Заречанський Олег Олегович. Особливості роботи стиснуто-зігнутих залізобетонних елементів при одноразових і повторних малоциклових навантаженнях

Краткое описание

Заречанський Олег Олегович. Особливості роботи стиснуто-зігнутих залізобетонних елементів при одноразових і повторних малоциклових навантаженнях : Дис... канд. наук: 05.23.01 2008

Заречанський О.О. Особливості роботи стиснуто-зігнутих залізобетонних елементів при одноразових і повторних малоциклових навантаженнях - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.01 - будівельні конструкції, будівлі та споруди. Національний університет ’’Лвівська політехніка’’, Львів, 2008.
Дисертація присвячена вивченню напружено-деформованого стану та несучої здатності стиснуто-зігнутих залізобетонних елементів. Експериментально та теоретично досліджена робота даних елементів за різних схем завантаження. Запропоновано методику визначення їх напружено-деформованого стану та практичні рекомендації з розрахунку несучої здатності стиснуто-зігнутих стержнів.

1. Отримані нові експериментальні дані, деформацій бетону та арматури, при роботі стиснуто-зігнутих залізобетонних елементів за дії одноразових і повторних малоциклових навантаженнях, на підставі яких удосконалена методика їхнього розрахунку з використанням деформаційної моделі.
2. Встановлено, що повторні навантаження поперечною силою при сталому значенні поздовжньої сили призводять до збільшення деформацій бетону і арматури (до 30 %), стабілізація яких залежить від рівня поперечного навантаження.
3. Після повторних навантажень виникають залишкові деформації в бетоні і арматурі, які залежать від рівня поздовжнього навантаження і можуть досягати 35%.
4. Після перевантаження колон на n-му циклі поздовжнім або поперечним зусиллям стабілізація в роботі елементів відбувається практично на наступних другому третьому циклах навантаження.
5.Методика норм проектування залізобетонних конструкцій може бути використана для визначення несучої здатності жорстких стиснуто-зігнутих елементів. Використання такої методики для гнучких стиснуто-зігнутих елементів потребує уточнення коефіцієнту поздовжнього згину.
6. Запропонована методика визначення напружено-деформованого стану на основі деформаційної моделі дає добру збіжність з експериментальними даними. Середнє відношення теоретичних значень поздовжньої сили до експериментальних, становить 1,01 при коефіцієнті мінливості 0,048 (4,8 %).