ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ У ПРІОРИТЕТАХ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

На правах рукопису

ЗАБРУДСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 332.14(477)

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ТЕРИТОРІЙ У ПРІОРИТЕТАХ КОРПОРАТИВНОЇ
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
економічних наук

Науковий керівник:
Тимошенко Лідія Михайлівна
доктор економічних наук,
професор, заслужений діяч
науки і техніки України

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП …......................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ І ВЗАЄМОУЗГОДЖЕННЯ ДІЙ СУБ’ЄКТІВ ЕКОНОМІКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДИНАМІКИ …………………………………………………………………. 14
1.1. Економічна діяльність і її регулювання по збалансуванню інтересів та задоволенню потреб суб’єктів національної економіки …… 14
1.2.Соціальна відповідальність суб’єктів економіки як інваріант посилення результативності соціально-економічного розвитку територій……………………………………………………………………… 43
Висновки до першого розділу .............................................................. 65
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ПРОЯВІВ ЯКОСТЕЙ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТАМИ ЕКОНОМІКИ І ЇХ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ …………………………………………………………………. 70
2.1. Аналіз результативності функціонування бізнесових структур і їх адекватності принципам соціальної відповідальності ………………
70
2.2. Прояв населенням соціальної відповідальності і очікування її від бізнесу і держави ………………………………………………………...
2.3. Політика держави щодо заповнення ніш соціалізації економіки та реалізації соціального призначення…………………………. 88
106
Висновки до другого розділу ............................................................... 126
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНІ І ПОСИЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ ВПЛИВІВ НА ЙОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНУ ДИНАМІКУ…………………………… .… 132
3.1. Нові підходи до об’єктивної оцінки формування опор соціальної відповідальності суб’єктів регіональної економіки …………
132
3.2. Науково-методичні основи щодо надання змінам соціальної відповідальності суб’єктів економіки керованого характеру……………. 150
Висновки до третього розділу .............................................................. 179
ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 190
ДОДАТКИ ........................................................................................................ 213
ДОДАТОК А. Динаміка стану та використання основних засобів в економіці Україні у 1999–2010 рр................................................................... 214
ДОДАТОК Б. Розрахунок параметрів системи нормальних рівнянь щодо встановлення залежності фондовіддачі від змін ступеню зносу основних засобів в економіці України у 1990-2009 рр................................. 215
ДОДАТОК В. Динаміка частки збиткових підприємств і втрат від них в економіці України в 1992-2010 рр.......................................... 219
ДОДАТОК Г. Документи, що підтверджують факт впровадження результатів дисертаційної роботи…………………………………………... 220

ВСТУП

Актуальність теми. З другої половини ХХ ст. головною закономірністю соціально-економічного розвитку країн світової спільноти стала зорієнтованість на забезпечення домінування соціальності в економічних системах з ринковим механізмом господарювання. Як наслідок, сформувалися різні моделі ринкової економіки з тією чи іншою силою прояву соціальної компоненти.
Україна теж здійснює пошук засобів оптимального поєднання економічних і соціальних аспектів розвитку. Проте оцінка реалій майже двадцятидвохрічного сходження до вершин соціальності за змінами, які відбулися в соціальній архітектоніці суспільства, не дозволяє однозначно стверджувати про їх відповідність цивілізаційним перспективам. Масштабна бідність і глибока нерівність населення за доходами та споживанням стали характерною ознакою сучасної України. Для нівелювання цього деструктивного аспекту держава прийняла на себе зобов’язання щодо соціальної підтримки тих, хто ще або вже неспроможний до підтримання власної життєдіяльності. Лейтмотивом цієї концепції формування і підтримання соціальності сприймається масштабний вторинний перерозподіл доходів через соціальні трансферти. Але подібні дії більшою мірою засвідчують не про соціальні досягнення, а про те, що соціально-економічний механізм, який використовувався для забезпечення соціальної динаміки, розширював коло осіб, які потребують державного втручання, і посилював соціальну дезінтеграцію, не маючи внаслідок цього подальших перспектив. Стало очевидним, що подальше виконання соціальної функції виключно державою без обмеження контингенту опікуваного нею населення, яке реально потребує суспільної підтримки, затримає країну на нижчому щаблі розвитку. Необхідною умовою реалізації на національних теренах концепції соціально орієнтованої ринкової економіки є залучення до соціальної місії і інших суб’єктів економіки. Мова йде про інститут соціальної відповідальності, змістом якого є усвідомлення суб’єктами соціальної держави вагомості виконання своїх прямих обов’язків та здійснення соціальних дій щодо конституювання соціальності в структурі цивілізаційного суспільного поступу.
На сьогодні є достатня кількість досліджень вітчизняних науковців у вигляді монографій, статей та методичних рекомендацій, в яких порушувалися питання задіяння соціальної відповідальності в процеси активізації суб’єктів економіки з нарощування економічних і соціальних результатів господарювання. Найбільший вклад у вивчення цієї проблеми зробили О. Амоша, К. Білявська, Ю. Благов, Н. Брюховецька, І. Булєєв, З. Галушка, В. Геєць, О. Грішнова, Т. Гришина, О. Донік, І. Запатріна, С. Івченко, П. Калита, Ю. Кіндзерський, А. Колот, А. Костін, Е. Лібанова, М. Ліборакіна, Г. Назарова, О. Новікова, В. Онікієнко, С. Перегудов, О. Радченко, О. Редькін, І. Савченко, М. Саприкіна, Т. Смовженко, І. Соболєва, С. Туркін, Л. Юзик, А. Чубала, В. Якимець та ін. Але всі наявні розробки в основному зводяться до розгляду соціальної відповідальності бізнесу. Питання соціальної відповідальності населення, регіональних органів влади та місцевого самоврядування, а також держави загалом досі не стали базовими категоріями при формуванні програм соціально-економічного розвитку. До того ж виокремлення проблемного об’єкта соціальної відповідальності, як і суб’єкта її здійснення, має довільний характер без достатнього обґрунтування. У спектрі питань, які потребують наукового вирішення, особливо виділяється проблема метрологічного характеру. По-перше, до цього часу не існує інструментальної бази для визначення реально досягнутого рівня соціальної відповідальності в розрізі суб’єктів економіки. По-друге, кількісні уявлення про процеси, які проходять у соціальній відповідальності при поєднанні соціалізаційних дій суб’єктів економіки, є інтуїтивними. Відсутність теоретико-методологічного обґрунтування соціальної відповідальності суб’єктів економіки зумовлює необхідність комплексного дослідження цієї проблеми, актуальність якої обумовила вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у руслі програми Президента України В. Ф. Януковича «Україна – для людей» за напрямом дій урядових інституцій. Тема дисертації також має зв’язок з таким важливим документом, прийнятим у її розвиток, як Програма економічних реформ на 2012–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Окрім того, дисертація є складовою частиною держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри міжнародного менеджменту і туризму Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара «Диверсифікація форм і методів комерціалізації науково-технічних розробок в умовах глобальної технологічної інтеграції» (номер державної реєстрації 0112U000201), в якій автор брав участь.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ формування, метрологічного оцінювання та забезпечення керованих змін соціальної відповідальності суб’єктів економіки як основи динамічного соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.
Згідно з метою дослідження в дисертації було поставлено і вирішено такі завдання:
- розкрити сутність економічної діяльності та її упорядкування згідно з регуляторними актами в контексті збалансування інтересів та задоволення потреб суб’єктів національної економіки;
- розвинути наукові погляди на зміст понять «соціальний стандарт» і «соціальна відповідальність суб’єктів економіки» як гнучких категорій, що потребують корегування відповідно до змін в економічних можливостях та підходах до тлумачення добробуту;
- надати критичну оцінку результатам функціонування суб’єктів економіки в аспекті їх адекватності принципам соціальної відповідальності;
- обґрунтувати нові підходи до системного формування соціальної відповідальності суб’єктів економіки з відтворенням їх взаємозв’язку і взаємовпливу в соціалізаційних процесах;
- розробити формалізовану системно-динамічну модель процесу формування соціальної відповідальності суб’єктів економіки з адекватним відтворенням характеру їх поєднання і отримання синергетичного ефекту;
- визначити базові індикатори для проведення моніторингу соціальної відповідальності за рівнями її формування та розвитку;
- обґрунтувати теоретико-концептуальні й науково-методичні засади визначення поточного стану соціальної відповідальності та надання її змінам керованого характеру;
- оцінити реальний стан соціальної відповідальності суб’єктів економіки, що склався в соціальному просторі країни і її регіонів, порівняти зі сформованими у суспільстві стереотипами та обґрунтувати способи підвищення її результативності.
Об’єктом дослідження є соціальна відповідальність суб’єктів економіки як окремо кожного, так і разом під час взаємодії в соціально-економічних процесах.
Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні засади надання змінам параметрів соціальної відповідальності суб’єктів економіки керованого характеру.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є концептуальні положення економічної теорії соціалізації та державного регулювання соціально-економічних процесів, закони діалектичної логіки й матеріалістичного розуміння суспільно-історичного розвитку, праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених з проблем розбудови соціальної держави, забезпечення соціально орієнтованого розвитку економіки та соціальної відповідальності бізнесу й інших суб’єктів економіки в підтриманні соціальної динаміки суспільства, укази Президента України, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, рішення і нормативні документи органів виконавчої влади України на різних рівнях управління, що регулюють хід здійснення економічної та соціальної політики.
Вірогідність і обґрунтованість дослідження та одержаних результатів забезпечувалися використанням загальнонаукових методів логічного узагальнення світової наукової думки та досвіду розбудови соціальних держав і законодавчих актів, системного й економічного аналізу динаміки соціально-економічних процесів на макро-, мезо- і мікрорівнях, методів статистичного аналізу явищ і процесів, а також методів математичної статистики, попарного зіставлення, експертних оцінок та імітаційного моделювання.
Інформаційну базу дослідження складають закони України, офіційні статистичні дані Державної служби статистики України, ЄС, ОЄСР, Світового банку та інших міжнародних організацій, зведені дані регіональних органів статистики. Як джерела інформації використано теоретичні і методичні розробки українських та зарубіжних учених, результати монографічних досліджень та інших наукових досліджень, а також матеріали науково-практичних конференцій, в яких дисертант брав участь. Для обробки економічної інформації, побудови таблиць і графіків використано сучасні технології Microsoft.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці цілісної методологічної концепції надання діям суб’єктів економіки щодо соціальної відповідальності керованого характеру, що потенційно формує спроможності до забезпечення прогресивних взаємоузгоджених змін у соціальній динаміці суспільства. У своїй сукупності результати виконаного дослідження дозволили вирішити нагальну науково-прикладну проблему у галузі економічної науки щодо упорядкування процесу соціальної відповідальності суб’єктів економіки з наданням необхідного для системи управління методичного, інструментального та інформаційного забезпечення.
З отриманих автором на основі здійснених наукових досліджень результатів можна кваліфікувати як досягнуті вперше:
- розробку концептуальних та метрологічних основ виміру стану та тенденцій розвитку соціальної відповідальності суб’єктів економіки за різних варіантів поєднання їх зусиль у здійсненні соціалізаційних процесів;
- оцінку рівня та характеру змін соціальної відповідальності кожного із суб’єктів економіки окремо і разом з урахуванням специфіки їх інтегративного поєднання в соціально-економічних процесах.
Результатами, які можна кваліфікувати як такі, що дістали подальшого розвитку або поглиблення, є:
- сутнісні положення сучасної теорії активізації діяльності людини в спрямованості на самозабезпечення добробуту в умовах нестабільного ринкового середовища;
- тлумачення поняття «соціальний стандарт» як суті економічних відносин, що формуються на тлі соціального поля, для визначення у життєво важливих сферах життєдіяльності параметрів, яких необхідно дотримуватися і до яких слід рухатися.
- науково-методичні основи проведення моніторингу соціальної відповідальності суб’єктів економіки на рівнях функціонування кожного з них.
До результатів, які володіють новизною за кваліфікаційною ознакою «удосконалено», відносяться:
- теоретична конструкція категорії «соціальна відповідальність» як суспільного явища загалом та для кожного із суб’єктів економіки зокрема, що дозволить більш об’єктивно і всеохоплююче продукувати законодавчі й суто управлінські рішення щодо їх залучення до здійснення соціалізаційних процесів та модернізації соціальної інфраструктури;
- наукові підходи до опису процесу формування соціальної відповідальності суб’єктів економіки із системно-динамічних позицій з виділенням принципово відмінних її видів, пов’язаних з характером кумулятивного залучення в соціально-економічні процеси.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони створюють основу для теоретико-методологічного обґрунтування процесів формування та оцінки соціальної відповідальності суб’єктів економіки, а також для запровадження організаційно-економічного механізму управління динамікою соціальної відповідальності із забезпеченням соціального прогресу. Крім того, практичне значення дослідження полягає у формуванні концептуально нової інструментально-методологічної бази щодо упорядкування соціальної відповідальності суб’єктів економіки і надання більш значущого відношення до її змін шляхом проведення постійного моніторингу в країні загалом і її регіонах зокрема.
Основні положення дисертаційного дослідження були використані:
- підкомітетом з питань регіональної політики комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України в частині формування нової парадигми тлумачення, виміру і забезпечення соціальної відповідальності суб’єктів економіки у фінансовому забезпеченні розвитку житлово-комунального господарства регіонів та бюджетів розвитку місцевих органів самоврядування. Деякі з положень частково впроваджені в практику регулювання соціалізаційних процесів шляхом внесення ряду положень до проекту Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» і, зокрема, щодо вдосконалення інформаційного забезпечення бюджетного процесу індикаторами реального рівня соціальної відповідальності внаслідок об’єднання зусиль суб’єктів економіки (влади, бізнесу і домогосподарств). Також враховані пропозиції щодо наукового забезпечення нормотворчої діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері публічно-приватного партнерства, вивчення та узагальнення практики реалізації актів законодавства (довідка № 4/01-13 від 15.01 2013);
- Всеукраїнським об’єднанням обласних організацій роботодавців підприємств металургійного комплексу «Федерація металургів України» в процесі удосконалення механізмів взаємодії суб’єктів економіки за напрямами сприяння її соціалізації, розвитку корпоративної соціальної відповідальності на регіональному рівні, розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері публічно-приватного партнерства, інновацій та інвестицій;
- департаментом економічного розвитку і торгівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації в управлінській діяльності щодо удосконалення правил і процедур співпраці місцевих органів влади області для впровадження європейського стандарту соціальної відповідальності підприємств та систем менеджменту. Частково впроваджуються в практичну діяльність засади методологічного забезпечення реалізації проектів у формі публічно-приватного партнерства та надання послуг з подрібнення інвестиційних та інноваційних проектів, що реалізуються спільно місцевими органами самоврядування та приватними суб’єктами господарювання (довідка № 45/0/31-13 від 15.01.2013);
- Дніпропетровською обласною радою на засіданнях постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку області, бюджету та фінансів, а також постійної комісії з питань базових галузей економіки, соціальної політики і праці в частині виміру і забезпечення соціальної відповідальності суб’єктів економіки в суспільному розвитку (довідка № ВИХ-70/0/2-13 від 16.01.2013);
- ТОВ «ВіДі Груп» у частині надання підприємством послуг місцевим органам самоврядування, бюджетним установам у реалізації соціально значущих регіональних проектів (довідка № 04/00/8.05/003-13 від 15.01.2013);
- у науковій роботі під час виконання держбюджетної тематики кафедри міжнародного менеджменту і туризму Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара «Диверсифікація форм і методів комерціалізації науково-технічних розробок в умовах глобальної технологічної інтеграції» (номер державної реєстрації 0112U000201), в якій автор брав участь (довідка № 16/2 від 13.01.2013);
- як доповнення до робочих програм з дисциплін «Регіональна економіка», «Управління розвитком персоналу», «Організація бізнесу», «Трансформаційна економіка», які викладаються кафедрою економіки та управління національним господарством Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара при підготовці фахівців за спеціальністю «Управління персоналом та економіки праці» (довідка № 16/2 від 13.01.2013).
До дисертації додаються документи, що підтверджують реалізацію наукових розробок дисертанта.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційного дослідження є результатом особистих досліджень автора з проблеми забезпечення соціальної відповідальності у транзитивній економіці і управління її змінами. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, а одержані результати – особистим внеском здобувача в економічну науку. Наукові результати, положення та висновки, які виносяться на захист, одержані автором самостійно, є його власним науковим доробком і відтворюють його погляди на зміст і природу соціальної відповідальності суб’єктів економіки в умовах трансформаційних перетворень, а також на результати її практичного задіяння у процес розбудови соціальної держави.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати наукового дослідження доповідалися і були схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Територіальний розвиток України в контексті світового досвіду» (4 липня 2012 р., міста Сімферополь-Євпаторія); Міжнародній науково-практичній конференції «Самодостатність розвитку в епоху глобальної інтеграції» (10-14 липня, м. Сімферополь); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення (1 жовтня 2012 р., м. Дніпропетровськ); VІ науково-практичній конференції за міжнародною участю «Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком» (м. Дніпропетровськ, 23 листопада 2012 р.);
Публікації. Основні результати дисертації відображені у 9 надрукованих працях загальним обсягом 2,85 ум. друк. арк., у тому числі в 5 статтях у фахових журналах і збірниках наукових праць (1,95 ум. друк. арк.), 4 статтях-тезах в інших наукових виданнях та у збірниках матеріалів конференцій (0,9 ум. друк. арк.).
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (248 найменувань) та додатків. Повний обсяг дисертації становить 226 сторінок друкованого тексту, у тому числі 21 таблиця, 18 рисунків (схеми, діаграми, графіки), які займають 21 сторінку, 15 формул, перелік посилань, який займає 22 сторінки, та 4 додатки на 14 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Одержані в ході дослідження результати відтворюють факт отримання нових науково обґрунтованих рішень у галузі економічної науки, які в сукупності репрезентують нове, принципово відмінне від відомих підходів вирішення науково-прикладної проблеми щодо теоретичного обґрунтування і розробки цілісної методологічної концепції надання діям суб’єктів економіки по соціальній відповідальності керованого характеру.
Основні висновки концептуального, теоретичного, методологічного і науково-практичного характеру й результати, які одержано на підставі проведених досліджень і особистих розробок автора та винесено на захист, зводяться до такого:
1. Умовою існування й підтримання життя людини є її активна діяльність з метою задоволення власних різнобічних потреб. Людина не може жити тривалий час без засобів до існування. Для того, щоби право на життя мало сенс, людина повинна мати й право на дохід. Проте наймані робітники незалежно від їх волі і свідомості зіштовхуються з ситуаціями, які представляють загрозу стабільності їх існування через несправедливий розподіл створеного продукту або взагалі відсторонення від нього. Зміст зводиться до безеквівалентного привласнення частини продукту праці одних індивідів іншими. Несправедливий розподіл створеного продукту представляє загрозу стабільності суспільства. Зведення реалій дії «невидимої руки» ринку до рамок хоча б деякою мірою наближеною до гуманістичних принципів постає функцією держави, яка через специфічні інститути має забезпечити включеність людини в суспільство, утримувати в діапазоні прийнятних змін соціалізованість її життєдіяльності в цілому і хоча б у найважливіших нішах соціально-трудової сфери. Регуляторні дії держави в рамках розподілу і перерозподілу створеної вартості є визначальними напрямами її внутрішньої політики.
2. Порядок розподілу та перерозподілу створеного суспільством продукту задається через систему соціальних стандартів з вимогою відповідності соціальним гарантіям держави. Соціальний стандарт являє собою суть економічних відносин, які формуються на тлі соціального поля. Сучасне розуміння спроб і наслідків задоволення різнобічних потреб людини дозволяє бачити аргументованим тлумачення змісту соціального стандарту як певного еталону кількісного і якісного підтримання відтворювального процесу, який відповідає критерію достатності за різними напрямами життєдіяльності людини. Соціальний стандарт не постає у якості чогось застиглого, наперед визначеного і незмінного у часі. Це гнучка категорія, яка весь час корегується відповідно до змін в економічних можливостях та підходах до тлумачення добробуту.
3. Головний сенс змін, які мали б відбутися у суспільстві, пов’язується з соціальною відповідальністю суб’єктів економіки. Під соціальною відповідальністю слід розуміти закономірну вимогу соціально орієнтованої ринкової економіки і водночас об’єктивну сукупність принципів та форм зв’язків суспільних відносин, які виникають в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ, постійно розвиваються і дозволяють поєднати окремі форми соціальної відповідальності суб’єктів економіки в єдиний суспільно-необхідний процес відтворення. Формування середовища, у якому всі суб’єкти економіки були б соціально відповідальними, можливе лише за участі держави і при зміні її відношення до забезпечення соціальної динаміки в цілому. Лише у соціально відповідальній державі можуть сформуватися методологічні підвалини до соціальної відповідальності і інших суб’єктів економіки.
4. Соціальна відповідальність бізнесу є явищем невіддільним від економічних результатів господарювання. Проте перманентний брак фінансових ресурсів для більшості національних продуцентів став причиною несуттєвих дій та реально разової практики щодо соціальної відповідальності, які слабо впливали на зміни рівня доходів та добробуту в цілому населення територій. Україні притаманний загальний низький рівень життя населення, яке не проявляє активності. Діагностування стану і можливостей прояву населенням соціальної відповідальності засвідчує, що населення все ще очікує від держави та бізнесу більш посильної участі у покращенні їх соціального стану або певних поступок. Регіони, які власне забезпечують економічну динаміку країни, не одержують необхідного обсягу фінансових ресурсів на розвиток спільних умов проживання. Логічним є звуження поля забезпечення необхідними благами та пільгами населення відповідно до гарантованих громадянам України конституційних прав на територіях регіонів. З переходом до ринкових відносин ситуація склалася так, що держава у рамках соціальної відповідальності по достатній кількості позицій теж втратила можливості екстенсивного нарощування соціальних видатків. Негативний відбиток накладає і факт недостатнього розвитку інституціональних форм соціального партнерства бізнесу і влади.
5. Населення, бізнес, суспільство і держава є взаємозв’язаними і взаємообумовленими елементами єдиного цілого. В силу цього у національній економіці має дістати прояв принципово новий підхід до формування програм соціально-економічного розвитку, в основу якого слід покласти не фрагментарну, а системну соціальну відповідальність суб’єктів економіки. Мова йде про такий характер поєднання і відносин у ньому, за якого зміни одного з елементів сукупності приводять до зміни всіх інших. Суб’єктом соціальної відповідальності обов’язково являється суб’єкт діяльності. При цьому діяльність здійснює ряд суб’єктів і, зокрема, окремий індивід у різних статусах, поєднання найманих працівників у межах суб’єктів господарювання різного масштабу і власності, населення території, роботодавці, органи управління й місцевого самоврядування, суспільство в цілому. І всі вони без виключення мають нести за свої дії відповідальність, яка визначально постає соціальною в силу безпосередньої чи то опосередкованої спрямованості на соціум.
6. Модель формування соціальної відповідальності з її природних витоків до виходу на суспільний рівень слід будувати за аналогом конструкції результату виробничої діяльності з врахуванням проходження ним різних етапів, фаз та рівнів по вісі «окремий робітник – суспільство». Соціальну відповідальність, яка формується і реалізується найманими працівниками і власником засобів виробництва в процесі продукування товарів і послуг, слід тлумачити як інтегративну соціальну відповідальність першого рівня. У виробничо-поселенському конгломераті складається різнобарвна система інтересів господарюючих суб’єктів та відмінна за змістом їх соціальна відповідальність та органів влади перед населенням, бізнесом і державою. Для адекватного відтворення ситуації на територіальному рівні доцільне введення інтегральної відповідальності другого рівня. Гармонійність поєднання державою інтересів суб’єктів влади територій ідентифікується з інтегральною соціальною відповідальністю третього рівня. Незалежно від того, яким є поєднання суб’єктів економіки (узгоджене чи протирічне) в соціалізаційних процесах, вони взаємодіють між собою і ефект від нього наближаєтьтся до синергетичного.
7. Як соціальний феномен соціальна відповідальність суб’єктів економіки і її прояв через різні форми й способи їх дій та діяльності фіксується різними показниками. Результативне здійснення соціальної відповідальності суб’єктами економіки поокремо, та на різних рівнях їх поєднання можливе через моніторинг показників соціальної динаміки та верифікацію існуючого стану справ з бажаним. Беззаперечним фактом прояву соціальної відповідальності індивіда виступає рівень споживання продуктів харчування на особу в домогосподарстві, яке він презентує, адекватність зайнятості потребам у доходах. Відслідковування параметрів соціальної відповідальності бізнесу потребує збору інформації за індикаторами, які б відтворювали використання його суб’єктами залучених ресурсів та міри об’єктивності оцінки результатів праці найманих працівників. Такими індикаторами однозначно можуть стати фондовіддача, продуктивність праці, матеріаловіддача або матеріаломісткість продукції, зарплатомісткість, співвідношення між середньомісячною заробітною платою найманих працівників підприємства та середньомісячною заробітною платою по галузі (виду економічної діяльності), співвідношенням між ціною і вартістю робочої сили. На територіальному рівні задіяння потенціалу соціальної відповідальності пов’язується з діями по створенню робочих місць безпосередньо та опосередковано, забезпеченню зростання та підтримання доходів населення через динаміку рівня цін та своєчасність виплат заробітної плати й розрахунків за житлово-комунальні послуги. Прояви соціальної відповідальності держави пов’язуються з діями по забезпеченню динаміки заробітної плати до прогресивних еталонів та подоланням ареолів бідності.
8. Об’єктивна оцінка соціальної відповідальності суб’єктів економіки є важливим і необхідним кроком у русі до організації управління її змінами. Сучасне методичне забезпечення процесу оцінювання дозволяє зводити в єдине ціле через такий інструментальний засіб як стандартизація різнорідні за вектором змін та вимірниками індикатори. Якісну інтерпретацію кількісних значень як блокових стандартизованих узагальнюючих індикаторів, так і інтегративних показників соціальної відповідальності в цілому за різними рівнями запропоновано здійснювати за спеціально створеною шкалою експрес-діагностики. Для реалізації основних науково - методичних положень щодо забезпечення керованої динаміки соціальної відповідальності розроблено еталони індикаторів її прояву на різних рівнях та формах.
9. Характер зміни індикаторів прояву соціальної відповідальності та комплексних показників по кожному з суб’єктів економіки зокрема і в інтегративному поєднанні визначено на часовому проміжку з 2005 по 2011 рр. Індикатори прояву соціальної відповідальності індивіда перебувають у зоні достатньої керованості ним самим. Соціальна відповідальність бізнесу знаходиться у зоні середнього рівня і поступається соціальній відповідальності індивідів. Соціальна відповідальність територіальних органів влади і місцевого самоврядування, а також держави носить неупорядкований характер її здійснення. При цьому простежується тенденція до пониження рівня соціальної відповідальності по вісі «індивід-бізнес-регіональна влада-держава».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Платон. Государство / Платон // Древнегреческая философия: От Платона до Аристотеля : пер. с лат. и древнегреч. – М. : АСТ ; Харків: Фолио, 2003. – 829 с.
2. Маркс К. Соч. 2-е изд. / К.Маркс, Ф.Энгельс. – Т.3. –
3. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл; Пер. с англ.; Т.1 – М.: «Прогресс», 1993. – 415 с.
4. Даль В.И. Толковый словарь русского языка. Современная версия. / В.И. Даль; Печ. по 3-изд.: СПб., 1903-1909 гг.– М.: Эксмо, 2006. – 736 с.
5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1728 с.
6. Большой энциклопедический словарь: В 2 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. – М. : Советская энциклопедия, 1991. – Т. 2 – 1991 – 768 с.
7. Борисов А.Б. Большой экономический словарь / А.Б. Борисов; Изд.
2-е перераб и доп.. – М.: Книжный мир, 2006. – 860 с.
8. Райсберг Б.А.Современный экономический словарь / Б.А Райсберг, Л.Ш.Лозовский, Е.Б.Стародубцева; 3-е изд. перераб. и доп.- М.: ИНФРА-М, 2001. – 480 с.
9. Радаев В.В. Потребности как экономическая категория социализма / В.В.Радаев. – М.: Мысль, 1970. – 223 с.
10. Маркс К. Соч. 2-е изд. / К.Маркс, Ф.Энгельс. – Т.1. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1955. – 698 с.
11. Гегель Г.В.Ф. Сочинения в 14-и т. / Г.В.Ф. Гегель. – Т.3.Энциклопедия философских наук. Философия духа – М.: Государственное издательство политической литературы, 1956. – 372 с.
12. Гоббс Т. Философские основания учения о гражданине. – Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2001. – 303 с.
13. Маркс К. Соч. 2-е изд. / К.Маркс, Ф.Энгельс. – Т.6. – М.: Издательство политической литературы, 1957. – 800 с.
14. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А.Смит //Антология экономической классики: в 2-х тт..,Т.1. – М.: МП «ЭКОНОВ», 1993. – 475 с.
15. Фурье Ш. Избранные сочинения: в 4-х т. – Т.1. / Ш. Фурье – М. : – Л. : Изд-во Академии Наук СССР, 1951. – 428 с.
16. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. / П. Сорокин ; Пер. с англ. – М. : Политиздат, 1992. – 543 с.
17. Тейяр де Шарден П. Феномен человека: Сб. очерков и эссе / П. Тейяр де Шарден; Пер.с франц. . – М.: ООО «Изд.-во АСТ», 2002. – 553 с.
18. Бердяев Н.А. Опыт парадоксальной этики / Н.А. Бердяев. – М.: ООО «Изд.- во АСТ»; Харьков: «Фолио», 2003. – 701 с.
19. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т.3. Части первая и вторая. Книга ІІІ: Процесс капиталистического производства, взятый в целом. / К. Маркс; Пер. с нем. пров. и испр.- М.: Госполитиздат, 1951. – 932 с.
20. Энгельс Ф. Анти-Дюринг / Ф. Энгельс. – М.: Госполитиздат, 1957. – 376 с.
21. Леонтьев В. Экономические эссе / В. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1990. – 416 с.
22. Маркс К. Твори / К.Маркс, Ф.Енгельс; Вид.2-е. - Т. 12. –
23. Руссо Ж.-Ж. Исповедь. Прогулки одинокого мечтателя. Рассуждение о науках и искусствах. Рассуждение о неравенстве.: Сб. / Ж.-Ж. Руссо; Пер. с фр. – М.: НФ «Пушкинская библиотека»: ООО «Изд.- во АСТ», 2004. – 884 с.
24. Маркс К. Соч. 2-е изд. / К.Маркс, Ф.Энгельс. – Т.23. –
25. Г’юм Д. Трактат про людську природу: Спроба запровадження експериментального методу міркувань про об’єкти моралі / Д. Г’юм; За ред. та з передм. Е.К.Мосснера. – К.: Виданичий дім «Всесвіт», 2003. – 552 с.
26. Жид Ш. История экономических учений / Ш. Жид, Ш. Рист. – М.: Экономика, 1995. – 532 с.
27. Маркс К. Нищета философии / К. Маркс ; Пер. с фр. – Одеса: Буревесник, 1905. – 174 с.
28. Маркс К. Соч. / К.Маркс, Ф.Энгельс. – Т. 42. –
29. Меликишвили Г.А. К вопросу о характере древних классовых обществ / Г.А. Меликишвили // Вопросы истории. – 1966. - № 11. – С. 65-80
30. Федоренко В.Г. Політична економія: підручник / В.Г.Федоренко, О.М. Діденко, М.М. Руженський, О.Ф. Іткін; За заг. ред. В.Г.Федоренко. – К.: Алерта, 2008. – 487 с.
31. Кізима Т.О. Фінанси домогосподарств : сучасна парадигма та домінанти розвитку: монографія / Т.О. Кізима. – К.: Знання, 2010. – 431 с.
32. Экономическая теория: Учебник / Под ред А.И. Добрынина, Л.С. Тарасевича. - СПб: Изд.-во СПбГУЭФ; ПитерКом, 1999. – 564 с.
33. Современная экономика: лекционный курс: многоуровневое учебное пособие / О.А. Ищенко, Н.С. Комарова, О.Ю.Мамедов и др.;7-е изд. доп. перераб. – Ростов-н/Д: Феникс, 2004. – 456 с.
34. Статистичний збірник «Регіони України»,2011, Частина І. / Державна служба статистики України; За ред. О.Г.Осауленка – К.: ТОВ «Август Трейд», 2011. – 363 с.
35. Босчаева З.Н. Управление экономическим ростом / З.Н. Босчаева. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2004. – 316 с.
36. Національні рахунки України за 2004 рік: Статистичний збірник /Державний комітет статистики України; Відп. за вип. І.М.Нікітіна. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. – 327 с.
37. Національні рахунки України за 2008 рік: Статистичний збірник /Державний комітет статистики України; За ред. І.М. Нікітіної. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – 248 с.
38. Національні рахунки України за 2010 рік: Статистичний збірник / Державна служба статистики України; За ред. І.М. Нікітіної – К.: Держаналітінформ, 2012.- 158 с.
39. Статистичний щорічник України за 2011 рік / Державна служба статистики України; За ред. О.Г.Осауленка – К.: ТОВ «Август Трейд», 2012. – 559 с.
40. Забрудський О.В. Обмежувальні чинники суспільної динаміки і шляхи за діяння їх потенціалу через соціальну відповідальність субєктів економіки / О.В. Забрудський // Теоретичні та прикладні питання економіки: збірник наукових праць. / за ред. Ю.І.Єханурова, А.В.Шегди) – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. – Т. 3. – Вип. 27 – С. 277-284.
41. Планирование социального развития коллектива производственного объединения (предприятия): Методические рекомендации / Д.А.Керимов, Ж.Т. Тощенко и др. - М.: Профиздат, 1987. – 304 с.
42. Социальный аудит: учебник / Под ред. А.А. Шулуса, Ю.Н. Попова. – М.: ИД «АТИСО», 2008. – 524 с.
43. Про поетапну передачу до комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури, які належать суб’єктам підприємницької діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1996 р. № 222 // Приватизація, інвестиції та фондовий ринок: правові засади та практика: У 4-х т. / За ред. С.О.Довгого та В.М.Литвина. – Т.1: Передприватизаційна підготовка та корпоративне управління у відкритих акціонерних товариствах (на прикладі ВАТ «Укртелеком») / В.В.Васильєв, В.В. Горенко, В.Л. Дерев’янченко та ін.; За ред. С.О. Довгого та Т.І. Лозової. – К.: Укртелеком, 2001. – 776 с.
44. Праця України у 2011 році: Статистичний збірник / Державна служба статистики України; Відп. за вип. І. В. Сеник. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2012. – 343 с.
45. Статистичний щорічник України за 2000 рік / Державний комітет статистики України; За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2001. – 598 с.
46. Загальноекономічні показники // Бюлетень Національного банку України. – 2008. – № 5. – С.40 – 163.
47. Демківський А.В. Гроші та кредит: Навчальний посібник / А.В. Демківський. – К.: Дакор; Вира-Р, 2003. – 528 с.
48. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Д.: Пороги, 1996. – 47 с.
49. Удотова Л.Ф. Соціальна статистика: Підручник / Л.Ф. Удотова. – К.: КНЕУ, 2002. – 376 с.
50. Гурьев В.И. Основы социальной статистики: методы, система показателей, анализ / В.И. Гурьев. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 176 с.
51. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії: за станом на 5.10.2000 року № 2017-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 48. – Ст.49
52. Державний класифікатор соціальних стандартів та нормативів: за станом на 17.06.2002 № 293 (Електронний ресурс). – Режим доступу: http: // zakon.nau.ua (Наказ Міністерства соціальної політики України)
53. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов / С.И. Ожегов; Под ред. Н.Ю.Шведовой. – 23-е изд., испр. – М.: Русский язык, 1990. – 917 с.
54. Словарь иностранных слов / Под ред. А.Спиркина. – 7-е изд., перераб. – М.: Русский язык, 1980. – 622 с.
55. Попов О. Стандарт // Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 2002. – Т.3.- 952 с.
56. Управление человеческими ресурсами: энциклопедический справочник / Под ред. М. Пула, М. Уорнера. – СПб.: Питер, 2002. – 1200 с.
57. Вайс К.Г. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики / К.Г. Вайс; Пер. з англ.- К.: Основи, 2000. – 671 с.
58. Бялковская В.С. Экономика машиностроительной промышленности СССР: Учебник для вузов…/ В.С.Бялковская, М.Н.Демченко, В.Б.Косичкина. – М.: Машиностроение, 1978. – 416 с.
59. Мескон М.Х.Основы менеджмента: Учебник / М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; Пер. с англ.- М.: «Дело», 1992. – 702 с.
60. Апопій А. Норма / А. Апопій, О. Лесюк // Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: ВЦ “Академія”, 2001. – Т.2.- 848 с.
61. Майзель Л.Л. Система нормативного обеспечения планирования в угольной промышленности / Л.Л. Майзель. – М.: Недра, 1976. – 272 с.
62. Методические вопросы создания норм и нормативов / Под ред. В.В. Соколова. – М.: Экономика, 1983. – 192 с.
63. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / Л.І. Дідківська, Л.С.Головко. – К.: Знання, 2004. – 213 с.
64. Головатий М.Ф. Соціальна політика і соціальна робота: Термінологічно-понятійний словник / М.Ф. Головатий, М.Б. Панасюк. – К.: МАУП, 2005. – 560 с.
65. Чутчева О.Г. Щодо визначення соціальних стандартів: проблеми теорії та практики / О.Г. Чутчева // Держава і право. – 2007. – Вип. 48. – С. 339 - 344.
66. Пилипенко В.Д. Право соціального забезпечення України: навч. посібник / В.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, С.М. Синчук і ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Істина, 2007. – 224 с.
67. Очирова А. Стандарты нищеты / А. Очирова [Электронный ресурс]. – Режим доступу: www.viperson.ru.
68. Елисеев А.А. Социологическое содержание соотношения стандартов, права и морали / А.А. Елисеев // Вестник МГУ: Серия 18. Социология и политология – 2005. - № 3. – С. 79-86
69. Волгин Н.А. Социальное государство: Учебник / Н.А. Волгин, Н.Н.Гриценко, Ф.И. Шарков. – М.: Дашков и К, 2003. – 415 с.
70. Роєнко В. Соціальні стандарти життя та проблеми подолання бідності в Україні / В.Роєнко, Л. Добрик // Економіка. - № 1(115).- січень-лютий. – 2012. – С. 93-96.
71. Бобков В.М. Методологический подход Всероссийского центра уровня жизни к изучению и оценке качества и уровня жизни населения / В.М. Бобков // Вестник Воронежского государственного университета: Серия: Экономика и управление. – 2009. - № 2. – С. 26-36.
72. Зарипова И.Р. Экономические основы формирования государственных социальных стандартов на региональном уровне / И.Р. Зарипова: автор. диссер….д.э.н.- М.: МГУ им. М.Ломоносова, 2009. – 51 с.
73. Политика доходов и качество жизни населения / Под ред. Н.А. Горелова. – СПб: Питер, 2003. – 653 с.
74. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. / Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Видання друге, виправлене і доповнене. – К.: Видавництво «Генеза», 1996. – 368 с.
75. Иванов В.Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / В.Н.Иванов, В.И. Патрушев; 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2001. – 327 с.
76. Гришкін В.О. Соціалізація економіки України: теорія, методологія, перспективи: монографія / В.О. Гришкін. – Д.: Пороги, 2005. – 498 с.
77. Гальчинський А. Глобальні трансформації: концептуальны альтернативи. Методологічні аспекти: Наук. видання / А. Гальчинський. – К.: Либідь, 2006. – 312 с.
78. Хайек Фридрих Август фон. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. / Фридрих Август фон Хайек; Пер. с англ. – М.: Изд-во «Новости» при участии изд-ва «Catallaxy», 1992. – 304 с.
79. Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.13. – С.7.
80. Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.17. – С.455.
81. Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.19. – С.25.
82. Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т.47. – С.488.
83. Краткий философский словарь : научное издание / Под. ред. М. Розенталя, П.Юдина; 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Госполитиздат, 1955. – 567 с.
84. История экономических учений: Учебник / М.Н.Рындина, Е.Г.Василевский, В.В.Голосов и др.- М.: Высшая школа, 1983. – 559 с.
85. Фурьє Ш. Избранные сочинения: в 4-х тт. / Ш. Фурьє; Пер. с франц. – Т.1 – М.: Изд.-во АН СССР, 1954. – 600 с.
86. Фурьє Ш. Теория четырех движений и всеобщих судеб / Ш. Фурьє. – М.: Соцэкгиз, 1938. – 312 с.
87. Оуэн Р. Избранные сочинения: Т.1. – М.- Л., Изд.-во АН СССР, 1950. – 415 с.
88. Forrester I.W. Deeper Knowlegge of Social Systems / I.W. Forrester // Technology Revien. – 1969. – Vol. 71. – № 6. - P. 22-39
89. Levitt T. The Dangers of Social Responsibility / T. Levitt // Harvard Business Revien. – 1958. - Vol. 71. – № 5. – Р. 35-55
90. Менкью Н.Г. Принципы экономикс : Учебник / Н.Г. Менкью. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 784 с.
91. Eucken W. Grundsätze der Wirtschaftspolitik / W. Eucken. – Tübingen: J.C.B. Mohr ( Paul Siebeck), 1952. – 396 s.
92. Дєєва Н.М. Потенціал соціалізації і його регулювання в економіці: теорія. Методологія, перспективи: монографія / Н.М. Дєєва. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2006. – 444 с.
93. Галушка З.І. Соціалізація трансформаційної економіки: особливості, проблеми, пріоритети: монографія / З.І. Галушка. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. – 408 с.
94. Нещадин А. Общество, бизнес и власть: условия цивилизованного взаимодействия / А. Нещадин, Н. Горин // Общество и экономика. – 2005. – № 10-11. – С. 5- 41
95. Харючи С.Н. О необходимости законодательного стимулирования социальной ответственности бизнеса / С.Н. Харючи // Юридический мир. – 2008. –№ 11. – с.61 – 64
96. Туркин С. Социальное измерение в бизнесе: бизнес, общество, власть: Пособие для менеджера / С. Туркин, С. Симпосон . – М.: Красная площадь, 2001. – 96 с.
97. Friedman M. The Social responsibility of Business is to Increase its Profits / M. Friedman // The New York Times Magazine. – 1970. – 13 September. – P. 3-25
98. Drucker P. The new Meaning of Corporate Social responsibility / P. Drucker // California Management Review. – vol. XXVI, No 2, Winter 1984. – P. 53-63
99. Fitch H.C. Achieving corporate social responsibility / H.C. Fitch // Academy of Management Review – 1976. – Р. 51-74
100. Доклад о социальных инвестициях в России 2004. Роль бизнеса в общественном развитии. – М.: Ассоциация менеджеров. – 2004. – 80 с.
101. Социально ответственные инвестиции. Влияние моды или результат эволюции капитализма? // М.: Магазин инвестиционных фондов, 2009. –
102. Мазурик О.В. Економічна ефективність від впровадження соціального аудиту / О.В. Мазурик // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2009. – С. 159-162
103. Хашковский А. Социальная ответственность бизнеса / А. Хашковский // PR – менеджер. – 2004. - № 3. – С. 10-16
104. Баюра Д. Корпоративна соціальна відповідальність у системі корпоративного управління / Д. Баюра // Україна: аспекти праці. – 2009. – № 1. – С. 21-25
105. Булавкина Л.В. Социальная ответственность – элемент бизнеса или инструмент PR? / Л.В. Булавкина // Маркетинговые коммуникации. – 2007. - № 6(42). – С.386-393
106. Зантарая Т.П. Социальные программы социальной ответственности бизнеса / Т.П. Зантарая // Управление персоналом. – 2007. –№ 10. – С.63-64
107. Антошко Т. Відповідальність у корпоративному управлінні / Т. Антошко // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2009. –№ 7 (203). – С. 9-11
108. Сайт Агентства соціальної інформації – http: // www.soc-ot-vet.ru
109. Царик І.М. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в Україні / І.М.Царик // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 5(84). – С.49- 52
110. Стародубская М. Бизнес в Украине о социальной ответственности / М. Стародубская // PR – менеджер. – 2005. – № 6. – С. 23-32
111. Агеев А. Социальная ответственность бизнеса: отечественные грани и зарубежные стандарты / А. Агеев, Е.Карпухина // Экономические стратегии. – 2002. –№ 2. – С. 60-63
112. Гельвановский М. Российская реформа: геоэкономический ресурс / М. Гельвановский, Н. Извеков // РЭЖ. – 1997. - № 11-12. – С. 3-18
113. Dieux X. Corporate Social Responsibility, Illusion or Promise? / X. Dieux, F. Vincke // International Business Law Journal. – 2005. – № 1. – Р. 12-23
114. Carroll A. Comharate social responsibility / А. Carroll // Encyclopedis Dictionary of Busines Ethics / Ed. By P. Werhare, R. Freeman. – Malden: Blackwell Publishers, 1997. – P. 593-595
115. Лазоренко Е. Принципы корпоративной социальной ответственности. Мировые тенденции: их актуальность для украинского бизнеса / Е. Лазоренко // Генеральный директор. – 2007. - № 8. – С. 30-35
116. // http: // www.rosbalt.ru/
117. Примаков Е.М. Социальная ответственность бизнеса в современной России: Доклад на заседании правления Торгово-промышленной палаты РФ 23 декабря 2003 г.// http: // www.tpprf.ru /ry/main/newws/newstorg /news _current.shtml-?2003/12/20031223-16713.html
118. Leonard D. Corporate Social Responsibility / D. Leonard, R. McAdam // Quality Progress. – October. – 2003. – P. 12-39.
119. Социальная ответственность бизнеса и корпоративное гражданство (круглый стол) // МЭиМО. – 2005. – № 11. – С. 3-13
120. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку: монографія / А.М.Колот, О.А.Грішнова та ін.; За наук. ред. А.М.Колота. – К.:КНЕУ, 2012. – 501 с.
121. Маліновська О. Я. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні: етапи становлення / О. Я. Маліновська // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – вип. 18.6. – С. 200-204
122. Гончарова І. Соціальна відповідальність як основа конструктивного діалогу суб’єктів соціального партнерства / І. Гончарова // Вістник ТНЕУ. – 2012. – № 2. – С.57-63
123. Грішнова О. Соціальна відповідальність у контексті подолання системної кризи в Україні / О. Грішнова // Демографія та соціальна економіка. – 2011. - № 1 (15). – С. 39-46
124.Соціальна відповідальність бізнесу:розуміння та впровадження. – К.: ВК «КІТ», 2005. – 48 с.
125. Сайт Української ліги зв’язків із громадськістю. - // http: // pr – liga.org.ua
126. Господарський кодекс України: прийнятий 16 січня 2003 р. – К.: Істина, 2003. – 203 с.
127. Черних О.В. Управління соціальною відповідальністю на великих підприємствах: автор. дис….к.е.н / О.В. Черних. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2012. – 24 с.
128. Маркс К. Соч. Т.23 / К.Маркс, Ф.Энгельс. – М.: Гос. изд-во полит. лит-ры, 1960. – 784 с.
129. Забрудський О.В. Концептуалізація змісту соціальної відповідальності бізнесу і реалій її відтворення та запровадження на національних теренах / О.В. Забрудський // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Модернізація економічного розвитку регіону: збірник наукових праць / Ін-т регіональних досліджень НАН України; ред. колег.: В.С.Кравців (відп.ред.). – Львів, 2012. – Вип. 4(96). – С.309 – 316.
130. Забрудський О.В. Соціальна відповідальність суб’єктів економіки та її імплементація в національну стратегію суспільного розвитку / О.В. Забрудський // Вісник ДДФА: економічні науки. – 2012. – № 2(28). – С.21 – 26.
131. Бузгалин А.В. Переходная экономика: курс лекций по политической экономии / А.В. Бузгалин. – М.: Таурус, Просперус, 1994. - 472 с.
132. Гальчинський А.С. Економічна методологія. Логіка оновлення: Курс лекцій / А.С. Гальчинський . – К.: «АДЕФ-Україна», 2010. – 572 с.
133. Україна у цифрах 2011: Стат. збірник / Держ. служба статистики України; За ред. О.Г.Осауленка. – К.: Держаналітінформ, 2012. – 250 с.
134. Державна програма економічного і соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013 і 2014 роки: Основні прогнозні показники та баланси національної економіки на 2012 рік: проект Закону України від 15.09.2011 за № 9159 / htth:// www.kr-admin.gov.ua
135. Презентація проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» – К.: Міністерство фінансів України, 2011. – 131 с.
136. Тищук Т.А. Економіка України у 2011 році: прогноз динаміки, виклики та ризики : аналітична доповідь / Т.А. Тищук, Ю.М.Харазішвілі, О.В. Іванов; За заг. ред.. Я.А.Жаліла. – К.: НІСД, 2011. – 88 с.
137. Венецкий И. Г. Основные математико-статистические понятия и формулы в экономическом анализе : справочник / И. Г. Венецкий, В. М. Венецкая. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Статистика, 1975. – 447 с.
138. Митропольский А. К. Техника статистических вычислений: монография : справочник / А. К. Митропольский. – М. : Наука, 1971. – 576 с.
139. Осипов Ю.М. Теория хозяйства. - Т.2. / Ю.М. Осипов . – М.: МГУ, 1997. – 792 с.
140. Статистичний щорічник України за 2010 рік / Державна служба статистики України; За ред. О.Г. Осауленка – К.: ТОВ «Август Трейд», 2011. – 559 с.
141. Салинз М. Экономика каменного века / М. Салинз . – М.: ОГИ, 1999. – 295 с.
142. Черних О.В. Управління соціальною відповідальністю на великих підприємствах : автор. …к.е.н. / О.В.Черних. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2012. – 24 с.
143. Народне господарство України у 1993 році : стат. щоріч. / Міністерство статистики України ; відп. за вип. В. В. Самченко. – К. : Техніка, 1994. – 494 с.
144. Статистичний щорічник України за 2001 рік / Держ. коміт. статистики України ; За ред. О. Г. Осауленка. – К. : Техніка, 2002. – 644 с. (с.100);
145. Статистичний щорічник України за 2002 рік / Держ. коміт. статистики України ; За ред. О. Г. Осауленка – К. : Консультант, 2003. – 662 с.
146. Статистичний щорічник України за 2003 рік / Держ. коміт. статистики України ; За ред. О. Г. Осауленка – К. : Консультант, 2004. – 631 с.
147. Статистичний щорічник України за 2004 рік / Держ. коміт. статистики України ; За ред. О. Г.Осауленка. – К. : Консультант, 2005. – 590 с.
148. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Держ. коміт. статистики України ; За ред. О. Г.Осауленка. – К. : Консультант, 2006. – 575 с.
149. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держ. коміт. статистики України ; за ред. О. Г.Осауленка. – К. : Консультант, 2007. – 551 с.
150. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Держ. коміт. статистики України ; За ред. О. Г. Осауленка. – К. : Інформаційно-аналітичне агентство, 2009. – 566 с.
151. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держ. коміт. статистики України ; За ред. О. Г. Осауленка. – К. : Інформаційно-аналітичне агентство, 2010. – 566 с.
152. Статистичний щорічник України за 1995 рік / Міністерство статистики України ; відп. за вип. В. В. Самченко. – К. : Техніка, 1996. – 576 с.
153. Статистичний щорічник України за 1996 рік / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. В. В. Самченко. – К. : Українська енциклопедія, 1997. – 618 с.
154. Статистичний щорічник України за 1997 рік / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. В. В. Самченко. – К. : Українська енциклопедія, 1999. – 624 с.
155. Статистичний щорічник України за 1998 рік / Держ. коміт. статистики України ; за ред. О. Г.Осауленка. – К. : Техніка, 1999. – 576 с.
156. Статистичний щорічник України за 1999 рік / Держ. коміт. статистики України ; за ред. О. Г.Осауленка. – К. : Техніка, 2000. – 642 с.
157. Статистичний щорічник України за 2007 рік / Держ. коміт. статистики України ; за ред. О. Г.Осауленка. – К. : Консультант, 2008. – 571 с.
158. Regional Indicators: European Union (EU) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http:// Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. /cabs/euro.html
159. Чукаєва І. К. Економічні проблеми використання палива в Україні та її регіонах: Автореф. дис... канд. екон. наук / І.К. Чукаєва, НАН України; РВПС України. – К.: РВПС України, 1999. – 14 с.
160. Yearbook Statistical Energy Review 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www .yearbook. enerdata. Net
161. Діяльність підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності у 2002 році : стат. збірник / Держ. коміт. статистики України ; за ред. В. А. Головка – К. : ІВЦ Держкомстату України, 2003. – 208 с.
162. Діяльність підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності у 2006 році : стат. збірник : У 2 част. Ч. 2 / Держ. коміт. статистики України ; за ред. І. М. Жук. – К. : Держаналітінформ, 2007. – 264 с.
163. Vesper K. New Venture Strategies. Englewood Cliffs / K. Vesper. – N.Y.: Prentice Hall, 1980. – 342 p.
164. Баканов М.И. Теория экономического анализа : Учебник / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет ; 4-е изд., доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 416 с.
165. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл ; Пер. с англ.; Т.1. – М. : Прогресс, 1993. – 415 с. /3/
166. Ашкеров А. Начала труда и конец производства / А. Ашкеров // Отечественные записки. – 2003. - № 3:[Электронный ресурс]. – Доступный из: http: // www.strana-oz.ru/2003/3/nachala-truda-i-konec-proizvodstva
167. Лібанова Е.М. Гуманізм, суспільна інтеграція та соціальний розвиток / Е.М. Лібанова // Демографія та соціальна економіка. – 2010. - № 2 (14). – С. 3-15
168. Економічна активність населення України, 2011: стат збірник / Державна служба статистики України; Відп. за вип. І. Сеник . – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2012. – 207 с.
169. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2001. – 404 с.
170. Адреса матеріалу: http://zn.ua/ECONOMICS/skrytyy_ resurs_
kak _otsenit__ obemy_tenevogo_sektora-107214.html
171. Россия и страны мира, 2008.: Стат.сборник / Федеральная служба государственной статистики; А. Суринов – председ. ред. коллегии. – М.: Росстат, 2008. – 361с.
172. Россия и страны мира, 2010.: Стат.сборник / Федеральная служба государственной статистики; А. Кевеш – председ. ред. коллегии. – М.: Росстат, 2010. – 372с.
173. Россия и страны-члены Европейского Союза, 2011: Стат. сборник / Федеральная служба государственной статистики; А. Кевеш – председ. ред. коллегии. – М.: Статистика России, 2011. – 269 с.
174. Праця України 2001: Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2002. – 436 с.
175. Праця України 2002: Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2003. – 413 с.
176. Праця України 2003: Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 385 с.
177. Праця України 2006: Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. – 334 с.
178. Праця України 2008: Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2009. – 322 с.
178а. Забрудський О.В.Просторово-часовий зріз реалізації суб’єктами економіки соціальної відповідальності / О.В. Забрудський // Економічний вісник Національного гірничого університету. – 2012. - № 3. – С. 18 – 22.
179. Економічна активність населення України 2001 : Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2002. – 216 с.
180. Економічна активність населення України 2002 : Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2003. – 210 с.
181. Економічна активність населення України 2005 : Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2006. – 239 с.
182. Економічна активність населення України 2006 : Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. – 228 с.
183. Економічна активність населення України 2008 : Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2009. – 232 с.
184. Економічна активність населення України 2009 : Стат. збірник / Державний комітет статистики України ; Відп. за вип. Н.В. Григорович. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. – 207 с.
185. Логвиненко В. Собственность и приватизация / В. Логвиненко, И. Лазня // Экономика Украины. – 1995. - № 1. – С. 4-20
186. Куцин Н.А. Путь к процветанию Украины. Размышления неравнодушного к судьбе Родины гражданина / Н