ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРТЕПІАННОЇ ТВОРЧОСТІ ВАЛЕНТИНА БОРИСОВА

Краткое описание

Харківський державний університет мистецтв
ім.І.П.Котляревського

На правах рукопису

Бевз Марина Володимирівна

УДК 78.03:[78.083:786.2]

ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ
ФОРТЕПІАННОЇ ТВОРЧОСТІ ВАЛЕНТИНА БОРИСОВА

Спеціальність 17.00.03 Музичне мистецтво

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата мистецтвознавства

Науковий керівник
Драч Ірина Степанівна
доктор мистецтвознавства,доцент

Харків - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..3
РОЗДІЛ 1. Формування естетико-стильових та жанрових пріоритетів Валентина Борисова у соціокультурному контексті ...9
1.1. Творчість В.Борисова у музикознавчих дослідженнях та дзеркалі преси.9
1.2. Харківський контекст музики В.Борисова..23
1.3. Публіцистика В.Борисова як композиторська естетична програма .35
1.4. Фортепіанні твори у горизонті творчих пошуків В. Борисова ......46
Висновки до Розділу 1..59
РОЗДІЛ 2. Жанрова палітра фортепіанної музики Валентина Борисова 62
2.1. Поліфонічні твори 62
2.1.1. Par occasion .62
2.1.2. In memoriam 67
2.2. «Дитячий зошит» ..94
2.3. «Характерні п’єси»: зі скарбнички пам’яті ...102
Висновки до Розділу 2112
РОЗДІЛ 3. Музика для фортепіано з оркестром В.Борисова: феномен пізнього стилю 114
3.1. Перший фортепіанний концерт: у пошуках нових концепцій 115
3.2. Другий концерт для фортепіано з оркестром: нова спроба реалізації давнього задуму .125
3.3. Неоромантичні тенденції у Третьому фортепіанному концерті .136
3.4. «Етюди оптимізму» погляд у майбутнє .146
Висновки до Розділу 3158
ВИСНОВКИ 161
ДОДАТКИ . 167
Додаток А.167
Додаток Б..181
Додаток В 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...186

В С Т У П

Актуальність теми. Творча діяльність відомого українського композитора Валентина Борисова (19011987) — яскравого представника харківської композиторської школи, автора багатьох творів у різних жанрах — є невід`ємною складовою українського музичного мистецтва. В. Борисов належав до тієї когорти митців, які визначили шляхи розвитку професійної музики в Україні ХХ сторіччя, тому докладне вивчення його творчої, просвітницької, педагогічної, музично-громадської діяльності є актуальним.
Творчість В. Борисова неодноразово привертала увагу дослідників. Здебільшого аналізувалися його симфонічні та хорові твори (М.Гордійчук [80, 81], В.Золочевський [93, 94], П.Калашник [99-126], Н.Тишко [216, 219, 221]). Поза увагою дослідників залишився значний фортепіанний доробок митця: три концерти для фортепіано з оркестром, поліфонічні цикли, варіації для фортепіано та струнних «Етюди оптимізму», два цикли п`єс для дітей та юнацтва. Ця сфера творчості не тільки суттєво доповнює уявлення про композиторську індивідуальність В. Борисова, але й вносить певні корективи у загальну картину розвитку українського фортепіанного мистецтва. Переконатися в цьому дозволив, насамперед, практичний досвід роботи автора дисертації з композитором над інтерпретацією його фортепіанних творів на початку 1980-х років. Безпосереднє спілкування з Майстром поглибило уявлення про виконавські та педагогічні аспекти вивчення творчого спадку харківського композитора. У подальшому постійне звертання до його яскравої музики в педагогічній та концертній діяльності викликало необхідність визначення жанровостильових особливостей фортепіанної творчості В.Борисова в аспекті еволюції авторського стилю.
Вивчення фортепіанної музики композитора також дозволило конкретизувати загально естетичні тенденції української музики 1920-1980-х років. Відома складність висвітлення цього історичного періоду пов’язана з тим, що дослідження музичної культури України ХХсторіччя сьогодні знаходиться в епіцентрі культурологічних дискусій про визначення її естетичних, ідеологічних, жанрових пріоритетів. Так, в грунтовних дослідженнях Л. Кияновської [128], О. Козаренка [135], М. Копиці [140], М.Ржевської [191], М. Черкашиної-Губаренко [240, 241] по-новому висвітлюються питання соціокультурного контексту розвитку українського музичного мистецтва означеного часу, формування національної музичної мови, творчої діяльності знаних українських митців ХХ ст.
Добре відомо, що українська музика зростала у ситуації співіснування різних культурних парадигм на тлі загальної політизації суспільства. Тому доробок митця розглядається як у світлі історично сформованих музичних традицій, так і на тлі сучасного композитору культурного середовища.
Зв`язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі історії музики Харківського державного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського і відповідає темі «Актуальні аспекти творчої та виконавської практики в історичному музикознавстві» перспективного тематичного плану науково-дослідної діяльності Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського на 2006-2011рр. (протокол засідання Вченої ради ХДУМ № 4 від 30. 11. 2006 р.). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського (протокол № 3 від 29. 11. 2007).
Мета дослідження полягає у визначенні специфіки фортепіанної творчості В.Борисова у жанрово-стильовому аспекті. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
― узагальнити існуючі погляди на фортепіанний доробок В.Борисова
у наукових та періодичних виданнях;
― систематизувати архівні матеріали, що висвітлюють професійну та музично-громадську діяльність митця;
― виявити регіональні чинники, які вплинули на становлення творчої особистості композитора;
― визначити естетико-стильові та жанрові пріоритети фортепіанної творчості В.Борисова у соціокультурному контексті 1920-1980-х років;
― висвітлити жанрову палітру фортепіанної спадщини митця;
― розкрити стильові особливості фортепіанної поетики композитора;
― на матеріалі творів для фортепіано з оркестром систематизувати спостереження стосовно особливостей пізнього стилю В.Борисова.
Об`єктом дослідження є фортепіанний доробок В.Борисова, а предметом — його жанрово-стильові особливості.
Матеріалом дослідження стали опубліковані та рукописні фортепіанні твори В. Борисова. А саме три концерти для фортепіано з оркестром, сюїти «Дитячий зошит» та «Шість характерних п`єс для фортепіано», Прелюдія та подвійна фуга h-moll на українську та російську теми, цикл «Три прелюдії та фуги пам`яті С.С.Богатирьова», варіації для фортепіано та камерного оркестру «Етюди оптимізму». У якості матеріалів дисертаційного дослідження також було використано архівні матеріали Харківського відділення Спілки композиторів України та особистого архіву композитора, що дозволило залучити до наукового опрацювання рецензії, листування, програми концертів, фотографії, документи, методичні розробки та навчальні посібники В. Борисова.
Методи дослідження. Використання різноманітних дослідницьких підходів сприяло висвітленню багатогранної творчої постаті видатного українського композитора. У рамках дослідження було здійснено текстологічний, джерелознавчий, історико-стильовий, жанровий, структурний аналіз фортепіанної музики В.Борисова. Досвід наукового опрацювання його спадщини став підґрунтям адекватної інтерпретації фортепіанних творів композитора, що і стало практичною апробацією результатів дослідження. Даний методологічний підхід пропонується визначити як комплексно апробаціонний.
Теоретичною базою дослідження є наукові розробки у сферах:

● історичного мистецтвознавства (праці Н.Герасимової-Персидської [78], М.Гордійчука [80, 81], І. Драч [86], О. Зинькевич [91], Л. Кияновської [128], О.Козаренка [135], М.Копиці [140], М. Ржевської [191], Н. Савицької [194, 244], Н.Тишко [216-219], М.Черкашиної-Губаренко [238-242]);
● теорії музичних форм, стилю та жанру (Б. Асаф`єва [8, 9], О. Анто-нової [5, 6], С. Богатирьова [29-32], Л. Гаккеля [73, 74], Н. Горюхіної [82],
П.Калашника [99-126], В.Клина [130-132], Л.Мазеля [150], В.Меду-шевського [154-156], М.Михайлова [162], Є.Назайкінського [164-166], Н.Очеретовської [175], В. Приходько [182], В.Протопопова [188, 189],
В. Холопової [230, 231], В. Цуккермана [234-236]);
● соціології та культурології (О.Берегової [25], А.Синявского [200], Т.Чередниченко [237], Н.Ястребової [251, 252]);
● регіонального розвитку культури та мистецтва Харкова (В. Берліна [26, 27], В.Голохи [79], О.Духопельникова [87], О.Рощенко [193], Л.Стародубцевої [212], О.Титар [215]).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
фортепіанні твори В. Борисова розглядаються як самостійна сфера творчості композитора;
у континуумі фортепіанного мистецтва України ХХ століття окреслюється місце творчого спадку В. Борисова, шляхи оновлення жанру фортепіанного концерту, збагачення дитячого репертуару, вдосконалення поліфонічної техніки на основі фольклорного матеріалу;
на прикладі фортепіанних творів пізній період творчості митця визначається як кульмінаційний етап еволюції творчої особистості В.Борисова.
В дисертації також набули нової перспективи:
уявлення про соціокультурну ситуацію, що супроводжувала етап становлення художньої індивідуальності композитора; про специфіку харківської композиторської школи та естетичні засади творчості В.Борисова;
процес осмислення загальної картини фортепіанного мистецтва в Україні через визначення жанрових уподобань та стильових особливостей композиторського письма В.Борисова.
актуалізація архівних матеріалів, які містять невідомі дотепер факти суспільного та особистого життя композитора, його професійної діяльності, репрезентують ментальні реалії «харківського контексту».
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання основних положень, висновків, фактичного матеріалу у викладенні академічних курсів з історії української музики, музичної педагогіки, інструментознавства та оркестровки, в класі спеціального фортепіано. Повернення на концертну естраду яскравих творів композитора сприятиме збагаченню сучасного концертного репертуару.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри історії музики Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, Міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема, «Українська фортепіанна музика та виконавство» (Львів, жовтень 1994), «Аспекти історичного музикознавства» (Харків, квітень 2008), «Українська музична культура: проблеми наукового осмислення» (Київ, березень 2008), «Історія в особистостях» (Київ, жовтень 2008), «Постать митця у художньому просторі міста» (Харків, жовтень 2008). Також вперше була здійснена виконавська редакція останнього опусу В. Борисова «Етюди оптимізму», прозвучали у концертному виконанні Прелюдія і подвійна фуга на українську та російську теми, Варіації для фортепіано та струнного оркестру.
Публікації. Основні ідеї дисертації викладені у 10 одноосібних публікаціях, 6 з яких — у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі Вступу, трьох Розділів, Висновків, трьох Додатків, Списку використаних джерел. У Розділі 1 висвітлюються проблеми формування естетико-стильових та жанрових пріоритетів В. Борисова у соціокультурному контексті 1920-х-1980-х років. У Розділі 2 розглядається жанрова палітра фортепіанної музики композитора. Розділ 3 дослідження присвячений аналізу творів В. Борисова для фортепіано з оркестром в контексті пізнього стилю митця. «Додаток А» містить бібліографічні відомості про творчість В. Борисова в музикознавчій літературі та періодичних виданнях; «Додаток Б» є бібліографією публіцистичної діяльності композитора; в «Додатку В» наданий перелік фортепіанних творів В. Борисова в хронологічному порядку. Список використаних джерел налічує 252позиції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Фортепіанна творчість Валентина Борисова є унікальним явищем української музичної культури, яскравою сторінкою фортепіанного мистецтва ХХ століття. Творчий спадок митця є у певному сенсі «літописом часу» — в ньому знайшли відбиток численні художні тенденції вкрай різнобарвної, суперечливої і водночас плідної епохи. На тлі розмаїття естетичних та стилістичних напрямів в українській музиці означеного часу мистецька індивідуальність В. Борисова виділяється оптимізмом, життєдайною енергетикою, і саме ці якості у повній мірі відбиває значний фортепіанний доробок композитора. Актуальні, та разом з тим, «вічні» проблеми співіснування традиційного та новаторського, національного та загальнолюдського, питання формоутворення, розвитку композиторського письма та виконавства ― висвітлюються у фортепіанних творах митця.
Проведений багатоаспектний аналіз фортепіанного спадку В. Борисова дозволив внести суттєві корективи у раніше існуючі уявлення про творчість композитора. Підсумком проведення архівних розвідок стало не тільки введення до наукового обігу нових, раніше невідомих фактів особистого та творчого життя митця, але й повернення з небуття та включення у виконавську практику значних фортепіанних опусів композитора ― Другого фортепіанного концерту та симфонічних варіацій для фортепіано з оркестром «Етюди оптимізму», які прозвучали у концертах шістнадцятого міжнародного фестивалю класичної музики «Харківські асамблеї» (2009). Загалом дослідження фортепіанної творчості дозволило значно розширити та відкоригувати погляди щодо еволюції творчості В. Борисова.
Опрацювання публіцистичної спадщини В. Борисова дало підстави для виділення публіцистики митця як окремої сфери творчої діяльності, в якій викристалізовуються засадничі принципи В. Борисова у творчості, що набувають у процесі еволюції якостей сталих компонентів стилю композитора. Висвітлення «харківського контексту» творчості митця позначило регіональні чинники впливів на формування активної життєвої позиції В. Борисова, усвідомлення ним важливої ролі митця у гармонізації життя суспільства.
У 1920-ті роки він починає свій шлях в мистецтві як «ангажований» митець, що прагне у творчості до злободенності змісту та простоти втілення, що обумовило пріоритетне положення у ранньому періоді творчості жанрів масової пісні, ансамблевих, хорових творів. Це була сувора школа простоти та стрункості форми, де напрацьовувалися навички створення ємних за змістом і лаконічних за формою композицій. Підпорядкування індивідуального ― загальному, національному ― яскравий прояв комплексу покоління, до якого належав композитор ― зумовив стабільний інтерес до монументальних форм симфонії, ораторії, кантати, поеми, визначивши їх провідне положення в жанровій палітрі митця зрілого періоду. У ці роки В.Борисов виконує певне соціальне замовлення, створюючи в рамках існуючої фольклорної та академічної традицій значні опуси героїко-епічного змісту (симфонічну поему «Пам`яті В. Чкалова», кантату «Народне свято», симфонічну «Поему про Батьківщину», оркестрову сюїту «Чотири українських народних пісні», Першу симфонію та ін.), що принесло композитору визнання майстра симфонічного письма. Композитор був залучений до колективу авторів, яким доручили складати музику Державного гімну УРСР (1948).
Разом з тим, саме в зрілий період, відкритий до зовнішніх впливів, чутливий до «вібрацій часу» В. Борисов починає активні пошуки нових засобів виразності, здатних втілити складний духовний світ творчої особистості, створити образ «людини ХХ століття». І саме фортепіано стає тим інструментом, завдяки якому митцю вдалося вирішити це надскладне завдання.
Осмислення фортепіанного доробку В. Борисова дозволило визначити його місце, насамперед, у контексті творчої еволюції митця. Весь творчий шлях композитора розглядається як підготовка до феноменального творчого сплеску 1970-80-х років. Найбільш яскраві, самобутні опуси В. Борисова ― «Дивертисмент» для симфонічного оркестру, «Музика для струнних», концертні композиції для фортепіано, скрипки, альта, збірки фортепіанних мініатюр з’явилися в пізній період творчості, і справжніми перлинами серед них є фортепіанні твори. Саме вони у більшості репрезентують пізній стиль В.Борисова, який, користуючись типологією авторських стилів, розробленою Н. Савицькою, визначений в дослідженні як прогностичний.
У пізній період ідея служіння загальній справі для В. Борисова поступово перетворюється на ідею знаходження власного шляху в мистецтві: загальні чинники стають допоміжними у розкритті своєї індивідуальності. Композитор все більше починає опікуватися не стільки проблемами «світового масштабу», скільки висвітленням, розумінням цих проблем крізь призму власної творчої індивідуальності, своєї людської долі. Концерти для фортепіано з оркестром В. Борисова ― це фактично відтворена на іншому віковому етапі «подорож до самого себе», яку здійснював в своїх камерних симфоніях його молодший колега, талановитий вихованець харківської композиторської школи В. Губаренко.
У жанрі концерту В. Борисов синтезує свій попередній досвід роботи у симфонічних та камерних жанрах, вдало реалізує оригінальні концепції, відкриває перспективи подальшого розвитку української музики. В.Борисов трактує оркестр як ансамбль солістів, а соліста ― у складі оркестру. Підтвердженням цієї тези слугує використання композитором різних прийомів спільного музикування, особливо «діалогів згоди», персоніфікації тембрів оркестрового звучання, змінності рольових настанов учасників концертного спілкування. Весь потужний креативний потенціал «пізнього
В. Борисова» максимально виявивляється у цьому жанрі. Він обирає з усіх існуючих засобів саме ті, що йому потрібні від найтрадиційніших до найновітніших. сміливо поєднує прийоми і засоби виразності класичного музичного мистецтва, фольклорні першоджерела з новітніми досягненнями композиторської творчості: алеаторикою, сонористикою, додекафонією, серійною технікою. Композитору чужі прагнення будь-що писати по-новому, осучаснити музичну мову як таку. Використовуючи попередні досягнення, він налаштований на створення власного музичного світу. Розвиток ладогармонічного мислення митця відбувається як в межах тональної системи, основою якої є семиступеневий діатонічний звукоряд, збагачений альтерованими та хроматизованими ступенями, так і у дванадцятитоновій системі, поширеній у композиторській практиці другої половини ХХ століття.
Творчим випробуванням на життєздатність нових фактурних, інтонаційно-тематичних ідей композитора стали фортепіанні мініатюри. Створені В. Борисовим у 80-річному віці, збірки п`єс містять у собі барвистий спектр емоційних станів, спостережень, міркувань, осяяних світлом мудрості та великої любові до життя. Музична мова митця має «власне обличчя», яке неможливо сплутати ані з романтично-витонченим стилем Б. Лятошинського, ані з піднесено-рахманіновським В. Косенка тощо. Це інтелектуалізований мелодизм, що має у своєму арсеналі усі надбання професійного мистецтва кінця ХХ століття, укорінені на українському національному ґрунті.
Висвітлення жанрової палітри фортепіанної творчості виявило сувору вибірковість митця у відношенні до жанрового фонду, що обумовило концентрацію уваги композитора на циклічних (поліфонічні цикли та цикли мініатюр) та великих концертних формах. Фортепіанна музика В. Борисова має завжди чіткий адресат. Це конкретна людина, якій композитор завдячує своїм професіоналізмом («Три прелюдії та фуги пам`яті С. С. Богатирьова»), підростаюче покоління («Дитячий зошит», «Шість характерних п`єс для фортепіано), сучасники та нащадки (концерти для фортепіано з оркестром, «Етюди оптимізму»). Вивчення фортепіанного доробку митця дозволило не тільки осмислити особливості пізнього стилю композитора, що криються в прагненні композитора сучасною, актуальною мовою висловити надактуальні, «вічні» змісти, але й визначити його як якісно новий рівень мистецького розвитку В. Борисова, феноменальний прорив крізь «комплекс генерації» ( І. Драч).
Попри всі зміни, В. Борисов завжди зберігав цільність своєї особистості. В його музиці завжди бриніла енергія життя, і ця магістральна спрямованість творчості була визначена митцем ще на початку творчого шляху. Парадоксальною виявляється «стильова рухливість» композитора, здатність у дуже похилому віці бути співзвучним своєму часу, а у певному сенсі і випереджати його. Дослідження фортепіанної музики В. Борисова дозволило усвідомити унікальність пізнього періоду творчості, що криється не тільки лише у винятковій інтенсивності та продуктивності композиторської праці. Головним здобутком «пізнього В. Борисова» є долання «мовного бар`єру». Зберігаючи фольклорне підґрунтя свого музичного мислення, досконалість академічної композиторської техніки при домінуванні позитивних світоглядних настанов, композитор органічно засвоює мовний арсенал музичного мистецтва другої половини ХХ століття. Цей сплав, позбавлений ознак еклектизму, дозволив композитору вийти у творчості на рівень справжнього художнього відкриття.
У досліджені виявляється також парадоксальність існувавшої до цього часу оцінки фортепіанної творчості В. Борисова ― визнаного метра українського професійного музичного мистецтва. Успішні виконання новаторських творів митця за життя майже не мали продовження після його кончини, не зважаючи на те, що більша частина фортепіанного спадку композитора вийшла друком. Між тим, саме у фортепіанних творах знайшли відбиток найтонші зміни його індивідуального стилю, сміливі експерименти з усталеними жанрами. Поясненням певної неадекватної оцінки фортепіанної творчості В. Борисова може бути присвоєний музикознавцями композитору статус «ветерана». Нове та цікаве очікувалось від молоді, а ветеранам віддавалася шана за минулі здобутки, не зважаючи на те, що творчі досягнення деяких «ветеранів», зокрема, В, Борисова уявляються значно цікавішими.
Загальновідомо, що твори багатьох композиторів за різні часи зникали зі звукового поля сучасності, щоб через деяких час виникнути на новому рівні співзвучності з духовними запитами людства. Враховуючи корекцію музикознавчих поглядів на творчість В. Борисова, можна сподіватися, що фортепіанна музика митця знову зазвучить на концертній естраді.

ДОДАТКИ
Додаток А
Творчість Валентина Борисова у музикознавчих дослідженнях та у дзеркалі преси
Бібліографія
1927р.
1.Аркадиев О. Пусть песня радостью звенит. Состязание композиторов продолжается // Пролетарий. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
2. Арсенко С. Творчість АПМУ // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
3.Ельге. Концерт сучасних українських композиторів // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
4.Коваль. Соціялістичне будівництво в пісні: В.Борисов, М.Коляда, Т.Шутенко // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
5. Літературно музичний твір "Пограничники" В.Борисова // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т.Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. . Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
6. Музичне оформлення "Войовничих днів" // Газетні вирізки В.Борисова:Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. . Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
7. Новосадський Б. До роботи композиторської майстерні при ВУТОРМі //Музика. 1927. - №2 С.38.
8.Новосадський Б. Концерт из произведений молодых композиторов // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т.Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
9. Папа Афасанопуло С. VІІ концерт сучасної музики. // Вісті ВУЦВК. 1927. 29 трав.
10.Сигурд. Український композиторський молодняк // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
11.С.Д. "Концерт общества имени Н.Леонтовича"// Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
12. Серед композиторів України. Композиторська майстерня Харківської філії ВУТОРМу // Музика. 1927. - № 5 6. С.80.
13. Ткаченко Ю. Соціялістичне будівництво в хоровій пісні // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.133. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
14.Ткаченко Ю. Концерт з творів молодих композиторів класу С. Богатирьова. // Вісті ВУЦВК. 1927. 9 черв.
1928 р.
15.Берг Б. Вечер украинской культуры // Харьковский пролетарий. 1928. 23 окт.
16.Богданів Ф. Харківська композиторська майстерня ВУТОРМу // Музика масам. 1928. - №7. С. 29-30.
1929 р.
17.Лісовський Л. В.Борисов. На вулиці: [анонс видання ] // Музика масам. 1929. - №2.
1930 р.
18.Президія Ц.П.ВУТОРМу. Лист до редакції "Музика масам" [ з приводу статті В.Борисова "Музыкальное творчество Украины"]. - Музика масам. 1930. - №1-2. С.47-48.
1931 р.
19.Елементи церковщини у радянському музичному мистецтві // Музика мас. 1931. - №5. С.4-17.
20. Янчук Ю. На шляхах до масової пролетарської пісні // Музика мас. 1931. - №1. С.41-43.
1933 р.
21. Музичний фронт до ХVІ роковин Жовтня // Музика мас. 1933. - №4-5. С.3.
22. Про радіоконцерти харківських композиторів // Радянська музика. 1933. - №6. С.34.
23.Твір "На варті Дніпрельстанів" Валентина Борисова // Радянська музика. 1933. - №2-3. С.25.
1934 р.
24. Богатирьов С. З музичного фронту // Радянська музика. 1934. - №4. С.20-25.
25.Довженко В. Харківський Облрадіокомітет на новому етапі // Радянська музика. 1934. - №10. С.12.
26.Носов Л. Червоноармїйська музична самодіяльність // Радянська музика. 1934. - №2-3. С.40-43.
27. Хроніка [про творчість В.Борисова ] // Радянська музика. 1934. - №11-12. С.87.
1936 р.
28.Хесін А. В Харьковском оргкомитете Союза Советских композиторов // Советская музыка. 1936. - №6-7. - С.77-78.
29.Хроніка [про піснюмарш В.Борисова] // Радянська музика. 1936. - №2. С.12.
30. Шляхова Р. Нові дитячі пісні у видавництві "Мистецтво" // Радянська музика. 1936. - №1. С.19-33.
1937 р.
31. Добров А., Лазарев Т. Оздоровить музыкальный фронт // Харьковский рабочий. 1937. 15 окт.
32.Кроль А. Цікавий початок [про пожвавлення музичної фольклористики ] // Радянська музика. 1937. - №6-7. С.37.
1941 р.
33.Гейліг М. "Траурногероїчна поема" В.Т.Борисова // Радянська музика. 1941. - №2. С.26-30.
1945 р.
34. На пленумі композиторів України // Радянське мистецтво. 1945. 17 трав.
1946 р.
35. Ген Г. Творчий успіх: Звіт композиторів Харкова в Києві // Газетні вирізки В.Борисова: 1920-ті 1950-ті роки. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменевої, п.143. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
1949 р.
35.У харківських композиторів // Радянське мистецтво. 1949. 28 верес.
36. У спілці радянських композиторів України // Радянське мистецтво. 1949. 23 лист.
1950 р.
37. Гайдамака П. На верном пути // Советская музыка. 1950. - №8. С.77-78.

1952 р.
38.Козицкий Ф. Выводы еще не сделаны: новые произведения харьковских композиторов // Сов. искусство. 1952. 5 июля.
1955 р.
39. Корєв Ю. Більше творчої сміливості // Рад. Культура. 1955. 19 жовт.
40.Творческий отчет харьковских композиторов // Сов. культура. 1955. 18 июня.
1957 р.
41. Герасименко Н. Отчитываются композиторы Харькова // Кр. знамя. 1957. 24 нояб.
42. Котволін І. Творчий звіт // Рад. Культура. 1957. 24 лист.
43. Співають харків`яни // Рад. Культура. 1957. 24 лист.
1959 р.
44.Музыкальные новинки: Симфония В.Борисова // Советская музыка. 1959. - №8. С.42-45.
45. Нахабин В. Современность это главное // Кр. знамя. 1959. 19 мая.
1965 р.
46. Золочевський В. Талант не старіє // Мистецтво. 1965. - №4. С.10.
47. Ляшенко И. Голосом наших дней: заметки о современной украинской симфонической музыке // Правда Украины. 1965. 10 июля.
48. Михайлов М. Слухаючи харків`ян // Культура і життя. 1965. 4 черв.
1966 р.
49. Штейнпресс Б.С., Ямпольский И.М. Энциклопедический музыкальный словарь. Изд. 2-е. М., 1966. С.61.
1967 р.
50. Гусарова О., Фруміна І. Присвячено ювілеєві // Соц. Харківщина. 1967. 10 лют.
51.Калашник П. Про гармонію українського композитора В.Т.Борисова // Матеріали науково теоретичної конференції "Великий Жовтень і становлення української радянської музичної культури". К., - Львів, 1967. С.91-92.
52.Краснопольська Т. Симфонічна музика харківських композиторів: Нарис // Українське музикознавство. Вип.2. К., 1967. С.33-43.
1968 р.
53. Калашник П. Від пісень до симфоній: Валентин Борисов // Культура і життя. 1968. 18 січ.
54. Спілка композиторів України: Довідник. К., 1968. С.17.
1969 р.
55.Иванов П. Концерт из произведений харьковских композиторов // Кр. знамя. 1969. 19 янв.
56. Калашник П. О некоторых особенностях гармонии в произ- ведениях В.Т.Борисова // Вопросы искусствоведения. Вып. 1., - Х., 1969. С.192-203.
57. Калашник П. У серці про Леніна спів // Культура і життя. 1969. 24 серп.
58. Пилипенко С. Зустріч з земляком композитором // Маяк. 1969. 28 черв.
1970 р.
59. Встреча композиторов и журналистов // Кр. знамя. 1970. 28 нояб.
60.Гусарова О., Тишко Н. Головний підсумок // Соц. Харківщина. 1970. 24 трав.
61.Калашник П. З вічного джерела: [В.Борисов] // Культура і життя. 1970. 5 берез.
62. Калашник П. Вождю посвящается // Кр. Знамя. 1970. 5 мая.
1971 р.
63. Борисов В.Т. Биографическая справка // Бернанд.Г.Б., Ямпольский И.М. Кто писал о музыке: Библиогр. словарь: В 4-х т. Т.1. М., 1971. С.112.
64. Галкін В. В.Т.Борисову 70 // Культура і життя. 1971. 9 груд.
65. Калашник П. Композитор і педагог // Музика. 1971. - №4. С.28.
66. Калашник П. О дагестанской сюите В.Борисова // Кр. Знамя. 1971. 26 трав.
67. Калашник П. Славная дата [К 70-летию В.Борисова ] // Кр. Знамя. 1971. 14 окт.
68. Ложніков О. Ювілей композитора // Соц. Харківщина. 1971. 8 груд.
69. Тышко Н. Валентин Борисов // Муз. жизнь. 1971. - №19. С.22.
70. Тишко Н. Про народ і для народу [В.Т.Борисов] // Соц. Харківщина. 1971. 30 лист.

1972 р.
71. Галкін В. Життя, як пісня // ???. 1972. 1січ. Архів В.Т. Борисова та Г.О. Тюменевої, п.143. Х., архівні фонди б-ки ім. К. Станіславського.
72. Гулеско И. В.Т.Борисову 70 // Сов. Музыка. 1972. - №3. С.156.
73.Калашник П. Про народну ладовість у творах В.Т.Борисова // Українське музикознавство. Вип. 7. К., 1972. С. 79-86.
74.Калашник П. Про питання симфонізації українських народних мелодій // Нар. творчість та етнографія. 1972. - №4. С.75-81.
75.Калашник П. Національний колорит в оркестровці В.Т.Борисова // Музика. 1972. - №5. С.4-5.
76. Тишко Н. Валентин Борисов. К.: Музична Україна, 1972. 43 с.
77.Таленко В. После юбилея: портрет композитора В.Борисова// Кр. знамя. 1972. 9 февр.

1973 р.
78.Борисов Валентин Тихонович // Музыкальная энциклопедия в 6-ти т. Т.1. М., 1973. Стлб.537
79. Гордійчук М. З свіжістю молодості // Культура і життя. 1973. 15 берез.
80.Калашник П. Народно-песенные основы творчества В.Т.Борисова: Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. искусствоведения // Ин-т искусствоведения, фольклора и этнографии им. М.Т.Рыльского. К., 1973. 22с.
81.Програма огляду нових творів композиторів Харкова: В.Т.Борисов:.[Біогр. довідка]. Х., 1973. С.18-19.
82. Савиных Р. Выразительность и мастерство // Кр. знамя. 1973. 16 янв.

1974 р.
83. Загайкевич М. Широкі обрії // Культура і життя. 1974.10 лют.
84. Олександренко С. Музичний звіт // Веч. Київ. 1974. 29 січ.
1975 р.
85. Аусфессер Н. Апофеоз сучасності // Прапор юності. 1975. 9 груд.
86. Калашник П. Камерна? Ні, бойова! // Культура і життя. 1975. 27 лип.
87. Майбурова Л. Велична тема сучасність // Культура і життя. 1975. 14 груд.
1976 р.
88. Залюбовський Г. Звітують харків`яни // Культура і життя. 1976. 27 січ.
89. Калашник П. Рясний творчий ужинок // Веч. Харків. 1976. 21 лип.
90. Очеретовська Н. На огляді творчість композиторів // Соц. Харківщина. 1976. 20 січ.
91. Очеретовська Н. Музика для дорослих і дітей // Соц. Харківщина. 1976. 27 січ.
92. Тишко Н. Виконано вперше // Культура і життя. 1976. 19 серп.

1977 р.
93. Калашник П. Співець сучасності // Культура і життя. 1977. 18 берез.
94. Калашник П. Поліфонія в творчості В.Борисова // Музика. 1977. - №4. С.8.
95. Калашник П. Багатство фантазії: "Дивертисмент" В.Борисова // Культура і життя. 1978. 5 лют.
1978 р.

96. Борисов Валентин Тихонович // Советские композиторы и музыковеды: Спр. В 3-х т. М., 1978. Т.1. С.94-95.
97. Золочевський В. Нові образи // Музика. 1978. - №6. С.9-10.
98. Тишко Н. Нові грані таланту // Соц. Харківщина. 1978. 1 берез.
99. Тишко Н. На висхідній? На здобуття Державної премії ім. Т.Г.Шевченка // Рад. Україна. 1978. 1 берез.

1979 р.
100.Калашник П. Воз`єднанню присвячений // Музика. 1979. - №6. С.31.
101. Калашник П. Риси стилю творчості В. Борисова. К., "Музична Україна", 1979. 112с.

1980 р.
102. Калашник П. Першопрочитання // Культура і життя. 1980. 3 квіт.
103. Калашник П. Звучат произведения наших земляков // Кр. знамя. 1980. - 25 февр.
104. Очеретовська Н. Адресовано сучаснику // Культура і життя. 1980. 29 трав.

1981 р.
105.Галкін В.З когорти фундаторів // Веч. Харків. 1981. 29 лип.
106. Калашник П. Корифей харківської школи // Музика. 1981. - №4. С.20-21.
107. Калашник П. Маестро // Культура і життя. 1981. 18 верес.
108. Калашник П. У творчому співавторстві // Веч. Харків. 1981. 7 трав.
109. Калашник П. Будівничий: В.Т.Борисову 80 // Культура і життя. 1981. 19 лип.
110. Тіц М. Новий твір для юнацтва // Веч. Харків. 1981. 25 берез.
111. Тышко Н. Неутомимая, активная деятельность // Сов.
музыка. 1981. - №11. С.18-20.

1982 р.
112. Дневник искусств. Засл. деятель искусств УССР Валентин Борисов // Кр. знамя. 1982. 11 берез.
113. Калашник П. Творчий вечір В.Борисова // Музика. 1982. - №1. С.13.
114. Калашник П. До серця слухачів // Культура і життя. 1982. 17 січ.
115. Калашник П. Всі барви музики // Соц. Харківщина. 1982. 31 січ.

1984 р.
116. Гордійчук М. Дивертисмент В.Борисова // Гордійчук М. Музика і час. К., 1984. С.299-301.
117. Тишко Н. Вечір ветеранів // Музика. 1984. - №4. С.29.

1985 р.
118. Борисов Валентин Тихонович // УСЭ. 2-е изд. К., 1985. Т.12. С.595.
1986 р.
119. Галкін В. Життя, віддане музиці // Лен. Шлях. 1986. 30 лип.
120. Галкін В. Вірність темі // Соц. Харківщина. 1986. 3 серп.
121. Калашник П. Співець героїчної доби // Музика. 1986. - №6. С.5-6.
122. Калашник П. Зачинатель // Культура і життя. 1986. 20 лип.
123. Калашник П. И классика и новаторство // Кр. Знамя. 1986. 7 сент.
124.Калашник П. Композитори і їх інтерпретатори // Культура і життя. 1986. 15 черв.

1987 р.
125.Калашник П. На юбилейном вечере // Сов. музыка. 1987. - №6. С.132.
126.Тышко Н.Почерк Борисова // Культура і життя.1987. 22 лют.

1988 р.
127. В.Т.Борисов [Некролог] // Кр. Знамя. 1988. 28 сент.
128. В.Т.Борисов [Некролог] // Культура і життя. 1988. 2 жовт.
129. В.Т.Борисов [Некролог] // Сов. музыка. 1988. - №12. С.127.
130. Калашник П. Пам`яті композитора // Веч.Харків 1989. 29 вер.
131. Шана композиторам // Веч. Харків. 1989. 14 жовт.
132.Калашник П. С уважением и любовью // Кр. знамя. 1989. - 17 окт.
133. Півень Ю. Свято музики // Лен. зміна. 1989. 2 лист.

1991 р.
134. Калашник П. Щедрый талант // Кр. Знамя. - 1991. 20 июня.
135. Калашник П. Этюды оптимизма // Время. 1991. 29 нояб.

1992 р.
136.Бевз М.В. Сочинения В.Т. Борисова в классе общего и специализированного фортепиано. К., Республіканський методичний кабінет по учбовим закладам мистецтва та культури, 1992. 23 с.
137. Калашник П. Валентин Тихонович Борисов // Музична Харківщина. Х., 1992. С.88-90.

1994 р.
138. Бевз М.В. Фортепіанна творчість В.Борисова для дітей та юнацтва. // Українська фортепіанна музика та виконавство. - Львів, 1994. С.66-67.

1997 р.
139.Бортник Є. Сторінки історії Харківського Державного інституту мистецтв ім. І.П.Котляревського: Історико-бібліографічний довідник: (1917 - 1997). Х., ХДІМ ім. І.П.Котляревського, 1997.
140. Трипілець М. Слово про композитора // Маяк. 1997.19 лип.
2002 р.
141.ЧеркашинаГубаренко М. Осенний марафон Киев-мюзик-феста // Музыка и театр на перекрестке времен. Т.2. К., 2002. С. 109-112.
2006 р.
142. Бевз М.В. В.Т.Борисов. Прелюдія та подвійна фуга на теми української та російської народних пісень. Проблеми інтерпретації. // С.Рахманінов: на зламі століть. - Х., 2006. С. 196-201.
2008 р.
143.Бевз М.В. Творча постать В.Борисова у соціокультурному контексті України 30-х років XX століття. // Аспекти історичного музикознавства . Вип. 22. - Х., 2008. С.168-175.
144. Бевз М.В. "Дитячий зошит" В.Борисова у просторі фортепіанної музики для дітей та юнацтва. // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. - Вип. 21. - Х., 2008. С. 176-182.

Додаток Б

Публіцистична діяльність Валентина Борисова

1927 р.
1. Борисів В. За композиторський молодняк // Культура і побут. 1927. 23 лип.
1928 р.
2. Борисів В., Богданів Ф., Коляда М., Дашевський О. Наша відповідь // Музика масам. 1928. - №7. С.7.
3. Борисів В. Нові солоспіви // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т.Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., архівні фонди музично-театральної б-ки ім. К.Станіславського.
4. Борисів В., Богданів Ф., Коляда М., Дашевський О. Лід рушив // Комсомолець України. 1928. 13 груд.
5. Борисів В. Композитори Грузії на Україні // Комсомолець України. 1928. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., архівні фонди музично-театральної б-ки ім. К.Станіславського.
6. Борисів В. Концерт квінтету // Комсомолець України. 1928. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., архівні фонди музично-театральної б-ки ім. К.Станіславського.
7. Борисів В. Професор рятує соціальну функцію // Комсомолець України. 1928. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., архівні фонди музично-театральної б-ки ім. К.Станіславського.
8. Борисів В., Коляда М., Шутенко Т., Богданов Ф. Лист до редакції // Комсомолець України. - 1928. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., архівні фонди музично-театральної б-ки ім. К.Станіславського.
9. В. Б. На музичному фронті (Враження): [ВУТОРМ і музична культура ] // Комсомолець України. - 1928. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., архівні фонди музично-театральної б-ки ім. К.Станіславського.
10. Борисів В. Спрощена "діялектика і фокстроти з "ідеологією"// Комсомолець України. -1928. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., архівні фонди музично-театральної б-ки ім. К.Станіславського.
11. Борисів В. Новини фортеп`янової літератури "// Комсомолець України. -1928. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., архівні фонди музично-театральної б-ки ім. К.Станіславського.
12. Борисів В. Симфонічний концерт УкрФілу // Комсомолець України. -1928. - ??? // Газетні вирізки В.Борисова: Альбом. [1920-ті роки ]. Архів В.Т. Борисова та Г.О.Тюменєвої, п.133. Х., арх