Зайцева Алла Віталіївна. Педагогічні умови творчої самореалізації майбутніх учителів музики в процесі виконавської діяльності

Краткое описание

Зайцева Алла Віталіївна. Педагогічні умови творчої самореалізації майбутніх учителів музики в процесі виконавської діяльності : Дис... канд. наук: 13.00.02 2007

Зайцева А.В. Педагогічні умови творчої самореалізації майбутніх учителів музики в процесі виконавської діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 02 теорія та методика музичного навчання. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2007.
Дисертаційне дослідження присвячене актуальній проблемі визначення педагогічних умов творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності.
Конкретизовано сутність та зміст означеного феномену, доведено залежність ефективності функціонування структурних компонентів формування здатності студентів до творчої самореалізації у процесі виконавської діяльності від забезпечення певнихпедагогічних умов.Розроблено й апробовано поетапну методику, яка експериментально доводить ефективність організованих педагогічних умов та передбачає мотиваційну спрямованість установок студентів на самореалізацію; практичне втілення їх художньо-педагогічних задумів та реалізацію мети творчого самовираження.

Одним із пріоритетних напрямів вищої освіти України є гуманізація освітньої діяльності, спрямування на організаційно-методичне переоснащення моделей сучасного навчально-виховного процесу, впровадження інноваційних підходів у практику сучасної педагогічної освіти, що сприяють не лише накопиченню знань, умінь, а мають на меті постійне збагачення студентів досвідом творчості.
Узагальнені результати проведеного нами дослідження підтвердили правильність висунутої гіпотези та дозволили сформулювати такі висновки.
1.Актуальною проблемою музичної підготовки студентів вищих закладів музично-педагогічної освіти є забезпечення таких педагогічних умов, що виступають рушійною силою запуску внутрішньо-особистісних духовно-ціннісних джерел самовдосконалення студентів, є необхідними і достатніми для забезпечення гедоністичного результату під час передачі майбутнім учителем музики досвіду естетичного ставлення до творів мистецтва школярам.
2.Суперечність між динамікою зростання творчого потенціалу студентської молоді та обмеженістю змісту і технологій її фахової підготовки передбачає цілеспрямовану орієнтацію навчально-виховного процесу на стимулювання механізмів творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності. Запропоновані у дослідженні педагогічні умови мають сприяти становленню індивідуальної „траєкторії” самореалізації кожного студента.
3.Здійснений теоретичний аналіз та узагальнення наукових положень щодо означеного феномену дали підставу визначити: творча самореалізація є процесом цілеспрямованої, усвідомленої об’єктивації сутнісних сил особистості у діяльності, що відповідає внутрішнім тенденціям її розвитку та самодетермінації.Творча самореалізація майбутнього вчителя музики інтерпретується нами як процес практичного втілення індивідуального творчого потенціалу студента, що детермінований сукупністю його уявлень про власні педагогічно-виконавські здібності, відображає міру можливостей актуалізації творчих потенцій студента під час цілеспрямованої фахової діяльності та орієнтується на гедоністичний результат втілення художньо-педагогічних задумів у музично-виховній роботі з учнями.
Методологічні постулати синергетичного, акмеологічного, культурологічного та особистісно-діяльнісного підходів виступають стрижневим чинником оптимізації фахової підготовки майбутніх учителів музики.
4.Встановлено, що цілісність структурної моделі досліджуваного феномену забезпечують наступні компоненти:мотиваційно-спрямований, що виступає внутрішнім регуляторомсформованості установки студентів на самореалізацію;діяльнісно-практичний, який має на меті самоорганізацію творчих виконавських дій та формування студентами досвіду музично-педагогічного самоуправління;результативно-творчий -є індикатором цілісності особистісно-творчої позиції майбутнього вчителя музики у процесі виконавської діяльності, детермінантою його суб’єктивно-оптимальної „траєкторії” самореалізації.
Визначено, що інтегральними критеріями визначених компонентів структурної моделі творчої самореалізації майбутнього вчителя музики у процесі виконавської діяльності є:ступіньмотиваційної спрямованості установки на самореалізацію у процесі виконавської діяльності -критерій мотиваційно-спрямованого компоненту; якість практичного втілення художньо-педагогічних задумів -критерій діяльнісно-практичного компоненту; реалізація мети творчого самовираження -критерій результативно-творчого компоненту. Виділені критерії як об’єктивні ознаки характеристики стану досліджуваного педагогічного явища, вбирають у себе певні показники. Відповідно до визначених компонентів та показників зафіксовано три рівні здатності до творчої самореалізації студентів:креативний, виконавський, адаптивний. Відмінності між ними полягали у ступені сформованості установки на актуалізацію творчих можливостей, наявності потреби у рефлексії фахових знань і особистісного досвіду, здатності до слухового самоконтролю під час технологічного освоєння музичного твору, ступені самостійності виконавської інтерпретації музичних творів, рівні реалізації творчого „Я.”
5.На основі обґрунтованих теоретичних засад та отриманих результатів діагностичного вимірювання розроблено експериментальну методику, що базується на педагогічних впливах, які забезпечують динамічний розвиток усіх структурних компонентів досліджуваного феномену. Експериментально доведено, що структурні компоненти творчої самореалізації студентів у процесі виконавської діяльності успішно функціонують у разі забезпечення певнихпедагогічних умов: організації навчально-виховного процесу на основі інтегрованого поєднання спрямованості студента на самореалізацію та свідомої саморегуляції його вольової сфери; забезпечення творчої взаємодії викладача зі студентами у процесі художньо-педагогічної інтерпретації музичних творів з урахуванням праксеологічних факторів; спонукання студентів до самоорганізації творчих виконавських дій та формування навичок музично-педагогічного самоуправління; оволодіння інтегративними методами стимулювання творчого мислення у процесі застосування варіативних імпровізаційних завдань, що актуалізують фаховий досвід майбутніх учителів музики; спрямування рефлексивних дій студентів на гедоністично-творчий результат в організації концертно-виконавської просвітницької роботи зі школярами.
6.Формувальний експеримент ґрунтувався на дотриманні означених психолого-педагогічних умов та апробації розробленої нами поетапної методики:адаптивно-прогностичний етап спрямований на формування мотиваційної спрямованостіустановки студентів на самореалізацію;виконавсько-корекційний -мав на меті організаційно-методичне іфахово-технологічне втілення їхніх художньо-педагогічних задумів;гедоністично-творчий етаппередбачав реалізацію мети творчого самовираження кожного студента.
В основу експериментальної методики покладено взаємодію різних засобів педагогічного впливу: створення проблемних ситуацій у процесі проведення колективних (лекції), групових (семінарські заняття), індивідуальних (самостійна навчальна діяльність, позааудиторні практичні) занять; упровадження варіативних креативних завдань для диференційованого застосування; творча взаємодія викладача і студентів у процесі художньо-педагогічної інтерпретації творів мистецтва; застосування рефлексивного тренінг-практикуму ”Я - творча особистість”; використання техніки психотерапевтичної дії за методикою „саногенного мислення” (Ю.Орлова); формування досвіду музично-педагогічного самоуправління студентів; створення творчих музичних проектів та вербальних інтерпретацій музичних творів; стимулювання творчого самовираження майбутніх учителів музики за рахунок активізації концертно-виконавської просвітницької роботи зі школярами. Аналіз експериментальної перевірки педагогічних умов творчої самореалізації студентів здійснювався під час проведення спецкурсу „Методика формування здатності до творчої самореалізації майбутніх учителів музики у процесі виконавської діяльності” на основі модульно-рейтингової технології.
7.Проведена дослідно-експериментальна робота, з урахуванням виділених педагогічних умов, позитивно вплинула на динаміку зростання основних показників творчої самореалізації студентів у процесі фахової підготовки, а саме: значне збільшення кількості студентів з креативним (високим) рівнем сформованості здатності до творчої самореалізації (з 4% до 36%), деяке зменшення показників виконавського (середнього) рівня (з 68% до 64%) і досить вагоме зниження кількості студентів адаптивного (низького) рівня (з 28 % до 0%). Такі результати свідчать про ефективність визначених автором педагогічних умов та доцільність запропонованої методики їх впровадження у навчально-виховний процес з метою стимулювання творчої самореалізації студентів.
8.Метод статистичної обробки даних довів незалежність отриманих вибірок, якими є ЕГ та КГ, й дав змогу зробити висновок про достовірність отриманих результатів щодо ефективності впровадженої у процес фахової підготовки майбутніх учителів музики педагогічних умов творчої самореалізації.
Проведене дисертаційне дослідження не висвітлює всі аспекти проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують зміст та методичне забезпечення творчої самореалізації майбутніх учителів музики в різних видах інструментально-виконавської діяльності, вплив модульно-рейтингової технології навчання на актуалізацію творчих можливостей студентів; розкриття впливу інтеграційних зв’язків усіх музикознавчих дисциплін на процеси професійного та особистісного самовдосконалення майбутнього вчителя музики.