключовими, загальнопредметними та загальними методичними компетентностями може забезпечити необхідний рівень методичної готовності вчителя до вирішення низки професійних задач у ПШ. Загальним результатом такої готовності може виступати сформованість у студентів «методичного мислення», складовими якого є методична інтуїція, методична раціональність і доцільність, методична далекоглядність, методична самостійність і незалежність, методична адекватність, що надалі забезпечують успішність методично обізнаної особистості вчителя [158, с.79].
Розглядаючи компетентність як набуту у процесі навчання інтегровану здатність особистості, яка складається із знань, навичок, умінь, досвіду, цінностей, ставлення тощо, які можуть комплексно реалізовуватися на практиці, об’єктами, що підлягають формуванню, розвитку і відповідно контролю, нами були виділені знання, уміння і здатності майбутнього вчителя, які дозволяють йому виконувати виробничі функції і вирішувати типові задачі професійно-методичної діяльності з ІМ.
Результати проведеного нами дослідження доводять, що процес формування методичної готовності вчителя до навчання ІМ учнів ПШ вимагає змін у системі методичної підготовки на всіх рівнях: на рівні цілепокладання, змісту, технологій, засобів і організації процесу навчання.
Дослідження концептуальних засад спеціальної методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ у ПШ дозволило нам виявити її особливості.
Методологічною основою моделювання спеціальної методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ учнів ПШ ми визначили системний підхід, за яким вона розглядалася: а)як елемент системи більш високого рівня і б)як виокремлена складна система, її структура, елементи і зв’язки між ними.
Розглядаючи систему методичної підготовки майбутніх учителів як впорядковану сукупність структурного, цільового, змістового та процесуально-діяльнісного компонентів, які в процесі свого функціонування і взаємодії забезпечують формування методичної готовності вчителя до навчання ІМ учнів ПШ, нами були визначені такі її складові: мета, етапи, принципи, зміст, засоби, психолого-педагогічні умови та технології її реалізації.
Складові компоненти системи утворюють її структуру, характеризуючись вертикальними та горизонтальними зв’язками. Розгляд структурних компонентів системи здійснювався з урахуванням їхніх функцій, що зумовлюється діалектичною єдністю понять «структура» «функція», і з огляду на певний етап підготовки. Етапи підготовки відповідають рокам навчання і ОКР «бакалавр» (14 курси) і «спеціаліст» (5 курс), що здобувається на основі «бакалавра».
Надана характеристика системи свідчить про те, що вже з 1 курсу до змісту підготовки майбутнього вчителя ІМ вносяться додаткові компоненти, націлені на роботу у ПШ. Системотвірним фактором є система підготовки у ВНЗ як центральна ланка, яка доповнюється підсистемами: спецкурсами, факультативами, оглядовими лекціями, завданнями для активних педагогічних практик, завданнями для науково-дослідної роботи студентів, психолого-педагогічним супроводом особистісного та професійного зростання майбутнього вчителя. За рахунок нових елементів ця система ускладнюється, модифікується та збагачується. Додаткові підсистеми у своїй сукупності становлять також окрему спеціальну систему, спрямовану на підготовку вчителя ПШ, якою передбачено підвищення статусу психолого-педагогічних дисциплін, їх взаємодії та практичної спрямованості, ролі педагогічних практик і їх взаємозв’язку, створення оптимальних організаційно-педагогічних умов, необхідних для розвитку і саморозвитку особистості.
Процесуально-діяльнісним компонентом системи передбачається вдосконалення навчальних планів, програм, укладання навчальних посібників і методичних рекомендацій, відбір найбільш ефективних технологій навчання, стимулювання студентів до активної СР та розвиток їхньої навчальної автономії.
Створена модель фіксує всі компоненти системи методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ учнів ПШ і характеризує спеціальні умови її реалізації на рівні реального навчально-виховного процесу. У ній представлена мета методичної підготовки майбутнього вчителя ІМ ПШ, зміст навчання, прийоми і технології, що забезпечують певний стиль навчальної діяльності студента й педагогічний стиль викладача, а також стиль їхньої взаємодії як суб’єктів навчально-виховного процесу.
Досягнення запланованого результату забезпечується соціальним і просторово-предметним оточенням, міждисциплінарним характером навчання, відповідними засобами та технологіями, а також реальним іншомовним середовищем спілкуванням (усним та писемним) із носіями мови, використанням автентичних джерел інформації тощо. Таке освітнє середовище має сприяти усвідомленню майбутніми вчителями мети, завдань, змісту і специфіки організації профільного навчання ІМ у старшій школі, необхідності формування ключових компетентностей старшокласників засобами ІМ і забезпечити формування методичної готовності вчителя до навчання ІМ учнів ПШ.
До спеціальних принципів, які є основоположними для методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ ПШ, ми зарахували принцип методичної наступності, принцип гнучкості, принцип інтегративності, принцип мотивації пошуково-дослідницької діяльності студента, принцип суб’єктної активності студента і принцип розвитку креативності студента.
Зміст методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ учнів ПШ є комплексним новоутворенням, яке забезпечується інтеграцією змісту психолого-педагогічних та філологічних дисциплін, МВІМ і програми, спрямованої на самовдосконалення студентів.
Для розвитку методичної готовності майбутнього вчителя до навчання ІМ учнів ПШ було визначено зміст його методичної підготовки, а саме:
· ІК «Навчання іноземних мов у старшій профільній школі» для студентів 5 курсу;
· інтегрований спецкурс «Методика навчання німецької мови учнів економічного профілю» для студентів 5 курсу;
· спецкурси або факультативи «Іноземна мова як засіб оволодіння іншою предметною галуззю» для студентів 3-5 курсів ІК «Німецька мова й економіка» для студентів 4-5 курсів;
· спецкурс «Допрофільна підготовка школярів засобами іноземної мови» для студентів 3-4 курсів або оглядові лекції (12) та практичні заняття (12) щодо організації допрофільної підготовки учнів основної школи (79 класів);
· спецкурс «Навчання іноземних мов з урахуванням індивідуальних особливостей учнів» для студентів 1-4 курсів;
· факультатив зі створення інтегрованих профільно-орієнтованих курсів для студентів 4-5 курсів;
· завдання для організації допрофільної підготовки в період активної педагогічної практики в початковій та основній школі для студентів 4 курсу;
· завдання з відбору профільно орієнтованого змісту і організації навчання ІМ з його використанням у період активної педагогічної практики в старшій школі для студентів 5 курсу;
· індивідуальні творчі завдання з питань профільного навчання ІМ у старшій школі для студентів 5 курсу;
· тематика дипломних робіт, пов’язана з організацією профільного навчання ІМ у старшій школі (п’ятий курс);
· тематика курсових робіт, пов’язана з організацією допрофільної підготовки засобами ІМ і з інтегрованим навчанням ІМ в основній школі (четвертий курс);
· оглядові лекції (1-2) про профільне навчання старшокласників за темою «Характеристика профільної школи» для студентів 3 курсу;
· оглядові лекції (1-2) про профільне навчання ІМ старшокласників за темою «Основні напрями організації навчання іноземної мови у профільній школі» для студентів 3-4 курсів;
· психологічний супровід навчально-виховного процесу для студентів 1-5 курсів.
Формування методичної готовності вчителя до навчання ІМ у ПШ можливе за рахунок системного й систематичного використання технологій, які дозволяють:
· ознайомити студентів з методикою профільного навчання ІМ старшокласників і навчити їх сприяти учням у професійному самовизначенні;
· сформувати засобами ІМ уміння критично оцінювати сучасні концепції та інноваційні технології навчання ІМ у ПШ, їх відповідність сучасним вимогам до процесу формування іншомовної комунікативної компетенції учнів, здатність адаптувати вже наявні засоби до профільного навчання ІМ і розробляти нові;
· сформувати готовність до науково-дослідної і експериментальної роботи з метою вдосконалення профільного навчання ІМ у старшій школі;
· сформувати уміння відбирати профільно-орієнтований зміст і здійснювати його методичну організацію, розробляти ІК відповідно до конкретного освітнього контексту;
· визначати технології навчання з огляду на специфіку профілю.
До технологій методичної підготовки майбутнього вчителя ІМ ПШ зараховуємо технології, основними характеристиками яких є активніть, інтерактивність й інформаційність. На нашу думку, підвищенню активності студента в методичній підготовці мають сприяти елементи проблемного навчання (проблемні ситуації), технології розвитку професійної автономії студентів, проектна методика, навчання у співпраці, ігрове моделювання ситуацій майбутньої професійної діяльності, Методичне портфоліо, а також інформаційні технології.
Характерними особливостями визначених нами технологій є зменшення частки вербальних методів навчання, збільшення питомої ваги СР, оновлення методик проведення лекційних, семінарських та практичних занять.
Обрані технології сприяють індивідуалізації, диференціації та професіоналізації навчального процесу, поглибленню творчо-пошукової роботи й активізації навчання, самонавчанню студентів, оскільки дозволяють будувати навчання не на готових знаннях, а на необхідності самостійно здобувати їх, вчать висловлювати свою думку, аргументувати її, критично сприймати інші точки зору, виявляти ініціативу у розв’язанні проблем і творчо їх розв’язувати.
Характер особистісної педагогічної взаємодії в процесі методичної підготовки майбутнього вчителя до навчання ІМ учнів ПШ зумовлюється визнанням студента головною діючою фігурою освітнього процесу, орієнтацією навчання на суб’єктний досвід і психологічні особливості студента, єдністю навчання і самоосвіти.
Професійна підготовка сучасного вчителя ІМ ПШ повинна передбачати створення умов для особистісного зростання студентів, для розвитку їх психологічної зрілості. Розв’язання цієї проблеми можливе за рахунок психологізації навчального процесу і включення студентів майбутніх учителів у суб’єкт-суб’єктні взаємини як ознаку особистісно-орієнтованого навчання, що й було нами передбачено в методичній підготовці майбутніх учителів ІМ ПШ.
Ефективність запропонованої системи методичної підготовки майбутніх учителів до навчання ІМ учнів ПШ була перевірена в дослідно-експериментальному навчанні, яке проводилося на базі Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» в період з 1998 по 2012 роки. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що методична підготовка майбутніх учителів до навчання ІМ учнів ПШ, організована як цілісна система, будучи багаторівневою і маючи інтегративний характер, за наявності відповідних психолого-педагогічних умов реалізації, здатна забезпечити формування високого рівня методичної готовності майбутнього вчителя до навчання ІМ учнів ПШ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абібуллаєва Г. С. Деякі аспекти полікультурної освіти / Г.С.Абібуллаєва// Педагогіка і психологія. 2006. № 1. С. 75-83.
2. Абрамова Г. С. Практическая психология : учеб. для вузов / Галина Сергеевна Абрамова. [4-е изд., перераб. и доп.]. М. : Академический Проект, 2000. 512 с.
3. Авдеев В. М. Анализ подходов к научному описанию и построению образовательных моделей [Электронный ресурс] / А. М. Авдеев. Режим доступа : http: // portalus.ru
4. Аверьянов А. Н. Система : философская категория и реальность / А.Н.Аверьянов. М. : Мысль, 1976. 188 с.
5. Ажиппо О. Ю. Деякі проблеми адаптації студентів перших курсів до умов навчання у ВНЗ / О. Ю. Ажиппо // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. (редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін.). Запоріжжя, 2010. Вип. 6 (59). С. 8-13.
6.