Заболотна Олена Степанівна Психологічна структура здатності до цілепокладання на різних етапах самореалізації

Краткое описание

Заболотна Олена Степанівна, аспірант Одеського національного
університету імені І.І. Мечникова, тема дисертації: «Психологічна
структура здатності до цілепокладання на різних етапах
самореалізації», (053 Психологія). Спеціалізована вчена рада
ДФ 41.051.032 Одеського національного університету імені
І.І.Мечникова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
І.І. МЕЧНИКОВА
Кваліфікаційна науковапраця на правах рукопису
УДК 159.923.019.3 -057.875 159.947.5(043.5)
ЗАБОЛОТНАЯ ОЛЕНА СТЕПАНІВНА
ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ЗДАТНОСТІ ДО ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ
НА РІЗНИХ ЕТАПАХ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ
19.00.01 «Загальна психологія, історія психології»
Г алузь знань 05 - Соціальні та поведінкові науки / 053 - Психологія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Науковий керівник: Кіреєва Зоя Олександрівна, доктор психологічних наук, професор
Одеса - 2021
ЗМІСТ
ВСТУП 13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИВЧЕННЯ ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ 18
1.1. Самореалізація особистості як феномен в психологічні науці 18
1.2. Феномен цілепокладання: визначення, процеси та здатності до нього. 29
1.3. Теоретико-методологічні засади вивчення цілепокладання в психології 38
Висновки до першого розділу 53
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДІБНОСТЕЙ ДО ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ 56
2.1. Організація і методичне забеспеченнядослідження 56
2.2. Прояви особистісного компонента здатності до цілепокладання (описові статистики) 62
Висновки до другого розділу 74
РОЗДІЛ 3. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗДАТНОСТІ ДО ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ 77
3.1. Аналіз і порівняння результатів дослідження діяльнісного компонента здатності до цілепокладання 77
3.2. Порівняння дослідження особистісного компонента здатності до цілепокладання (структура цінностей) у двох группах досліджуваних 85
3.3. Порівняня результатів дослідження особистісного компонента здатності до цілепокладання ( індивідуально-особистісні властивості) 101
3.4 Порівняння результатів дослідження рівня розвитку оптимізму, та особливостей профілю часової перспективи як складових особистісного компонента здатності до цілепокладання 131
3.5 Статистичний аналіз здатності до цілепокладання на різних етапах самореалізації 147
Висновки до третього розділу 176
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 185
ДОДАТКИ. 204

Список литературы

1. Проведено теоретичний аналіз вивчення феноменів самореалізації та цілепокладання в психологічній науці. Зазначено, що цілепокладання є процесом, який реалізується в теперішньому часі, але спрямоване в майбутнє. Показано, що процес цілепокладання не статичний і залежить від багатьох факторів, в тому числі від розвитку особистості, її властивостей й установок, міжособистісної взаємодії. Констатовано, що здатність до цілепокладання є динамічним системно - структурним утворенням, що інтегрує в єдине ціле інтелектуальний, особистісний, діяльнісний компоненти. Перший компонент охоплює розумові дії і розумові операції, другий компонент включає ті особливості особистості, які дозволяють людині бути ефективною в діяльності, третій орієнтований на ту активність людини, яка дозволить їй ставити цілі, досягати їх і приймати рішення про зміну плану дій. Розглянуто теоретико-методологічні засади дослідження структури цілепокладання (системний, структурний, функціональний, особистісний, діяльнісний, динамічний і ресурсний підходи). Продемонстровано, що самореалізація є явищем загальносистемного порядку, яка представлена комплексом психологічних утворень, що детермінована зовнішніми і внутрішніми факторами, передбачає самовизначення, яке спирається на особистісну рефлексію, яка виступає у якості самоорганізації всієї системи. Самореалізація є свідомим і активним процесом, усвідомлення інтересів, потреб і здібностей, що втілюються в практичній діяльності. Самореалізація відбувається на певних етапах: самоідентифікації, саморозвитку і самоактуалізації. Вважається, що необхідною умовою для виникнення у особистості потреби в самореалізації, яка буде підтримуватися на всіх етапах свого життя, є розвинуті компоненти процесу цілепокладання: певна ієрархія цінностей, особистісна позиція, наявність мети, оптимістична спрямованість і домінування певних параметрів часової перспективи.
2. Досліджено і порівняно складові інтелектуального, особистісного (індивідуально-особистіші якості, систему цінностей, оптимізм) компонентів здатності до цілепокладання у жінок на різних етапах самореалізації. Показано, що у студенток на етапі самоідентифікації акцентуйовані такі особистісні властивості, що виявляються за незалежно - домінуючим, співробітницько - конвенційним та відповідально - великодушним типами. У жінок, на етапі самоактуалізації домінуючими є якості, що притаманні відповідально-великодушному типу. Зазначено, що встановлена статистично значуща різниця лише у прояві показників за владно-лідируючим типом, при якій більше середнє значення у групі жінок на рівні p<0,01, тобто жінки більш сконцентровані на лідерстві та домінуванні, як можливостях, що задовольняють потребу у безпеці. Така розбіжність показниках пояснюється тим, що студентки в реальних обставинах відрізняються вираженою орієнтацією на думку значущого оточення, коливанням, нестійкістю самооцінки й пошуками визнання, тоді як жінки при розвиненій скромності та здатності брати на себе відповідальність за виконання чужих обов'язків, при схильності до компромісів, для того, щоб зайняти особливу позицію у групі повинні бути незалежними, демонструвати владу й вміти конкурувати. Вивчено особливості індивідуально-особистісних властивостей в образі Я- реальне та Я-ідеальне у групі студенток і жінок. У групі студенток Я- ідеальне загалом не відрізняються від показників в образі Я-реальне, жінки в ідеальному бажають розвивати якості притаманні владно-лідируючому типу, як ідеальному образу Я, що відповідає головним мотиваційним цілям мати тип сильної особистості, яка лідирує у всіх видах групової діяльності. У студенток встановлено три конфліктні пари в ієрархії цінностей: універсалізм - досягнення, безпека - самостійність, самостійність - конформність. Студентки орієнтовані на майбутнє. У групі жінок відбувається деяка конфліктність між цінностями, найважливіша цінність (стимуляція) знаходиться в протилежній площині цінності безпеки. Цінність конформізму є додатковою. Жінки орієнтовані на теперішній час, що розкриває оптимістичне, дієве і сповнене надії ставлення до життя майбутнього. Студентки спрямовані на пояснення виникнення несприятливих подій скоріше зовнішніми обставинами, а ніж особистісними причинами, жінки більше схильні до персоналізації хороших подій, тому вони орієнтовані на демонстрацію сталості власних вдач і досягнень, як на презентацію себе і своїх можливостей в очах інших. Встановлено особистісні особливості здатності до цілепокладання на різних етапах самореалізації особистості.
3. Встановлено особливості діяльнісного (вольові якості) компонента здатності до цілепокладання на різних етапах самореалізації. Продемонстровано, що досліджувані в обох групах мають певні цілі, але у групі студенток спостерігається наявність труднощів з обранням мети, вони не завжди здатні представити більш-менш ясну картину бажаного майбутнього: замість постановки реальних цілей, існує обмеження
«мікрометою», поточною ситуацією, або ж фіксуванням на постановці глобальних цілей - пошук «сенсу життя». Студентки на етапі самоідентифікації не є здатними до відповідального цілепокладання, вони мають низький рівень усвідомленої та активної спрямованості на певний результат у діяльності, недорозвиненість вольових якостей. Жінки, що знаходяться на етапі самоактуалізації процесу самореалізації спрямовані на певний результат у власній діяльності, тобто вміють ставити перед собою ясні цілі для окремих дій і не відвертатися від них в процесі виконання, керуючись в усій своїй життєдіяльності певними цінностями, переконаннями та ідеалами. Жінки здатні протистояти страху, мають виражене вміння контролювати свої дії, підпорядковувати свою поведінку рішенню свідомо поставлених завдань, мобілізувати сили переслідуючи поставлені перед собою цілі та тривало боротися з труднощами (які є у власному бізнесі) і не піддаватися впливу різних чинників, критично оцінювати поради та пропозиції, розумно планувати та організовувати хід всієї своєї діяльності. Це свідчить про розвинутий діяльнісний компонент здатності до цілепокладання у жінок.
4. З’ясувано взаємозв’язок та побудувано моделі компонентів здатності до цілепокладання. У студенток встановлено 4 основні фактори в моделі здатності до цілепокладання, які отримали наступні назви: «Я - ідеальна», «Конфлікт цінностей», «Нерозвинені вольові якості, при песимістичному погляді на події», «Незалежна, впевнена, орієнтована на майбутнє». В групі жінок також встановлено 4 фактори, що отримали наступні назви: «Я- реальна в теперішньому», «Досягання, доброта, активність, при наявності конформності», «Цілеспрямована, ініціативна, самостійна в теперішньому», «Зменшення відповідальності, скромності та чужих обов’язків».
Перспективами подальших досліджень є вивчення ціледосягання у жінок різного віку і на різних етапах самореалізації.