Зубенко Олеся Михайлівна Особистісна регуляція життєвого стилю особистості

Краткое описание

Зубенко Олеся Михайлівна, аспірантка кафедри психологічного
консультування і психотерапії факультету психології Харківського
національного університету імені В. Н. Каразіна, тема дисертації:
«Особистісна регуляція життєвого стилю особистості»,
(053 Психологія). Спеціалізована вчена рада ДФ 64.051.035
у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В. Н. КАРАЗІНА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЗУБЕНКО ОЛЕСЯ. МИХАЙЛІВНА
УДК 159.923 5:316.728(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ОСОБИСТІСНА РЕГУЛЯЦІЯ ЖИТТЄВОГО СТИЛЮ
ОСОБИСТОСТІ
053 — Психологія
(Галузь знань 05 - Соціальні та поведінкові науки)
Подається на здобуття ступеня доктора
філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, шлих авторів мають посилання на відповідне джерело
Науковий керівник:
доктор психологічних наук, професор
О.С. Кочарян
Харків - 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1. СТИЛЬ ЖИТТЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОНСТРУКТ 23
1.1. Змістовний простір поняття «стиль життя особистості» 23
1.2.Чинники конструювання життєвого стилю особистості 40
1.3. Емоційна схема як базис побудування життєвого стилю особистості 51
Висновки до розділу 1 61
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 64
2.1. Характеристика дослідницької вибірки 64
2.2. Методи дослідження 67
2.3. Організація та процедура дослідження 96
Висновки до розділу 2: 98
РОЗДІЛ 3. ТИПОЛОГІЯ ТА ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СТИЛЮ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ 99
3.1. Типологія стилів життя сучасної молоді 99
3.2. Аналіз компонентів та гендерних відмінностей у життєвому стилі
особистості сучасної молоді 113
3.3. Ранні дезадаптивні схеми як предиктори стилю життя особистості 139
3.4. Особистісна тривога та рівень функціонування особистості як чинники
модуляції впливу РДС на стиль життя особистості 148
Висновки до розділу 3: 158
РОЗДІЛ 4. РОЗВИВАЛЬНА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ПРОГРАМА «МІЙ ШЛЯХ» ДЛЯ МОЛОДІ 167
4.1. Теоретичні принципи побудування програми 167
4.2. Структура та зміст програми «Мій шлях» 169
4.3. Оцінка ефективності програми «Мій шлях» 178
Висновки до розділу 4: 181
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 188
ДОДАТКИ 207

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації надано теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми життєвого стилю особистості та основних детермінант його регуляції, що дозволило розкрити закономірності його формування, становлення та кристалізації, побудувати типологію стилів життя сучасної молоді та розробити розвивальну та просвітницьку програму для молоді. Роботу виконано в концептуальній схемі когнітивно-поведінкового та експіріентального підходів до ранніх дезадаптивних схем.
1. Стиль життя особистості є багатовимірним феноменом, який об’єднує певні стійкі риси індивіда, моделі поведінки й стосунки із навколишнім світом, вибір шляху розвитку й досягнення життєвих цілей. Серед широкого кола чинників формування стилю життя особистості може бути запропонований концепт «емоційної схеми», який започаткований у емоційно-фокусованої терапії. «Емоційна схема» об’єднує первинні травматичні переживання та спогади із системою суб'єктивних інтерпретацій та мотивів, що формує стійкі моделі поведінки людини у період дорослості. Модель емоційної схеми є семантично близькою концепціям типу «характеру», «невротичного стилю», типам «прихильності» та «ранньої дезадаптивної схеми». Характеристики ранніх емоційних схем кореспондують з особливостями життєвого стилю особистості: ранній характер формування, травматична природа й стійкість, що надає підстави розглянути емоційні схеми як предиктори формування життєвого стилю як стійкого утворення особистості.
2. Життєві стилі сучасної студентської молоді розкрито шляхом побудування типології, в якій виділено шість типових варіантів:
«Уникнення контакту», який базується на інфантильному досвіді травматичних переживань відторгнення й досвіду бути неприйнятим, та на цій основі вибудовуються захисні стратегії подолання шляхом уникнення близькості, переконання у низькій власній цінності й пошук «безпечного простору» життя й стосунків;
«Комплекс переважання», що має полярну організацію у вигляді одного полюсу ззовні демонстрованого комплексу переважання, грандіозності Я, нарцисизму, які не мають особистісного фундаменту та іншого - базового почуття власної неспроможності та неповноцінності, яке є вкоріненим;
«Асертивність», який базується на розвиненій психологічній автономії, впевненості у собі та високій цінності власного Я. Стиль поєднує високий індивідуалізм, незалежність та орієнтацію на себе і дефіцит психологічної інтимності та близькості;
«Міметизм», що має базис у вигляді знецінення власного Я та піднесення значущого оточення й зовнішніх авторитетів, дефіцит психологічної автономії й готовність «запозичувати» зовнішні зразки (моделі поведінки, цінності тощо);
«Зрілість», який відбражає ранній досвід прийняття та доброзичливого ставлення, високу зрілість у сфері міжособистісної взаємодії, здатність до психологічної інтимності, моральну зрілість;
«Міжособистісна залежність», що формується на набутому досвіді «вивченої безпорадності», базовому почутті провини, яке є регулятором поведінки та стосунків, і відображає схильність до побудови стосунків за типом «злиття».
3. Стилі життя сучасної студентської молоді можуть бути охарактеризованими наявністю трьох вимірів:
«Міжособистісний контакт» (стилі «Уникнення контакту» та «Міжособистісна залежність»), що відображає порушені полюси контакту за типами уникання близькості або надзалежності;
«Его» (стилі «Міметизм» та «Зрілість»), який відбвиває джерела контролю у житті та вибір орієнтирів й цінностей у побудуванні життя у континуумі зовнішній - внутрішній;
«Зрілість» («Комплекс переважання» та «Асертивність»), в якому відбиваються проблеми побудування самооцінки та знаходження власної цінності шляхом створення фасаду або реальних досягнень. Ці виміри є відображенням психологічних векторів конструювання власного життя, які є актуальними для сучасної молоді: психологічна інтимність та близькість; сила Его та особистісна зрілість.
4. Гендерні відмінності у життєвих стилів виявлено як на рівні певних типів, так і на рівні окремих компонентів.
Жінки характеризуються більшою схильністю до наслідування зовнішніх норм й моделей поведінки (стиль «Міметизм»), що робить їх вразливими до соціальних впливів. Основними травмами, що пов'язані, з формуванням життєвого стилю у жінок закріплено почуттями втрати й образи. Їм притаманна порівняно вища незалежність, самостійність та відповідальність.