ЗАХИСТ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ РЕАБІЛІТОВАНИХ У КРИМІЗАХИСТ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ РЕАБІЛІТОВАНИХ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ НАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ




  • скачать файл:
  • Название:
  • ЗАХИСТ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ РЕАБІЛІТОВАНИХ У КРИМІЗАХИСТ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ РЕАБІЛІТОВАНИХ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ НАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  • Кол-во страниц:
  • 238
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Год защиты:
  • 2011
  • Краткое описание:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

    На правах рукопису



    Мазур Марта Романівна

    УДК 343.1

    ЗАХИСТ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ
    РЕАБІЛІТОВАНИХ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

    Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
    судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук


    Науковий керівник:
    кандидат юридичних наук, доцент
    Павлишин Андрій Андрійович



    Львів – 2011
    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. РЕАБІЛІТОВАНИЙ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ,
    ЙОГО ПРАВА ТА ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ 13
    1.1 Реабілітований: визначення поняття та кола осіб, які можуть
    набувати статусу реабілітованих 13
    1.2 Права та законні інтереси реабілітованого 36
    Висновки до першого розділу 50
    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ
    ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ РЕАБІЛІТОВАНИХ
    ЗА ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ 52
    2.1 Поняття та правове регулювання захисту прав та законних
    інтересів реабілітованих 52
    2.2 Захист прав та законних інтересів шляхом відшкодування
    майнової та моральної шкоди 66
    2.2.1 Поняття шкоди, яка підлягає відшкодуванню 66
    2.2.2 Порядок відшкодування майнової шкоди 74
    2.2.3 Порядок відшкодування моральної шкоди 80
    2.2.4 Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету як гарантія захисту прав та законних інтересів реабілітованих 91
    2.3 Захист прав та законних інтересів особи шляхом повернення її майна
    і поновлення порушених прав 103
    2.3.1 Повернення майна як спосіб захисту прав та законних інтересів реабілітованих 103
    2.3.2 Поновлення трудових, пенсійних, житлових та інших прав реабілітованих 109
    Висновки до другого розділу 119
    РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ РЕАБІЛІТОВАНОГО
    В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 123
    3.1 Законодавче закріплення реабілітації
    у кримінальному процесі України 123
    3.2 Вдосконалення способів захисту прав та законних інтересів реабілітованого в кримінальному процесі 138
    3.3 Вдосконалення порядку реабілітації особи як гарантії захисту її прав
    та законних інтересів у кримінальному процесі 156
    Висновки до третього розділу 170
    ВИСНОВКИ 174
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181
    ДОДАТКИ 204


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ



    ЗМІ – засоби масової інформації
    п. – пункт
    ПЗВХ – примусові заходи виховного характеру
    ПЗМХ – примусові заходи медичного характеру
    ст. –стаття
    ч. – частина

    ВСТУП



    Актуальність теми. Після проголошення незалежності України одним із пріоритетних напрямів розвитку правової системи держави було визначено формування ефективної кримінально-процесуальної політики, наближення її до міжнародних стандартів у галузі правосуддя та забезпечення прав і свобод людини.
    Від того часу минуло трохи більше 20 років, а реформування кримінально-процесуального законодавства України продовжується далі. Протягом всіх цих років, змінювались напрями і пріоритети реформування, однак, завжди актуальним залишалося питання захисту прав та законних інтересів особи в кримінальному процесі. Не втратило воно своєї актуальності і сьогодні.
    Кримінальний процес за своїм спрямуванням є однією зі сфер, в якій найгостріше стоїть питання дотримання прав та законних інтересів людини, забезпечення балансу інтересів конкретної особи та держави. Це очевидно, оскільки в рамках цього процесу вирішуються доленосні для особи питання, а саме: винна вона у вчиненні злочину чи ні. Мабуть, найгірше, що може трапитися у кримінальному процесі, – це кримінальне переслідування чи (та) засудження невинної людини.
    Держава, завданням якої є захист прав та законних інтересів людини, в особі відповідних органів, насамперед, не повинна чинити щодо особи несправедливості, найжорстокішим проявом якої є визнання невинуватого винним у вчиненні злочину. Тому, звичайно, якщо такий негативний факт все ж трапився, держава, як демократична та правова, сама повинна «виправити» недолік і тим самим довести цій особі й суспільству загалом, що задеклароване в кримінально-процесуальному законі завдання «забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності, і жоден невинний не був покараний» – є не гаслом, а реальністю.
    Кримінальне переслідування, засудження невинних осіб призводить до важких для них наслідків, викликає суспільний осуд, підриває довіру до судових, правоохоронних органів і держави в цілому. За таких обставин важливим є існування якісного і дієвого механізму захисту прав та законних інтересів осіб, які зазнали незаконного і необґрунтованого кримінального переслідування чи (та) засудження, яким виступає захист реабілітованих.
    Дискусії щодо питань, пов’язаних із реабілітацією у кримінальному процесі, тривають вже давно. Ще в дореволюційний період такі відомі вчені, як А.Ф. Коні, І.Я. Фойницький, Н.І. Миролюбов та інші, акцентували увагу на значення наслідків необґрунтованого та незаконного кримінального переслідування чи засудження особи. В радянський період інституту реабілітації були присвячені роботи таких вчених, як Б.Т. Безлєпкін, Л.В. Бойцова, В.З. Лукашевич, М.М. Михеєнко, М.І. Пастухов, В.М. Савицький, М.С. Строгович, Т.Т. Таджиєв та ін. В Україні над проблемами реабілітації працювали такі науковці: О.В. Капліна, В.Т. Нор, М.Є. Шумило.
    Роботи цих та інших авторів мають важливе наукове та практичне значення для інституту реабілітації, однак в них головним чином були досліджені поняття, підстави, генезис та наслідки реабілітації. Що ж стосується питань, пов’язаних із захистом прав та інтересів реабілітованих, то сьогодні вони залишаються малодослідженими. Водночас зазначені питання, враховуючи сучасні реалії, розробку нового проекту Кримінально-процесуального кодексу України, набувають особливого значення як з погляду теорії, так і законодавчого регулювання і практики.
    Все вищевикладене обумовлює актуальність теми цього дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема кандидатської дисертації обговорена і затверджена на засіданні Вченої ради юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка 23 грудня 2008 р. (протокол № 21) та на Вченій раді Львівського національного університету імені Івана Франка 25 березня 2009 р. (протокол № 34/3).
    Тема дисертації схвалена координаційним бюро відділення кримінально-правових наук Національної академії правових наук України («Перелік тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права», затверджених у 2009 р.: розглянуті та схвалені від-ням Нац. акад. прав. наук України / Нац. акад. прав. наук України ; [упоряд.: Лук’янов Д. В., Матвєєва А.В.]. – Х. : Право, 2010. – 240 с. (С. 181).
    Робота є складовою тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри кримінального процесу та криміналістики юридичного факультету «Проблеми удосконалення кримінально-процесуального законодавства України в умовах його реформування» (Номер Державної реєстрації роботи – 0106U011538).
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у комплексному аналізі теоретико-прикладних питань, що стосуються захисту прав та законних інтересів реабілітованих у кримінальному процесі та формулювання науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування у цій сфері.
    Для досягнення поставленої мети в дисертації зосереджено увагу на вирішенні таких основних завдань, як:
    – з’ясування стану наукового дослідження проблеми;
    – визначення правової природи, підстав і поняття реабілітації у кримінальному процесі;
    – визначення кола осіб, які можуть набувати статусу реабілітованих у кримінальному процесі;
    – встановлення прав та законних інтересів реабілітованого;
    – визначення форм та способів захисту прав та законних інтересів реабілітованих;
    – дослідження порядку захисту прав та законних інтересів реабілітованих на практиці і, на підставі цього, виявлення негативних чинників та прогалин, наявних у законодавстві та практичній діяльності, що перешкоджають ефективному захисту прав та законних інтересів реабілітованих в Україні;
    – обґрунтування, формулювання та внесення конкретних пропозицій щодо вдосконалення вітчизняного кримінально-процесуального законодавства у сфері захисту прав та законних інтересів реабілітованих.
    Об’єктом дослідження є правові відносини у сфері реабілітації у кримінальному процесі України.
    Предметом дослідження є захист прав та законних інтересів реабілітованих у кримінальному процесі України.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи пізнання.
    Основним методом, який застосовано в процесі дослідження, є загальнонауковий діалектичний метод, що дав можливість проаналізувати суспільні і правові явища, що охоплюються проблематикою дисертації, у розвитку, взаємозв’язку і взаємозумовленості. Історико-правовий метод дозволив простежити історичні витоки та еволюцію поглядів на зміст реабілітації у вітчизняному законодавстві та законодавстві інших країн тощо. Порівняльно-правовий метод було використано для вивчення особливостей правового регулювання захисту прав реабілітованих у різних країнах та аналізу опублікованих поглядів щодо предмету дослідження у процесуальній літературі. Формально-логічний метод використовувався під час аналізу теоретичних напрацювань, чинного законодавства та практики його застосування, що стосуються захисту прав та законних інтересів реабілітованих та дозволив виявити існуючі протиріччя у законодавстві та наукових підходах до предмета дослідження, а також запропонувати внесення змін та доповнень у законодавство з метою його вдосконалення в сфері захисту прав та законних інтересів реабілітованих. Системно-структурний – дозволив визначити коло осіб, які можуть набувати статусу реабілітованих у кримінальному процесі. За допомогою соціологічного методу (анкетування) було з’ясовано позиції і думки адвокатів, прокурорів, суддів щодо сучасного стану захисту прав та законних інтересів реабілітованих. Статистичний метод використано для узагальнення висновків анкетування і вивчень з досліджуваної проблематики.
    Теоретичною основою дисертації стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі кримінально-процесуального права та інших галузей права, що стосуються теми дисертації.
    Нормативною базою дослідження є Конституція України, чинні в Україні міжнародно-правові договори, Кримінально-процесуальний кодекс України (далі – КПК України), Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», інші вітчизняні нормативно-правові акти.
    Емпіричну базу становлять результати вивчення 85-ти судових справ про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду за період з 2008 по І півріччя 2011 р. у Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях; статистичні дані щодо результатів роботи органів досудового розслідування, прокуратури, суду про винесення постанов про закриття кримінальних справ за реабілітуючими підставами, постановлення виправдувальних вироків суду за той самий період тощо; дані анкетування адвокатів, прокурорів, суддів щодо сучасного стану захисту прав та законних інтересів реабілітованих у кримінальному процесі України (70 анкет, географія опитування – Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області).
    Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що робота є одним із перших вітчизняних комплексних досліджень теоретичних і практичних проблем захисту прав та законних інтересів реабілітованих у кримінальному процесі України на сучасному етапі. Його наукова новизна конкретизується в одержаних наукових результатах, сформульованих теоретичних та практичних висновках і пропозиціях, зокрема:
    Вперше:
    – запропоновано права, яких набуває реабілітований, поділяти на загальні та спеціальні;
    – обґрунтовано необхідність запровадження у кримінальному судочинстві нового провадження – провадження у справах про реабілітацію особи;
    – запропоновано ініціювати судовий розгляд справи про реабілітацію особи шляхом подання до суду клопотання про реабілітацію, а також визначено форму такого клопотання;
    – запропоновано передбачити винесення кінцевого рішення у справі про реабілітацію особи у формі постанови про реабілітацію;
    – обґрунтовано необхідність оприлюднення усіх прийнятих постанов про реабілітацію особи у Єдиному державному реєстрі судових рішень на відповідному Інтернет-сайті.
    Набули подальшого розвитку:
    – наукові положення щодо необхідності закріплення інституту реабілітації у Кримінально-процесуальному кодексі України;
    – наукові твердження щодо здійснення реабілітації особи виключно судом;
    – наукові позиції щодо розгляду реабілітації у широкому і вузькому значеннях;
    – наукові думки щодо вдосконалення способів захисту прав та законних інтересів досліджуваної категорії осіб, зокрема про закріплення права на відшкодування витрат на відновлення здоров’я, законодавчого закріплення «презумпції моральної шкоди»;
    – наукові положення щодо розширення способів компенсації моральної шкоди;
    Удосконалено:
    – визначення кола осіб, які можуть набувати статусу реабілітованих у кримінальному процесі;
    – поняття реабілітації особи в кримінальному процесі.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і прикладний інтерес, зокрема:
    – у науково-дослідній сфері – положення, які містяться у дисертації можуть бути підґрунтям для подальших наукових досліджень проблем захисту прав та законних інтересів реабілітованих;
    – у правотворчості – сформульовані в дисертації пропозиції можуть слугувати для удосконалення чинного, розробки та прийняття нового КПК України;
    – у правозастосовчій діяльності – результати дослідження можуть бути використані у слідчій та судовій практиці;
    – у навчальному процесі – матеріали дослідження можуть використовуватися надалі як матеріали для підготовки підручників і навчальних посібників із курсу «Кримінальний процес України».
    Особистий внесок здобувача. Усі викладені в дисертації положення, що виносяться на захист, є результатом самостійної роботи автора.
    Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та висновки дисертації були оприлюднені на конференціях, зокрема, на трьох міжнародних конференціях: VIII Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Правова система, громадянське суспільство та держава» (24-26 квітня 2009 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (9 жовтня 2009 р., м. Одеса); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (8 жовтня 2010 р., м. Одеса), – та чотирьох всеукраїнських (в т. ч. регіональних): XVI Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (8-9 лютого 2010 р., м. Львів); І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції» (26 квітня 2010 р., м. Дніпропетровськ); XVIІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (3-4 лютого 2011 р., м. Львів); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» (28 квітня 2011 р., м. Київ).
    Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано п’ять наукових статей у фахових наукових виданнях України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт, та сім тез доповідей міжнародних і всеукраїнських конференцій, опублікованих у збірниках матеріалів відповідних конференцій.
    Структура роботи зумовлена поставленою метою, завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів та шість пунктів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 238 сторінок, з яких основний текст дисертації – 180 сторінок, список використаних джерел – 23 сторінки (225 найменувань), додатків – 35 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. Системний аналіз чинного кримінально-процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що український законодавець розглядає реабілітацію як виправдання особи, закриття кримінальної справи щодо неї за реабілітуючими підставами, а наступне відновлення її порушених, обмежених прав – наслідком реабілітації. Таким чином, реабілітованою вважається особа, стосовно якої винесені, постановлені (ухвалені) такі акти і яка має право на поновлення порушених прав та законних інтересів та право на відшкодування завданої шкоди.
    Разом з вищенаведеними суб’єктами до осіб, які можуть набути статусу реабілітованих, у порядку винятку, необхідно віднести осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння у стані неосудності та осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Підставою для цього слугуватиме скасування постанови про застосування ПЗМХ чи ПЗВХ у зв’язку з відсутністю суспільно небезпечного діяння чи недоведеність участі особи у його вчиненні.
    2. Запропоновано права, яких набуває реабілітований, ділити на загальні та спеціальні. До загальних, потрібно віднести права, які передбачені КПК України, яких він набуває у зв’язку з провадженням у справі, зокрема, право на отримання копії постанови про закриття кримінальної справи, право на негайне звільнення з-під варти в залі судового засідання, право на подання апеляції в частині мотивів і підстав виправдання тощо. До спеціальних прав, відносимо ті, які особа набуває для захисту своїх порушених прав та законних інтересів у зв’язку з незаконним кримінальним переслідуванням чи (та) засудженням, а саме: право на відшкодування завданої шкоди, право на поновлення порушених, обмежених прав тощо.
    3. Захист прав та законних інтересів реабілітованої особи є діяльністю, але не у розумінні кримінально-процесуальної функції захисту, наприклад, на відміну від діяльності захисника підозрюваного, обвинуваченого. Це захист у широкому розумінні, тобто діяльність, спрямована на поновлення порушених прав та свобод, законних інтересів будь-якого суб’єкта процесу, в т. ч. й реабілітованого.
    4. Механізм захисту прав та законних інтересів реабілітованого потрібно будувати на основі моделі захисту у вузькому значенні, як найбільш динамічної категорії.
    Він покликаний адекватно і оперативно реагувати на стан процесів реалізації прав та законних інтересів та містить як загальні, так і спеціальні (для конкретної ситуації) юридичні засоби, які цілеспрямовано використовуються для захисту прав особи, певні способи та форми захисту.
    5. Законодавство України передбачає дві різні форми захисту прав та законних інтересів реабілітованих: позовну та непозовну. Зокрема, відшкодування майнової шкоди, повернення майна, відбувається у непозовному порядку в рамках кримінального процесу шляхом звернення до того органу, який або закрив кримінальну справу за реабілітуючими обставинами, або постановив виправдувальний вирок. Тобто, майнову шкоду можуть нараховувати органи досудового розслідування, прокуратура чи суд. Моральна шкода компенсується у позовному порядку відповідно до норм цивільного судочинства.
    6. Зазначені форми захисту прав та законних інтересів реабілітованих реалізуються певними способами.
    Сьогодні існують наступні способи захисту прав та законних інтересів особи:
    1) відшкодування майнової шкоди;
    2) повернення майна;
    3) відшкодування моральної шкоди;
    4) поновлення трудових, пенсійних, житлових прав особи, а також поновлення у званнях тощо.
    7. До засобів захисту прав та законних інтересів реабілітованих чинне законодавство зокрема відносить: заяву про обчислення розміру відшкодовуваної шкоди, позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, звернення особи до роботодавця про поновлення на роботі, заяву (звернення) до органів місцевого самоврядування про повернення права на користування жилим приміщенням та ін.
    8. Існуючий сьогодні порядок захисту прав та законних інтересів реабілітованих є надто суперечливим і проблематичним.
    Серед проблем, що існують у сфері захисту прав та законних інтересів реабілітованих, головними є:
    – неузгодженість та суперечності законодавства у цій сфері;
    – неефективність і суперечливість непозовного порядку захисту майнових прав та законних інтересів особи;
    – фактична відсутність практики винесення постанов про відшкодування шкоди (відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України № 266/94 ВР);
    – у зв’язку з великою кількістю порушених прав та законних інтересів особи недостатньою є кількість визначених законом способів їх захисту;
    – існування неналежного порядку реалізації кожного зі способів захисту, оскільки кожен з них вимагає звернення до різних органів, з різними заявами, в різні строки. Все це призводить до серйозних порушень прав реабілітованого. Особа, яка стала «жертвою» системи, стає заручником формальних процедур, подолати які їй часто стає не під силу;
    – діючий механізм відшкодування моральної шкоди реабілітованим (позовний порядок) є дуже складним та матеріально обтяжливим для невинно потерпілої особи, змушеної звертатися до суду та доводити факт вчинення державою, її службовими особами протиправного діяння, факт наявності шкоди, причинно-наслідковий зв’язок між діянням та настанням шкоди тощо.
    З огляду на вищенаведене, відповідь на запитання про ефективність захисту осіб, які зазнали незаконного і необґрунтованого кримінального переслідування або (та) засудження є очевидною. Існуючий механізм не дієвий і в такому стані як сьогодні існувати не може.
    9. На сучасному етапі розвитку права існує потреба у запровадженні іншого порядку, вдосконалення існуючих та встановлення додаткових способів захисту прав та інтересів цих осіб, створення реальних гарантій їх реалізації.
    Одним із шляхів досягнення цього є законодавче закріплення реабілітації у КПК України як порядку відновлення справедливості щодо особи в рамках кримінального процесу, на підставі офіційного визнання необґрунтованості і незаконності її кримінального переслідування чи (та) засудження особи, що полягає у поновленні всіх її порушених, обмежених прав, відшкодуванні та компенсації завданої шкоди.
    10. Реабілітація – це тривалий у часі процес, його можна розглядати у широкому і вузькому значеннях. Відповідно в широкому значенні реабілітація охоплює: 1) винесення рішення, що дає право особі на реабілітацію; 2) повідомлення особі про її право на реабілітацію; 3) власне реабілітація, яка включає звернення особи з клопотанням про реабілітацію до суду, судовий розгляд справи, винесення постанови про реабілітацію; 4) виконання рішення суду.
    У вузькому значенні пропонуємо її розглядати як власне реабілітацію, і розпочинається вона поданням особою клопотання про реабілітацію та завершується винесенням судового рішення по справі – постанови про реабілітацію особи.
    11. Правом на реабілітацію наділяються особи, щодо яких має місце винесення, насамперед, постанови про закриття кримінальної справи за реабілітуючими підставами та постановлення виправдувального вироку суду, а також постанови (ухвали) про скасування постанови про застосування ПЗМХ або ПЗВХ на підставі відсутності суспільно небезпечного діяння, з приводу якого проводилось провадження або недоведеності участі особи у його вчиненні. Цей перелік пропонуємо доповнити постановою про скасування постанови про порушення кримінальної справи (в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 100 та ст. 236-8 КПК України) за наявності реабілітуючих підстав.
    12. Інститут реабілітації теоретично можна віднести до змішаних інститутів права, оскільки для регулювання реабілітаційних правовідносин в ньому можуть застосовуватись норми інших галузей права, зокрема цивільного, трудового тощо. За своєю юридичною природою такий інститут є кримінально-процесуальним.
    13. Одним із шляхів вдосконалення захисту прав та законних інтересів досліджуваної категорії осіб також є доповнення розглядуваних способів захисту їх прав та законних інтересів.
    Обґрунтовано пропозицію доповнити існуючий перелік майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, «витратами на відновлення здоров’я», а також «іншими витратами, зумовленими незаконним і необґрунтованим кримінальним переслідуванням чи (та) засудженням». Крім того, за таких умов, доцільно замінити «майнову шкоду» на «матеріальну».
    Підтримано думку науковців про необхідність віднесення до розміру матеріальної шкоди не тільки прямої шкоди, а й не отриманих доходів (упущеної вигоди).
    Можна запропонувати законодавче закріплення в інституті реабілітації права особи на відшкодування завданої матеріальної шкоди, що включатиме відшкодування:
    1) заробітку та інших грошових доходів, які особа втратила внаслідок незаконного і необґрунтованого кримінального переслідування чи (та) засудження, а також неотриманих прибутків, які могли б бути;
    2) витрат на відновлення здоров’я;
    3) штрафів, стягнутих на виконання вироку суду;
    4) судових витрат;
    5) витрат на юридичну допомогу (тих, які особа понесла за час розгляду кримінальної справи, а також розгляду справи про її реабілітацію, за умови, якщо їй не була надана безкоштовна правова допомога відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»);
    6) вартості майна, якщо воно не може бути повернуте в натурі;
    7) інших витрат, зумовлених незаконним і необґрунтованим кримінальним переслідуванням чи (та) засудженням.
    У роботі знайшла подальше обґрунтування позиція про необхідність закріплення принципу «презумпції моральної шкоди» у справах про реабілітацію осіб. Сам по собі факт встановлення незаконності та необґрунтованості дій, бездіяльності органів та осіб, які ведуть кримінальний процес у таких процесуальних рішеннях, як постанова про закриття кримінальної справи за реабілітуючими обставинами чи постановлення виправдувального вироку суду тощо (ті рішення, які дають право особі на реабілітацію), – вже означає наявність моральної шкоди. Тому немає необхідності особі доводити її наявність у суді, достатньо лише довести розмір, який підлягає компенсації.
    З огляду на це, можна запропонувати наступні критерії, які будуть характерними для компенсації моральної шкоди безпосередньо при реабілітації: вид психічних, фізичних страждань; ступінь (глибина) страждань, їх тривалість; індивідуальні особливості потерпілої особи; тривалість порушення прав та законних інтересів особи; зміни, що стались у житті, в стосунках з оточуючими, з рідними, а також ті, що їх особа з великою ймовірністю може перенести в майбутньому; соціальний статус потерпілої особи; стан здоров’я; умови перебування «під слідством і судом» чи під час засудження. Безумовно, що цей перелік не може бути вичерпним. Залежно від особливостей кожної конкретної справи і потерпілої особи, можуть виникати ознаки в межах вже визначених критеріїв.
    Підтримано пропозицію про виокремлення двох форм компенсації моральної шкоди: матеріальної (грошової) і нематеріальної. Нематеріальна форма включає такі види: офіційне вибачення від імені держави реабілітованій особі; публічне повідомлення про реабілітацію; спростування неправдивої інформації у ЗМІ про особу, що стосується кримінального переслідування чи (та) засудження.
    Особа сама обирає форму і вид компенсації. Одночасно може бути обрано обидві форми та декілька видів. Про обраний спосіб (способи) компенсації особа вказує у клопотанні про реабілітацію.
    14. Обґрунтовано позицію про існування виключно судового порядку реабілітації особи, результатом якого має бути прийняття судового рішення у формі постанови про реабілітацію. Дана постанова може бути оскарженою лише в частині розміру суми відшкодування чи компенсації шкоди або стосуватись порядку чи можливості поновлення певного права особи.
    Запропоновано постанови про реабілітацію осіб окремою колонкою поміщати на сайті «Судова влада України» в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, кожна особа зможе ознайомитись із цими рішеннями, крім того, сукупність таких рішень, своєю чергою, формуватиме судову практику в цій галузі.
    15. Порядок виконання постанови про реабілітацію буде здійснюватись Державним Казначейством України (в частині відшкодування матеріальної шкоди, компенсації моральної шкоди). Інші питання – в загальному порядку, передбаченому на сьогодні.
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Алейніков Г.І. Виправдувальний вирок у кримінальному процесі України / Г.І. Алейніков. – Херсон: Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я, 2007. – 200 с.
    2. Алексеев С.С. Общая теория права / С.С. Алексеев // М., 1981. – Т. 1. – 523 с.
    3. Алексеев С.С. Структура советского права / С.С. Алексеев. – М.: Юридическая литература, 1975. – 263 с.
    4. Амирбекова Г.Г. Институт реабилитации в уголовном процессе: теория и практика реализации (по материалам Республики Дагестан) : дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Г.Г. Амирбекова. – М., 2008. – 169 с.
    5. Антонов В.И. Институт реабилитации и его уголовно-правовое значение: дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.И. Антонов. – Ижевск, 2001. – 154 с.
    6. Архів Апеляційного суду Волинської області за 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3285625
    7. Архів Апеляційного суду Волинської області за 2010 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10412166
    8. Архів Апеляційного суду Волинської області за 2011 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13731456
    9. Архів Апеляційного суду Закарпатської області за 2008 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4408629
    10. Архів Апеляційного суду Закарпатської області за 2011 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15186239
    11. Архів Апеляційного суду Івано-Франківської області [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2932241
    12. Архів Апеляційного суду Івано-Франківської області за 2008 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2976599
    13. Архів Апеляційного суду Івано-Франківської області за 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4129045
    14. Архів Апеляційного суду Львівської області за 2008 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9072515
    15. Архів Апеляційного суду Тернопільської області за 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13284199
    16. Архів Галицького районного суду м. Львова за 2010 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11341968
    17. Архів Іршавського районного суду Закарпатської області за 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6788453
    18. Архів Камінь-Каширського районного суду Волинської області за 2008 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1875301
    19. Архів Камінь-Каширського районного суду Волинської області за 2008 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3055677
    20. Архів Личаківського районного суду м. Львова за 2010 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11901311
    21. Архів Любешівського районного суду Волинської області за 2011 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15265055
    22. Архів Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за 2011 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14067080
    23. Архів Октябрського районного суду м. Полтави за 2009 р. [Електронний ресурс] // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6610310;
    24. Архів Пустомитівського районного суду Львівської області за 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9010765
    25. Архів Рахівського районного суду Закарпатської області за 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4703797
    26. Архів Сихівського районного суду м. Львова за 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6610310
    27. Архів Теребовлянського районного суду Тернопільської області за 2010 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8486860
    28. Архів Франківського районного суду м. Львова за 2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5510214
    29. Архів Франківського районного суду м. Львова за 2011 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16337852
    30. Архів Шевченківського районного сулу м. Львова за 2008 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11901311
    31. Архів Ковельського міськрайонного суду Волинської області за 2010 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9338490
    32. Бажанов А.В. Возмещение имущественного вреда реабилитированному в уголовном судопроизводстве : автореф. дисc. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / А.В. Бажанов. – М., 2011. – 26 с.
    33. Баулін О. До проблеми визнання особи винною у вчиненні злочину на стадії попереднього розслідування / О. Баулін // Право України. – 1996. – № 11. – С. 57-59.
    34. Безлепкин Б.Т. Уголовный процесс России: учебное пособие / Б.Т. Безлепкин. – М. : ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2004. – 480 с.
    35. Беляцкин С.А. Возмещение морального (неимущественного) вреда / С.А. Беляцкин. – М. : Юридическое бюро «Городец», 1996. – 75 с.
    36. Боярський О.О. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03. / О.О. Боярський. – Одеса, 2008. – 187 с.
    37. Брагинский М.И. Договорное право. Книга первая: Общие положения / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. – М.: Статут, 2001. – 842 с.
    38. Бюджетний кодекс України вiд 08.07.2010 р. № 2456-VI [Електронний ресурс] / Режим доступу:
    http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-17
    39. Ващук Б.Л. Предмет доказування в цивільному позові у кримінальному процесі: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Б.Л. Ващук // Акад. адвокатури України. – К., 2007. – 20 с.
    40. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю.С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 1023 с.
    41. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. В.Т. Бусел]. – К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
    42. Веніамінова А. Моральна шкода: практичні аспекти доказування її наявності [Електронний ресурс] // Юридичний журнал. – 2003. – № 6 Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.php?id=258.
    43. Владимирова В.В. Компенсация морального вреда – мера реабилитации потерпевшего в российском уголовном процессе / В.В. Владимирова. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 176 с.
    44. Волинка К.Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики : автореф. дис. … канд. юрид. наук / К.Г. Волинка. – К., 2001. – 16 с.
    45. Газетдинов Н.И. Деятельность следователя по возмещению ущерба / Н.И. Газетдинов. – Казань, 1990. – 34 с.
    46. Галянтич М., Коваленко Г. Відшкодування моральної шкоди // Право України. – 1999. – №9. – С. 58.
    47. Гіда Є.О. Права людини (охорона і захист) // Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. – Т. ІІ. Права людини у контексті поліцейської діяльності. – К. : Ін Юре, 2005. – С. 759-760.
    48. Глобенко Г.І. Закриття кримінальних справ з нереабілітуючих підстав. автореф. дис. … канд. юрид. наук / Г.І. Глобенко. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2007. – 18 с.
    49. Глыбина А.Н. Реабилитация и возмещение вреда в порядке реабилитации в уголовном процессе РФ : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук / А.Н. Глыбина. – Т., 2006. – 24 с.
    50. Глыбина А.Н. Реабилитация и возмещение вреда в порядке реабилитации в уголовном процессе России / А.Н. Глыбина, Ю.К. Якимович. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 2006. – 146 с.
    51. Гошовський М.І. Потерпілий у кримінальному процесі України / М.І. Гошовський, О.П. Кучинська. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – с.
    52. Гражданский процесс: учеб. / Под ред. М.К. Треушникова. – М., 2003. – 78 с.
    53. Грошевой Ю.М. Правовые свойства приговора – акта социалистического правосудия: учеб. пособ. / Ю.М. Грошевой. – Харьков: Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1978. – 60 c.
    54. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання влади 29.11.1985 року [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_114
    55. Диков А.В. Обязательства по возмещению вреда, причинённого органами дознания, предварительного следствия, прокуратуры и суда // Черные дыры в российском законодательстве. – 2001. – № 1. – С. 127-130.
    56. Експертизи у судовій практиці / [за заг. ред. В.Г. Гончаренка]. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 388 с.
    57. Енгалычев В.Ф. Предмет и задачи судебно-психологической экспертизыпо делам о компенсации морального вреда / В.Ф. Енгалычев, А.Л. Южанинова //Судебная экспертиза. – 2007. – № 3. – С. 79-86.
    58. Еникеев З.Д. Проблемы истины в свете принципа состязательности уголовного процесса / З.Д. Еникеев // Российский юридический журнал. – Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2003. – № 3. – С. 14-17.
    59. Житловий кодекс Української РСР вiд 30.06.1983 р. № 5464-X [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=5464-10
    60. Загальна декларація прав людини вiд 10.12.1948 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
    61. Закон України «Про адвокатуру» вiд 19.12.1992 р. № 2887-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2887-12
    62. Закон України «Про безоплатну правову допомогу» вiд 02.06.2011 р. № 3460-VI [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=3460-17
    63. Закон України «Про виконавче провадження» вiд 21.04.1999 р. №606-XIV [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=606-14
    64. Закон України «Про внесення змін до статті 71 Житлового кодексу Української РСР» вiд 02.03.2000 р. № 1525-III // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1525-14
    65. Закон України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» від 20.12.2001 р. № 2905-III [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2905-14
    66. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» вiд 23.12.2010 р. № 2857-VI [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2857-17
    67. Закон України «Про державні нагороди України вiд 16.03.2000 р. № 1549-III [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1549-14
    68. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» вiд 16.11.1992 р. № 2782-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2782-12
    69. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=959-12
    70. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-12
    71. Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=108%2F95-%E2%F0
    72. Закон України «Про пенсійне забезпечення» вiд 05.11.1991 р. № 1788-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=1788-12
    73. Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» вiд 01.12.1994 р. № 266/94ВР [Електронний ресурс] // Режим доступу :
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=266%2F94-%E2%F0
    74. Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» вiд 17.04.1991 р. № 962-XII [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=962-12
    75. Заморська Л.І. Загальнонаукова концепція категорії «система права» / Л.І. Заморська // Держава і право. – Вип. 47. – 2010. – С. 46-50;
    76. Запорожченко Р. «Володимир Чухрай відсидів вісім років за вбивство, якого не скоїв» [Електронний ресурс] / Р. Запорожченко // «Газета по-українськи». – 2007. – № 348. – 13 квітня. – Режим доступу : http://gazeta.ua/articles/scandals-newspaper/_volodimir-chuhraj-vidsidiv-visim-rokiv-za-vbivstvo-yakogo-ne-skojiv/158075
    77. Запорожченко Р. «П’ятеро українців, яких засудили за чужі злочини» [Електронний ресурс] / Р. Запорожченко // Журнал «Країна». – 2011. – № 54. – 14 січня. – Режим доступу: http://gazeta.ua/post/367898
    78. Зейкан Я.П. Досудове слідство чи інквізиція? / Я.П. Зейкан // Дзеркало тижня. – 2004. – № 22. – С. 4.
    79. Землянухин А.В. Отказ от обвинения в системе уголовно-процессуальных актов / А.В. Землянухин. – Саратов, 2005.
    80. Ісмаілова Л.Б. Процесуальні та етико-психологічні питання забезпечення рівності сторін в кримінальному судочинстві України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Л.Б. Ісмаілова. – Акад. адвокатури України. – К., 2007. – 20 с.
    81. Калиновский К.Б. Конституционно-правовые проблемы реабилитации лиц, незаконно подвергнутых уголовному преследованию в российском уголовном процессе // Уголовно-процессуальное законодательство в современных условиях: проблемы теории и практики. сб. статей. / [ред. колл. В.И. Качалов, О.В. Качалова, Т.Ф. Моисеева]. – М.: Волтерс Клувер, 2010. – С. 43-48.
    82. Камынин И.Д. Защита прав лица, реабилитированного в результате незаконного уголовного преследования / И.Д. Камынин // Уголовный процесс. – 2005. – № 10. – С. 46-50.
    83. Каплина О.В. Проблемы реабилитации в уголовном процессе Украины : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Каплина Оксана Владимировна. – Х., 1998. – 230 с.
    84. Капліна О. Поняття реабілітації у кримінальному процесі / О. Капліна // Право України. – 1997. – № 1. – С. 68-71.
    85. Капліна О.В. Проблеми реабілітації у кримінальному процесі України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.В. Капліна. – Національна юрид. академія ім. Ярослава Мудрого. – Х.,1998. – С. 13.
    86. Климова Г.З. Реабилитация как правовой институт: вопросы теории и практики : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Климова Гаянэ Завеновна. – М., 2005. – 203 с.
    87. Кодекс законів про працю України вiд 10.12.1971 р. № 322-VII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08
    88. Кокорев Л.Д. Потерпевший от преступления в советском уголовном процессе / Л.Д. Кокорев. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1964. – C. 87.
    89. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вiд 04.11.1950 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
    90. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 10.12.1984 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=995_085
    91. Конституція України вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
    92. Конституція України: Науково-практичний коментар / [ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін.]. – Харків: Право; Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 808 с.
    93. Корнеев О.А. Институт реабилитации в уголовно-процессуальном праве России : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Олег Александрович Корнеев. – Ч., 2005. – 23 с.
    94. Корнеев О.А. Институт реабилитации в уголовно-процессуальном праве России : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Олег Александрович Корнеев. – Ч., 2005. – 244 с.
    95. Костін М. Співвідношення понять «охорона» і «захист» публічних та особистих інтересів у кримінальному процесі України // Право України. – 2007. – № 11. – С. 118-121.
    96. Кравченко В.В. Конституційне право України: навч. посіб. / В.В. Кравченко. – Вид. 3-тє, виправл. та доп. – К.: Атіка, 2004. – 512 с.
    97. Крикунов О.В. Цивільний позов про компенсацію моральної шкоди в кримінальному процесі України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / О.В. Крикунов // Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2002. – 21 с.
    98. Кримінальний кодекс України 05.04.2001 р. № 2341-III [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14
    99. Кримінально-процесуальний кодекс України вiд 28.12.1960 р. № 1001-05 [Електронний ресурс] // Режим доступу:
    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05
    100. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений / В.Н. Кудрявцев. – М., 1972. – 74 с.
    101. Кун А.П. Специальные условия возмещения вреда, причиненного гражданину актами власти / А.П. Кун // Правоведение. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – № 2. – С. 41-46.
    102. Лазур Я.В. Сутність та поняття прав і свобод громадян, які реалізуються у сфері публічного управління / Я.В. Лазур // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 4. – С. 38-42.
    103. Левинова Т. Возмещение морального вреда незаконно привлеченным к уголовной ответственности / Т. Левинова // Российская юстиция. – М.: Юрид. лит., 2000. – № 9. – С. 39-40.
    104. Лившиц Ю.Д. Избранные труды / Ю.Д. Лившиц. – Челябинск : Книга, 2004. – 216 с.
    105. Лищина И.Ю. Международные механизмы защиты прав человека. Харьковская правозащитная группа / И.Ю. Лищина. – Харьков: Фолио, 2001. – 112 с.
    106. Лупинская П.А. Законность и обоснованность решений в уголовном судопроизводстве / П.А. Лупинская. – М.: ВЮЗИ, 1972. – 78 с.
    107. Макарова З.В. Защита в российском уголовном процессе: понятие, виды, предмет, пределы / З.В. Макарова // Правоведение. –2000. – № 3. – С. 217-231.
    108. Максименко М.В. Реабилитация в суде первой инстанции : автореф. дисс. ... канд. юрид. наук / М.В. Максименко. – В., 2006. – 26 с.
    109. Маланчук П.М. Функція захисту в кримінальному процесі України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / П.М. Маланчук. – Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2008. – 19 с.
    110. Малеина М. Компенсация за неимущественный вред / М. Малеина // Вестник Верховного Суда СССР. – 1991. – № 5. – С. 28-29.
    111. Маляренко В.Т. Про відмову прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді та її правові наслідки / В.Т. Маляренко, І.В. Вернидубов // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 4. – С. 31-41.
    112. Малько А.В. Законные интересы как правовая категория / А.В. Малько, В.В. Субочев. – СП-б.: Изд-во «Юридический центр-пресс», 2004 – 359 с.
    113. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1972. – 292 с.
    114. Миролюбов Н.И. Реабилитация, как специальный правовой институт / Н.И. Миролюбов // Журнал Мин. Юстиции. – 1902. – № 4. – С. 101-141.
    115. Мігащук Ю. Право на захист як елемент охоронного правовідношення / Ю. Мігащук // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2010. – Вип. 50. – С. 180-186.
    116. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_043
    117. Молдован А.В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини та України (порівняльно-правове дослідження): автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / А.В. Молдаван. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2003. – 21 с.
    118. Мотин О.А. Частный интерес в системе объектов уголовно-правовой охраны: монография / О.А. Мотин. – Самара: Самар. гуманит. акад., 2006. – 180 с.
    119. Нагаев В.В. Основы судебно-психологической экспертизы: учеб. пособ. для вузов / В.В. Нагаев. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – С. 333.
    120. Назаров В.В. Кримінальний процес України: навч. посіб. / В.В. Назаров, Г.М. Омельяненко. – Вид. 2-ге, доп. і переробл. – К.: Атіка, 2007. – 584 с.
    121. Наливайко О.І. Теоретико-правові проблеми захисту прав людини : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / О.І. Наливайко. – К., 2002. – 18 с.
    122. Нарижный С.В. Компенсация морального вреда в уголовном судопроизводстве России / С.В. Нарижный. – СП-б., 2001. – с.
    123. Ніжинська І.С. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями службових осіб дізнання і досудового слідства в системі органів внутрішніх справ України: дис. ... канд. юрид. наук / І.С. Ніжинська. – К., 2003. – 191 с.
    124. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / [Укладачі: Василь Яременко, Оксана Сліпушко]. – К.: Вид-во «Аконіт», 2003. – Т. 1. – 910 с.
    125. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / [Укладачі: Василь Яременко, Оксана Сліпушко]. – К.: Видавництво «Аконіт», 2001. – Т. 2. – 911 с.
    126. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / [Укладачі: Василь Яременко, Оксана Сліпушко]. – К.: Видавництво «Аконіт», 2001. – Т. 3. – 927 с.
    127. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / [Укладачі: Василь Яременко, Оксана Сліпушко]. – К.: Видавництво «Аконіт», 2001. – Т. 4. – 941 с.
    128. Новиков В. Щодо поняття реабілітації у кримінальному процесі України / В. Новиков // Право України. – 1997. – № 10. – С. 58-60.
    129. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве / В.Т. Нор. – К.: Выща школа, 1989. – 276 с.
    130. Нор В.Т. Имущественная ответственность за неправильные действия должностных лиц / В.Т. Нор. – Львов: «Выща школа». – 1974. – 216 с.
    131. Нор В.Т. Судові витрати у кримінальному процесі України: монографія / В.Т. Нор, А.А. Павлишин. – К.: Атіка, 2003. – 176 с.
    132. Общая теория права : учеб. для юрид. вузов / Ю.А. Дмитриев, И.Ф. Казьмин, В.В. Лазарев и др.; под ред. А.С. Пиголкина. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1995. – 384 с.
    133. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. проф. Н.Ю. Шведовой. – М.: Рус. яз. – 1984. – 797 с.
    134. Озерський І. Реабілітація у кримінальному процесі / І. Озерський // Право України. – 2004. – № 5. – С. 76-78.
    135. Определение Конституционного Суда Российской Федерации от 16 февраля 2006 г. № 19-О «Об отказе в принятии к рассмотрению жалобы гражданина И.А. Мухина на нарушение его конституционных прав п. 1 ч. 2 ст. 133 Уголовно-процессуального кодекса Российской Федерации» [Электронный ресурс] // Гарант: Эксперт 2010. – Режим доступа : http://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/1255260/
    136. Орзих М.Ф. Судебная власть в механизме защиты прав человека: доктрина и практика / М.Ф. Орзих // Юридический вестник. – 2001. – № 4. – С. 116-128.
    137. Орлова М.В. Институт реабилитации в уголовном процессе : дисс. … кандидата юрид. наук : 12.00.09 / М.В. Орлова. – М., 2006. – 164 с.
    138. Орлова А.А. Концепция реабилитации в российском уголовном процессе: монография / А.А. Орлова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2011. – 159 с.
    139. Павлишин А.А. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення у суді / А.А. Павлишин // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 2. – С. 54-61.
    140. Паліюк В.П. Правове регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди: автореф. дис. … канд. юрид. наук / В.П. Паліюк. – Харків, 2000. – С. 28.
    141. Пастухов М.И. Реабилитация невиновных : основы правового института / М.И. Пастухов. – Минск : Изд-во «Университетское», 1993. – 176 с.
    142. Пашук Т.І. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод.: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Т.І. Пашук. – Львів, 2006. – 210 c.
    143. Першина И.В. Технико-юридические аспекты отражения интересов в российском законодательстве / И.В. Першина // Проблемы юридической техники. – Н. Новгород, 2000. – С. 220-227.
    144. Петрухин И.Л. Оправдательный приговор и право на реабилитацию: монография / И.Л. Петрухин. – М.: «Проспект», 2009. – 192 с.
    145. Подопригора А.А. Реабилитация в уголовном процессе России : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А.А. Подопригора. – Ростов-на-Дону, 2004. – 25 с.
    146. Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 04.03.1996 р. № 6/5,3,41 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0106-96
    147. Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 15.07.96 р. № 245 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0427-96
    148. Понарин В.Я. Защита имущественных прав личности в уголовном процессе России / В.Я. Понарин. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1994. – 187 с.
    149. Попелюшко В.О. Судовий розгляд кримінальної справи: навч. посіб. / В.О. Попелюшко. – К.: Кондор, 2006. – 234 c.
    150. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.09 / Василь Олександрович Попелюшко. – К., 2009. – 502 с.
    151. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми : автореф. дис. … докт. юрид. наук : 12.00.09 / Василь Олександрович Попелюшко. – К., 2009. – 28 с.
    152. Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 04.02.2008 р. № 39 [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0110-08
    153. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=845-2011-%EF
    154. Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений Постановою КМУ від 9 липня 2008 р. № 609 [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=609-2008-%EF
    155. Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби затверджений Постановою КМУ від 11 липня 2002 р. № 985 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=985-2002-%EF
    156. Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=100-95-%EF
    157. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 р. № 4 [Елек
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА