Журавльова Лариса Андріївна. Планування сім'ї у жінок з цитомегаловірусною інфекцією

Краткое описание

Журавльова Лариса Андріївна. Планування сім'ї у жінок з цитомегаловірусною інфекцією: дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004.

Журавльова Л.А. Планування сім’ї у жінок з цитомегаловірусною інфекцією. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство та гінекологія. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.
Наукова робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної репродуктології планування сім’ї у жінок з наявністю цитомегаловірусної інфекції. У роботі доведено особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з наявністю цитомегаловірусної інфекції залежно від варіанту догравідарної підготовки. Це дозволило розширити уявлення про механізм порушення в системі мати-плацента-плід, а також обґрунтувати необхідність підвищення ефективності профілактики акушерських і перинатальних ускладнень.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й пропонується нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти непланованої вагітності, акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з цитомегаловірусною інфекцією в анамнезі на підставі використання гормональних та фітопрепаратів.

Результати вірусологічного обстеження свідчать, що найчастіше виявляються IgG антитіла ЦМВ у крові (80%) та ЦМВ у слині (48%). Дещо рідше ЦМВ діагностується у цервікальному каналі (30%) та в сечі (20%), а лише в поодиноких дослідженнях мають місце IgM антитіла (4%) та поєднання IgG + IgM антитіл у периферичної крові (2%).
Ендокринологічні зміни у жінок з цитомегаловірусною інфекцією у І фазі менструального циклу характеризуються збільшенням вмісту естрадіолу (p<0,05), ЛГ (p<0,05) і кортизолу (p<0,05) при одночасному зменшенні рівня ФСГ (p<0,05). В лютеїновій фазі відмічається достовірне зниження вмісту прогестерону (р<0,05) на фоні підвищення рівня ЛГ (p<0,05) та кортизолу (р>0,05).
При аналізі термінів і частоти різних побічних ефектів гормональної контрацепції та коливання ендокринологічного статусу встановлено наявність прямої корелятивної залежності між частотою таких ускладнень, як міжменструальні кров’янисті виділення й емоційна лабільність, з одного боку, та рівнем естрадіолу в І фазі циклу (r=+0,71) і прогестерону в ІІ фазі (r=+0,73), а також вмістом кортизолу (r=+0,75) протягом всього менструального циклу.
Запропонована нами методика профілактики непланованої вагітності у жінок з цитомегаловірусною інфекцією в анамнезі мала 100% ефективність, низьку частоту різних побічних ефектів, а також дозволяє усунути ендокринологічні порушення протягом усього менструального циклу.
Оцінка функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок з цитомегаловірусною інфекцією в анамнезі свідчить про переважання в генезі вихідної ендокринопатії внаслідок інфікування та вірусоносійства. В 10-12 тижнів мають місце достовірні зміни вмісту кортизолу та естріолу; у 20-22 тижні додатково до цього приєднується достовірне зниження рівня прогестерону, а також плацентарних гормонів хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену. Починаючи з 27-28 тижнів, з’являються плацентографічні порушення, а після 32-33 тижнів і фетометричні зміни.
Використання розробленого поетапного підходу у жінок з цитомегаловірусною інфекцією в анамнезі дозволяє знизити частоту фетоплацентарної недостатності в 2 рази; передчасних пологів в 2 рази; аномалій пологової діяльності в 2,7 раза; дистресу плода в 2,1 раза; кесаревих розтинів в 1,8 раза; середньо-тяжких форм асфіксії новонароджених в 2,1 раза; внутрішньоутробного інфікування в 2 рази; постгіпоксичної енцефалопатії в 2,3 раза та перинатальних втрат в 2 рази.