Жданов Віталій Валерійович. Управління діяльністю промислових підприємств в процесі інтеграції

Краткое описание

Жданов Віталій Валерійович. Управління діяльністю промислових підприємств в процесі інтеграції : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Гуманітарний ун-т "Запорізький ін-т держ. та муніципального управління". — Запоріжжя, 2006. — 177арк. — Бібліогр.: арк. 164-177

Жданов В.В. Управління діяльністю промислових підприємств в процесі інтеграції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 економіка, організація і управління підприємствами. Гуманітарний університет Запорізький інститут державного та муніципального управління”, Запоріжжя, 2006.
Дисертаційна робота присвячена науково-теоретичному обґрунтуванню напрямів удосконалення управління діяльністю промислових підприємств у процесі інтеграції. Досліджено теоретичні основи інтеграції промислових підприємств. Удосконалено класифікацію інтегрованих структур, етапи формування інтегрованої структури у промисловості. Розроблено модель внутрішнього зростання інтегрованих структур у промисловості, модель реалізації зовнішнього організаційного зростання промислових підприємств у процесі інтеграції. Розроблено теоретичні основи оцінки корпоративної ефективності інтегрованих структур у промисловості. Вдосконалено механізм функціонування промислових підприємств у процесі інтеграції. Запропоновано створення холдингів змішаного типу для промислових підприємств.

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, пов’язаного з удосконаленням управління промислових підприємств у процесі інтеграції. На основі узагальнення наукових матеріалів дослідження запропоновано такі висновки:
1. Дослідженням встановлено, що інтеграція є частковим або повним об’єднанням промислових підприємств для виробництва промислової продукції з мінімальними витратами фінансових та матеріальних ресурсів. Інтеграція включає три рівні, першим із яких є макроекономічний рівень, який передбачає узгодження цілей соціально-економічного розвитку країн на міждержавному рівні, другим рівнем є міжрегіональна інтеграція, основними організаційними формами якої виступають асоціації і союзи. Третім є мікрорівень, що являє собою інтеграційні процеси, основними учасниками яких є окремі промислові підприємства й організації, що вступають у різні форми організаційно-економічних відносин у процесі виробництва промислової продукції.
2. Удосконалено класифікацію інтегрованих структур управління промислових підприємств. За типом управління існують бюрократичні та органічні структури. За рівнем централізації функцій менеджменту виділено централізовані, частково централізовані й децентралізовані типи інтегрованих структур. До першого типу віднесено концерни і трести; до частково централізованих структур синдикати, фінансово-промислові групи; до децентралізованих картелі, пули, консорціуми, асоціації. Пропонована класифікація відрізняється від інших тим, що вона комплексно відображає можливі варіанти декомпозиції інтегрованих утворень з урахуванням специфічних особливостей елементів структури управління промислових підприємств.
3. У процесі узагальнення світової і вітчизняної практики організаційної побудови колективного бізнесу виділено дві базові теоретичні моделі: ієрархічну і мережеву. Ієрархічна модель включає різні форми інтеграції, в основі яких лежить холдинговий тип управління, що використовує, перш за все, переваги концентрації і централізації виробничих процесів. Друга модель реалізується за рахунок використання методу організаційної сітізації. Вона передбачає використання інструментів стратегічного менеджменту для організації підприємницької діяльності групи господарюючих суб'єктів за допомогою формування мережі. Функціонування в режимі мережі дає змогу знизити наявність в окремого промислового підприємства власних ресурсів і забезпечити ефективне їх використання для всіх партнерів у цій мережі з метою отримання прибутку в процесі інтеграції.
4. Запропоновано модель внутрішнього зростання, в основі якої лежать процеси внутрішньофірмового розукрупнення на основі виділення й організаційного відокремлення окремих функцій або ж сегментів діяльності з подальшою їх координацією. Пропонована модель передбачає подвійний механізм реалізації: диференціація великого виробництва з утворенням малих підприємств; створення дочірніх підприємств, що характеризуються меншим ступенем самостійності і сильнішими виробничо-господарськими зв'язками з головним підприємством.
5. Розроблено модель зовнішнього зростання промислових підприємств, яка передбачає шляхи укрупнення промислових підприємств із застосуванням прихованих форм підпорядкування собі формально самостійних дрібних та середніх підприємств. Одним із шляхів укрупнення встановлено контрактну форму співпраці головного підприємства та дрібних підприємств. Ця модель пояснює поведінку великого промислового підприємства щодо дрібних підприємств та шлях збільшення його ринкової частки через інтеграцію в процесі інтеграції.
6. Аналіз методів управління фінансовою діяльністю промислових підприємств показав, що вони не повністю охоплюють процеси внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності промислових підприємств, не забезпечують отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень щодо регулювання фінансових потоків на промислових підприємствах. А отже, сучасний етап розвитку промислових підприємств потребує вдосконалення систем управління фінансами промислових підприємств, які мають бути засновані на економічних методах управління, застосуванні економіко-математичних методів та інформаційних технологій. Це дасть змогу покращити використання фінансових ресурсів промислових підприємств в управлінні їх діяльністю в процесі інтеграції.
7. Удосконалено процес формування інтегрованої структури доповненням таких етапів: формування стратегічних видів господарської діяльності інтегрованої структури, створення корпоративного портфеля. Перший етап може включати: проектування виробничої схеми; складання календарного плану проекту; проектування схеми фінансових потоків; складання організаційного плану. Другий етап є організацією управління цими видами господарської діяльності. Ефективність діяльності інтегрованих структур у цілому визначатиметься тим, наскільки ефективна господарська діяльність в межах цього портфеля. Ці етапи покращать управління діяльністю промислових підприємств у процесі інтеграції.
8. Розроблено теоретичні основи оцінки корпоративної ефективності, що дає змогу провести ранжування інтегрованих бізнес-структур в єдину корпоративну систему за критерієм їх внеску в загальний господарський результат інтегрованої структури. Така оцінка надає можливість підвищити ефективність діяльності кожної бізнес-структури промислових підприємств у процесі інтеграції, визначити не тільки сумарну ефективність бізнес-одиниць, що входять до складу інтегрованих структур, але і вплив на загальну ефективність цієї структури, що забезпечується взаємодією бізнес-одиниць у процесі спільної діяльності. Структура цих змін дасть змогу визначити рівень взаємозалежності і характер відносин між промисловими підприємствами в процесі інтеграції.
9. Визначено, що сучасна інтеграція промислових підприємств відбувається у напрямах: консолідації активів великих підприємств, розукрупнення підприємств, їх розвитку в оптимальних розмірах. Більшість монополістів на ринку утворюють формальні фінансово-промислові групи, що визначається їх орієнтацією на внутрішній ринок, чіткими зв’язками між підприємствами, залежністю від зовнішнього надходження енергоресурсів. Їх недоліками є ускладнена процедура реєстрації, відсутність конкуренції.
10. На відміну від діючих інтегрованих структур, у дисертації запропоновано створення холдингів змішаного типу, які сприятимуть покращенню системи управління діяльністю промислових підприємств у процесі інтеграції. Холдинг змішаного типу буде більш ефективним для управління діяльністю промислових підприємств, оскільки поєднуватиме їх інвестиційну, виробничу, комерційну та зовнішньоекономічну діяльності, створюватимуться ефективна система економічного партнерства, реальні передумови для проведення єдиної науково-технічної політики, привабливість для вітчизняних та іноземних інвесторів, можливість використання не тільки економічних, а й адміністративних методів управління, реальність використання сучасних високих технологій у діяльності промислових підприємств у процесі інтеграції.
11. Удосконалено механізм функціонування промислових підприємств у процесі інтеграції виділенням стратегії діяльності інтегрованої системи у зовнішньому середовищі. Ця стратегія включає етапи пристосування, зміну параметрів системи відповідно до параметрів зовнішнього середовища, ізоляцію, наступ. Розробка цієї стратегії на промислових підприємствах дасть їм змогу якісно виробити план діяльності на ринку й обрати певну тактику господарської діяльності, яка може полягати в адаптації до вже існуючих правил гри на ринку, відмежування від створення технологічного ланцюга виробництва промислової продукції та підпорядкування собі функціонуючих підприємств із метою створення завершеного виробничого циклу