ЗАПОБІГАННЯ КОРИСЛИВИМ ЗЛОЧИНАМ ЩОДО ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ: ВІКТИМОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ГРИШКО Оксана Миколаївна

УДК 343.85:343.988(043.3)

ЗАПОБІГАННЯ КОРИСЛИВИМ ЗЛОЧИНАМ
ЩОДО ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ: ВІКТИМОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ФАЛЬЧЕНКО Сергій Леонідович
кандидат юридичних наук, доцент

КИЇВ-2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………………………….…………..4
ВСТУП ……………………………………………………………………..………..5
РОЗДІЛ 1
ЗАПОБІГАННЯ КОРИСЛИВИМ ЗЛОЧИНАМ ЩОДО ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ ЯК НАУКОВО-ПРИКЛАДНА ПРОБЛЕМА …………...…..…..……..13
1.1. Запобігання корисливим злочинам щодо осіб похилого віку, як об’єкт дослідження, у працях вітчизняних і зарубіжних науковців ………...……....…13
1.2. Методологічні основи аналізу запобігання корисливим злочинам щодо осіб похилого віку ………………………………………..………………..…………....30
1.3. Визначення понять „особа похилого віку“, „корисливий злочин щодо особи похилого віку“ та „віктимологічне запобігання злочинності щодо осіб похилого віку“………..……………………………………………………………....…….….40
1.4. Сутність фізіологічних, психологічних та соціальних особливостей осіб похилого віку як чинників віктимності …………………………………………..59
Висновки до першого розділу …………………………………………………….76
РОЗДІЛ 2
КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ ЩОДО ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ ……………………….……..78
2.1. Загальна характеристика корисливих злочинів, вчинених щодо осіб похилого віку…...……………………………………………………………....…..78
2.2. Особа злочинця, яка вчинила корисливий злочин щодо особи похилого віку……………………………………………….……………...…………………100
2.3. Причини та умови вчинення корисливих злочинів щодо осіб похилого віку…………………………………………………………………………………114
Висновки до другого розділу …………………………..……………………..…125
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВІКТИМОЛОГІЧНОГО ЗАПОБІГАННЯ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ ЩОДО ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ …..…...…127
3.1. Загальносоціальні заходи запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку ……………………………………………………………………..………….127
3.2. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку …………………………………………………….……………….151
Висновки до третього розділу …………………………………...………………161
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..…163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………..167
ДОДАТКИ …………………………………………………………………...…...197

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ:
АРК – Автономна Республіка Крим
ЗУ – Закон України
КК України – Кримінальний кодекс України 2001 р.
КПК України – Кримінально-процесуальний Кодекс України 1960 р.
КМ України – Кабінет Міністрів України
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
ООН – Організація Об’єднаних Націй
СБ України – Служба безпеки України

ВСТУП
Актуальність теми. У статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Одним із основних показників рівня розвитку суспільства та держави є соціально-правовий захист громадян, у тому числі й осіб похилого віку.
Сьогодні в Україні „старіння“ населення породжує комплекс складних не тільки демографічних, економічних, соціальних, але й віктимологічних проблем. Аналіз кримінальних справ, розглянутих судами України протягом 2000 - 2009 рр., показує, що у переважній більшості випадків особи похилого віку стають жертвами корисливих злочинів (крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство, умисне вбивство з корисливих мотивів). За статистичними даними МВС України, у 2005 р. усього було зареєстровано 485 725 злочинів, від яких постраждали 26 986 пенсіонерів (з них загинуло – 852 особи), у 2006 р. – 420 900 злочинів (потерпілих – 16 613 пенсіонерів (з них загинуло – 742 особи)), у 2007 р. – 401 293 злочинів (потерпілих – 13 417 пенсіонерів (з них загинуло – 704 особи)); у 2008 р. – 384 424 злочинів (потерпілих – 12 535 пенсіонерів (з них загинуло – 618 осіб)); у 2009 р. – 434 678 злочинів (потерпілих – 17 049 пенсіонерів (з них загинуло – 489 осіб)).
Встановлено, що за останні роки, найчастіше жертвами злочинних посягань стають особи похилого віку у таких областях: у 2006 р. – Дніпропетровська (1 913), Донецька (1 773), Луганська (1 749), Одеська (1 030); у 2007 р. – Луганська (1 512), Дніпропетровська (1 490), Донецька (1 388); у 2008 р. – Донецька (1 434), Дніпропетровська (1 369), Луганська (1 252) (Додаток В) тощо. Серед пенсіонерів від злочинів найбільше загинуло у 2006 р. – Одеській, Полтавській, Харківській областях; у 2007 р. – Луганській, Чернігівській, Закарпатській, Запорізькій областях; у 2008 р. – Луганській, Чернігівській, Харківській, Одеській, Полтавській областях (Додаток В), у порівнянні з іншими областями України. Проте, наведені статистичні дані не повною мірою відображають реальний стан злочинності щодо таких осіб, оскільки за результатами проведеного анкетування встановлено, що значна кількість вчинених злочинів щодо осіб похилого віку є латентними.
У порівнянні з кількістю злочинів, вчинених стосовно неповнолітніх, встановлено, що з числа потерпілих у 2005 р. були 13 587 неповнолітніх; у 2006 р. – 13 189; у 2007 р. – 12 010; у 2008 р. – 10 257; у 2009 р. – 10 651. Та попри те, що кількість вчинених злочинів щодо осіб похилого віку перевищує кількість вчинених злочинів стосовно неповнолітніх, у дослідженнях вітчизняних науковців переважно знаходимо рекомендації запобігання злочинам щодо неповнолітніх, проте стосовно осіб похилого віку такі рекомендації не розроблені належним чином.
Вчинення корисливих злочинів щодо осіб похилого віку пояснюється, перш за все, їх віковими особливостями. Нами вони розглядаються як чинники віктимності, що впливають на поведінку осіб похилого віку, як потенційних жертв корисливих злочинів та створюють передумови вчинення злочинів щодо зазначеної категорії осіб. Серед основних таких чинників варто виділити фізіологічні, психологічні та соціальні особливості осіб похилого віку.
Дослідження віктимної поведінки жертви злочину, її значення, запобігання злочинності було здійснено у працях зарубіжних і вітчизняних науковців: С.Б Алімова, Ю.М. Антоняна, О.М. Бандурки, В.С. Батиргареєвої, М.Ю. Валуйської, Р. Гассера, В.О. Глушкова, В.В. Голіни, Л.М. Давиденка, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, А.І. Долгової, А.П. Закалюка, А.Ф. Зелінського, Ю.Ф. Іванова, С.М. Іншакова, Г. Кайзера, О.Г. Кальмана, В.П. Коновалова, О.М. Костенка, Н.Ф. Кузнєцової, О.Г. Кулика, В.С. Мінської, Є.М. Моісеєва, В.І. Полубинського, Г.І. Піщенка, К.Л. Попова, В.Я. Рибальської, Д.В. Рівмана, В.О. Тулякова, І.К. Туркевич, С.Л. Фальченка, В.П. Філонова, Л.В. Франка, Г. Хентіга, Г.Й. Шнайдера та інших. Водночас комплексного дослідження особливостей запобігання корисливим злочинам щодо осіб похилого віку як актуальної кримінологічної проблеми до цього часу здійснено не було, що й зумовило вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети та дослідницьких завдань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота ґрунтується на основних положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої постановою КМ України від 20 грудня 2006 року № 1767.
Дисертація виконана як планове дослідження у рамках науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за напрямом „Дослідження проблем гуманітарних наук“ (ініціативна тематика; протокол № 5 засідання вченої ради університету від 27 січня 2005 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-прикладне обґрунтування впливу вікових особливостей осіб похилого віку на їх віктимність та визначення віктимологічних заходів запобігання корисливим злочинам щодо зазначеної категорії осіб.
Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
– проаналізувати стан розвитку віктимологічної науки, її основних положень та понять;
– дослідити основні тенденції корисливої злочинності щодо осіб похилого віку;
– визначити і науково обґрунтувати чинники віктимності осіб похилого віку;
– дати комплексну характеристику жертв корисливих злочинів, дослідити їх психологічні, соціальні, фізіологічні особливості, а також розробити типологію жертв корисливих злочинів похилого віку;
– визначити основні шляхи вдосконалення запобігання віктимізації осіб похилого віку, запропонувати загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку.
Об’єкт дослідження – корислива злочинність щодо осіб похилого віку як кримінологічне явище.
Предмет дослідження – віктимологічне запобігання корисливим злочинам щодо осіб похилого віку.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає діалектичний метод пізнання суспільних явищ і процесів. У процесі наукового пошуку використовувалися: історико-правовий у дослідженні розвитку віктимологічної науки; системно-структурний та системно-функціональний методи, за допомогою яких досліджено особливості детермінації злочинності; логіко-семантичний метод та метод сходження від абстрактного до конкретного, котрі дозволили конкретизувати понятійний апарат віктимології і сформувати поняття „особа похилого віку“, „корисливий злочин щодо особи похилого віку“, „віктимологічне запобігання злочинності щодо осіб похилого віку“; структурно-логічний, який використовувався при вивченні практики роботи територіальних центрів та будинків-інтернатів для людей похилого віку; формально-логічний метод, який дозволив обґрунтувати висновки; соціологічні методи (документальний – вивчення судової практики; опитування осіб похилого віку у формі анкетування); статистичний метод – для вивчення офіційної судової статистики щодо вчинених злочинів; аксіологічний метод – дозволив обґрунтувати соціальну значимість вдосконалення діяльності суб’єктів запобігання віктимної поведінки осіб похилого віку.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали 350 кримінальних справ про злочини, що вчинені щодо осіб похилого віку, розглянутих судами України (за період 2000 - 2009 рр.), а також результати анкетування осіб похилого віку (600 респондентів), проведеного у західному (Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій областях), північному (Чернігівській області), південному (Автономній Республіці Крим), східному (Харківській області), центральному (Вінницькій, Житомирській, Київській областях та м. Києві (у територіальних центрах соціального обслуговування одиноких малозабезпечених пенсіонерів та інвалідів Дніпровського, Солом’янського та Шевченківського районів, в Організації ветеранів Святошинського району)) регіонах України.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням віктимологічного запобігання корисливим злочинам стосовно осіб похилого віку, в якій на основі дослідження наукових джерел з кримінології, психології, норм чинного законодавства, статистичних даних та результатів анкетування встановлено чинники віктимності цих осіб, на підставі яких визначено основні загальносоціальні та спеціально-кримінологічні заходи запобігання віктимної поведінки зазначеної категорії осіб.
Наукова новизна основних положень дисертації полягає у тому, що в ній:
вперше:
– розроблено шляхи вдосконалення віктимологічного запобігання корисливих злочинів щодо осіб похилого віку;
– внесено пропозиції до КПК України, ЗУ „Про міліцію“, Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, з метою вдосконалення правових основ діяльності суб’єктів запобігання щодо запобігання корисливим злочинам стосовно осіб похилого віку в Україні;
– окреслено коло суб’єктів здійснення віктимологічного запобігання корисливих злочинів щодо осіб похилого віку;
– обґрунтовано доцільність здійснення працівниками соціальних служб заходів запобігання віктимізації осіб похилого віку;
запропоновано:
– у статистичній звітності поняттям „особа похилого віку“ характеризувати вікову категорію потерпілих, а „пенсіонер“ – соціальний стан особи;
– зміст визначень „корисливий злочин щодо особи похилого віку“, „віктимологічна вразливість осіб похилого віку“, „віктимологічне запобігання злочинності щодо осіб похилого віку“;
– п. 2 ст. 10 ЗУ „Про міліцію“ від 20 грудня 1990 р. після слів „проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів“, доповнити словами: „здійснювати заходи щодо запобігання віктимізації осіб“;
– п. 2.1 розділу 2 „Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України“ від 20 жовтня 2003 р., після слів „охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки“ доповнити словами: „здійснювати заходи щодо запобігання віктимізації осіб“;
– у Комплексну програму профілактики правопорушень внести норму, згідно з якою здійснення запобіжних заходів покласти також на МВС України і Міністерство праці та соціальної політики України (територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів) обов’язок проведення цими суб’єктами заходів запобігання віктимізації осіб похилого віку;
– запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку здійснювати шляхом застосування наступних заходів:
а) загальносоціальних (організаційно-правових, які полягають в усуненні недоліків у діяльності суб’єктів запобігання; соціальних, спрямованих на соціальний захист осіб похилого віку; економічних, які забезпечуватимуть нейтралізацію недоліків функціонування економічної сфери на мікро- та макрорівнях та технічних, які спрямовані на зниження віктимізації осіб похилого віку, внаслідок застосування різних технічних засобів);
б) спеціально-кримінологічних (вдосконалення роботи суб’єктів запобігання (територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів));
одержали подальший розвиток:
– наукові погляди на зміст та сутність корисливої злочинності щодо осіб похилого віку, у тому числі: досліджено її стан на сучасному етапі, визначено основні причини та умови корисливої злочинності щодо зазначеної категорії осіб, з’ясовано особливості жертв корисливих злочинів;
– положення, що серед основних чинників віктимності осіб похилого віку є: фізіологічні (фізична слабкість, вади зору та слуху), психологічні (надмірна довірливість, добродушність, необачність, занадто висока чи занадто низька самооцінка), соціальні особливості похилого віку (сімейний стан (наприклад, відсутність рідних та близьких), недостатній рівень знань, що спричинений стрімким розвитком новітніх технологій тощо);
– дослідження найбільш типових рис особи злочинця із урахуванням антисуспільної спрямованості, що дозволило виділити такі типи осіб, що вчинили корисливі злочини щодо осіб похилого віку, як корисливо-ситуативний, корисливо-цілеспрямований та корисливо-злісний.
Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю і новизною висвітлених у дисертації проблем та пропозицій щодо їх вирішення. Сформульовані висновки і пропозиції можуть бути використані у законотворчій діяльності – з метою вдосконалення чинного законодавства України, що регулює діяльність державних та недержавних суб’єктів у запобіганні злочинам (при підготовці нової редакції КПК України, ЗУ „Про міліцію“ тощо), а також у навчальному процесі, при підготовці навчальної та навчально-методичної літератури. Одержані наукові результати можуть бути використані у подальшому дослідженні теоретичних проблем реформування кримінально-процесуального законодавства України та вдосконалення правового регулювання діяльності суб’єктів запобігання злочинності.
Апробація результатів. Матеріали дисертації були апробовані на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науковій конференції „Юридичні читання молодих вчених“ (м. Київ, 2004 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції „Від громадянського суспільства – до правової держави“ (м. Харків, 2006 р.), ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Формування правової держави в Україні. Проблеми і перспективи“ (м. Тернопіль, 2007 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Від громадянського суспільства до правової держави“ (м. Харків, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених „Правова система України в світлі європейського вибору“ (м. Київ, 2008 р.).
Окремі положення дисертаційної роботи використовувалися у проведенні практичних занять з навчального курсу „Кримінологія“ (Акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження у навчальний процес Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова № 361 від 21 травня 2009 р.), а також отримали нормопроектне та нормативне впровадження (Лист Міністерства юстиції України № 18-52/432 від 12 травня 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у п’яти статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях та п’яти тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації та її обсяг. Дисертаційна робота загальним обсягом 211 сторінок (обсяг основного тексту – 162 сторінок) складається із вступу, трьох розділів, поділених на дев’ять підрозділів, висновків, 6 додатків на 15 сторінках та списку використаних джерел на 30 сторінках (містить – 272 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що науковий інтерес до „жертви злочину“ невипадковий, оскільки вчинення суспільно небезпечного діяння опосередковано залежить й від поведінки жертви злочину. Така поведінка може бути не лише аморальною, протиправною, але й необачною, легковажною, яка також привертає підвищену увагу злочинців, тому й існує велика ймовірність осіб похилого віку стати жертвою суспільно небезпечного посягання.
2. Досліджені матеріали кримінальних справ, розглянутих судами України, та результати проведеного анкетування серед людей похилого віку показали, що особи похилого віку переважно стають жертвами злочинів корисливого спрямування. Встановлено, що найпоширенішими серед корисливих злочинів, вчинених щодо осіб похилого віку є: крадіжки, грабежі, шахрайства, розбої, умисні вбивства з корисливих мотивів. Виявлено, що значна кількість вчинених злочинів щодо осіб похилого віку є латентними.
3. Визначено, на підставі результатів дослідження, найбільш типові риси жертв корисливих злочинів серед осіб похилого віку. Більш віктимними є особи жіночої статі (53 %), але це співвідношення не є однаковим у всіх корисливих злочинах. Переважна більшість осіб похилого віку мали професійно-технічну освіту. Найчастіше злочини вчиняються щодо осіб віком 55-65 років (84,3 %). Пояснення цього знаходимо у тому, що частка осіб віком від 55 до 65 років переважає у співвідношенні з іншими категоріями осіб, які старші зазначеного віку. Встановлено, що за рівнем матеріального становища більшість жертв мали середній достаток, з них трудову діяльність продовжували 55,7 % осіб. Проаналізувавши психологічні складові жертв похилого віку, дійшли висновку, що віктимність цих осіб істотно посилюють такі характерні риси, притаманні саме для цього віку, як надмірна довірливість, необачність, необізнаність, самовпевненість, нездатність швидко орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях та приймати оптимальні рішення тощо. Використовуючи в якості критеріїв типології жертв поведінку особи, виділено такі типи жертв похилого віку у корисливих злочинах, як пасивна, нетипова, необачна та жертва довіри. Зокрема, поведінка нетипової жертви не створює суттєвих умов для вчинення суспільно небезпечного діяння чи його перешкоджання. До таких жертв відносяться особи похилого віку, які не підозрювали про вчинення суспільно небезпечного діяння через відсутність їх на місці злочину (переважно це особи щодо яких були вчинені крадіжки за місцем проживання – 41,1 %). Необачний тип жертви дозволяє відобразити внутрішній психологічний стан особи. Поведінка такої жертви характеризується наступними психологічними особливостями: неуважність, нездатність швидко орієнтуватися у складних життєвих ситуаціях та приймати оптимальні рішення тощо. До такого типу відносяться жертви крадіжок (окрім тих, що були вчинені за місцем проживання осіб похилого віку) та умисних вбивств з корисливих мотивів – 34,3 %. Поведінка пасивної жертви характеризується нездатністю протистояти злочинному посяганню, внаслідок немічного стану особи похилого віку або викликаним страхом. До типу пасивної жертви відносяться особи, які постраждали від грабежів та розбійних нападів – 18,6 %. Поведінка жертви довіри характеризується такими особливостями особи як: надмірна довірливість, добродушність, самовпевненість, занадто висока чи занадто низька самооцінка тощо. За результатами дослідження їх частка становить – 6 %. До типу жертв довіри відносяться жертви, що постраждали від шахрайства.
4. Доведено, що до основних недоліків, які не дають чіткого уявлення про реальний стан корисливої злочинності щодо осіб похилого віку, відносяться вади у реєстрації злочинів та організації правової статистики. Оскільки, немає повної характеристики потерпілих від цих злочинів, не відображається їхній вік. Встановлено, що у переліку характеристики потерпілих статистичної картки на виявлений злочин (Форма 1) Інструкції про єдиний облік злочинів наводиться категорія осіб похилого віку. У державній статистичній звітності „Про зареєстровані злочини і результати роботи“ (Форма № 1-А) ведеться облік пенсіонерів, які потерпіли від злочинів, а не осіб похилого віку, що видається спірним. За чинним законодавством України до категорії пенсіонерів відносяться й особи, які мають право на різні державні пенсії, але не досягли чоловіки – 60 років, жінки – 55 років, тому доцільно було б у статистичній звітності поняттям „особа похилого віку“ характеризувати вікову категорію потерпілих, а „пенсіонер“ – соціальний стан.
5. Запропоновано запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку здійснювати за допомогою загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів. До загальносоціальних заходів варто віднести: організаційно-правові (заходи щодо усунення недоліків у діяльності суб’єктів запобігання), соціальні (які спрямовані, перш за все, на заходи щодо поліпшення стану здоров’я та якості життя осіб похилого віку, оскільки старіння населення супроводжується погіршенням здоров’я, зростанням захворюваності (збільшенням серед них кількості осіб, що потребують сторонньої допомоги) тощо), економічні (забезпечують нейтралізацію недоліків функціонування економічної сфери на мікро- та макрорівнях, наприклад, заходи, що спрямовані на реформування системи пенсійного забезпечення), технічні (спрямовані на зниження віктимізації осіб похилого віку, шляхом застосування різних технічних засобів: ознайомлення осіб похилого віку із засобами для самозахисту (сльозогінної та дратівної дії), засобами захисту свого помешкання (охоронна сигналізація тощо)). Внесено пропозиції щодо доцільності здійснення запобігання віктимізації осіб правоохоронними органами, які висвітлені у науковій новизні роботи, а також внести зміни до ЗУ „Про міліцію“, „Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України“ та Комплексної програми профілактики правопорушень. До спеціально-кримінологічних варто віднести заходи, що полягають у законодавчому врегулюванні здійснення запобігання віктимізації осіб похилого віку та удосконаленні роботи суб’єктів запобігання. Наприклад, направляти подання дільничним інспекторам, директорам територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та керівникам соціальних служб, що містять рекомендації запобігання віктимній поведінці осіб похилого віку (проведення бесід, інструктажів тощо). Запропоновано на територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів покласти обов’язок здійснення заходів запобігання віктимізації осіб похилого віку, оскільки працівники зазначених установ безпосередньо здійснюють догляд за особами похилого віку та мають у своєму штаті психолога, спеціаліста з соціальної роботи тощо.
Таким чином, досліджуючи особистісні властивості осіб похилого віку, а також шляхи вдосконалення діяльності суб’єктів запобігання в Україні, автор, не претендуючи на вичерпне висвітлення усіх її аспектів, спробувала зробити власний внесок у дослідження та розробку шляхів розв’язання цієї проблеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адміністративна відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України: навч. посіб. / О.Ф. Бантишев, А.М. Ухаль, С.Л. Фальченко. – Ужгород: КП „Ужгородська міська друкарня“, 2007. – 244 с. ISBN 978-966-2921-03-08.
2. Альперович В. Социальная геронтология. Серия „Учеб. и учеб пособ.“ / В. Альперович. – Ростов н/Д. Фенікс, 1997. – 576 с. ISBN 5-85880-491-8.
3. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у І півріччі 2005 р. Інформаційний сервер Верховного Суду України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua.
4. Ананьєв Б.Г. Психология и проблемы человекознания / Б.Г. Ананьєв / Под ред. А.А. Бодалева. – М.: Издательство „Институт практической психологии“, Воронеж НПО „МОДЭК“, 1996. – 384 с. ISBN 5-87224-099-6.
5. Антонов-Романовский Г.В., Лютов А.А. Виктимность и нравственность / Г.В. Антонов-Романовский, А.А. Лютов // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1980. – Вип. 33. – С. 40-46.
6. Антонян Ю.М. Механизм преступного поведения / [Ю.М. Антонян, П.С. Дагель, О.Л. Дубовик, В.Н. Кудрявцев]; отв. ред. В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1981. – 248 с.
7. Антонян Ю.М. Системный подход к изучению личности преступника / Ю.М. Антонян // Сов. государство и право. – 1974. – № 4. – С. 88-93.
8. Архівна кримінальна справа № 05-1994/2003 Оболонського районного суду м. Києва.
9. Архівна кримінальна справа № 01-194/2005 Подільського районного суду м. Києва.
10. Багній Л. Особлива увага роботі із звернення громадян / Л. Багній. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mykolayiv-oda.gov.ua/publication/content/698.
11. Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.С. Батиргареєва. – Х., 2002. – 266 с.
12. Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло / В.С. Батиргареєва. – Х.: „Одісей“, 2003. – 256 с. ISBN 966-633-165-9.
13. Бедь В.В. Юридична психологія: навч. посіб. / В.В. Бедь. – К.: „Каравела“, Львів: „Новий світ-2000“, „Магнолія плюс“, 2003. – 376 с. ISBN 966-95596-8-5.
14. Білозерцева В. Полювання на пенсіонерів / В. Білозерцева // Іменем Закону. [Електронний ресурс] – Режим доступу до журн.: http://www.imzak/org.ua/index.php/home/m1164962490.
15. Блувштейн Ю.Д. Личность преступника как предмет криминологического исследования / Ю.Д. Блувштейн // Вопросы борьбы с преступностью. – 1971. – № 13. – С. 3-21.
16. Бовть О. Віктимна поведінка як психологічна проблема / О. Бовть // Соціальна психологія. – 2004. – № 4 – С. 14-21.
17. Боков О.В. Организация борьбы с преступностью: монографія / О.В. Боков. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 175 с. ISBN 5-238-00627-6.
18. Большой энциклопедический словарь: философия, религия, эзотеризм, политэкономия / Главн. ред. и сост. С.Ю. Солодовников. – Мн.: МФЦП, 2002. – 1008 с.
19. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы / С.В. Бородин. – М., Наука, 1990. – 272 с. ISBN 5-02-012930-5.
20. Булатов Г.Г., Майоров Н.И. Показательность данных уголовной статистики / Г.Г. Булатов, Н.И. Майоров // Вестник Московского университета. Серия „Право“. – 1969. – Вып. 3. – С. 59 – 63.
21. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений / Ф.Г. Бурчак. – К.: Политиздат Украины, 1983. – 141 с.
22. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. 2-е изд., доп. / Ф.Г. Бурчак. – К.: Политиздат Украины, 1985. – 120 с.
23. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы / Ф.Г. Бурчак. – К.: Вища школа, 1986. – 208 с.
24. Быргэу М.М. Организация профилактики преступлений органами внутренних дел: концептуальные основы, практика, перстективы совершенствования (опыт Республики Молдова): монография / М.М. Быргэу / Под. общ. ред. А.М. Бандурки. – Х.: Изд-во Нац. ун-та внут. дел., 2004. – 254 с. ISBN 966-610-115-7.
25. Валуйська М.Ю. Кримінологічна характеристика особи злочинців, що вчинили умисні вбивства при обтяжуючих обставинах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / М.Ю. Валуйська. – Х., 2002. – 19 с.
26. Вандышев В.В. Роль и значение виктимологических даных в системе факторов, обусловливающих способы подготовки и совершения краж личного имущества / В.В. Вандышев // Виктимологические проблемы борьбы с преступностью (Сборник научных трудов). – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-т., 1988. – 137 с.
27. Варчук Т.В. Криминология: учеб. пособ. / Т.В. Варчук. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 298 с. ISBN 5-16-001171-4.
28. Ващенко І. Формування моральної поведінки як напрям віктимологічної профілактики / І. Ващенко // Соціальна психологія. – 2007. – Спеціальний випуск. – С. 155-162.
29. Ведерникова О.Н. Теория и практика борьбы с преступностью в Великобритании / О.Н. Ведерникова. – М.: Рос. криминолог. ассоц., 2001. – 344 с.
30. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ Видавництво „Юридична думка“, 2007. – 992 с. ISBN 978-966-8602-43-6.
31. Вереша Р. Основні підходи щодо визначення поняття мотиву поведінки / Р. Вереша // Право України. – 2007. – № 4 – С. 33-37.
32. Вермаш М. Основные проблемы криминологии [перевод с венгерского С.Г. Келиной] / М. Вермаш. Под. ред. Н.А. Стручкова. – М.: „Прогрес“ 1978. – 272 с.
33. Веселуха В. Значення віктимологічної профілактики в системі запобігання злочинності / В. Веселуха // Право України. – 1999. – № 10. – С. 67-70, 73.
34. Виктимологические факторы и механизм преступного поведения / В.С. Минская, Г.И. Чечель. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1988. – 152 с.
35. Віденський Міжнародний план дій з проблем старіння від 06 серпня 1982 р. // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
36. Вітвицька В.В. Кримінологічні проблеми попередження злочинних посягань на моральний і фізичний розвиток неповнолітніх: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / В.В. Вітвицька. – К., 2002. – 20 с.
37. Волгарева И.В. Криминология: учеб. / [Н.А. Беляев, И.В. Волгарева, Н.М. Кропачев и др.]; под. ред. В.В. Орехова. – СПб.: Издательство С.-Петербурского ун-та, 1992. – 216 с.
38. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения / Б.С. Волков. – Казань: Изд-во Казанс. ун-та, 1975. – 111 с.
39. Генетика, поведение, ответственность: (О природе антиобщественных поступков и путях их предупреждения) / Н.П. Дубинин, И.И. Капрец, В.Н. Кудрявцев. – М.: Политиздат, 1982. – 304 с.
40. Голіна В.В. Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя й здоров’я особи: навч. посіб. / В.В. Голіна. – Х.: НЮАУ, 1997. – 52 с.
41. Голіна В. Соціальні та психологічні чинники кримінологічної віктимізації в Україні / В. Голіна // Вісник академії правових наук України. – 2007. – № 3. – С. 185-193.
42. Головкін Б. Методика дослідження тяжкої корисливо-насильницької злочинності в Україні / Б. Головкін // Вісник академії правових наук України. – 2007. – № 2. – С. 216-225.
43. Гонконгська декларація стосовно поганого поводження з людьми похилого віку від 1 вересня 1989 р. // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
44. Гринь Ю. Жителі сільських регіонів Хмельниччини стали ошуканими двома невідомими особами, які представлялися соцпрацівницями / Ю. Гринь. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/154543.
45. Гришко О. Корислива злочинна діяльність щодо осіб похилого віку / О. Гришко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 10. – С. 124-127.
46. Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою від 29 листопада 1985 р. // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
47. Додонова Р.А. Введение в философию. Кредитно-модульный курс. Издание 3-е дополненное и переработанное / Р.А. Додонова / Под. ред. Л.Н. Никитина. – К.: Центр учебной литературы, 2008. – 272 с. ISBN 978-966-364-589-6.
48. Долгова А.И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних / А.И. Долгова. – М.: Юрид. лит., 1981. – 160 с.
49. Елисеев С.А. Вопросы теории и практики предупреждения корысных преступлений / С.А. Елисеев. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 1989 – 110 с.
50. Елисеев С.А. Правовые вопросы борьби с преступностью: сборник / С.А. Елисеев / Под ред. В.Д. Филимонова. – Томск: Изд-во ТГУ, 1988. – 156 с.
51. Ермолаева М.В. Структура эмоциональных переживаний в старости / М.В. Ермолаева // Мир психологии. – 2001. – № 2. – С. 123-133.
52. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / А.П. Закалюк. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2007.
Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 424 с. ISBN 978-966-313-339-3.
53. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / А.П. Закалюк. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2007.
Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. – 712 с. ISBN 978-966-313-339-3.
54. Запобігання злочинності в Україні: навч. посіб. / В.В. Голіна, М.Ю. Валуйська. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – 107 с.
55. Зелинский А.Ф. Криминальная психология: научно-практическое издание / А.Ф. Зелинский. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с. ISBN 966-7302-28-8.
56. Зелінський А.Ф. Кримінологія: курс лекцій / А.Ф. Зелінський. – Х.: Прапор, 1996. – 260 с. ISBN 5-7766-0509-1.
57. Зелінський А.Ф. Кримінологія: навч. посіб. / А.Ф. Зелінський. – Х.: Рубікон, 2000. – 239 с. ISBN 966-7152-49-9.
58. Злочин, його види та стадії: науково-практичний коментар / В.П. Тихий, М.І. Панов. – К.: Видавничий дім „Промені“, 2007. – 40 с. ISBN 978-966-8935-03-9.
59. Игошев К.Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения/ К.Е. Игошев. – Горький, Горьковская высшая школа МВД СССР, 1974. – 168 с.
60. Иншаков С.М. Криминология: учеб. / С.М. Иншаков. – М.: Юриспруденция, 2000. – 432 с. ISBN 5-8401-0050-1.
61. Іващенко В.О. Кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / В.О. Іващенко. – К., 2000. – 19 с.
62. Інструкція про єдиний облік злочинів від 26 березня 2002 р. № 20/84/293/126/18/5 // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
63. Інформація про хід виконання загальноміських заходів, передбачених „Програмою зміцнення законності, посилення боротьби зі злочинністю у м. Києві на 2002-2006 роки“ за 2006 рік. Офіційний веб-портал Київської міської влади [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kmv.gov.ua/zvitnist.asp?IdType=31&Id=94220.
64. Как не стать жертвой преступления, мошенничества и обмана [cост. В.В. Ховрашова]. – СПб.: Издательство „Текарт“, 1995. – 288 с. ISBN 5-85190-003-3.
65. Карпов Н.С. Злочинна діяльність: монографія / Н.С. Карпов. – К.: вид-во Семенко Сергія, 2004. – 310 с. ISBN 966-8426-03-7.
66. Качан Л., Семенюк М. Освіта для „срібного“ покоління / Л. Качан, М. Семенюк // Соціальний захист. – 2008. – № 12. – С. 8-14.
67. Кісілюк Е.М. Кримінальне законодавство в період українського державотворення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / Е.М. Кісілюк. – К., 2003. – 20 с.
68. Клюєв М.М. Кримінологічні засади програмування запобігання злочинності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / М.М. Клюєв. – К., 2008. – 20 с.
69. Колб О.Г. Кримінологія і соціальна профілактика злочинів у виправних установах: навч. посіб. / О.Г. Колб. – Луцьк: РВВ „Вежа“ Волинського державного університету імені Лесі Українки, 2007. – 400 с. ISBN 966-517-572-1.
70. Комплексна програма профілактики злочинності у м. Коростені на 2006-2010 роки: Рішення 31 сесії ІV скликання від 15 грудня 2005 р. Офіційний сайт м. Коростеня [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.korosten.in.ua.
71. Коноваленко О. Особа злочинця корисливо-насильницької спрямованості: кримінологічна характеристика і типологія / О. Коноваленко // Право України. – 2006. – № 4. С. 75-77.
72. Коноваленко О. Рівень і тенденції корисливо-насильницьких злочинів проти приватної власності / О. Коноваленко // Право України. – 2007. – № 2. С. 78-82.
73. Конституція України від 28 червня 1996 р. (станом на 8 грудня 2004 р.) / Верховна Рада України // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
74. Концепція Комплексної програми профілактики злочинності в Харківській області на 2006-2010 роки: Розпорядженням Голови Харківської обласної державної адміністрації від 8 грудня 2005 р. № 616 Офіційний сайт Харківської обласної державної адміністрації [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kharkivoda.gov.ua/show.php?page=1693&calendar_month=3-07&calendar_month=1-07.
75. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів проти особи і власності / М.Й. Коржанський. – К.: Юрінком, 1996. – 144 с. ISBN 5-7707-9773-8.
76. Корислива злочинна діяльність / А.Ф. Зелінський, М.Й. Коржанський. – К.: Генеза, 1998. – 144 с. ISBN 966-504-111-8.
77. Косенко С. Віктимологічна профілактика в системі запобігання злочинів / С. Косенко // Право України. – 2006. – № 12. – С. 48-51.
78. Косоговський А. А починалося все добре… (рубрика Пригода) / А. Косоговський // Сільські Вісті від 10 серпня 2007 р. – С. 4
79. Крайг Г. Психология развития. 7-е изд. / Г. Крайг. – СПб.: Питер, 2003. – 992 с. ISBN 5-314-00128-4.
80. Краснова О.В. Социальная психология старения как основная составляющая социальной геронтологии / О.В. Краснова // Мир психологии. – 2001. – № 2. – С. 96-106.
81. Кречко З. Жадібні помічники напали на господиню / З. Кречко. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mvsinfo.gov.ua/reports/2007/06/06-19-2007.html.
82. Крижна Л.В. Попередження злочинів, що вчиняються у сфері сімейно-побутових відносин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / Л.В. Крижна. – К., 2000. – 19 с.
83. Крижна Л.В. Попередження злочинів, що вчиняються у сфері сімейно-побутових відносин: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Л.В. Крижна. – К., 2000. – 215 с.
84. Криминальная мотивація / [Ю.М. Антонян, В.В. Гульдан, В.В. Лунеев, В.В. Романов и др.]. – М.: Изд-во „Наука“ 1986. – 304 с.
85. Криминология: учеб. / [А.Ф. Агапов, Л.В. Баринова, С.И. Кириллов, С.С. Крашенников и др.]; под. ред. В.Д. Малкова. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2004. – 528 с. ISBN 5-7205-0553-9.
86. Криминология: учеб. / [В.Г. Лихолоб, В.П. Филонов, О.И. Коваленко, А.Е. Михайлов и др.]; под. ред. В.Г. Лихолоба, В.П. Филонова. – Киев-Донецк, 1997. – 398 с.
87. Криминология: учеб. / Под. ред. Б.В. Коробейникова, Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. – М.: Юрид. лит., 1988. – 384 с.
88. Криминология: учеб. / [С.Б. Алимов, Ю.М. Антонян, С.П. Бузынова, А.И. Гуров, Г.В. Дашков]; под ред. В.Н. Кудрявцева, В.Е. Эминова. – М.: Юристь, 1997. – 512 с. ISBN 5-7357-0037-5.
89. Криминология: учеб. / Под. ред. И.И. Карпеца, В.Н. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнецовой, А.Б. Сахарова и др. – М.: Юрид. лит., 1976. – 440 с.
90. Криминология: учеб. пособ. / [Г.И. Богуш, М.Н. Голоднюк, М.Г. Козлов, Н.Ф. Кузнєцова и др.]; под. ред. Н.Ф. Кузнецовой. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 328 с. ISBN 10 5-482-01189-5.
91. Криминология: учеб. пособ. / [С.В. Максимов, И.М. Мацкевич, В.С. Овчинский и др.]; под общ. ред. В.Е. Эминова. – М.: Издательская група ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 160 с.
92. Криминология: учеб. пособ. / Под ред. С.Я. Лебедева, М.А. Кочубей. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2007. – 519 с. ISBN 5-238-10071-0.
93. Кримінальне право: навч. посіб. / М.М. Тітов, А.О. Ляш / За заг. ред. А.А. Музики. – К.: Ун-т „Україна“, 2005. – 544 с. ISBN 966-7979-70-9.
94. Кримінальне право України. Особлива частина: підруч. 2-ге вид., перероб. і допов. / [М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.]; за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с. ISBN 966-667-159-X.
95. Кримінальне право України. Особлива частина: підруч. 2-ге вид., перероб. та допов. / [Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та ін.]; за ред. М.І. Мельника, В.А. Климента. – К.: Атака, 2008. – 712 с. ISBN 978-966-326-271-0.
96. Кримінальне право України. Особлива частина: практикум / [І.П. Козаченко, О.М. Костенко, В.К. Матвійчук та ін.]. – К.: „Азимут-Україна“, 2005. – 384 с. ISBN 966-8405-14-5.
97. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-111 (станом на 21 серпня 2009 р.) / Верховна Рада України // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
98. Кримінальний кодекс УРСР в редакції 1927 р. – Х.: Юридичне видавництво наркомюста УРСР, – 1927.
99. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 1001-05 (станом на 21 серпня 2009 р.) / Верховна Рада України // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
100. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. 5-те вид., перероб. та допов. / [В.І. Бояров, Т.В. Варфоломеєва, І.В. Вернидубов, В.Г. Гончаренко, С.В. Гончаренко та ін.]. – К.: Юристконсультант, 2008. – 896 с. ISBN 978-966-373-433-0.
101. Кримінологічна віктимологія: навч. посіб. / [Є.М. Моісеєв, О.М. Джужа, В.В. Василевич та ін.]; за заг. ред. О.М. Джужі. – К.: Атіка, 2006. – 352 с. ISBN 966-326-182-Х.
102. Кримінологічна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи, що вчиняються неповнолітніми / [В.В. Голіна, В.П. Ємельянов, С.Ю. Лукашевич, О.М. Самолова, М.Г. Колодязний]; за заг. ред. В.В. Голіни. – Х.: „Кроссроуд“, 2007. – 156 с. ISBN 978-966-8759-38-9.
103. Кримінологічні проблеми запобігання насильницьким злочинам щодо неповнолітніх: монографія / Л.В. Левицька, Г.М. Самілик. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2006. – 182 с. ISBN 966-337-010-6.
104. Кримінологія: довідник термінів, основні визначення, рекомендовані джерела: навч. посіб. / О.Г. Колб, М.М. Яцишин, О.В. Крикунов / За заг. ред. О.Г. Колба. – Луцьк: РВВ „Вежа“ Волинського державного університету імені Лесі Українки, 2007. – 466 с. ISBN 966-517-571-2.
105. Кримінологія: Загальна та Особлива частини / [І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, О.В. Лисодєд]; за ред. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 2003. – 352 с. ISBN 966-7146-75-8.
106. Кримінологія: курс лекцій / Ю.В. Александров, А.П. Гель, Г.С. Семаков. – К.: МАУП, 2002. – 296 с. ISBN 966-608-238-1.
107. Кримінологія: навч.-метод. посіб. / В.М. Дрьомін, В.О. Туляков, Н.А. Орловська. – Одеса: Юридична література, 2003. – 169 с. ISBN 966-8104-12-9.
108. Кримінологія: навч. посіб. / [О.М. Джужа, В.В. Василевич, Ю.Ф.Іванов, П.М. Опанасенко, В.Г. Пшеничний, В.Г. Сюравчик]; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Прецедент, 2006. – 196 с. ISBN 966-520-098-04.
109. Кримінологія: навч. посіб. / П.М. Бузало, С.Ф. Денисов, О.В. Кириченко. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 192 с.
110. Кримінологія. Особлива частина: навч. посіб. / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман / За ред. І.М. Даньшина. – Х.: Право, 1999. – 232 с. ISBN 966-7146-30-8.
111. Кримінологія. Спеціальний курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини): навч. посіб. / О.М. Джужа, Є.М. Моісеєв, В.В. Василевич. – К.: Атака, 2001. – 368 с. ISBN 966-7714-36-5.
112. Кудрявцев В.Н. Избранные труды по социальным наукам: в 3 т. / В.Н. Кудрявцев. – М.: Наука, – 2002.
Т.2.: Криминология, социология, конфликтология. – 238 с. ISBN 5-02-006168-9 .
113. Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии: (О структуре индивидуального преступного поведения) / В.Н. Кудрявцев. – М.: Юрид. лит., 1968. – 176 с.
114. Кузнецов В.В. Кримінально-правові норми про відповідальність за крадіжку як інститут кримінального законодавства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / В.В. Кузнєцов. – К., 2000. – 19 с.
115. Кузнецова Н.Ф. Проблемы криминологической детерминации / Н.Ф. Кузнєцова / Под ред. В.Н.Кудрявцева. – М.: Изд-во Московс. ун-та, 1984. – 208 с.
116. Кулик О.Г. Кримінологія: підруч. / [О.М. Джужа, Я.Ю. Кондратьев, О.Г. Кулик, П.П. Михайленко та ін.]; за заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с. ISBN 966-667-050-X.
117. Курс кримінології: Загальна частина: підруч.: у 2 кн. / [О.М. Джужа, П.П. Михайленко, Ю.В. Александров, В.М. Гринчак, С.А. Тарарухін та ін.]; за заг. ред. О.М. Джужі. – К.: Юрінком Інтер, 2001.
Кн. 1: Загальна частина. – 352 с. ISBN 966-667-002-X.
118. Кучинська О.П. Реалізація прав потерпілого в кримінальному процесі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза“ / О.П. Кучинська. – К., 1996. – 23 с.
119. Лафазан Ю. „Медсестра“ обкрадала літніх людей / Ю. Лафазан. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/97323.
120. Лисодед О.В. Кримінологічні проблеми шахрайства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / О.В. Лисодед. – Х., 1999. – 17 с.
121. Литвак О.М. Держава і злочинність: монографія / О.М. Литвак. – К.: Атіка, 2004. – 304 с. ISBN 966-8074-96-3.
122. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: кримінолог. – правове дослідження / О.М. Литвак. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 280 с. ISBN 966-7784-26-6.
123. Литвак О. Загальнотеоретичні підвалини спеціально-кримінологічного запобігання злочинності / О. Литвак // Право України. – 2001. – № 5. – С. 97-103.
124. Литвинов В.И. Корыстные посягательства на личную собственность и их предупреждение / В.И. Литвинов. – Мн.: Университетское, 1989. – 271 с.
125. Личность корысного преступника / Ю.М. Антонян, В.П. Голубев, Ю.Н. Курдюков. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 1989. – 160 с.
126. Личность преступника / Ю.М. Антонян, В.Н. Кудрявцев, В.Е. Эминов. – СПб: Издатльство „Юридический центр Пресс“, 2004. – 366 с. ISBN 5-94201-324-1.
127. Лунеев В.В. Мотивація преступного поведения / В.В. Лунеев. – М.: Наука, 1991. – 383 с.
128. Лунеев В.В. Системный подход к изучению мотивации преступного поведения / В.В. Лунеев // Вопросы борьбы с преступностью. – М., 1980. – Вип.33. – С. 3-12.
129. Макуха О., Сенчук А. Непланована перевірка … заощаджень / О. Макуха, А. Сенчук // Іменем Закону. [Електронний ресурс] – Режим доступу до журн.: www.imzak/org.ua/index.php/home/m1165255774.
130. Макуха О., Сенчук А. Хто постукав в мої двері / О. Макуха, А. Сенчук // Іменем Закону. [Електронний ресурс] – Режим доступу до журн.: www.imzak/org.ua/index.php/home/m1165255774.
131. Медицький І.Б. Вплив соціальних факторів на злочинність в умовах становлення незалежної української держави: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / І.Б. Медицький. – К., 2007 – 20 с.
132. Миненок М.Г. Типология корысных преступников / М.Г. Миненок // Правоведение. – 1991. – № 1. – С. 90-93.
133. Минская В.С. Поведение потерпевшего в генезисе пре ступлений против личности (Криминологическое и уголовное иследование): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.715 „Уголовное право и уголовный процесс“, 12.718 „Криминология“ / В.С. Минская. – М., 1972. – 29 с.
134. Миньковский Г.М. Криминология / [Г.М. Миньковский, Н.Ф. Кузнєцова, М.Н. Голоднюк, А.И. Гуров, Ю.Г. Козлов, Э.Ф. Побегайло]. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 415 с.
135. Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? / А. Міллер // Право України. – 2001. – № 5. – С. 89-92.
136. Модельний закон щодо протидії торгівлі людьми від 3 квітня 2008 р. // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
137. Мойсюк О.М. Вiктимологiчна профілактика порушень безпеки дорожнього руху (ст. 215 КК України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / О.М. Мойсюк. – К., 1999. – 19 с.
138. Молчанова О.Н. Специфика Я-концепции в позднем возрасте и проблема психологического витаукта / О.Н. Молчанова // Мир психологи. – 1999. – №2. – С. 133-141.
139. Момотюк І. Ошукування – видурювання / І. Момотюк // Іменем Закону. [Електронний ресурс] – Режим доступу до журн.: www.imzak/org.ua/index.php/home/m1162310476.
140. Мусієнко О.Л. Теоретичні засади розслідування шахрайства в сучасних умовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза“ / О.Л. Мусієнко. – Х., 2007. – 19 с.
141. Населення України – 2002. Щорічна аналітична доповідь. – К.: Інститут демографії соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2003. – 376 с.
142. Населення України – 2003. Щорічна аналітична доповідь. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2004. – 252 с.
143. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 4-те вид., перероб. та допов. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184 с. ISBN 966-8074-77-7.
144. Негодченко В.О. Діяльність органів внутрішніх справ щодо попередження злочинів у сучасних умовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / В.О. Негодченко. – Х., 2003 – 20 с.
145. Нікітін Ю. Кримінолого-концептуальна модель запобігання злочинності в сучасному українському суспільстві / Ю.Нікітін // Юридична Україна. – 2008. – № 9. – С. 95-99.
146. Новий тлумачний словник української мови. 2-ге вип.: у 3 т. Т.1. / [Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко]. – К.: Аконіт, 2008. – 926 с.
147. Новий тлумачний словник української мови. 2-ге вип.: у 3 т. Т.2. / [Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко]. – К.: Аконіт, 2008. – 926 с.
148. Новий тлумачний словник української мови. 2-ге вип.: у 3 т. Т.3. / [Укладачі: В.В. Яременко, О.М. Сліпушко]. – К.: Аконіт, 2008. – 862 с.
149. Оболенцев В.Ф. Актуальні проблеми латентної злочинності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / В.Ф. Оболенцев. – Х., 2001. – 19 с.
150. Общеуголовные корысные преступления: криминологическая характеристика, уголовная ответственность: учеб. пособ. / С.А. Елисеев, Л.М. Прозументов / Под. ред. В.Д. Филимонова. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 1991.– 122 с.
151. О заседании коллегии Генеральной прокуратуры Республики Беларусь. Официальный сайт Генеральной прокуратуры Республики Беларусь [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.prokuratura.gov.ua.
152. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: навч.-метод. посіб. / В.М. Оржеховська. – К.: „ВіАн“, 1996. – 352 с. ISBN 5-7707-9665-0.
153. Орлов В.Н. К вопросу о структуре личности преступника / В.Н. Орлов // Российский криминологический взгляд. – 2006. – №1. С.62-67.
154. Основи держави і права: навч. посіб. / [С.Д. Гусарєв, Р.А. Калюжний, А.М. Колодій та ін.]. – К.: Либідь, 1997. – 208 с. ISBN 5-325-00844-7.
155. Павлова Н.В. Особливості розслідування шахрайства пов’язаного з відчуженням приватного житла: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза“ / Н.В. Павлов. – Х., 2007. – 21 с.
156. Пазинич Т.А. Криміналістична характеристика шахрайств та основні положення їх розслідування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 „Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза“ / Т.А. Пазинич. – Х., 2007. – 20 с.
157. Піщенко Г. Характеристика потерпілих від хуліганства: віктимологічна профілактика / Г. Піщенко // Право України. – 1998. – № 7. – С. 46-49.
158. Подільчук О.М. Мотиви та мотивація злочинів, учинених жінками: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / О.М. Подільчук. – Х., 2005. – 20 с.
159. Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20 жовтня 2003 р. № 1212 (станом на 25 червня 2009 р.) / Міністерство внутрішніх справ України // Інформ.-пошук. система із законодавства України „Право. Версія Проф“.
160. Полубинский В.И. Криминальна виктимология. Что это такое? / В.И. Полубинский. – М.: Знание, 1977. – 64 с.
161. Полубинский В.И. Правове основы о жертве преступления / В.И. Полубинский. – Горький. 1979. – 84 с.
162. Понятийный аппарат современной криминологии. Терминологический словарь / А.Г. Кальман, И.А. Христич / Под. общ. ред. В.В. Голины – Х.: Изд-во ООО ТО „Гимназия“, 2005. – 272 с. ISBN 966-8319-32-X.
163. Попов К.Л. Жертва шахрайства: віктимологічне дослідження: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 „Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право“ / К.Л. Попов. – К., 2007. – 20 с.
164. Порсева Х.О. Психологічні особливості ціннісних орієнтацій осіб похилого віку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психолог. наук: спец. 19.00.07 „Педагогічна та вікова психологія“ / Х.О. Порсева. – К., 2005. – 21 с.
165. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) / [Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, М.В. Сенаторов, В.С. Батиргареєва, В.С. Зеленецький та ін.]; за заг. ред. Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова. – Х.: Вид-во Кроссроуд, 2008. – 364 с. ISBN 978-966-8759-45-1.
166. Правовые и медицинские меры борьбы с пьянством и алкоголізмом: монография / П.С. Матышевский, С.П. Дидковская, И.К. Туркевич / Под. ред. П.С. Матышевского. – К.: Вища школа, 1987. – 168 с.
167. Правовые меры борьбы с пьянством и алкоголизмом / А.Я. Светлов, В.А. Глушков. – К.: О-во „Знание“ УССР, 1985. – 48 с.
168. Преступное поведение и психические аномалии / Ю.М. Антонян, С.В. Бородин / Под. ред. В.Н. Кудрявцева. – М.: Издательство „Спарк“, 1998 – 215 с.
169. Преступность в Украине: причины и противодействие / А.М. Бандурка, Л.М. Давыденко. – X.: Госуд. специализ. изд-во „Основа“, 2003. – 368 с. ISBN 5-7768-0796-4.
170. Прес-реліз про найбільш резонансні злочини та події на 9 січня 2007 р. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mvsinfo.gov.ua /lastnews/2007/01/09.
171. Прес-реліз про найбільш резонансні злочини та події на 11 березня 2008 р. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mvsinfo.gov.ua /lastnews/2008/03/11.
172. Прес-реліз про найбільш резонансні злочини та події на 7 листопада 2008 р. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mvsinfo.gov.ua /lastnews/2008/11/07.
173. Прес-реліз про найбільш резонансні злочини та події на 18 листопада 2008 р. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mvsinfo.gov.ua /lastnews/2008/11/18.
174. Прес-реліз про найбільш резонансні злочини та події на 8 грудня 2008 р. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mvsinfo.gov.ua /lastnews/2008/12/08.
175. Прес-реліз про найбільш резонансні злочини та події на 9 грудня 2008 р. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mvsinfo.gov.ua /lastnews/2008/12/09.
176. Прес-реліз про найбільш резонансні злочини та події на 1 лютого 2009 р. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mvsinfo.gov.ua /lastnews/2009/02/01.
177. Прес-реліз про найбільш резонансні злочини та події на 11 лютого 2009 р. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ww