Каталог / ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ / Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности)
скачать файл:
- Название:
- ЗАКОЛОДЯЖНИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕГОВИЧ. ІННОВАЦІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ
- Альтернативное название:
- Заколодяжного Владимир Олегович. ИННОВАЦИИ В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТРАХОВЫХ КОМПАНИЙ В УКРАИНЕ
- ВУЗ:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- Краткое описание:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЗАКОЛОДЯЖНИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕГОВИЧ
УДК 368.013
ДИСЕРТАЦІЯ
ІННОВАЦІЇ У ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ
08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної
діяльності)
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело В.О. Заколодяжний
Науковий керівник Пікус Руслана Володимирівна, кандадит економічних наук, професор
Київ - 2017
ЗМІСТ
ВСТУП 12
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙ У ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ 21
1.1. Бізнес-процеси в діяльності страхових компаній 21
1.2. Сутність та класифікація інновацій у діяльності страховиків 36
1.3. Ризики в управлінні бізнес-процесами страхових компаній 55
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 69
РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕС УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ 71
2.1. Джерела ризиків упровадження інновацій у діяльності страхових компаній 71
2.2. Моделі поведінки страхових компані й у процесі впровадження інновацій 83
2.3. Тенденції впровадження інновацій у діяльності страховиків 104
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 122
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ У ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ 124
3.1. Аутсорсинг в управлінні інноваціями страховика 124
3.2. Ефекти впровадження страхового скорингу в діяльності страхових компаній 137
3.3. Використання нових способів фінансування інновацій у діяльності
страховиків 151
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 167
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ДОДАТКИ 195
ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток світової економіки в останні десятиріччя здійснюється шляхом інтенсивного впровадження інноваційної моделі росту національних економічних систем в розвинутих країнах світу. На тлі розгортання четвертої науково-технічної революції інновації інтенсивно впроваджуються в діяльність суб’єктів господарювання різноманітних ринків в тому числі, в значній мірі, і фінансових. Процес глобалізації, який проявляється у взаємопереплетінні та взаємозалежності країн з різним рівнем економічного розвитку вимагає перенесення закономірностей розвитку більш розвинутих економік на менш розвинуті. Тож, впровадження інновацій у діяльність суб’єктів господарювання є об’єктивною закономірністю їх сучасного розвитку. В повній мірі це стосується і розвитку української економіки.
Україна нині продовжує знаходитись у стані системної соціально- економічної кризи, що ще в більшій мірі спонукає її перехід до інноваційної моделі розвитку. Стабільний і розвинутий фінансовий ринок, який є найбільш чутливим до наслідків глобалізаційних процесів, у той же час є запорукою розвитку економіки. В цьому плані страховий ринок, який є важливою і невід’ємною складовою фінансового ринку, багато в чому визначає розвиток економіки в умовах невизначеності і високого ступеню ризикованості ринкового середовища.
Страховий ринок в Україні знаходиться на стадії формування, і відображає всі негативні риси фінансового ринку і економіки в цілому. Зокрема страхові компанії, які працюють на страховому ринку України стикаються з проблемами недосконалості страхового законодавства, високої конкуренції, низької платоспроможності споживачів, обмеженості фінансових ресурсів, відсутності кваліфікованих кадрів тощо.
Одним із найбільш доцільних способів подолання вказаної ситуації, враховуючи досвід діяльності страхових компаній високорозвинених країн є впровадження інновацій у бізнес-процеси страховиків, пов’язаних із розробкою нових страхових продуктів, оцінкою ризиків і розрахунком страхових тарифів на основі страхового скорингу, управління інноваціями через використання аутсорсингу, що в значній мірі буде сприяти зниженню ризиків діяльності, залученню іноземних інвестицій та стабілізації фінансового ринку України.
Проблемам дослідження інноваційних процесів і ризиків їх впровадження присвятили свої роботи зарубіжні та вітчизняні вчені: Антонюк Л., Біловодська
О., Ілляшенко С., Кобєлєва Т., Коваленко Я., Кравченко В., Ландік В., Мерріл П., Мюлер-Рейхарт М., Перерва П., Рейнор М., Решетілова Т., Старостіна А., Тєлєтов
О. та інші.
Дослідженню теоретичних основ та практичних аспектів діяльності страхових компаній у цілому присвячені праці багатьох зарубіжних і вітчизняних вчених, серед яких: Гарт Д., Дулей М., Зав’ялов С., Зултовські В., Катков Н., Кисельова Л., Коксія Р., Ніколенко М., Платонов Ю., Смирнова А., Соломатіна А., Чупак М. та інші.
Значний внесок у розвиток страхової науки та діяльності страхових компаній в Україні зробили такі вітчизняні вчені, як: Базилевич В., Внукова Н., Временко Л., Гаманкова О., Говорушко Т., Дорошенко О., Забурмеха Є., Залєтов
О., Карлова Н., Навроцький С., Нечипоренко В., Нечипорук Л., Осадець С., Пікус Р., Приказюк Н., Ротова Т., Свєшнікова К., Ткаченко Н., Філонюк О., Яворська Т. та інші.
В роботах цих та інших вчених всебічно розглянуті методологічні, теоретичні та практичні засади формування ринку страхових послуг, розкрита сутність страхування та страхової діяльності, види та інструменти страхування. В економічній іноземній і вітчизняній літературі всебічно аналізуються проблеми інновацій, інноваційної діяльності та механізмів їх впровадження в діяльність суб’єктів господарювання, розкриваються проблеми пов’язані з інноваційними ризиками тощо. Разом з тим, окремі теоретичні та прикладні положення інновацій у діяльності страхових компаній залишаються недостатньо розкритими та потребують подальших наукових розвідок особливо в умовах специфіки бізнес- середовища українського страхового ринку. Такий аспект діяльності страхових компаній поки ще не знайшов достатнього висвітлення у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі. Особлива значущість розв’язання цих питань, недостатня їх наукова та прикладна розробка зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах комплексної науково-дослідної держбюджетної теми економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Напрямки модернізації економіки України: секторальні особливості, протиріччя, ризики» (номер державної реєстрації 0111U006456), підрозділ «Модернізація економіки України на засадах сталого соціально-економічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики»
(№11БФ040-01); комплексної науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах держбюджетної теми кафедри страхування та ризик-менеджменту «Теоретико-методологічні засади страхування в сучасних соціально-економічних умовах» (2015 р.), а також у межах комплексної наукової програми університету «Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації», теми кафедри страхування, банківської справи та ризик-менеджменту «Європейський вектор розвитку страхового ринку України» (2016-2017 рр.) №16КФ040-11. Особистий внесок автора в межах їх підготовки полягає у дослідженні інновацій у діяльності страхових компаній в Україні та розробці практичних рекомендацій щодо впровадження інновацій у діяльність страхових компаній для зниження ризиків діяльності суб’єктів господарювання та стабілізації українського фінансового ринку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних підходів, а також розробка практичних рекомендацій щодо впровадження інновацій у діяльність страхових компаній для зниження ризиків діяльності суб’єктів господарювання та стабілізації українського фінансового ринку.
Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені та вирішені такі завдання:
- виокремити бізнес-процеси в діяльності страхових компаній, як основи класифікації інновацій;
- поглибити сутність та запропонувати класифікацію інновацій у діяльності страхових компаній;
- виявити ризики в управлінні бізнес-процесами страхових компаній;
- визначити джерела ризиків упровадження інновацій у діяльності страхових компаній;
- виявити моделі поведінки страхових компаній у процесі впровадження інновацій на українському страховому ринку;
- розкрити тенденції впровадження інновацій у діяльності страхових компаній на українському страховому ринку;
- запропонувати організаційні підходи до використання аутсорсингу в управлінні інноваціями в сфері страхування;
- визначити ефекти впровадження страхового скорингу в діяльності страхових компаній;
- розкрити нові способи фінансування інновацій у діяльності страховиків.
Об’єктом дослідження є ринкова діяльність страхових компаній в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти
впровадження інновацій у діяльність страхових компаній.
Методи дослідження. Розв’язання поставлених завдань зумовило використання наступних методів дослідження: критичний аналіз літературних джерел - при поглибленні змісту діяльності страхових компаній; аналіз і синтез - при поглибленні сутності та розробці класифікації інновацій у діяльності страховиків; спостереження - при виявленні ризиків в управлінні бізнес- процесами страхових компаній і визначенні джерел ризиків впровадження інновацій у діяльності страхових компаній; метод анкетування і методи обробки одержаної інформації (порівняння середніх, побудова частотних таблиць, непараметричний критерій Манна-Уітні, крос-табуляція) - для виявлення моделей поведінки страхових компаній і в процесі впровадження інновацій; узагальнення та графічний метод - при розкритті тенденцій впровадження інновацій у діяльності страхових компаній; групування за розміром страхових компаній при розробці організаційних підходів до використання аутсорсингу в управлінні інноваціями в сфері страхування; аналогій з кредитним скорингом - для визначення ефектів впровадження страхового скорингу в діяльності страхових компаній; порівняння - для розкриття нових способів фінансування інновацій у діяльності страховиків.
Інформаційною базою дослідження є періодичні видання, матеріали конференцій, монографії, навчальні посібники, дані страхових компаній України, статистична інформація Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Інтернет-ресурси, а також результати збору первинної маркетингової інформації в ході вибіркових спостережень 52 страхових компаній, які працюють на українському страховому ринку.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі одержано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання, пов’язане з узагальненням теоретичних підходів, розробкою практичних рекомендацій щодо впровадження інновацій у діяльність страхових компаній для зниження ризиків діяльності суб’єктів господарювання та стабілізації українського фінансового ринку. До важливих результатів, що визначають наукову новизну дисертаційної роботи, та виносяться на захист, належать: вперше:
- розроблені моделі поведінки страхових компаній у процесі впровадження інновацій сегментованих за критеріями: досвід роботи на ринку, тип ринку (споживчий чи бізнес-ринок) та участь іноземного капіталу в статутному капіталі, що дало змогу виявити ті бізнес-процеси, за якими інновації мають максимальний ефект для зміцнення ринкових позицій, найбільш перспективні види інновацій, переважні джерела фінансування, а також оцінити джерела ризиків у
впровадженні інновацій;
удосконалено:
- визначення сутності поняття «діяльність страхової компанії», як нормативно врегульовані економічні відносини між суб’єктами страхового ринку з приводу страхування, перестрахування, співстрахування, фінансової та інших видів діяльності з метою задоволення соціально-економічних інтересів страховика, страхувальників та інших суб’ єктів страхового ринку, що на відміну від існуючих підходів, які звужено визначають дане поняття, дає можливість чітко класифікувати інновації за всіма видами діяльності і виокремити найбільш ефективні;
- класифікаційні ознаки інновацій у діяльності страхових компаній, а саме за видом діяльності страховика і за основними та допоміжними бізнес-процесами, що на відміну від існуючих підходів класифікації дає можливість виявити сильні і слабкі сторони у діяльності та зосередити впровадження інновацій у ті ланки, які будуть сприяти зміцненню конкурентних позицій страховика;
- теоретичні підходи до фінансування інновацій у діяльності страхових компаній через використання краудфандингу, який може здійснюватися як резидентами, так і нерезидентами, що на відміну від існуючих підходів вказує на перспективні способи фінансування інновацій і є проявом стратегії партнерських відносин у діяльності страховиків;
- класифікацію скорингу за предметом оцінки, підходом і сферою використання, що надало можливість посилити оцінку рівня надійності страхової компанії, використовуючи рейтинг страховиків, який побудований на основі комплексного скорингового балу, що містить дані про кредитну історію та історію страхової діяльності страховика, для прийняття рішення про купівлю страхової послуги потенційними страхувальниками, що дасть можливість підвести дієву інформаційну основу під процес прийняття рішень.
набули подальшого розвитку:
- теоретичні підходи до визначення джерел ризиків впровадження інновацій у діяльності страхових компаній на основі виокремлення та експертної оцінки факторів зовнішнього бізнес-середовища, що є підставою для розробки ефективних програм управління ризиками, які дозволять елімінувати ризики у процесі впровадження інновацій у діяльності страхових компаній;
- пропозиції щодо використання перспективних джерел фінансування інновацій у діяльності страховиків, до яких віднесено первинне публічне розміщення акцій (Initial Public Offering, IPO), ресурси приватних, інституційних і народних інвесторів, бізнес інкубаторів і акселераторів, поєднання використання яких залежить від розміру страхової компанії, масштабів інновацій і потреби в ресурсах для їх запровадження;
- організаційні підходи до використання аутсорсингу в управлінні інноваціями в сфері страхування, зокрема для активного запровадження інновацій у діяльність новостворених страховиків доцільним є тимчасовий повний аутсорсинг окремих бізнес-процесів; середніх страхових компаній - частковий аутсорсинг бізнес-процесів, а великим страховим компаніям - досить ускладнено передавати бізнес-процеси на аутсорсинг;
- пропозиції щодо використання додаткового (відмінного від страхового скорингу) інструменту оцінювання ризику збитковості та безвідповідальності з боку страхувальника, яким визначено пошукові системи, що працюють за принципом розподілених баз даних, і допомагають зберегти конфіденційність даних страховика-учасника такої системи інформаційного обміну.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в застосуванні пропозицій щодо впровадження інновацій у діяльність страхових компаній України для зниження ризиків діяльності суб’єктів господарювання та стабілізації українського фінансового ринку.
Пропозиції щодо формування стратегії інноваційного розвитку страхової діяльності в Україні враховано в діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Довідка від 27.05.2016 р. № 4318/03).
Наукові результати дисертаційної роботи щодо впровадження інновацій у страхову діяльність використані у діяльності ТДВ «СК Київ Ре» (Довідка від
12.05.2016 р.).
Теоретичні результати дослідження також використовуються у навчальному процесі на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні дисципліни «Страхування» (Довідка від
14.07.2016 р. №013/450).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що висвітлені у дисертації, одержані автором особисто. Із публікацій, написаних у співавторстві, до дисертації включено лише авторські результати.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи
пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: IV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні виклики розвитку світової економіки» (м. Київ, 2015 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку регіонів: інноваційна діяльність і управління проектами» (м. Львів, 2015 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Європейські студії в університетах України» (м. Київ, 2016 р.), XIV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна 2016: Економіка» (м. Київ, 2016 р.), XV! Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, 2016 р.), XІ Міжнародній науково-практичній конференції «Європейський вектор розвитку страхового ринку України» (м. Київ, 2016 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли своє відображення у 16 наукових працях (з них 6 - у фахових наукових виданнях, з яких 6 входить до міжнародних наукометричних баз даних, 4 - в іноземних виданнях, 6 - публікацій у збірниках матеріалів наукових конференцій). Загальний обсяг публікацій - 6,86 друк. арк., з яких особисто автору належить 5,86 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків до розділів, висновків до роботи, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки комп’ютерного тексту. Основний зміст викладено на 162 сторінках тексту, який містить 24 рисунки та 37 таблиць, з них 1 таблиця займає всю площу сторінки. Список використаних джерел із 211 найменувань викладено на 22 сторінках і 3 додатки розміщено на 8 сторінках.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
Проведене дослідження теоретичних та практичних аспектів інновацій у діяльності страхових компаній в Україні дало змогу зробити наступні висновки і узагальнення.
1. Критичний аналіз визначень поняття «діяльність страхової компанії» дав змогу з’ясувати, що це нормативно врегульовані економічні відносини між суб’єктами страхового ринку з приводу страхування, перестрахування, співстрахування, фінансової та інших видів діяльності з метою задоволення соціально-економічних інтересів страховика, страхувальників та інших суб’єктів страхового ринку. Відповідно страхові компанії можуть провадити як основну діяльність, тобто страхову та пов’язану зі страховою, так і іншу діяльність, ніж страхову, що не заборонена законодавством. Відповідно основні бізнес-процеси страховика охоплюють головні бізнес-процеси різних видів діяльності, а допоміжні уможливлюють виконання основних. Це дає можливість чітко класифікувати інновації за всіма видами діяльності, бізнес-процесами і виокремити найбільш ефективні.
2. Об’єктом інновацій у діяльності страхових компаній є страховий продукт та його супровід, система аквізиції, управлінські процеси. Запропоновано класифікацію інновацій в діяльності страхових компаній за наступними ознаками: видом діяльності страховика, основними та допоміжними бізнес-процесами, що дає можливість виявити сильні і слабкі сторони в діяльності компанії та зосередити впровадження інновацій у ті ланки, які будуть сприяти зміцненню конкурентних позицій страховика.
3. Ризиками управління бізнес-процесами страховика є: загальні, що спільні для багатьох компаній, і специфічні, які проявляються виключно в страховій діяльності. Для їх мінімізації необхідною є взаємодія всіх елементів страхової організації: організаційної структури, стратегії розвитку, системи управління, стилю управління, сукупності вмінь та навичок працівників, а також системи корпоративної культури, навколо якої все це будується. Впровадження інновацій є одним із бізнес-процесів страхової компанії, яким слід управляти, а відповідно і ризиками, що їх супроводжують. Відповідно ризик упровадження інновацій у бізнес-процеси діяльності страховика визначено як імовірність втрат, що виникають при вкладенні страховиком коштів в удосконалення бізнес-процесів, наприклад, розробку нових послуг, технологій, управлінських інновацій, які можливо не призведуть до отримання очікуваного позитивного результату.
4. Узагальнення діяльності страхових компаній України на макро- та мікрорівнях дозволило визначити внутрішні (політика запровадження інновацій і нових технологій) і зовнішні (зменшення кількості страховиків, зростання активності іноземних страховиків, економічна нестабільність) джерела ризиків упровадження інновацій на основі виокремлення та експертної оцінки факторів зовнішнього бізнес-середовища, що є підставою для розробки ефективних програм управління ризиками, які дозволять елімінувати ризики в процесі впровадження інновацій у діяльності страхових компаній.
5. Визначено моделі поведінки вітчизняних страхових компаній у процесі впровадження інновацій, а саме залежно від ступеня врахування внутрішніх і зовнішніх джерел ризиків. При цьому для кожної моделі поведінки характерним є те, що страхові компанії з рівною імовірністю можуть впровадити технологічні й управлінські інновації і з рівною імовірністю використовувати як внутрішні, так і зовнішні джерела їх фінансування. Для іноземних страхових компаній характерні такі моделі їх поведінки: використання нових технологій і каналів збуту при наданні вже існуючих страхових послуг або створення нових страхових продуктів. Разом із тим, вказані моделі поведінки іноземних страхових компаній у процесі впровадження інновацій притаманні і страховим компаніям, що працюють в Україні, однак уже з урахуванням моделей поведінки залежно від прийняття до уваги внутрішніх і зовнішніх джерел ризиків.
6. Розкрито зміст тенденцій впровадження інновацій у діяльності страховиків в Україні. Так, інновації в технологічній сфері страхового ринку призвели до змін у розподілі каналів продажу страхових продуктів, що користуються популярністю серед страхувальників, серед яких онлайн- страхування, співпраця з нестраховими організаціями та ін. Також найвагомішими інноваціями в діяльності страхових компаній є: розробка інноваційних страхових продуктів, широке використання соціальних медіа в якості альтернативного інформаційного каналу просування страхових послуг, комунікації зі споживачами, дистрибуції тощо.
7. Організаційними підходами до використання аутсорсингу в управлінні інноваціями в сфері страхування є: тимчасовий повний аутсорсинг окремих бізнес-процесів для активного запровадження інновацій у діяльність новостворених страховиків, частковий аутсорсинг бізнес-процесів - для середніх страхових компаній, а великим страховим компаніям - досить ускладнено передавати бізнес-процеси на аутсорсинг.
8. Ефектами використання страхового скорингу є: мінімізація ризиків страховика та підвищення його конкурентоспроможності з огляду на оцінювання ризику перед прийняттям його на страхування за допомогою страхового скорингу і, як наслідок, застосування індивідуального підходу до встановлення страхового тарифу. Це може мати як свої переваги, так недоліки в зв’язку з певною суб’єктивністю та відсутністю належного правового регулювання проведення страхового скорингу в Україні.
9. Узагальнення класифікаційних ознак скорингу за предметом оцінки, підходом і сферою використання надало можливість посилити оцінку рівня надійності страхової компанії, використовуючи рейтинг страховиків, який побудований на основі комплексного скорингового балу, що містить дані про кредитну історію та історію страхової діяльності страховика, для прийняття рішення про купівлю страхової послуги потенційними страхувальниками, що дасть можливість підвести дієву інформаційну основу під процес прийняття рішень. Запропоновано використання додаткового (відмінного від страхового скорингу) інструменту оцінювання ризику збитковості та безвідповідальності з боку страхувальника, яким визначено пошукові системи, що працюють за принципом розподілених баз даних, і допомагають зберегти конфіденційність даних страховика-учасника такої системи інформаційного обміну.
10. Розроблено пропозиції щодо використання перспективних джерел фінансування інновацій у діяльності страховиків, до яких віднесено ІРО, ресурси приватних, інституційний і народних інвесторів, бізнес-інкубаторів і акселераторів, поєднання використання яких залежить від розміру страхової компанії, масштабів інновацій і потреб в ресурсах для їх запровадження. Застосування краудфандингу, який може здійснюватися як резидентами, так і нерезидентами, вказує на перспективні способи фінансування інновацій і є проявом стратегії партнерських відносин у діяльності страховиків.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аккозов Б. Страховщики РК готовы к online-страхованию, а законодательство - нет. URL:
http://www.kursiv.kz/news/details/finansy/strakhovshchiki_rk_gotovy_k_online_strakh ovaniyu_a_zakonodatelstvo_net/ (дата обращения: 15.02.2016).
2. Андреева Г. Скоринг как метод оценки кредитного риска / Андреева Г.// Корпоративный менеджмент. URL:
http://www.cfin.ru/finanalysis/banks/scoring.shtml (дата обращения: 19.04.2017).
3. Андреева Т. А. Тенденции развития стратегического управления. Вопросы современной науки и практики. 2012. Вып. 3(41). С. 146-153.
4. Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: Теорія, механізм розробки та комерціалізації : монографія. Київ. КНЕУ, 2003. 394 с.
5. Белоусов И. И. Управление конкурентоспособностью промышленного предприятия: дис. канд. экон. наук: 08.00.05 / Московский государственный университет. Москва, 2007. 176 с.
6. Берлін В. Тенденції розвитку та державне регулювання страхового ринку України. Тенденції та стратегії забезпечення сталого розвитку страхового ринку України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 12 груд. 2013 р.). URL: http://nfp.gov.ua/files/Грудневі%20читання_КНУ%20Шевченка%20Берлін_12.12.2
13. pdf (дата звернення 20.09.2016).
7. Біловодська О. А., Коваленко Я. А. Теоретичні засади оцінки маркетингових ресурсів при забезпеченні інноваційного розвитку підприємств та регіону. Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. 2014. № 2 (33). С. 138-141.
8. Бойчин М. Онлайн-страхование - еще удобнее, еще быстрее! InsuranceTop. 2014. №1(45). С. 33.
9. Викулин А. Скоринг в автостраховании: едем в будущее. URL: http://www.banki.ru/news/columnists/?id=8317075/ (дата обращения: 12.04.2017).
10. Витяг із Закону України «Про страхування» (нова редакція) при підготовці до ІІ читання щодо договорів страхування. URL: ufu.org.ua/files/zakon/e-polis%2008.02.13.doc (дата звернення 20.06.2017).
11. Внукова Н. М., Притула Н. І. Методичні підходи до оцінки фінансової
надійності страховиків. Вісник Київського національного університету імені
Тараса Шевченка. Економіка. 2009. № 113/114. С. 4-7.
12. Волков А. Страховой скоринг на основе кредитной истории. URL: http://www.insuranceconference.ru/2015/files/presentations/VolkovA.pdf (дата обращения: 12.04.2017).
13. Временко Л., Корват О. Пруденційні режими регулювання страхової
діяльності: цілі, задачі, інструменти. Страхова справа. 2009. №1. С. 60-64.
14. В Украине запущена уникальная интернет-площадка по размещению
рисков в перестрахование - «FlyRe». URL:
https://forinsurer.com/news/13/10/22/29920 (дата обращения: 13.02.2017).
15. Гаманкова О. О. Ринок страхових послуг України: монографія. Київ: КНЕУ, 2009. 283 с.
16. Ганчак В. Деловой консерватизм. Украинский страховой клуб. Киев, 2016. Ч. 2. С. 17-21.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн