Завербний Андрій Степанович. Управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств на засадах функціонального підходу

Краткое описание

Завербний Андрій Степанович. Управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств на засадах функціонального підходу : Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л., 2005. — 232арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 191-204

Завербний А.С. Управління інвестиційною діяльністю підприємств на засадах функціонального підходу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю: 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. Національний університет „Львівська політехніка”. Львів, 2005.
У дисертації розглянуто питання управління інвестиційною діяльністю підприємств. Теоретично обґрунтовано соціально-економічну сутність інвестиційної діяльності як одного з основних чинників структурної перебудови промисловості, підвищення технологічного та організаційного рівня її галузей та підприємств. Для цього категорію „інвестиційна діяльність” розглянуто не тільки з позицій матеріально-речового змісту, але й у зв’язку з усіма елементами продуктивних сил. Удосконалено функціональний підхід до розробки науково-методичних положень управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств. Поглиблено методичні рекомендації з вибору оптимальних напрямків використання інвестиційних ресурсів для розвитку підприємства. Розроблено методичний підхід до інвестиційного забезпечення розвитку промислових підприємств. Подальшого розвитку отримали науково-методичні положення щодо комплексної системи контролю інвестиційної діяльності промислових підприємств.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у вдосконаленні управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств на засадах функціонального підходу для підсилення конкурентних позицій промислових підприємств та підвищення ефективності їх інвестиційної діяльності. Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування, а саме:
1. Уточнення понятійного апарату інвестиційної проблематики і забезпечення зведення на єдиній теоретико-методологічній основі категорій потенційних та реалізованих інвестиційних можливостей промислових підприємств.
2. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства на засадах функціонального підходу його вищому керівництву доцільно здійснювати шляхом розробки і складання планів інвестиційної діяльності, прогнозування; створення необхідних служб та підрозділів, встановлення взаємовідносин між ним та іншим рівнями управління промисловим підприємством; стимулювання працівників; забезпечення перевірки отриманих результатів; усунення можливих відхилень.
3. Обґрунтування доцільності обраної стратегії та можливості досягнення поставлених цілей менеджерам промислового підприємства доцільно доповнити оцінюванням інвестиційної стратегії на предмет її відповідності базовій стратегії, цілям підприємства.
4. Обґрунтування управлінських рішень стосовно розвитку виробничої системи в значній мірі ускладнюється багатоваріантністю можливих розв’язків задач інвестиційного розвитку виробничих систем. Розроблена економіко-математична модель дозволить за допомогою варіації можливих витрат ресурсів, напрямків розвитку виробничої системи економістам промислового підприємства розраховувати варіанти прогнозу розвитку виробничої системи із врахуванням змін кон’юнктури ринку і переорієнтації виробництва на нові технології та види продукції.
5. При формуванні організаційної структури управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства вищій ланці управління підприємством необхідно враховувати види організаційних структур управління, які діють на підприємстві, його розміри, обсяги інвестиційної та інноваційної діяльності. Потрібно забезпечити тісні взаємозв’язки між структурними підрозділами, що функціонально пов’язані з інвестиційною діяльністю. Проведені дослідження показали доцільність науково-виробничого кооперування, при цьому керівникам промислових підприємств доцільно створювати цілісну вертикаль: інвестування наука виробництво збут сервісне обслуговування та інші послуги, що дозволить значно знизити необхідні початкові інвестиції для окремих учасників цього процесу.
6. Розробка працівниками відділу заробітної плати промислового підприємства матеріального стимулювання працівників, що управляють інвестиційною діяльністю підприємства, повинна передбачати винагороду, величина якої залежатиме від ефективності реалізації інвестиційних заходів і проектів.
7. Контролювання та регулювання витрат і результатів інвестиційної діяльності фінансистами промислового підприємства повинно базуватися на системному підході, який передбачає дотримання наступних принципів: цілісність системи, відповідність функцій і структурних елементів, взаємозв’язок із зовнішнім середовищем.
На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України і Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій використати представлені в роботі рекомендації при сприянні реструктуризації та розвитку перспективних промислових підприємств.