ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

На правах рукопису

ПОЛЯНСЬКИЙ ТАРАС ТАРАСОВИЧ

УДК 340.132 (477)

ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ:
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

спеціальність 12.00.01. – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Рабінович Петро Мойсейович

Львів – 2011

ЗМІСТ
Ст.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 10
1.1. Вихідні методологічні засади загальнотеоретичного дослідження
зловживання правом 10

1.2. Відображення проблематики зловживання правом в юриспруденції 22

Висновки до розділу 1 49
РОЗДІЛ 2 ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВОМ: СУТНІСТЬ, ПРИЧИНИ,
МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ 53
2.1. Поняття, основні ознаки, склад зловживання правом
як специфічної протиправної поведінки 53
2.2. Передумови і причини виникнення та поширення зловживання правом 62
2.3. Механізм здійснення зловживання правом 72
2.3.1. Елементи механізму зловживання правом 73

2.3.2. Аналіз механізму утворення зловживання правом 78

2.3.3. Зловживання правом у процесі використання юридичних норм та інших форм правореалізації. 97

Висновки до розділу 2 106
РОЗДІЛ 3 ЮРИДИЧНІ ЗАСОБИ ПРОТИДІЇ ЗЛОВЖИВАННЮ ПРАВОМ 108
3.1. Нормативні засоби (способи нормативного юридичного
закріплення неприпустимості зловживання правом) 108

3.2. Критерії правозастосувального оцінювання дотримання заборони
зловживання правом 123

3.3. Інтерпретація зловживання правом у процесі застосування юридичних
норм (за матеріалами практики Європейського суду з прав людини) 154

Висновки до розділу 3 174
ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП
Актуальність теми. Зловживання правом завжди було та й дотепер залишається невід’ємним «атрибутом» функціонування права. Як свідчать наукові дослідження та юридична практика, протягом останніх двох століть це явище не тільки не скоротилось, але й, як би не парадоксально це було, поряд із утвердженням праволюдинних стандартів, еволюційно-поступальним розвитком людства і зростанням його правової свідомості, набирає, так би мовити, все більших обертів. Аналіз суспільно-правової ситуації в Україні та в інших пострадянських державах, а також у країнах із розвинутою демократією дає можливість констатувати значне поширення зловживання правом.
Необхідною передумовою ефективізації боротьби зі зловживанням правом є наукові дослідження цього процесу – із подальшим впровадженням їх результатів у правотворчу, правореалізаційну та правозастосовчу практику. У дореволюційній і радянській, а також донедавна у сучасній вітчизняній та зарубіжній юридичній науці переважали галузеві дослідження зловживання правом. Зокрема у науках цивільній та цивільно-процесуальній (В. Аболонін, М. Агарков, О. Волков, В. Грибанов, В. Доманжо, В. Ємельянов, І. Покровський, С. Радченко, М. Стефанчук, А. Юдін, Я. Янєв та ін.), конституційно-правовій (Г. Гаджиєв, В. Крусс та ін.), кримінальній та кримінально-процесуальній (П. Андрушко, Н. Бобечко, Ж. Кобан, О. Костенко, М. Мельник, А. Смирнов, А. Стрижевська, М. Хавронюк та ін.), міжнародно-правовій (Г. Дмитрієва, Р. Каламкарян та ін.). Щоправда, у працях деяких зі згаданих авторів є окремі фрагменти інтерпретації зловживання правом (його окремих аспектів) і з загальнотеоретичних позицій. Однак спеціальних монографічних досліджень цього феномена саме з таких позицій поки що бракує. І хоча останніми роками з’явилося декілька загальнотеоретичних праць з цієї проблематики (Н. Дурново, С. Зайцева, А. Малиновський, О. Наумов, М. Хміль), проте існує низка проблем, що стосуються загальнотеоретичних аспектів розуміння зловживання правом, які залишаються ще невирішеними.
У зарубіжній (зокрема західноєвропейській) літературі ситуація схожа. З огляду на значне поширення зловживання конкретними правами у певних сферах суспільно-правових відносин, вчені-правознавці теж зосереджувалися переважно на дослідженні галузевих питань. З-поміж науковців, які намагалися вийти на більш високий рівень узагальнення, можна назвати Л. Жоссерана, Н. Політіса, А. Шайо, Т. Юстинського.
З огляду на викладене, пропоноване дисертаційне дослідження є спробою поглибити загальнотеоретичне осмислення явища зловживання правом, зокрема крізь призму різних типів праворозуміння – природного та позитивістського (про потребу такого дослідження вже йшлося у працях О. Волкова, В. Крусса, А. Малиновського, А. Шайо та ін.).
Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з планами наукової роботи кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка в межах тем «Юридичний механізм забезпечення прав людини і громадянина в сучасних правових системах» (№ держреєстрації 0105U004915) та «Загальнотеоретичні та філософські аспекти правотворення в Україні» (№ держреєстрації 0109U004354).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є уточнення загальнотеоретичних уявлень про зловживання правом.
Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:
– визначити та обґрунтувати методологічні засади загальнотеоретичного дослідження зловживання правом, зокрема виявити особливості інтерпретації цього явища залежно від типу праворозуміння, покладеного в її основу;
– узагальнити та класифікувати існуючі наукові позиції стосовно інтерпретації зловживання правом;
– встановити сутність явища зловживання правом;

– сформулювати оновлене визначення загального поняття зловживання правом;
– встановити його основні ознаки, передумови і причини виникнення та поширення;
– проаналізувати загальний механізм вчинення зловживання правом;
– дослідити юридичні засоби (нормативні та індивідуальні) протидії зловживанню правом.
Об’єкт дослідження становить зловживання правом як явище правового життя та юридичні можливості протидії йому.
Предметом дослідження є загальні закономірності виникнення й еволюції зловживання правом, механізм його здійснення та ефективність юридичних засобів боротьби з ним.
Методи дослідження. У дослідженні використовувалася низка концептуальних підходів та загально- і спеціально-наукових методів. З-посеред таких підходів найширше застосовувався діалектичний (зокрема при дослідженні еволюції типів праворозуміння та однойменних різновидів права; еволюції природного і позитивістського типів праворозумінь у межах загальної теорії зловживання правом тощо).
За допомогою загальнонаукового методу логічного аналізу було виокремлено різні способи нормативно-юридичного закріплення неприпустимості зловживання правом; усі існуючі дослідження зловживання правом класифіковано за галузевою ознакою та залежно від типу праворозуміння. Метод синтезу використовувався при дослідженні природно-правового і позитивно-правового підходів у виявленні та оцінці зловживання правом, у його розумінні Європейським судом з прав людини. Метод абстрагування був застосований для вивчення практики здійснення зловживання правом, його виявлення та оцінки правозастосовчими органами. Узагальнення мало місце при встановленні суттєвих ознак практично всіх досліджуваних категорій та при формуванні висновків кожного із розділів дисертації. Окрім того, у роботі використовувалися системно-структурний підхід, основні види індукції, дедукція, моделювання, прийоми опису, а також аналіз письмових джерел.
Також використовувались такі спеціально-наукові методи як аналіз письмових джерел, тлумачення юридичних норм, метод узагальнення правозастосовчої практики тощо.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлюється тим, що дисертаційна робота є одним із перших у вітчизняному правознавстві монографічних загальнотеоретичних досліджень зловживання правом. Ця новизна знаходить прояв у таких положеннях і висновках, які виносяться на захист:
уперше:
– з огляду на тип праворозуміння, який покладено в основу оцінок певної поведінки як зловживання правом, вони (оцінки) класифіковані на а) позитивістсько-правові (коли засадничою підставою такої оцінки є позитивне право, його цілі та інтереси суб’єктів його встановлення) та б) природно-правові (коли для зазначеної оцінки у першу чергу використовуються такі критерії, як-от: справедливість, добросовісність, розумність);
– сформульовано положення про те, що однією зі закономірностей взаємозв’язку динаміки зловживання правом, з одного боку, та еволюції природного й позитивістського типів праворозуміння, з іншого, є те, що тенденції якісної та кількісної змін показників зловживання правом впливають на еволюцію і самих цих типів праворозуміння, а діалектична єдність і конкуренція останніх справляє помітний вплив і на доктрину неприпустимості зловживання правом;
– доведено, що зловживання правом може мати місце не тільки у процесі використання юридичних норм, але й також під час їх виконання, дотримання і застосування;
– виявлено, узагальнено та класифіковано найпоширеніші способи нормативно-юридичної регламентації попередження та протидії зловживанню правом; з-поміж них виокремлено такі, що сформувалися під впливом концепцій а) індивідуалістських, б) соціальних та в) комплексних;

удосконалено:
– визначення загального поняття зловживання правом; а також положення про його ознаки як специфічного різновиду правопорушення, склад та передумови і причини його виникнення й еволюції;
– розуміння загального механізму вчинення зловживання правом та кожного із основних його елементів: об’єктивного та суб’єктивного юридичного права, їхніх цілей, а також засобів здійснення цих прав і, нарешті, шкоди, заподіяної внаслідок вчинення таких діянь;
– положення про засади та способи правозастосовчого реагування на зловживання правом (за матеріалами практики Європейського суду з прав людини);
набуло подальшого розвитку:
– положення про те, що для якомога якіснішої (насамперед об’єктивної) оцінки певної поведінки як зловживання правом потрібно використовувати як природно-правовий, так і позитивістсько-правовий підходи; при цьому у разі якщо застосування останнього може призвести до несправедливого врегулювання суспільних відносин, то пріоритет слід надавати першому з них.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в результаті дисертаційного дослідження положення і висновки дисертації можуть бути використані:
по-перше, у подальших загальнотеоретичних та галузевих дослідженнях зловживання правом;
по-друге, у правотворчій діяльності – при встановленні нових та удосконаленні існуючих законодавчих формулювань принципу неприпустимості зловживання правом;
по-третє, у процесі правореалізації – для більш чіткого розуміння відповідними суб’єктами меж своїх прав;
по-четверте, у правозастосовчій діяльності – зокрема, для більш підставної і точної оцінки (кваліфікації) поведінки як зловживання правом, обґрунтованого й

ефективного притягнення до юридичної відповідальності за її вчинення;
по-п’яте, при викладанні у вищих юридичних навчальних закладах курсів «Загальна теорія права і держави», «Філософія права», «Практика Європейського суду з прав людини» та при підготовці відповідних навчальних посібників і підручників.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась на кафедрі теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Низку її положень виголошено у доповідях на понад 10-ти наукових заходах, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Традиції та новації в системі сучасного російського права» (м. Москва, 3-4 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції молодих науковців, аспірантів і студентів «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави» (м. Одеса, 26-27 листопада 2010 р.); Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 4-5 лютого 2009 р.); Міжнародному науково-практичному форумі «Принцип верховенства права та права людини» (м. Київ, 24-26 жовтня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 р.); Міжнародних «круглих столах» «Антропологія права: філософський та юридичний виміри» (м. Львів, 28-29 листопада 2008 р., 4-5 грудня 2009 р., 3-5 грудня 2010 р.); Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції «Правова система, громадянське суспільство та держава» (м. Львів, 14-16 травня 2010 р.); Міжнародній студентсько-аспірантській науковій конференції на тему: «Актуальні проблеми розвитку права у період головування Чехії у Європейському Союзі (м. Оломоуц (Чехія), 13-15 травня 2009 р.). Тези або матеріали всіх доповідей опубліковані.
Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження оприлюднені у 16 друкованих працях, з яких: шість статей – у виданнях, що визнані ВАК України фаховими з юридичних наук, три статті – в інших наукових юридичних виданнях.

Структуру дисертації складають вступ, три розділи (які розподілені на вісім підрозділів), висновки та список використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 180 сторінок, а список використаних джерел, який складається з 401 найменування, викладено на 40 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання, що полягає в уточненні загальнотеоретичних уявлень про зловживання правом. Виконане дисертаційне дослідження дає підстави зробити такі загальні висновки:
1. Зловживання правом руйнує, спотворює належну сутність позитивного права, якою має бути право природне (справедливість). Сутністю же самого зловживання правом є суперечність між формою (легалізованими засобами) і соціальним змістом відповідної поведінки: адже тут відбувається начебто поєднання «непоєднуваного» – зовні правомірного здійснення юридичних норм (форма) та водночас вчинення правопорушення (зміст).
Природний і позитивістський типи праворозуміння та відповідні різновиди права, їхня роль і еволюція у суспільному житті нерозривно взаємопов’язані з принципом і доктриною неприпустимості зловживання правом. Зокрема, загальні закономірності взаємозв’язку розвитку зловживання правом, з одного боку, та еволюції природного й позитивістського типів праворозуміння, з іншого, полягають у наступному: а) якісна та кількісна зміни показників зловживання правом справляють безпосередній та визначальний вплив на еволюцію цих типів праворозуміння й відповідних різновидів права; б) діалектична єдність і конкуренція природного та позитивістського праворозумінь відчутно впливають і на еволюцію означеної доктрини.
Тому методологічно найбільш обґрунтованим є дослідження явища зловживання правом крізь призму як природного, так і позитивістського типів праворозуміння, виходячи з пріоритету першого з них.
2. З огляду саме на той тип праворозуміння, на який спираються оцінки певної поведінки як зловживання правом, вони можуть бути класифіковані таким чином. Так, у межах позитивізму виокремлено підходи: а) легістський (він зазвичай або взагалі заперечує існування зловживання правом, або ж зводить його виключно до правопорушення, зокрема до шикани); б) суб’єктивістський (акцентування уваги на суб’єктивній стороні відповідної поведінки); в) об’єктивістський (оцінюється насамперед об’єктивна сторона досліджуваної поведінки, зокрема діяння і спричинена ним шкода) та г) той, що ґрунтується на сприйнятті зловживання правом як особливого типу правової поведінки, відмінного як від правомірної поведінки, так і від правопорушення (останній вид оцінки може вважатися, певною мірою, комплексним).
У межах же юснатуралізму виокремлюються підходи до оцінок: а) суб’єктивістський та б) об’єктивістський (у них теж акцентується увага на, відповідно, суб’єктивній або об’єктивній стороні аналізованого діяння, однак підґрунтя для оцінки є вже природно-правовим), а також в) комплексний. В означеному праворозумінні на інтерпретацію зловживання правом мали певний вплив і позитивістсько-правові теорії та уявлення (зокрема, теорія соціальних функцій, категорія «правового інтересу», телеологічна концепція). Проте, якщо згідно позитивістського підходу під цілями (призначенням) права розуміються прагнення держави чи суспільства («правоустановчих» суб’єктів), то відповідно до природно-правового підходу такі цілі ґрунтуються на дещо інших засадах (моральних, духовних тощо).
3. Зловживання правом – це така протиправна поведінка, у процесі та в результаті якої суб’єкт права, маючи на меті заподіяти шкоду іншим суб’єктам або свідомо припускаючи її настання, формально здійснює певне суб’єктивне юридичне право, зміст якого має відносно визначений характер і тому може бути витлумачений неоднозначно.
4. Специфіка (ознаки) зловживання правом полягає у тому, що воно зазвичай: 1) відбувається лише через здійснення (реалізацію) суб’єктами їхніх юридичних прав; 2) завжди є умисною поведінкою; 3) заподіює непропорційну шкоду правовим відносинам, їхнім учасникам або ж створює реальну загрозу цього.
5. Існують дві групи передумов виникнення зловживання правом: конкретно-історичні та правові. Перші пов’язані з тими соціальними факторами, умовами, котрі обумовлюють та впливають на його якісні й кількісні показники. Другі ж полягають у недосконалому (неналежному, помилковому) нормативно-правовому регулюванні суспільних відносин, тобто у занадто абстрактному чи неадекватному закріпленні у нормах позитивного права основних принципів природного права, які мали би визначати реальні межі свободи поведінки особи.
Безпосередньою причиною зловживання правом є дефектність правосвідомості суб’єкта правових відносин (індивідуального чи колективного), тобто така оцінка ним співвідношення власних інтересів (потреб) із правомірними інтересами (потребами) інших суб’єктів права, згідно якої перші навмисне та безпідставно ставляться вище від других. У цьому випадку норми права використовуються як засіб (інструмент) задоволення інтересів лише зловживача – задля його, так би мовити, «хижацького» споживання права.
6. Особливість механізму зловживання правом проявляється у такому тлумаченні та здійсненні юридичних норм (в основному – дозвільних), коли водночас сутнісно порушуються також певні заборонні норми права, оскільки спричинятиметься непропорційна шкода правовим відносинам, їхнім суб’єктам (чи створюватиметься реальна загроза її спричинення). Аналіз такого механізму дав можливість виснувати, що задля адекватної (тобто такої, котра ґрунтувалася би саме на природно-правових засадах) оцінки певної поведінки як зловживання правом, для її попередження, припинення і заборони наявність формалізованих (об’єктивованих) норм позитивного права є ще недостатньою. Відтак, потрібно виявляти справжню соціальну значимість розглядуваної поведінки, тобто її вплив на інтереси інших суб’єктів.
7. У нормативно-юридичних формулюваннях вимоги неприпустимості зловживання правом поєднуються природно-правовий та позитивістсько-правовий типи праворозуміння. Дотримуючись їх, у законодавстві конструюються різноманітні юридичні способи його попередження, виявлення, заборони та встановлення відповідальності за його вчинення.
Для виявлення й оцінки діянь, котрі мають ознаки зловживання правом, використовуються як природно-правові, так і позитивістсько-правові критерії. Перші пов'язані з використанням таких понять як «справедливість», «добросовісність», «розумність» (а точніше – понять, змістовно їм протилежних) та деяких інших, які слугують відповідними оціночними категоріями. Позитивістсько-правові ж критерії пов'язані зі «суб’єктивістською» та телеологічною концепціями, котрі в науці часто розглядаються поєднано, комплексно.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини та колишньої Європейської комісії з прав людини дав можливість установити, що в їхній інтерпретації зловживання правом – це таке використання норм та принципів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке створює можливість для держави, окремої особи чи групи осіб порушити права і свободи інших суб’єктів (або ж створити реальну загрозу такого порушення) через фактичне обмеження чи скасування прав і свобод (або ж через намір їх обмежити чи скасувати), внаслідок чого послаблюються чи руйнуються ідеали і цінності демократичного суспільства, задекларовані Конвенцією.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абушенко Д. Б. Судебное усмотрение в гражданском и арбитражном процессе / Д. Б. Абушенко. – М. : Изд-во НОРМА, 2002. – 176 с.
2. Аврамова О., Жидкова О. Четверте покоління прав людини: постановка проблеми / О. Аврамова, О. Жидкова // Право України. – 2010. – № 2. – С. 101-107.
3. Агарков М. М. Проблема злоупотребления правом в советском гражданском праве / М. М. Агарков // Известия Академии наук СССР. Отделение экономики и права. – 1946.− № 6. − С. 424-436.
4. Актуальні проблеми теорії держави та права : [навчальний посібник] / [Є. В. Білозьоров, Є. О. Гіда, А. М. Завальний та ін.] ; за заг. ред. Є. О. Гіди. – К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2010. – 260 с.
5. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2-х т. Т. I. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981. – 360 с.
6. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2-х т. Т. II. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1982. – 360 с.
7. Алексеев С. С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность / С. С. Алексеев. − М. : Издательство НОРМА, 2001. − 176 с.
8. Амирова Н. А. Категория «добросовестность» в российском, немецком праве и новом LEX MERCATORIA / Н. А. Амирова // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 2009. – № 3. – С. 69-80.
9. Андрушко П.П., Стрижевська А.А. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України): кримінально-правова характеристика / П. П. Андрушко, А. А. Стрижевська // Вісник Верховного суду України, 2005. − № 2. − С. 26-34.
10. Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій / В. Андрущенко, М. Михальченко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Київ : Генеза, 1996. – 368 с.
11. Анненков К. Система русского гражданского права : в 4 т. Т.1. : Введение и общая часть / К. Анненков. – СПб., 1910. – 703 с.
12. Антонович М. М. Міжнародне публічне право : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. М. Антонович. − К. : Вид. дім. «КМ Академія» ; Алеута, 2003. − 308 с.
13. Аристотель. Сочинения в 4-х т. Т. 4. / Аристотель ; пер. с древнегреч., общ. ред. А. И. Доватура. – М. : Мысль, 1983. – 830 с.
14. Аскназий С. И. Ст.1 Гражданского кодекса / С. Аскназий // Еженедельник советской юстиции, 1923. − № 38. − С. 872-874; № 39. − С. 890-892.
15. Аюева Е., Баришев А. Из практики применения статей 5, 14, 25 Основ гражданского законодательства / Е. Аюева, А. Баришев // Советская юстиция, 1963. − № 4. − С. 6-9.
16. Бабін І. І. Особливості застосування презумпції добросовісностів податковому праві / Бабін Ігор Іванович // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія ПРАВО. – Випуск 9. – 2008. – С. 432-435.
17. Багач Е. Застосування принципів справедливості, добросовісності та розумності у цивільному праві України / Едуард Багач // Юридична Україна. – 2009. – № 8. – С. 61-65.
18. Бакалінська О. Антиконкурентні узгоджені дії у національному та зарубіжному законодавстві / О. Бакалінська // Право України. – 2010. – № 2. – С. 190-197.
19. Бару М. И. О ст. 1 Гражданского кодекса / М. И. Бару // Советское государство и право. – 1958. − № 12. − С. 117-120.
20. Бервено С. Система принципів договірного права за новим цивільним законодавством України / Сергій Бервено // Юридична Україна. – 2005. – № 9. – С. 30-36.
21. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Бержель Ж.-Л. − М. : NOTA BENE, 2000. − 571 с.
22. Берченко Г. Дискреційні правові норми як підстава правозастосувального розсуду / Григорій Берченко // VIVAT JUSTITIA! Міжнародний студентський науково-юридичний альманах. – Львів, 2007. – Випуск VII. – С. 5-10.
23. Бирюкова Л. А. Злоупотребление правом в теории и практике применения норм о банковской гарантии / Л. А. Бирюкова // Цивилистичиские записки: межвузовский сборник научных трудов. – Выпуск 2. – М. : «Статут» – Екатеринбург : Институт частного права, 2002. – С. 280-296.
24. Бобечко Н. Зловживання посадових осіб, які ведуть кримінальний процес як одна з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами / Н. Бобечко // Вісник Львівського університету. Серія юридична. − 2003. − Випуск 38. − С. 538-545.
25. Бобровник О. Зловживання процесуальними правами в цивільному процесі / О. Бобровник // Право України. – 2008. – № 7. – С. 27-29.
26. Боднар Т. Добросовісність, розумність, справедливість як принципи виконання договірного зобов’язання / Тетяна Боднар // Юридична Україна. – 2005. – № 3. – С. 39-45.
27. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: підручник / В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожній ; за ред. В. Г. Буткевича. − К. : Либідь, 2003. − 608 с.
28. Буткевич В. Ґенеза доктрини міжнародної правосуб’єктності індивіда / В. Буткевич // Право України. – 2010. – № 2. – С. 44-54.
29. Вавилин Е. В. Злоупотебление правом / Е. В. Вавилин // Вестник Саратовской государственной академии права. – 2009. – № 4. – С. 60-65.
30. Ван ден Берг Л. В. С. Основные начала мусульманского права / Л. В. С. Ван ден Берг. – СПб., 1882. – 214 с.
31. Васильев Ю. С. Взаимодействие права и морали / Ю. С. Васильев // Советское государство и право. – 1966. − № 11.− С. 17-20.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / [уклад і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
33. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник / Венгеров А. Б.. – М. : ИКФ Омега-Л, 2002. – 608 с.
34. Веніславський Ф. В. Зловживання правом в публічно-правовій сфері як загроза стабільності конституційного ладу України / Ф. В. Веніславський // Університетські наукові записки. – 2009. – № 3 (31). – С. 24-29.
35. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР / Н. В. Витрук. – М., 1985. – 205 с.
36. Власова О. В. Злоупотребление правом как одна из форм умаления достоинства личности / О. В. Власова // Правовая политика и правовая жизнь, 2007. – № 1. – С. 113-120.
37. Власова А. В. Структура субъективного гражданского праваь / А. В. Власова. – Ярославль : Яросл. гос. ун-т им. П. Г. Демидова, 1998. – 116 с.
38. Волков А. В. Злоупотребление гражданскими правами: проблеми теории и практики : монография / А. В. Волков. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – 464 с.
39. Волков А. В. О термине «добросовестность» в статье 10 ГК РФ / А. В. Волков // Закон и право. – 2010. – № 5. – С. 43-47.
40. Гаджиев Г. А. Конституционные принципы добросовестности и недопустимости злоупотребления субъективными правами / Г. А. Гаджиев // Государство и право. – 2002. − № 7.− С. 54-62.
41. Гдалевич И. А. Злоупотребление правом и типы правопонимания / И. А. Гдалевич // Философия права, 2007. – № 2. – С. 31-34.
42. Гегель Г.-В.-Ф. Философия права : пер. с нем. / Г.-В.-Ф. Гегель. – М. : − Мысль, 1990. − 415 с.
43. Герасименко А. Організаційно-економічний інструментарій виявлення практики колективного домінування на олігопольних ринках України / Анжеліка Герасименко // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 7 – С. 156-160.
44. Герасимів Т. Право як форма екзистенціального розвитку людини / Тарас Герасимів // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 11. – С. 3-6.
45. Гільдебранд Д. фон. Етика / Д. фон Гільдебранд. – Львів : Видавництво українського католицького університету, 2002. – 445 с.
46. Гнатюк М. Проблема зловживання правом в процесі його реалізації / М. Гнатюк // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XI регіональної науково-практичної конференції, (м. Львів, 3-4 лютого 2005 р.). – Львів : Піраміда, 2005. – С. 48-49.
47. Гойхбарг А. Очерки преобразования земельного и гражданского права в буржуазных государствах / А. Гойхбарг. − М. : Юридизд. НКЮ РСФСР, 1925. – 97 с.
48. Головатий С. Верховенство права або ж правовладдя: вкотре про доктринальні манівці вітчизняної науки / С. Головатий // Право України. – 2010. – № 4. – С. 206-219.
49. Головатий С. Верховенство права або ж правовладдя: вкотре про доктринальні манівці вітчизняної науки / С. Головатий // Право України. – 2010. – № 5. – С. 64-76.
50. Голубєва Н. Ю. Загальна характеристика принципів цивільного права України / Н. Ю. Голубєва // Актуальні проблеми держави і права. – В. 34. – 2007. – С. 282-286.
51. Голубєва Н. Ю. Правова природа загальних засад цивільного законодавства України / Н. Ю. Голубєва // Актуальні проблеми держави і права. – В. 38. – 2008. – С. 18-22.
52. Гомьен Д. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика / Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. – М. : Изд-во МНИМП, 1998. – 600 с.
53. Гончаров В. Б., Кожевников В. В. Проблема усмотрения правоприменительного субъекта в правоохранительной сфере / В. Б. Гончаров, В. В. Кожевников // Государство и право. – 2001. – № 3. – С. 51-59.
54. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15
55. Господарський процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1798-12
56. Гражданское право : в 4 т. Том I. Общая часть : учебник / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. − 3-е изд., перераб. и доп. − М. : Волтерс Клувер, 2004. − 720 с. – (Серия «Классический университетский учебник»).
57. Гражданское право : учебник. Часть 1. Издание третье, переработанное и дополненное / Под. ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М., 1998. – 552 с.
58. Графський М. Обращение в суд − злоупотребление? / М. Графський // Юридическая практика. − 2005. − 15 листопада. − № 46 (412). − С.16.
59. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защити гражданских прав / В. П. Грибанов. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1972. – 208 с.
60. Гринько С. Д. Поняття та підстави виникнення зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої правомірними діями / С. Гринько // Університетські наукові записки. – 2008. – № 3 (27). – С. 65-73.
61. Грищенко А. Концептуальные предпосылки проблемы злоупотребления конституционными правами и свободами в современном мире / Артем Глищенко // Сравинительное конституционное обозрение. – 2010. – № 3 (76). – С. 97-109.
61-1. Грищук О. В. Людська гідність у праві: філософські проблеми / О. Грищук. – К. : Атіка, 2007. – С. 105.
62. Грінченко Б. Словарь Української мови : в 2 т. Т. 1. / Борис Грінченко. − К., 1907. − 573 с.
63. Гросс П. Киберсквотинг − прибыльный бизнес [Електронний ресурс] / П. Гросс. – Режим доступу: http://www.webplanet.ru/interview. – Назва з екрану.
64. Губань Р. Хіджаб як право на індивідуальність (досвід Туреччини) / Р. Губань // Юридичний журнал. – 2008. – № 5. – С. 15-16.
65. Гурвич М. А. Неосновательное обогащение в его основных чертах по ГК РСФСР / М. А. Гурвич // Советское право, 1925. − № 2. − С. 105-111.
66. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности : пер с фр. / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози – М., 1999. − 109 с.
67. Де Сальвиа М. Прецеденты Европейского суда по правам человека Руководящие принципи судебной практики, относящееся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 г. / М. де Сальвиа. − СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. − 1072с.
68. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций от 24 октября 1970 года [Електронне джерело] / Організація Об’єднаних Націй. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_569. – Назва з екрану
69. Дерюгина Т. В. Категория «усмотрение» собственника при осуществлении гражданских прав: понятие и пределы / Т. В. Дерюгина // Право и государство: теория и практика. – 2009. – № 1 (49). – С. 54-57.
70. Дмитриева Г. К. Мораль и международное право / Дмитриева Г. К. − М., 1991. − 215 с.
71. Дмитриева Г. К. Принцип добросовестности в современном международном праве / Г. К. Дмитриева // Известия высших учебных заведений «Правоведение». – 1979. − № 6.− С. 82-86.
72. Добрянський С., Полянський Т. Релігійно-філософські інтерпретації поняття зла (на прикладі християнства) / С. Добрянський, Т. Полянський // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2010. – Вип. 50. – С. 12-18.
73. Доманжо В. Н. Вопрос об ответственности за вред причиненный при осуществлении права, в проекте нашего гражданского уложения / В. Н. Доманжо // Сборник памяти Г.Ф. Шершеневича, 1915. – С. 319-339.
74. Дубровський Д. І. Обман як соціальний феномен / Дубровський Д. І. // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – № 2 – С. 3-14; № 3 – С. 16-28.
75. Дудаш Т. І. Праворозуміння: герменевтичне дослідження / Дудаш Тамара Іванівна: автореф. дис... канд. юрид. наук. : 12.00.01. – Львів, 2008. – 16 с.
76. Дюги Л. Общие преобразования гражданского права со времени Кодекса Наполеона / Л. Дюги. − М., 1919. – 109 с.
77. Европейская Конвенция о защите прав человека и основных свобод: законодательство и правоприменительная практика Российской Федерации (сравнительный анализ) / [Совет Европы, Институт европейского права МГИМО МИД РФ, Институт государства и права Российской Академии Наук]. – М., 2008 – 156 с.
78. Егоров И. А. Принцип свободы как основание общей теории регуляции / И. А. Егоров // Вопросы философии. – 2000. – № 3. – С. 2-21.
79. Емельянов В. И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами / В. И. Емельянов − М. : Лекс-Книга, 2002. − 160 с.
80. Еропкин А. А. К вопросу о злоупотреблении конституционными правами // Международная конференция аспирантов и студентов «Актуальные проблемы государства и права». Сборник научных статей студентов, аспирантов и молодых ученых юридических вузов. − Москва : Московский государственный университет им. М. В. Ломоносова, 2008. − С. 138-144.
81. Європейський суд з прав людини : матеріали практики (2005-2006 рр.) // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України.− Серія II. Коментарі прав і законодавства. Випуск 7. − К. : Фенікс, 2007. – 272 с.
82. Єрмоленко І. Проблеми методології дослідження правових феноменів у творчості Б. Кістяківського / Інна Єрмоленко // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 8. – С. 126-129.
83. Жалинский А., Рерихт А. Введение в немецкое право / Жалинский А., Рерихт А. – М. : Спарк, 2001. – 417 с.
84. Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року [Електронне джерело] / Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015
85. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та інші ; за ред. В. В. Копєйчикова. Стер. вид. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
86. Загальна теорія держави і права : підручник [для студ. юрид. вищ. навч. закл.] / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. ; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Харків : Право, 2009. – 584 с.
87. Зайцев Ю. Впровадження норм європейського права / Юрій Зайцев // Права людини. – 2009. – № 22 (530). – С. 2-4.
88. Зайцева С. Г. Злоупотребление правом / Зайцева С. Г. // Юрист. – 2003. – № 4. – С. 10-11.
89. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. (з наступними змінами і доповненнями) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. − 2006. − № 30. − С. 260.
90. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 13.05.2010 р. (з наступними змінами і (з наступними змінами і доповненнями) [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2181-17
91. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.1996 р. (з наступними змінами і доповненнями) [Електронне джерело] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=236%2F96-%E2%F0&p= 1275205830916853
92. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01. 2001 р. (з наступними змінами і доповненнями) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. − 2001. – № 12. − С. 64.
93. Захарова О. Картель як форма прояву монопольної влади / Оксана Захарова // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 8 – С. 161-163.
94. Иванов К. А. Соотношение понятий «злоупотребление правом» и «правонарушение» / Иванов К. А. // Юридические науки. – 2008. – № 5. – С. 41-43.
95. Иоффе О. С., Грибанов В. П. Пределы осуществления субъективных гражданских прав / Иоффе О. С., Грибанов В. П. // Советское государство и право. – 1964. − № 7. − С. 76-85.
96. Каждан Д. И. К проблеме правового закона / Д. И. Каждан // Право и политика. – 2009. – № 5. – С. 963-967.
97. Каламкарян Р. А. Господство права (Rule of Law) в международных отношениях / Р. Каламкарян. – М. : Наука, 2004. – 356 с.
98. Каламкарян Р. А. Принцип добросовестности в современном международном праве / Р. Каламкарян. − М. : Наука, 1991. − 192 с.
99. Калюжний Р. А., Андрущенко І. Г. Зловживання правом: сутність та шляхи протидії / Р. А. Калюжний, І. Г. Андрущенко // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2006. − № 8 (58). − С. 16-21.
100. Камынин И. Злоупотребление на ринке ценных бумаг / И. Камынин // Законность, 2002. − № 7. − С. 6-10.
101. Камышанский В. П. Право собственности: пределы и ограничения / Камышанский В. П. − М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. − 303 с.
102. Капліна А. Проблеми зловживання правом у кримінальному процесі / О. Капліна // Вісник НАПрНУ. – 2010. – № 3 (62). – С. 286-295.
103. Кобан Ж. І. Злочинне посягання на права людини шляхом зловживання владою або службовим становищем / Ж. І. Кобан // Бюлетень Міністерства юстиції України, 2004. − № 6. − С. 103-109.
104. Кобецька Н. Р. Зловживання правом у корпоративних правовідносинах // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, (Харків, 29-30 квітня 2004 р.). – К. : Академія правових наук України, НДІ приватного права і підприємництва, НДІ інтелектуальної власності, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 2004. – С. 812-816.
105. Ковальський В. Чому існує зловживання правом / В. Ковальський // Юридичний вісник України, 2003. − № 47. – С. 3.
106. Колб Б. Злоупотребления при банкротстве / Б. Колб // Законность. – 2002. − № 5. − С. 17-19.
107. Колесников О. П. Новое в понятии злоупотребление правом / О. П. Колесников // Современное право. – 2006. – № 9. – С. 91-93.
108. Колесников О.П. Правомерная форма злоупотребления правом в современной России / О. П. Колесников // Современное право, 2007. – № 2. – С. 50-52.
109. Колесникова К. Д. О развитии принципа недопустимости злоупотребления правом в теории права и судебной практике / Колесникова К. Д. // Международная межвузовская конференция аспирантов и студентов «Традиции и новации в системе современного российского права». Сборник тезисов. − Москва, Московская государственная юридическая академия, 2007. − С. 28-29.
110. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, − части первой (постатейный) / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор доктор юр. наук, профессор О. Н. Садиков. − М., Юридическая фирма Инфра-М, 1997. − XXII. − 778 с.
111. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : зі змінами, внесеними Протоколом N 11 [Електронне джерело] / Верховна рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=995_004
112. Конституции государств Европейского Союза / под. ред. Л. А. Окунькова. − М. : Изд. группа ЮРМА-ИНФРА-М, 1999. − 816 с.
113. Конституционная экономика. Учебник для юридических и экономических высших учебных заведений / под. ред. П. Д. Баренбойма, Г. А. Гаджиева, В. И. Лафитского, В. А. Мау. − М. : Юстицинформ, 2006. − 215 с.
114. Конституция (Основной Закон) Российской Социалистической Федеративной Советской Республики Принята V Всероссийским съездом Советов в заседании от 10 июля 1918 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1918.htm.
115. Конституції нових держав Європи та Азії / упоряд. С. Головатий. − К. : Укр. правн. Фундація ; Право, 1996. − 544 с.
116. Конституційно-правовий аналіз політичної ситуації в Україні станом на 25 листопада 2004 року. Експерти Харківської юридичної академії Імені Ярослава Мудрого [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://maidan.org.ua/static/mai/11-1479857.html
117. Конституція (Основний закон) Української РСР [Електронний ресурс]. – CD-вид-во «Інфодиск», 2008. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM): кольор.; 12 см. – (Законодательство Украины 2008»). — Систем. вимоги: Pentium-266 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP.
118. Конституція України від 28. 06. 1996 р. / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. − 1996. − № 30. − С. 141.
119. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини. – Видання третє. – К. : Фенікс. – 2006. – 192 с.
120. Костенко О. Зловживання кримінальним законом і Конституція / О. Костенко // Вісник Конституційного суду України. − 2005. − № 2. − С. 86-89.
121. Костенко О. Зловживання кримінальним законом: поняття і шляхи протидії / О. Костенко // Право України. − 2005. − № 8. − С. 72-75.
122. Кохановский В. П. Философия и методология науки : учебник для высших учебных заведений / В. П. Кохановский. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – 576 с.
123. Краснова С. А. Определение понятия «добросовествность» в российском гражданском праве / С. А. Краснова // Журнал российского права. – 2003. – № 3. – С. 62-67.
124. Краткий философский словарь / А. П. Алексеев, Г. Г. Васильев [и др.] ; под ред. А. П. Алексеева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 496 с.
125. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. − К. : Юридична думка, 2004. − 656 с.
126. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14
127. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 р. (з наступними змінами і доповненнями) [Електронне джерело] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14&p=1275205830916853
128. Кримінальний кодекс України: науково практичний коментар / за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. −К. : Концерн «Видавничий Дім «ІнЮре», 2003. − 1196 с.
129. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05
130. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. (з наступними змінами і доповненнями) / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради. − 1961. − №2. − С.15.
131. Крупский А. К., Рубальский К. А. Недебросовестность контрагента. Взгляд судов / А. К. Крупский, К. А. Рубальский // Российская юстиция. – 2007. – № 2. – С. 41-45.
132. Крусс В. И. Актуальные аспекты проблемы злоупотребления правами и свободами человека / В. И. Крусс // Государство и право. – 2002. − №7. − С. 46-53.
133. Крусс В. И. Теория конституционного правопользования / В. И. Крусс. – М. : Норма, 2007. – 752 с.
134. Крымова Е. Н. Злоупотребление правом: сложность применений в теории и на практике / Е. Н. Крымова // Современное право. – 2008. – № 6. – С. 61-65.
135. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология / Кудрявцев В. Н. – М. : Наука, 1982. – 287 с.
136. Курбатов А. Недопустимость злоупотребления правом как способ установления пределов реализации (удовлетворения) интересов / А. Курбатов // Хозяйство и право. – 2000. − № 12. − С. 37-47.
137. Курбатов А. Ограничение прав при правовом регулировании: сущность и порядок / А. Курбатов // Хозяйство и право. – 2002. − № 6. − С. 42-53.
138. Лавренюк В. Вплив християнських засад на право та мораль / В. Лавренюк // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 8. – С. 130-132.
139. Ларин В. В. Злоупотребление правом: проблема адекватности современного понимания / Ларин В. В. // Сборник статей аспирантов и стажеров Института государства и права российской академии наук. − М., 2004. − С. 54-61.
140. Ларин В. В. К вопросу о противоправности злоупотребления правом / Ларин В. В. // Право и политика. – 2007. – № 3. – С. 26-30.
141. Лещенко А. В. Правовое поведение и злоупотребление правом // Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави: Матеріали Міжнародної наукової конференції молодих науковців, аспірантів і студентів, присвяченої пам’яті видатних вчених-юристів П. О. Недбайла, О. В. Сурілова, В. В. Копєйчикова (Одеса, 21-22 листопада 2008 р.) / за заг. ред. Ю. М. Оборотова. – О. : Фенікс, 2008. – С. 243-247. – (Бібліотека журналу «Юридический вестник»)
142. Літвякова І. О. До питання про тлумачення свободи в історії філософії / І. О. Літвякова // Мультиверсум. Філософський альманах : зб. наук. праць. – Вип. 10. – К. : Український центр духовної культури, 2000. – С. 87-95.
143. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть : учебник / И. И. Лукашук. − М. : БЕК, 1999. − 384 с.
144. Лукьяненко М. Ф. «Добросовестность»: закон и практика применения (окончание) / М. Ф. Лукьяненко // Право и практика. – 2009. – № 7. – С. 1580-1588.
145. Лукьяненко М. Ф. «Добросовестность»: закон и практика применения. Часть 1 / М. Ф. Лукьяненко // Право и политика. – 2009. – № 6. – С. 1347-1356.
146. Луспеник Д. Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці / Д. Д. Луспеник. − Харків : Харків юридичний, 2005. − 348 с.
147. Луць Л.А. Загальна теорія держави та права : Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою) / Л.А. Луць. – К. : Атака, 2010. – 412 с.
148. МакБрайд Дж. Принципи, що визначають тлумачення та застосування Європейської конвенції з прав людини // У зб.: Європейська конвенція з прав людини: основні положення, практика застосування, український контекст / За ред. О. Л. Жуковської. К. : ЗАТ «ВІПОЛ». – С. 113-145.
149. Максимов С. Права людини: універсальність і культурна різноманітність / С. Максимов // Право України. – 2010. – № 2. – С.36-43.
150. Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР / Малеин Н. С. – М., 1981. – 219 с.
151. Малеина М. Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление, защита., 2-е изд. испр. и доп. / Малеина М. Н. − М. : МЗ-ПРЕСС, 2001. − 244 с.
152. Малиновский А. А. Злоупотребление правом (Основы концепции) / А. А. Малиновский. – М., 2000. – 122 с.
153. Малиновский А. А. Злоупотребление субъективным правом (теоретико-правовое исследование) / А. А. Малиновский. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 352 с.
154. Малиновский А. А. Назначение субъективного права / А. А. Малиновский // Известия высших учебных заведений «Правоведение». – 2006. − № 1.− С. 222-230.
155. Малиновский А. А. Недопустимость злоупотребления правом как общеправовой принцип / А. А. Малиновский // Право и политика. – 2006. − № 9. − С. 30-34.
156. Малиновский А.А. Пределы субъективного права / А. А. Малиновский // Журнал российского права. – 2005. − № 11. − С. 95-100.
157. Малишев Б.В. Судовий прецедент і зловживання судовою владою: досвід правової системи Англії / Б. В. Малишев // Держава і право. − 2008. – Вип. 27. − С. 25-29.
158. Марченко М. Н. Теория государства и права : учебник / Марченко М. Н. ; 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Узд-во Проспект, 2004. – 648 с.
159. Маттеи У., Суханов Е. А. Основные положения права собственности / У. Маттеи, Е. А. Суханов – М. : Юристъ, 1999. – 417 с.
160. Машков А. Отрицание необходимости государственного вмешательства в экономическую сферу как основа либеральной концепции Л. фон Мизеса / А. Машков // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 10 – С. 11-16.
161. Международное право : учебник. / отв. ред. Ю. М. Колосов, В. И. Кузнецов. − М. : Междунар. отношения, 1999. − 624 с.
162. Мельник А. Проблема злоупотребления правом в корпоративных конфликтах / Анна Мельник // Юридическая практика. – 2005. − № 19. – С. 15.
163. Мельник М., Хавронюк М. Розмежування складів злочинів «зловживання владою або посадовим становищем» та «перевищення влади або посадових повноважень» / М. Мельник, М. Хавронюк // Право України. – 1997. − № 5. − С. 31-33.
164. Мироненко І. Зловживання суб’єктивним правом власності / Ігор Мироненко // Підприємництво, господарство і право. – 2004. − № 10. − С. 40-43.
165. Мироненко І. Поняття та зміст відносин добросусідства / Ігор Мироненко // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 11. – С. 95-98.
166. Мілаш В. Принцип свободи договору: необхідні межі при укладенні та реалізації підприємницького комерційного договору / В. Мілаш // Право України. – 2005. – № 6. – С. 50-54.
167. Монтескье Ш. Избранные произведения / Шарль Луи де Монтескье. − М., 1955. − 289 с.
168. Мучник А. Г. Философия достоинства, свободы и прав человека / А. Г. Мучник. – К. : Парламентское издательство, 2009. – 672 с.
169. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина : курс лекцій / В. О. Навроцький. − К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. − 771с.
170. Нагорняк К. М. Деякі питання зловживання правом у цивільному законодавстві України / Нагорняк К. М. // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 2. – С. 107-110.
171. Назаретян А. П. Историческая эволюция морали: прогресс или регресс? / А. П. Назаретян // Вопросы философии. – 1992. – № 3. – С. 82-94.
172. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. / відп. ред. С. С. Яценко. − 2-ге вид., переробл та доповн.− К. : А.С.К., 2002. − 968 с.
173. Нечаева А. М. Правонарушения в сфере личных семейных отношений / А. М. Нечаева. – М. : Наука, 1991. – 123 с.
174. Новицкая Т. Е. Гражданский кодекс РСФСР 1922 года / Новицкая Т. Е. – М. : ИКД «Зерцало-М», 2002. – 224 с.
175. О пределах осуществления гражданских прав / С. Н. Братусь // Известия высших учебных заведений «Правоведение». – 1967. − № 3. – С. 79-86.
176. Общие сведения об административном праве Франции / Ж.-Б. Оби, О. Бо, Ж.-М. Бесе и др. ; Министерство Иностранных Дел ; Межведомственная Комиссия по Странам Центральной и Восточной Европы (МКСЦВЕ). – 2-е изд. – М. :Издается Посольством Франций в Москве, 1993. –158 с. (Российско-Французская Серия «Информационные и Учебные материалы» ; № 9).
177. Одегнал Е. А. Соотношение понятий «злоупотребление правом» и «правонарушение» / Одегнал Е. А. // Юрист. – 2007. – № 1. – С. 8-12.
178. Онищенко Г. Проблема існування категорії «зловживання правом» / Ганна Онищенко // Юридичний журнал. – 2007. – № 2 (56). – С. 30-33.
179. Орлов Д. В. Злоупотребление избирательным правом: некоторые проблемы законодательного определения / Орлов Д. В. // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы. Материалы международного «круглого стола» (Черновцы, 21-23 сентября 2006 г.). – Нижний Новгород, 2007. – С. 943-951.
180. Осипенко О. В. Злоупотребление правами акционера: сущность, формы, профилактика / О. В. Осипенко. – М. : Инфра-М, 2008. – 254 с.
181. Остроухов В. В. Насилля як предмет філософських рефлексій / В. В. Остроухов. – К. : Український центр духовної культури, 2000. – 92 с.
182. Павленко Д. Добросовісність сторін як принцип господарського процесуального права / Дмитро Павленко // Юридичний журнал. – 2005. – № 5 (35). – С. 118-124.
183. Павленко Д. Поняття добросовісності в цивільному праві України / Дмитро Павленко // Українське право. – 2007. – № 1. – С. 139-150.
184. Павленко Д. Принцип добросовісності в римському приватному праві та зобов’язальному праві України: