ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ЗАСУДЖЕНИМИ ДО ПОКАРАНЬ, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Ткачук Віктор Євгенович

УДК 343.8

ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ЗАСУДЖЕНИМИ ДО ПОКАРАНЬ, НЕ ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник: Коваленко
Валентин Васильович доктор
юридичних наук, професор,
заслужений юрист України,
член-кореспондент НАПрНУ

Запоріжжя – 2012
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………………........4
ВСТУП………………………………………………………………………………….....5
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ПРИРОДА ПОКАРАНЬ, НЕ
ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ, ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК
З ХАРАКТЕРИСТИКОЮ ЗАСУДЖЕНИХ ОСІБ І
РЕАЛІЗАЦІЄЮ ЗАПОБІЖНИХ ЦІЛЕЙ ПОКАРАНЬ…………….. …...14
1.1. Поняття, зміст та соціально-правова природа покарань,
не пов’язаних з позбавленням волі…………………………………………...14
1.2. Порівняльний аналіз вирішення проблеми виконання
кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі
(історичні та міжнародно-правові аспекти) ………………………………...29
1.3. Особливості реалізації запобіжних цілей покарання у змісті
покарань, не пов’язаних з позбавленням волі……….………………………52
Висновки до розділу 1………………………………………………………...80
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ВІДБУВАННЯ ПОКАРАНЬ, НЕ
ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ, ТА ПРОБЛЕМИ
ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ЦИХ ПОКАРАНЬ….. 83
2.1. Сучасний стан, тенденції та проблеми виконання покарань,
не пов’язаних з позбавленням волі, в Україні……………………………….83
2.2. Кримінологічна характеристика осіб, засуджених до покарань, не
пов’язаних з позбавленням волі…………………………………………......102
2.3. Кримінально-правова та кримінально-виконавча характеристика
осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі………120
Висновок до розділу 2………………………………………………………..139
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ
ВЧИНЕННЮ ЗАСУДЖЕНИМИ ДО ПОКАРАНЬ, НЕ
ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОЗБАВЛЕННЯМ ВОЛІ, НОВИХ ЗЛОЧИНІВ……….142
3.1. Роль і місце сучасних наукових доктринальних підходів у
розширенні меж діяльності кримінально-виконавчих інспекцій
при застосуванні запобіжних заходів до засуджених, які відбувають
покарання, не пов’язані з позбавленням волі…………………..…………..142
3.2. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт реалізації
діяльності із запобігання злочинам засудженими,
які відбувають покарання, не пов’язані з позбавленням волі……………..154
3.3. Інші шляхи, що спрямовані на якісну зміну запобігання
вчиненню нових злочинів засудженими до покарань,
не пов’язаних з позбавленням волі…………………………….....................162
Висновок до розділу 3………………………………………………………..175
ВИСНОВКИ.....................................................................................................................178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………........182
ДОДАТКИ………………………………………………………………………............213

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДКВСУ Державна кримінально-виконавча служба України
ДПС Державна пенітенціарна служба
КВІ кримінально-виконавча інспекція
КВК Кримінально-виконавчий кодекс
КЗУпП Кодекс законів України про працю
КК Кримінальний Кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
ОВС органи внутрішніх справ
СІЗО слідчий ізолятор
УВП установи виконання покарань
ЦК Цивільний кодекс
ЦПК Цивільно-процесуальний кодекс

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасний стан запровадження кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі суттєво вплинуло як реформування пенітенціарної системи України, так і здобутки вітчизняних і міжнародних наукових кіл щодо впровадження даного інституту. Сам вид покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, здатен певним чином вплинути на свідомість засудженого, показати йому, що держава надає шанс, залишаючись у суспільстві, змінитися на краще і не допускати правопорушень в майбутньому.
Згідно офіційних статистичних даних, рівень рецидивної злочинності в Україні залишається незмінним і щорічно коливається в межах 25 % [1, с.70]. Це, як свідчить існуюча практика протидії зазначеному явищу, є наслідком неадекватної реакції держави на суспільно небезпечні прояви з боку засуджених, які за час відбування покарання та до закінчення строків погашення або зняття судимості вчиняють нові, у тому числі й умисні злочини.
Так, щорічно в кримінально-виконавчих установах засудженими вчиняється до 400 злочинів [2, с.168]. Найбільш поширеними детермінантами злочинності такого виду виступають: у 48,7 % випадках - негативна життєва ситуація під час відбування покарання; у 25 % - прагнення побачити знайомих, родичів, близьких; у 8,5 % - намагання уникнути конфліктних ситуацій з іншими засудженими або їх наслідків; у 6,2 % - вплив інших засуджених, які виступили співучасниками; в інших випадках - бажання вирішити побутові проблеми тощо [3, с.178,195]. Майже 35 % колишніх засуджених, які відбували покарання у виді позбавлення волі більше п’яти років, після звільнення з колоній, як правило, потребують негайної психологічної та психіатричної допомоги. Вищезазначене демонструє негативні наслідки ізоляції засудженої особи, низьку ефективність покарань, що полягають у позбавленні волі та окреслюють проблему призначання адекватних покарань за злочини з орієнтацією на зменшення питомої ваги позбавлення волі у їхній структурі [4, с.35].
Саме це має складати зміст реформування пенітенціарної системи України, на що орієнтують нашу державу, ратифіковані нею міжнародні правові акти у сфері застосування кримінальних покарань (резолюції ООН, Ради Європи та ін.). При цьому головним напрямком підвищення рівня запобігання злочинності є розширення видів альтернативних позбавленню волі покарань у чинному КК України, підвищення ефективності їх виконання, а також залучення до процесу виправлення та ресоціалізації засуджених усіх можливостей громадянського суспільства і окремих громадян.
Проблеми призначення справедливого та адекватного покарання завжди були предметом наукового інтересу та пошуку. Аналізувалися вони мислителями, філософами та правниками доби Просвітництва, серед яких можна відмітити зокрема Г. Гароффало, Ч. Беккаріа, І. Бентама, І. Канта, Ч. Ламброзо, Ф. Листа, Ш. Л. Монтеск’є, Е. Феррі та ін.
Відомі дослідження цих питань і в працях видатних криміналістів часів Російської імперії Л. С. Білогриця-Котляревського, Л. Є. Володимирова, А. О. Кістяківського, М. Ф. Лучинського, С. П. Мокринського, С. В. Познишева, Н. С. Таганцева та ін.
У радянський період та в період незалежності України цій проблематиці присвячені праці таких вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: М. М. Бабаєва, Л. В. Багрія - Шахматова, В. А. Бадири, М.І. Бажанова, О.В. Беци, І. Г. Богатирьова, Є. М. Бодюла, І. А. Вертилецької, М. П. Вербенського, А. П. Геля, В. О. Глушкова, Т. А. Денисової, М. Г. Дєткова, О. М. Джужи, В. М. Дрьоміна, А. П. Закалюка, В. П. Захарова, А. Ф. Зелінського, І. І. Карпеця, В. В. Коваленка, О. Г. Колба, В. О. Корчинського, О. М. Костенка, В. А. Льовочкіна, О. І. Марцева, М. І. Мельника, М. П. Мелентьєва, В. О. Меркулової, П. П. Михайленка, О. Є. Наташева, І. С. Ноя, В.П. Пєткова, О. О. Піонтковського, О. Б. Пташинського, Г. О. Радова, О. Л. Ременсона, І. С. Сергеєва, А. Х. Степанюка, М. О. Стручкова, В. М. Трубникова, І. Я. Фойницького, П.В. Хряпінського, С. В. Черкасова, Н. П. Черненка, М. Д. Шаргородського, Ю.В. Шинкарьова, І. В. Шмарова, І. С. Яковець, С.С. Яценка та ін.
Проте, враховуючи сучасний стан виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та існуючі проблеми реалізації завдань, визначених у кримінально-виконавчому законодавстві України, особливо у частині застосування даних покарань з врахуванням кримінологічної характеристики засуджених до цих покарань, зазначена проблематика розроблена недостатньо, що й зумовило її актуальність та необхідність дослідження.
Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Класичного приватного університету за темою „Кримінально-правове, кримінологічне та кримінально-виконавче забезпечення механізму реалізації прав і свобод людини і громадянина” (номер державної реєстрації 0110U003958). Особистий внесок здобувача полягає у дослідженні специфіки здійснення заходів запобігання злочинам, що вчиняються засудженими до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та розробленні пропозицій щодо вдосконалення і підвищення ефективності такої діяльності.
Тема дисертації затверджена й уточнена вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 5 від 31.01.2007 р. та протокол № 9 від 25.05.2011 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розробці, на основі всебічного вивчення кримінологічної характеристики засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, науково-обґрунтованих шляхів розширення змісту її застосування на практиці та на цій підставі підвищення ефективності заходів із запобігання вчиненню засудженими нових злочинів.
Для досягнення визначеної мети було поставлено такі завдання:
– з’ясувати зміст поняття та соціально-правову природу покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та їх зв’язок з кримінологічною характеристикою засуджених на практиці;
– здійснити порівняльний аналіз вирішення проблем виконання покарань, не пов’язаних з ізоляцією особи від суспільства, в історичному аспекті, з метою виявлення закономірностей їх виникнення, тенденцій розвитку та реального потенціалу даних видів державного примусу в сучасних умовах;
– встановити особливості реалізації цілей покарання у змісті покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та їх вплив на ефективність досягнення запобіжної мети покарання;
– вивчити сучасний стан виконання та тенденції розвитку покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та виокремити проблеми їх практичного застосування при запобіганні вчиненню нових злочинів засудженими;
– проаналізувати кримінологічну характеристику осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та на цьому ґрунті розробити низку науково-обґрунтованих пропозицій щодо їх більш ефективного застосування запобіжного впливу на практиці;
– з’ясувати кримінально-правову та кримінально-виконавчу характеристики осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі з метою всебічного вивчення особи засуджених, схильних до вчинення нових злочинів;
– дослідити та визначити роль і місце сучасних наукових доктринальних підходів у розширенні меж застосування кримінологічної характеристики засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі у практичній діяльності органів виконання покарань;
– розглянути специфіку діяльності кримінально-виконавчої інспекції, як суб’єкта удосконалення кримінально-виконавчої діяльності, щодо засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та обґрунтувати комплекс заходів із загальносоціального запобігання вчиненню останніми нових злочинів;
– визначити шляхи, спрямовані на якісну зміну змісту кримінально-виконавчої характеристики засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та на цьому ґрунті обґрунтувати низку заходів, спрямованих на індивідуальне запобігання злочинам.
Об’єкт дослідження – врегульовані нормами права суспільні відносини, що формують зміст діяльності по запобіганню злочинності серед засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
Предмет дослідження – запобігання злочинам, що вчиняються засудженими до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.
Методи дослідження обрані з урахуванням його теми, мети й завдань. Методологічну основу становлять положення та висновки загальної теорії пізнання. Для реалізації завдань комплексного підходу до вирішення питань кримінологічної характеристики осіб, які відбувають покарання, що не пов’язані з позбавленням волі, у роботі було використано такі методи пізнання соціально-правових явищ і процесів: діалектичний метод дав змогу розглянути внутрішню основу природних, соціальних та духовних компонентів кримінологічної характеристики особи засудженого, що відбуває покарання, не пов’язані з позбавленням волі, та виявити проблеми, що впливають на виправні та ресоціалізаційні процеси цих осіб, а в кінцевому результаті – на досягнення мети покарання (підрозділи 2.2, 2.3 дисертації); формально-догматичний метод дозволив розглянути та проаналізувати чинне законодавство у тому числі щодо застосування кримінологічної характеристики у ході виконання кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (підрозділ 2.1, 3.1, 3.2, 3.3 дисертації); за допомогою методу аналізу та синтезу вдалося сформулювати та деталізувати поняття, зміст і соціально-правову природу кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та їх зв’язок з кримінологічною характеристикою осіб, які відбувають ці покарання (підрозділи 1.2, 1.3 дисертації); застосування історичного методу дало можливість дослідити закономірності становлення і розвитку кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 дисертації); порівняльно-правовий метод дав змогу дослідити підходи щодо оцінки складових кримінологічної характеристики у ході призначення і виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також вивчити міжнародний досвід з означеної проблематики (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 дисертації); системно-структурний метод дозволив з’ясувати зміст кримінологічної характеристики осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та на даній підставі соціально-правову природу цих покарань (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3 дисертації); метод вивчення документів (біографічний) дозволив з’ясувати кримінально-правові, кримінологічні та кримінально-виконавчі характеристики осіб, що відбувають покарання, не пов’язані з позбавленням волі (підрозділи 2.2, 2.3 дисертації); використання соціологічних і статистичних методів, а також вивчення думки засуджених дозволило з’ясувати їх ставлення до деструктивних соціально-правових явищ і процесів та глибше розкрити зміст механізму злочинної поведінки, проаналізувати ставлення засуджених до покарань, що не пов’язані з позбавленням волі, та встановити відношення до цих видів кримінальних покарань інших категорій осіб (підрозділи 2.2, 2.3 дисертації).
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані Державної судової адміністрації України, Генеральної Прокуратури України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної пенітенціарної служби України; матеріали судової і слідчої практики за 2006-2011 роки; результати анкетування та опитування 2160 осіб засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та 2240 громадян, які не мали судимостей, проведених на території Волинської, Рівненської, Тернопільської областей; результати вивчення 357 особових справ засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі в зазначених областях.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше на основі дослідження кримінологічної, кримінально-правової та кримінально-виконавчої характеристик осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, розроблено низку науково-обґрунтованих шляхів підвищення ефективності запобігання вчиненню нових злочинів зазначеною категорією осіб, а також розширення на цій основі видів покарань, альтернативних позбавленню волі. У роботі висунуто та обґрунтовано низку нових у концептуальному плані й важливих для юридичної практики положень, а саме:
уперше:
– здійснено порівняльний аналіз вирішення проблем використання кримінологічної, кримінально-правової та кримінально-виконавчої характеристик у ході виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та обґрунтовано необхідність їх впровадження в сучасну вітчизняну практику в частині запобігання вчинення нових злочинів;
– розроблено проект Програми розвитку національної політики у сфері застосування кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, з урахуванням змісту та можливостей запобіжної діяльності установ виконання покарань, який спрямовано у Верховну Раду України;
– розроблені науково обґрунтовані шляхи розширення меж застосування кримінологічної характеристики на практиці для обґрунтування виду та розміру покарання, що встановлюються судом, та удосконалення заходів із запобігання вчиненню нових злочинів даною категорією засуджених;
удосконалено:
– зміст поняття „кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі”, а також визначено особливості реалізації мети покарання (ч.2 ст.50 КК) з урахуванням кримінологічної характеристики осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;
– елементи механізму формування та використання на практиці кримінально-виконавчої характеристики, з урахуванням змісту сучасної кримінально-виконавчої політики України, зокрема ті, що стосуються ролі та місця КВІ у цьому процесі;
– зміст положень проекту Концепції розвитку ДКВС України до 2015 р., розробленої Міністерством юстиції України;
дістали подальшого розвитку:
– визначення поняття покарання, де основна увага акцентується на тому, що воно слугує виправленню особи, а також підходи до визначення змісту покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;
– теоретичні та практичні позиції щодо змісту кримінологічної характеристики осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та підвищення ефективності їх використання у діяльності органів виконання покарань із запобігання злочинності;
– підходи щодо удосконалення судової практики призначення покарань, не пов’язаних з позбавленням волі (розроблено низку науково обґрунтованих змін і доповнень до відповідних постанов Пленуму Верховного Суду України).
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в роботі висновки і пропозиції використані у:
– правотворчості – розроблено та направлено в Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України (лист Комітету Верховної Ради України від 19.01.2011 р. № 04-19/14-67);
– правозастосовчій діяльності – розроблені рекомендацій щодо вивчення особи засудженого і вдосконалення практики призначення кримінальних покарань та підвищення ефективності виправної діяльності, були застосовані в практичній роботі установ КВІ Волинської та Тернопільської областей (акт впровадження в УВП Волинської області від 04.01.2011 р., акт впровадження в УВП Тернопільської області від 06.01.2011 р.);
– навчальному процесі – при проведенні лекцій, семінарських та практичних занять з дисциплін „Кримінальне право України”, „Кримінально-виконавче право України” та курсу „Кримінологія” (акт впровадження у навчальний процес Волинського національного університету імені Лесі Українки від 10.01.2011 р. № 3/56); при викладанні курсу „Соціально-педагогічна профілактика правопорушень” та „Правознавство” (акт впровадження у навчальний процес Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка від 29.12.2010 р. № 01-08-126).
Особистий внесок здобувача у двох опублікованих у співавторстві працях становлять результати його власних наукових розробок проблем визначення детермінант злочинності в Україні та вивчення особистісних характеристик засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення та висновки дисертації доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 2006); „Вітчизняна юридична наукова спадщина і сучасність”, присвячена пам’яті В.М. Корецького (м. Дніпропетровськ, 2007); „Актуальні проблеми гуманітарної освіти” (м. Кременець, 2007); „Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 2008).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в одинадцяти публікаціях, з яких вісім - статті у наукових фахових виданнях України. Загальний обсяг наукових публікацій 2,2 авт. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці таких головних положень:
1. Зазначено, що в світі та в Україні покарання, не пов’язані із позбавленням волі, як виду державного примусу, мають давню історію і умовно поділяються на чотири етапи, які породжувалися певною історичною епохою, а саме: на першому етапі (початок формування суспільних відносин) на практиці змістом покарання виступали оборона та помста; на другому етапі (Античний період) хоча і на практиці покарання носило суто караючий зміст, проте філософсько-правова думка відстоювала виправно-виховний та залякувальний характер покарання; на третьому (період Середньовіччя) – змістом покарання виступала релігійна відплата. Однак безпосередньо релігійна норма вказувала на примирення і всепрощення, що дає підстави стверджувати про відхід церкви від суті задекларованою Біблією мети покарання; для четвертого етапу (період Просвітництва і по сьогоднішній час) характерний комплексний підхід щодо визначення мети кримінального покарання: по-перше, в меті кримінального покарання вбачалася і вбачається попереджувальна спрямовуюча сила у боротьбі зі злочинністю, тобто сила загальної превенції; по-друге, кримінальне покарання розглядалося і розглядається як категоричний імператив, який передбачав обов’язковість юридичної відплати за злочин; по-третє, злочин вважався і вважається порушенням права, а покарання розуміється як його відновлення.
2. Констатується, що введення набуття чинності новим КК України не змінило загального ставлення суспільства до покарання, а саме прихильності до збереження суворості покарання, про що свідчить стан його призначення. У зв’язку з цим, наведено пропозиції щодо зміни та доповнення КК України. Зокрема, розділ X КК „Покарання та його види” доповнити статтею 50-1 „Кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі” такого змісту: „Покарання, не пов’язані з позбавленням волі, є заходом, який застосовується судом з урахуванням, у першу чергу, власної волі засудженого, а у випадку відсутності такої – на основі примусу, який має виключно виправно-виховний, запобігальний та ресоціалізаційний характер із збереженням соціальних зв’язків засудженого, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчинені злочину. Кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі, застосовуються до засуджених осіб за вчинення злочину з урахуванням індивідуальних кримінологічних характеристик засудженої особи та відновлення права потерпілої від злочину сторони”.
3. Розширено та уточнено поняття „покарання, не пов’язані з позбавленням волі”, визначено межі реалізації елементів мети покарань у змісті покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, що посприяло внесенню певних пропозицій у кримінальний, кримінально-виконавчий кодекси та інші нормативні акти.
4. Встановлено особливості реалізації цілей покарання у змісті покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та їх вплив на ефективність досягнення мети покарань у зв’язку з чим запропоновано внести доповнення до КК України, а саме ч. 2. ст. 50 КК запропоновано у такій редакції: „Метою покарання є відновлення соціальної справедливості, тобто порушеного злочином права фізичних, юридичних осіб, суспільства та держави. Основними засобами реалізації зазначеної мети виступають правообмеження щодо винної особи (у вигляді режиму відбування покарання), що застосовуються на підставі закону або вироку суду і спрямовуються на запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так й іншими особами; повне відшкодування завданої злочином шкоди або усунення заподіяних збитків”.
5. Комплексність дослідження дозволила вивчити ефективність дії окремих кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, у контексті кримінально-правової, кримінально-виконавчої та кримінологічної характеристик засудженої особи та аргументувати необхідність дослідження особистості злочинця як біосоціодуховної істоти, через пізнання його внутрішньої природи і особливостей становлення як особистості. Такий підхід дав можливість на основі науково-обґрунтованих результатів дослідження даної категорії осіб визначати їм певний вид кримінальних покарань з максимальним врахуванням їхніх індивідуальних характеристик.
6. Розглянуто альтернативні заходи впливу на засуджених та можливості їх використання в Україні. Пропонується розширити застосування штрафу, громадських та виправних робіт, арешту, а також інших заходів кримінально-правового характеру, не пов’язаних з позбавленням волі. Це дозволить досягти економності покарання, забезпечити адекватність тяжкості вчиненого злочину, сприяти мінімізації негативних наслідків покарання. На основі прогресивних концепцій внесено пропозиції до наступних статей КК та КПК України: ч.1 ст. 51 КК „Види покарань”, ст. 56 КК України „Громадські роботи”, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 59 КК „Конфіскація майна”, п. 5 ст. 89 КК „Строки погашення судимості”, ч. 1 ст. 237 КПК „Питання, які з’ясовуються суддею при попередньому розгляді справи”.
7. Для вирішення існуючих теоретичних та практичних проблем застосування грошової компенсації запропоновано розділ X „Покарання та його види” КК доповнити ст. 64-1 „Грошові компенсації” та викласти її в такій редакції:
ч. 1. „Грошові компенсації є грошовим задоволенням вимоги потерпілої сторони на підставі вироку суду або іншого рішення суду, що ґрунтується на примиренні особи, яка вчинила злочин, та потерпілого”;
ч. 2. „Розмір грошових компенсацій встановлюється в судовому порядку або при примиренні сторін. У разі неможливості відшкодувати шкоду грошовою компенсацією, суд може замінити її на конфіскацію майна”;
ч. 3. „У випадку, коли сума від грошової компенсації та конфіскації майна є недостатньою для повного відновлення завданої шкоди, то недостатню частину компенсації повинна сплачувати держава з Державного бюджету чи із спеціального фонду із відшкодування шкоди потерпілій від злочину особі”;
8. Показано напрями та засоби актуалізації запобігання вчиненню нових злочинів засудженими які відбувають покарання, не пов’язаних із позбавленням волі, зокрема, на загальносоціальному, кримінологічному та індивідуальному рівнях. Вказано напрями які обумовлюють вдосконалення кримінально-виконавчої служби, аналізуються концепції реформування установ та основні етапи удосконалення виправного впливу на засуджених. Запропоновано, ч. 1 ст. 6 КВК доповнити п. 1 такого змісту: „Метою виправлення засудженого є свідоме визнання, сприйняття та дотримання ним в суспільному середовищі правової норми та культури поведінки і повна свідома відмова від порушення цих норм в подальшому житті”; п. 2 ч. 2 ст. 6 КВК викласти у такій редакції: „Необхідною умовою ресоціалізації є створення умов для соціальної адаптації осіб, які відбули покарання”; ч. 3 ст. 6 КВК „Виправлення і ресоціалізація засуджених та їх основні засоби” викласти в такій редакції: „Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування режиму покарання, який має індивідуальний характер і виключно залежить від особистісних характеристик засудженого та висновку спеціалізованих психологічно-педагогічних служб”.
9. Запропоновано з метою покращення процесу відбування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та вирішення проблеми запобігання злочинам засуджених до цих покарань внести зміни до законів та інших нормативно-правових документів, а саме, в ч. 1 ст. 4 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”; в ч. 2 „Повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян” ст. 38 Закону України „Про місцеве самоврядування”; у ст. 1 Закону України „Про державну кримінально-виконавчу службу України”; в ст. 5 Закону України „Про наукову та науково-технічну експертизу”, а також пропозиції до постанов Пленуму Верховного Суду України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Денисова Т. А. Запобігання злочинам як одна з пріоритетних функцій кримінального покарання / Т. А. Денисова // Право України. – 2009. – № 7. – С. 66–72.
2. Колб О. Г. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі : навч. посіб. / Олександр Григорович Колб. – Луцьк : Вежа, 2005. – 494 с.
3. Запобігання правопорушенням у місцях позбавлення волі / [Ортинський В. Л. і ін.] ; за заг. ред. В. Л. Ортинського та О. Г. Колба. – [2-ге вид.]. – Луцьк : Іванюк В. П., 2010. – 244 с.
4. Маляренко В. Т. Про соціальну зумовленість і справедливість покарання / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3(31). – С. 32–44.
5. Платон. Сочинения : в 3-х т. / Платон; пер. с древнегреч. ; под общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса. – М. : Мысль, 1968– 1972. – Т. 3. Ч. 2. – 1972. – 678 с.
6. Костенко О. М. Культура і закон – у протидії злу : монографія / О. М. Костенко. – К. : Атіка, 2008. – 352 с.
7. Богатирьов І. Поняття кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі (теоретично-прикладний аспект) / Іван Богатирьов // Юридична Україна. – 2004. – № 3. – С. 74.
8. Блаженный Августин. Творения : в 3-х т. / Августин Блаженный ; сост. и подгот. текста к печати С. И. Еремеева. – К. : УЦИММ-пресс, 1998–. – Т. 1 : Об истинной религии. – СПб. : Алетейя ; К. : УЦИММ-пресс, 1998. – 741 с.
9. Гарольд Дж. Б. Право і революція. Формування західної традиції права / Гарольд Дж. Берман ; переклад Т. Бенько, О. Межевікіної, Н. Соколовської; наук. ред. к. філософ. н. Н. Толкачова. – К. : IRIS, 2001. – 651 с.
10. Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. – К. : Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2007. – 1407 с.
11. Чубинский М. П. Очерки уголовной политики (Понятия, история и основные проблемы уголовной политики, как составного элемента науки уголовного права) : в 3-х ч. / Михаил Павлович Чубинский. – Харьков : Тип. „Печ. дело” кн. К. Н. Гагарина, 1905. – 1905. – Ч. 2. – 534 с.
12. Бачинін В. А. Філософія права : підручник для юрид. спец. вищих навч. закладів / В. А. Бачинін, В. С. Журавський, М. І. Панов. – К. : Ін Юре, 2003. – 472 с.
13. Юркевич П. Історія філософії права. Філософія права. Філософський щоденник / Памфіл Юркевич. – 2-ге вид. – К. : Ред. журн. „Український Світ”, 2000. – 756 с.
14. Гізімчук С. Релігійні норми як соціальні регулятори та їх вплив на кримінальне право / Сергій Гізімчук // Підприємство, господарство і право. – 2008. – № 4. – С. 137–142.
15. Кессиди Ф. Х. Сократ / Феохарий Харлампиевич Кессиди. – СПб. : Алетейя, 2001. – 352 с.
16. Історія вчень про право і державу : хрестоматія для юридичних вищих навчальних закладів і факультетів / уклад., заг. ред. проф., д. і. н. Г. Г. Демиденка. – [3-тє вид., доп. і змін.]. – Х. : Право, 2005. – 912 с.
17. Кистяковский О. Ф. Главнейшие моменты истории развития науки уголовного права / О. Ф. Кистяковский // Антологія української юридичної думки : в 10 т. – К. : Юридична книга, 2002–2005. – Т. 7 : Кримінальне право. Кримінальний процес / упорядкув. О. М. Костенко, О. О. Кваша ; відп. ред. О. М. Костенко. – 2004. – С. 89–115.
18. Аристотель. Сочинения : в 4-х т. / Аристотель ; пер. с древнегреч. ; общ. ред. А. И. Доватура. – М. : Мысль, 1976–1983. – Т. 4. – 1983. – 830 с.
19. Кант И. Сочинения : в 6 т. / Иммануил Кант ; под общей ред. В. Ф. Асмуса, А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. – М. : Мысль, 1963–1966. – Т. 4. Ч. 2. – 1965. – 478 с.
20. Франк А. Философия уголовного права в популярном изложении профессора Ад. Франка / А. Франк ; перевод с франц. Д. Слонимского. – СПб. : Тип. О. И. Бакста,1868. – 244 с.
21. Пионтковский А. А. Уголовно-правовые воззрения И. Канта, А. Фейербаха и Й. Фихте / Андрей Антонович Пионтковский. – М. : Всесоюзный институт юридических наук НКЮ СССР, 1940. – 192 с. – (Ученые труды ; Вып. 1).
22. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / Микола Йосипович Коржанський. – К. : Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.
23. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; пер. с нем. : ред. и сост. Д. А. Керимов и В. С. Нерсесянц ; авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц. – М. : Мысль, 1990. – 524, [2] с.
24. Філософія права : навч. посіб. / [О. Г. Данільян та ін.] ; за заг. ред. О. Г. Данільяна. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 272 с.
25. Беккария Ч. О преступлениях и наказаниях / Чезаре Беккария ; [пер., вступ. ст., коммент. и прил. Ю. М. Юмашева]. – М. : Междунар. отношения, 2000. – 238 с.
26. Голик Ю. В. Философия уголовного права / сост. Ю. В. Голика, А. Ю. Голик ; ред. и вступ. статья д. ю. н., проф. Ю. В. Голика. – СПб. : Изд-во Р. Асланова „Юридический центр Пресс”, 2004. – 348 с.
27. Бентам И. Избранные сочинения : В 2-х т. / Иеремия Бентам ; пер. по англ. изданию Бауринга и франц. Дюмона А. Н. Пыпина и А. Н. Неведомского ; с предис. Ю. Г. Жуковского. – СПб. : Рус. книж. торговля, 1867. – Т. 1 : Основные начала гражданського кодекса. Основные начала уголовного кодекса. – 1867. – 678 с.
28. Лист фон Ф. Задачи уголовной политики : (С прил. письма авт.) / Франц фон Лист, проф. Галльск. ун-та ; в излож. [и с предисл.] Бориса Гурвича, канд. на должности по судеб. ведомству. – СПб. : типо-лит. К.Л. Пентковского, 1895. – [6], VIII, 142, [1] с.
29. Кистяковский О. Ф. Элементарный учебник общего уголовного права / О. Ф. Кистяковский // Антологія української юридичної думки : в 10 т. – К. : Юридична книга, 2002–2005. – Т. 7 : Кримінальне право. Кримінальний процес / упорядкув. О. М. Костенко, О. О. Кваша ; відп. ред. О. М. Костенко. – 2004. – С. 50–88.
30. Фельдштейн Г. С. Главные течения в истории науки уголовного права в России / Григорий Самуилович Фельдштейн. – Ярославль : Тип. Губ. правл., 1909. – 668 с. – (Временник Демидовского юридического лицея ; Кн. 102).
31. Белогриц-Котляревский Л. С. Общие черты истории уголовного права / Л. С. Белогриц-Котляревский // Антологія української юридичної думки : в 10 т. – К. : Юридична книга, 2002–2005. – Т. 7 : Кримінальне право. Кримінальний процес / упорядкув. О. М. Костенко, О. О. Кваша ; відп. ред. О. М. Костенко. – 2004. – С. 211–232.
32. Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая. В 2-х т. / Николай Степанович Таганцев. – М. : Наука, 1994. – Т. 2. – 1994. – 393 с.
33. Радов Г. О. Пенітенціарна ідея: Думки на тему / Г. О. Радов. – К. : Леся, 1997. – 288 с.
34. Сучасний тлумачний словник української мови : 65 000 слів / [за заг. ред. д. філол. н., проф. В. В. Дубічинського]. – Х. : ШКОЛА, 2006. – 1008 с.
35. Пуйко В. Сутність та мета покарання в проекті кримінального закону / В. Пуйко // Система виконання покарань в Україні : проблеми та перспективи гуманізації : учбово-методичний посібник / під заг. ред. М. І. Мельника. – К. : Арарат – Центр, 2000. – С. 59–69.
36. Богатирьов І. Г. Кримінальні покарання, не пов’язані з позбавленням волі (теорія і практика їх виконання кримінально-виконавчою інспекцією) : дис. … доктора юрид. наук: 12.00.08 / Богатирьов Іван Григорович. – К., 2006. – 434 с.
37. Познышев С. В. Основные вопросы учения о наказании : Исследования / Сергей Викторович Познышев. – М. : Унив. тип., 1904. – XXXVI, 408 с.
38. Ткачук В. Є. Роль та значення морально-психологічного аспекту у формуванні протиправної поведінки осіб, які засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі / В. Є. Ткачук // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матер. V Міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 30-31 травня 2008 р. / уклад. Т. Д. Климчук. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2008. – С. 570–574.
39. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини : навч. посіб. / за заг. ред. В. М. Стратонова. – К. : Істина, 2007. – 400 с.
40. Никифоров Б. С. Современное американское уголовное право / Б. С. Никифоров, Ф. М. Решетников. – М. : Наука, 1990. – 256 с.
41. Лейленд П. Кримінальне право : злочин, покарання, судочинство : Англ. підхід / Пітер Лейленд. – К. : Основи, 1996. – 207 с.
42. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи : порівняльний аналіз, проблеми гармонізації : монографія / Микола Іванович Хавронюк. – К. : Юрисконсульт, 2006. –1048 с.
43. Уголовный кодекс Франции [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1243018&subID=100104265,100104266,100104297,100105712,100106064,100106149#text
44. Уголовный кодекс Швеции [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sweden4rus.nu/rus/info/juridisk/ugolovnyj_kodeks_shvecii.asp#3:38
45. Кристи Н. Пределы наказания / Н. Кристи ; пер. с англ. В. М. Когана ; под ред. А. М. Яковлева ; вступ. ст. А. М. Яковлева и В. М. Когана. – М. : Прогресс, 1985. – 176 с.
46. Андененс И. Наказание и предупреждение преступлений / И. Андененс ; пер. с англ. В. М. Когана ; под ред. и со вступ. статьей Б. С. Никифорова. – М. : Прогресс, 1979. – 264 с.
47. Кримінальне право України : Загальна частина : підручник / [М. І. Бажанов та ін.] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
48. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание / Багрий-Шахматов Л. В. – Минск : Вышэйша школа, 1976. – 384 с.
49. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. ю. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / П. Л. Фріс. – К., 2006. – 36 с.
50. Мельничук Н. Ю. Дискурс „злочину” та „покарання” у контексті класичної філософської парадигми : монографія / Мельничук Н. Ю. – Львів : Край, 2006. – 328 с.
51. Черкасов С. В. Кримінологічна концепція альтернативних мір покарання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ю. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / С. В. Черкасов. – Одеса, 2005. – 19 с.
52. Нагорнюк О. В. Питання загальної частини кримінального права в працях О. Ф. Кістяківського : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ю. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О. В. Нагорнюк. – Х., 2004. – 20 с.
53. Белогриц-Котляревский Л. С. Общие итоги научного творчества проф. А. Ф. Кистяковского / Леонид Сергеевич Белогриц-Котляревский. – К. : Тип. Г.Т. Корчак-Новицкого, 1895. – 16 с.
54. Хавронюк М. І. Біблійні джерела сучасного кримінального законодавства / М. І. Хавронюк // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 2. – С. 142–146.
55. Великий тлумачний словник української мови / [ред.-упоряд. Т. В. Ковальова] – Х. : Фоліо, 2005. – 767 с.
56. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – Київ-Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.
57. Слобідський Серафим, протоієрей. Закон Божий : підручник / Серафим Слобідський, протоієрей. – [3-тє вид.]. – К. : [Б. в.], 2005. – 654 с.
58. Аксенов П. Моисеево уголовное право / Петр Аксенов. – С.-Пб. : Тип. П. П. Сойкина, 1904. – 62 с.
59. Кримінальний кодекс України ; Кримінально-процесуальний кодекс України ; Кримінально-виконавчий кодекс України : Офіц. вид. : Із змінами та допов. станом на 15 липня 2007 р. – К. : Ін Юре, 2007. – 664 с.
60. Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року № 11 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах ; за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 368 с.
61. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 // Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності в цивільних справах ; за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 351 с.
62. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 // Постанови Пленуму Верховного Суду України із загальних питань судової діяльності в цивільних справах ; за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 351 с.
63. Закон об уголовном праве Израиля / [предисл., пер. с иврита : магистр права (LL.M) М. Дорфман ; науч. ред. к. ю. н. Н. И. Мацнев]. – СПб. : Изд-во Р. Асланова „Юридический центр Пресс”, 2005. – 412 с.
64. Гель А. Новий Кримінальний кодекс – нові проблеми? / А. Гель, А. Мацко // Аспект : Інфор. бюлетень. – Донецьк : Донецький Меморіал, 2001. – № 4 (5) – С. 4–6.
65. Інструкція про порядок добору, вивчення, оформлення кандидатів на посади рядового і начальницького складу та проведення спеціальної перевірки, осіб, які приймаються на службу (роботу) до кримінально-виконавчої системи України : Затв. наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 15 травня 2000 р. № 94. – К., 2000. – 24 с.
66. Патей-Братасюк М. Г. Філософія права : навч. посіб. / Марія Григорівна Патей-Братасюк. – Тернопіль : Астон, 2006. – 344 с.
67. Папаян Р. А. Христианские корни современного права / Рафаэль Ашотович Папаян. – М. : НОРМА, 2002. – 416 с.
68. Сэмюэл Н. К. История начинается в Шумере / Крамер Н. Сэмюэл ; под ред. и с пред. академика В. В. Струве ; перевод Ф. Л. Мендельсона. – М. : Наука, 1965. – 255 с.
69. Законы Шульги [Електронний ресурс] / [перевод сделан по изданиям : Cramer S. N. Ur-Nammu Law Code. – Orientalia, 1954. Gurney 0. R, Cramer S. N. Two Fragments of Sumerian Laws. Assyriological Studies, 1965, 16 ; Finkelstien G. G. The Laws of Ur-Nammu. Journal of Cuneiform Studies, 1969, XXII, № 3-4. 4. Русский перевод см. : Афанасьева В. К. Фрагменты Законов Ур-Намму – В кн. : Хрестоматия по истории Древнего Востока. М., с. 188. Перевод и коментарии Якобсона В. А.]. – Режим доступу : http://hworld.by.ru/text/sumer/urnamu.law/html
70. Емельянов В. В. Древний Шумер. Очерки культуры / Владимир Владимирович Емельянов. – СПб. : Петербург. Востоковедение, 2003. – 359 с. – (Мир Востока : МВ / Центр „Петербург. Востоковедение”).
71. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн : навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак. : у 2 т. / За ред. члена-кореспондента Академії правових наук України В. Д. Гончаренка. – К. : ІнЮре, 1998. – Т. 1. – 1998. – 504 с.
72. Жалинский А. Э. Современное немецкое уголовное право / Альфред Эрнестович Жалинский. – М. : ТК Велби ; Проспект, 2006. – 560 с.
73. Гуз А. М. Історія держави і права України. Джерела права періоду Київської Русі : навч. посіб / Анатолій Михайлович Гуз. – К. : КНТ, 2007. – 72 с.
74. Правда Русская : в 3-х т. – М. – Л. : АН СССР, 1940–1963. – Т. 2 / [комментарии составили Б. В. Александров, В. Г. Гейман, Г. Е. Кочин, Н. Ф. Лавров и Б. А. Романов ; под ред. академика Б. Д. Грекова]. – 1947. – 862 с.
75. Ключевский В. О. Сочинения : в 8 т. / Василий Осипович Ключевский. – М. : Гос. изд-во полит. лит., 1956–1959. – Т. 1. Ч. 1 : Курс русской истории. – 1956. – 426 с.
76. Гошко Ю. Г. Звичаєве право населення українських Карпат та Прикарпаття XIV-XIX ст. / Юрій Григорович Гошко. – Львів : Світ, 2001. – 384 с.
77. Антология мировой правовой мысли : В 5 т. / [руковод. науч. проекта Г. Ю. Семигин]. – М. : Мысль, 1999–. – Т. 1 : Античность. Восточные цивилизации / [отв. ред. Л. Р. Сюкияйнен]. – 1999. – 750, [1] с.
78. Законы Ману [Електронний ресурс] / [пер. С. Д. Эльмановича. Проверенный и исправленный Г. Ф. Ильиным. Академия Наук СССР. Институт востоковедения. Памятники литературы народов Востока. – 241 с.]. – Режим доступу до кн. : http://www.kavkazkurort/net/sam/book/htm
79. Кальянов В. И. Артхашастра или наука политики / Кальянов В. И. ; пер. с санскрита. – М. – Л. : АН СССР, 1959. – 793 с.
80. Уголовный кодекс Латвии [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1243424
81. Уголовный кодекс Швейцарии / [науч. ред., предис. и перевод с немец. к. ю. н. А. В. Серебренниковой]. – 2-е изд., доп. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 350 с. – (Законодательство зарубежных стран : ЗЗС / Ассоц. Юрид. центр).
82. Хрестоматия по истории Древнего Рима / под ред. док. ист. наук. С. Л. Утченка. – М. : Изд-во социально-экономической лит., 1962. – 675 с.
83. Черри Р. Р. Развитие карательной власти в древних общинах / Рихард Роберт Черри ; пер. с англ. с предисл. и примеч. П. И. Люблинского. – СПб. : Сенат. тип., 1907. – 111 с.
84. Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу : навч. посіб. / Борис Йосипович Тищик. – Львів : Світ, 2001. – 384 с.
85. Покровский И. А. История римского права / Иосиф Алексеевич Покровский ; вступ. ст., пер. с лат., науч. ред. и комент. А. Д. Рудокваса. – Изд. испр., с изм. – СПб. : Лет. сад : Журн. „Нева”, 1999. – 533 с.
86. Тираспольский Г. И. Беседы с палачом: казни, пытки и суровые наказания в Древнем Риме / Тираспольский Г. И. – М. : Intrada, 2003. – 192 с.
87. Підіпригора О. А. Римське право : підручник / О. А. Підіпригора, Є. О. Харитонов. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 512 с.
88. Уголовный кодекс Польши [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1246817&subID=100110056,100110057,100110060,100110482#text
89. Уголовный кодекс Литвы [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1243877
90. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / [под ред. В. М. Корецкого]. – М. : Юрид. лит., 1961. – 950 с.
91. Статут Великого княжества Литовского 1529 года / [под ред. академика АН Литовской ССР К. И. Яблонскиса]. – Минск : АН БССР, 1960. – 253 с.
92. Судебники XV-XVI веков / Законодательные памятники русского централизованного государства XV-XVII веков / [подготовка текстов Р. Б. Мюллер и Л. В. Черепнина ; комментарии А. И. Копанева, Б. А. Романова и Л. В. Черепнина ; под общ. ред. академика Б. Д. Грекова]. – М. – Л. : АН СССР, 1952. – 617 с.
93. Соборное Уложение царя Алексея Михайловича 1649 года. Памятники русского права / [сост. Мартысевич И. Д., Чистяков О. И., Баскакова Е. Г., Чистяков О. И., Баскакова Е. Г., Штамм С. И. ; под ред. [и с предисл.] д. ю. н. К. А. Сафроненко]. – М. : Госюриздат, 1957. – 503 с.
94. Уголовный кодекс Бельгии / [науч. ред. и предис. к. ю. н., доц. Н. И. Мацнева ; пер. с фран. к. юрид. н. Г. И. Мачковского]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 561 с.
95. Судебник Казимира (1468 г.) / [к печати подготовил, введение и пояснение написал д. и. н. Ю. Юргинис ; ответ. ред. к. и. н. А. Тила]. – Вильнюс : Минтис, 1967. – 36 с.
96. Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” / Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.
97. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. В 3 т. / Яворницький Д. І. ; пер. з рос. І. І. Сварника. – Львів : Світ, 1990. – Т. 1. – 1990. – 319 с.
98. Богородский С. О. Очерк истории уголовного законодательства в Европе с начала XVIII века : В 2 т. / Савва Осипович Богородский. – К. : Университетская тип., 1862. – Т. 2 : Очерк истории уголовного законодательства в Европе с начала века. – 1862. – 438 с.
99. Российское законодательство X-XX веков : в 9 т. / под общей ред. О. И. Чистякова. – М. : Юрид. лит., 1985–. – Т. 6 : Законодательство первой половины XIX века. – 1988. – 432 с.
100. Фролова О. Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів) : навч. посіб. / Фролова О. Г. – К. : АртЕк, 1997. – 208 с.
101. Шаргородский М. Д. Наказание, его цели и эффективность / Михаил Давидович Шаргородский. – Л. : Ленинград. ун-т, 1973. – 160 с.
102. Уголовное право. История юридической науки / ред. : Л. Г. Радионова, М. С. Шадрина. – М. : Наука, 1978. – 309 с.
103. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение : норма и патология / Владимир Николаевич Кудрявцев. – М. : Наука, 1982. – 287 с.
104. Курс советского уголовного права : В 2 т. / отв. ред. Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л. : Ленингр. ун-та, 1970. – Т. 2 : Часть общая. – 1970. – 672 с.
105. Ременсон А. Л. Теоретические вопросы исполнения лишения свободы и перевоспитания заключенных : автореф. дисс. на соискание уч. степени докт. ю. наук : спец. 12.00.08 „Уголовное право и криминология уголовно-исполнительное право” / А. Л. Ременсон. – Томск, 1965. – 35 с.
106. Ной И. С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве / И. С. Ной. – Саратов : Сарат. ун-т, 1962. – 156 с.
107. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Беляев Н. А. – Л. : Ленингр. ун-т, 1963. – 186 с.
108. Советское уголовное право. Общая часть / под ред. Г. А. Кригера, Н. Ф. Кузнецовой, Ю. М. Ткачевского. – М. : Наука, 1988. – 558 с.
109. Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України / А. П. Гель, О. Г. Колб, В. О. Корчинський [та ін.] ; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
110. Бедь В. В. Юридична психологія : навч. посіб. / Віктор Васильович Бедь. – [4-те вид., стереотип.]. – Львів : Новий Світ – 2000, 2007. – 376 с.
111. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб. / Василь Васильович Ягупов. – К. : Либідь, 2003. – 560 с.
112. Марчук А. І. Судова психіатрія : навч. посіб. / Аркадій Іванович Марчук. – К. : Атіка, 2003. – 240 с.
113. Степанюк А. Ф. Сущность исполнения наказания / Анатолий Фомич Степанюк. – Х. : Нац. юр. акад. Украины им. Ярослава Мудрого, 1999. – 255 с.
114. Теорія держави і права : підручник / С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров, В. С. Ковальський ; за ред. С. Л. Лисенкова. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 448 с.
115. Иншаков С. М. Зарубежная криминология : учеб. пособие для вузов / Сергей Михайлович Иншаков. – [2-е изд.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 383 с.
116. Курс кримінології : Загальна частина : підручник : у 2 кн. / О. М. Джужа [та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – Кн. 2. – 2001. – 480 с.
117. Медведєв В. С. Кримінальна психологія : підручник / Медведєв В. С. – К. : Атіка, 2004. – 368 с.
118. Багрій-Шахматов Л. В. Соціально-правові проблеми кримінальної відповідальності та форми її реалізації : В 2 ч. / Л. В. Багрій-Шахматов. – Одеса : Юрид. літ., 2000. – Ч. 2. – 2000. – 412 с.
119. Великий енциклопедичний словник / [за редакцією акад. НАН України Ю. С. Шемшученка]. – К. : Юридична думка, 2007. – 992 с.
120. Юридичний словник / [за редакцією В. Г. Гончаренка]. – К. : ФОРУМ, 2006. – 473 с.
121. Карпец И. И. Наказание : социальные, правовые и криминологические проблемы / Карпец И. И. – М. : Юрид. лит., 1973. – 228 с.
122. Уголовно-исполнительное право России : теория, законодательство, международные стандарты, отечественная практика конца XIX – начала XXI века : учеб. для вузов / под ред. А. И. Зубкова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : НОРМА, 2002. – 720 с.
123. Уголовный кодекс Республики Беларусь [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pravo.kulichki.com/vip/uk/index.htm
124. Комментарий к Уголовно-исполнительному кодексу Российской Федерации / отв. ред. проф. А. И. Зубков. – М. : НОРМА, 2001. – 528 с.
125. Богатирьов І. Г. Роль громадських інспекторів (волонтерів) у виправленні та ресоціалізації засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі [Електронний ресурс] / І. Г. Богатирьов. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_pravo/2009_1/Bogatyryov/Bogatyryov.htm
126. Фріс П. Л. Нарис історії кримінально-правової політики України : монографія / Павло Львович Фріс ; за заг. ред. М. В. Костицького. – К. : Атіка, 2005. – 124 с.
127. Радов Г. О. Першочергові проблеми пенітенціарної політики України на сучасному етапі / Г. О. Радов // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – 1996. – № 1. – С. 12–16.
128. Сучасний словник іншомовних слів : близько 20 тис. слів і словосполучень / [уклали : О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. – К. : Довіра, 2006. – 789 с.
129. Черненок М. П. Проблеми теорії і практики виконання майнових покарань : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ю. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / М. П. Черненок. – К., 2007. – 19 с.
130. Уголовный кодекс Германии [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1242733&subID=100102942,100102943#text
131. Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних із виконанням вироків : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України ; за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юріноком Інтер, 2005. – 368 с.
132. Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання” : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/6CC3C5489FA411CEC2257578003002D9?OpenD ocument& CollapseView&RestrictToCategory=
6CC3C5489FA411CEC2257578003002D9&Count=500&
133. Про місцеве самоврядування в Україні : Закону України від 21 травня 1997 року Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1997. – № 24. – Ст. 170.
134. Ткачова О. В. Виконання покарань у виді виправних і громадських робіт : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ю. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ О. В. Ткачова. – Х., 2006. – 20 с.
135. Шинкарьов Ю. В. Арешт як вид кримінального покарання та особливості правового регулювання його відбування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ю. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ Ю. В. Шинкарьов. – Л., 2007. – 16 с.
136. Степанюк А. Х. Актуальні проблеми виконання покарань (сутність та принципи кримінально-виконавчої діяльності : теоретико-правове дослідження) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. ю. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право”/ А. Х. Степанюк. – Х., 2002. – 30 с.
137. Валиев С. А. Индивидуализация уголовного наказания / С. А. Валиев, А. В. Савенков. – М. : РОХОС, 2005. – 214 с.
138. Гель А. П. Кримінально-виконавче право України : навч. посіб. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, І. С. Яковець ; за ред. проф. А. Х. Степанюка. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 624 с.
139. Про практику призначення судами кримінального покарання : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / Верховний Суд України ; за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юріноком Інтер, 2005. – 368 с.
140. Ильин И. А. Сочинения. В 2 т. / Иван Александрович Ильин. – М. : Московский философский фонд : Медиум, 1993–1994. – Т. 1. Философия права. Нравственная философия. – 1993. – 512 с. – (Из истории отечественной философской мысли).
141. Декларація Організації Об’єднаних Націй „Основні принципи правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою”. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року [Електронний ресурс] // Офіційні звіти. Сорокова сесія. – Додаток № 53 (А/40/53). – С.270–272. – Режим доступу : http://www.yurist-online.com/zakoni
142. Європейській Конвенції щодо відшкодування збитків жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року. Страсбург, 24 ноября 1983 года. (ETS № 116) [Електронний ресурс] // Збірник документів Ради Європи в галузі захисту прав людини і боротьби зі злочинністю. – М. : СПАРК, 1998. – С.81–85. – Режим доступу : http://www.yurist-online.com/zakoni
143. Ткачук В. Є. Про взаємозв’язок кримінально правових явищ, процесів і об’єктів / В. Є. Ткачук // Держава і право : зб. наук. пр. : спецвипуск. – 2007. – С. 506–512.
144. Маръяновский Г. А. Некоторые результаты гуманизации уголовного судопроизводства / Г. А. Маръяновский // Альтернативные виды уголовных наказаний – пути для уменьшения тюремного населения : [Сб.] / упоряд. Г. А. Маръяновский. – К. : Украинско-американское бюро защиты прав человека, Апелляционный суд Харьковской области, 2003. – 160 с.
145. Сучасна кримінально-виконавча політика України : монографія / [О. Г. Колб та ін.] ; за заг. ред. О. Г. Колба. – [2-ге вид. ; випр. і перероб.]. – Луцьк : В. П. Іванюк, 2008. – 210 с.
146. Фріс П. Л. Питання кримінального права в контексті кримінально-правової політики / П. Л. Фріс // Право України. – 2010. – № 9. – С. 73–80.
147. Богатирьов І. Г. Деякі проблемні питання застосування альтернативних видів покарань в Україні ( теоретичні аспекти ) / І. Г. Богатирьов // Підприємство, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 84–87.
148. Максимова Н. Гуманізація покарань – крок до громадянського суспільства / Н. Максимова // Соціальна політика і соціальна робота. – 2001. – № 1 (17). – С. 3–12.
149. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2004 р. // Вісник Верховного суду України. – 2005. – № 5 (57). – С. 28–29.
150. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2005 р. // Вісник Верховного суду України. – 2006. – № 6 (70). – С. 40–41.
151. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2006 р. // Вісник Верховного суду України. – 2007. – № 6 (82). – С. 36–37.
152. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2007 р. // Вісник Верховного суду України. – 2008. – № 6 (94). – С. 42–43.
153. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2008 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 5 (105). – С. 19–34.
154. Яцишин М. Кримінально-виконавча політика і кримінально-виконавче право як засіб державотворення / М. Яцишин // Юридична Україна. – 2009. – № 1. – С. 106–111.
155. Тесленко М. Право як інструмент соціальної справедливості / М. Тесленко // Право України. – 2004. – № 7. – С. 40–43.
156. Дрьомін В. М. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі / В. М. Дрьомін // Право України. – 2000. – № 6. – С. 27–32.
157. Богатирьов І. Періоди розвитку кримінальних покарань, альтернативних позбавленню волі (історико-правовий аспект) / І. Богатирьов // Юридична Україна. – 2004. – № 5. – С. 63–68.
158. Беца О. Нетюремные санкции и их применение в зарубежных уголовно-правовых системах / О. Беца // В поисках альтернатив тюремному наказанию : материалы международного симпозиума 15-16 января 1997 г. – К. : [Б. в.], 1997. – С. 125–152.
159. Беца О. В. Нев’язничні санкції та можливість їх запровадження в Україні / О. В. Беца // Соціальна політика і соціальна робота. – 1998. – № 4 (8). – С. 3–26.
160. Бюлетень законодавства і юридичної практики Украї