Зубленко Олена Володимирівна. Епідеміологічна характеристика вітряної віспи в Україні та її вакцинопрофілактика

Краткое описание

Зубленко Олена Володимирівна. Епідеміологічна характеристика вітряної віспи в Україні та її вакцинопрофілактика. : Дис... канд. наук: 14.02.02 2007

Зубленко О.В. Епідеміологічна характеристика вітряної віспи в Україні та її вакцинопрофілактика. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 епідеміологія. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена визначенню проявів епідемічного процесу вітряної віспи в Україні та вивченню ефективності вакцини Варілрикс для її профілактики. Проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на вітряну віспу в Україні та більш детально в м. Києві: проаналізовано багаторічну динаміку, сезонність, оцінена захворюваність по регіонам, визначена інтенсивність та структура серед різних вікових та соціально-побутових груп. Надано характеристику кількісних та якісних проявів епідемічного процесу вітряної віспи в сучасних умовах. Визначені території, групи (вікові і соціально-побутові), колективи та час ризику, тенденції розвитку епідемічного процесу вітряної віспи. Оцінена вогнищевість в організованих колективах, встановлені ймовірні місця зараження, вивчено перебіг розвитку спалахів та особливості клінічного перебігу. Вперше в Україні доведена безпечність та імунологічна ефективність вакцини Варілрикс для профілактики вітряної віспи. Науково обґрунтовані рекомендації щодо проведення вакцинопрофілактики, та розроблені шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду за вітряною віспою в Україні.

1. Встановлені характеристики епідемічного процесу вітряної віспи в сучасних умовах в Україні: високий рівень захворюваності, відсутність періодичності та тенденція зростання в багаторічній динаміці, зимово-весняна сезонність, дитячий характер.
2. Протягом 1996-2005 рр. в Україні спостерігалася помірна тенденція до зростання захворюваності на вітряну віспу, значне збільшення відзначалося серед дорослих та дітей 7-14 років (в 3,5 та в 2,9 рази відповідно). Відбувалося зрушення захворюваності на більш старший вік, що підвищувало ризик виникнення важких форм хвороби та ускладнень.
3. Визначені особливості епідемічного процесу вітряної віспи в м. Києві: високий рівень захворюваності, переважно серед дітей та підлітків, значна вогнищевість в організованих дитячих та підліткових колективах. Зареєстровані спалахи вітряної віспи як внутрішньолікарняної інфекції, серед госпіталізованих хворих у 15,8 % спостерігався важкий перебіг захворювання.
4. Вивчення реактогенності вакцини Варілрикс для профілактики вітряної віспи встановило безпечність цього препарату. Післявакцинальні реакції зареєстровані у 13,1 % щеплених, в більшості випадків вони були слабкі (75 %), сильних побічних реакцій не зареєстровано.
5. Встановлена висока імунологічна ефективність вакцини Варілрикс, яка забезпечує вироблення захисного рівня антитіл серед дітей 12-15 місяців у 92,3 %, а серед дітей 13-14 років у 96,2 %. У серопозитивних до щеплення дітей після проведення вакцинації виявлені специфічні антитіла на захисному рівні, що свідчить про можливість вакцинопрофілактики без попереднього скринінгового серологічного контролю. За період спостереження (2003-2006 рр.), з моменту застосування вакцини Варілрикс, не зареєстровано жодного випадку захворювання на вітряну віспу серед щеплених дітей.
6. Розроблені основні напрямки удосконалення епідеміологічного нагляду за вітряною віспою. Необхідно розширити параметри статистичної звітності по Україні, за рахунок даних вогнищевості в дитячих, підліткових колективах та серед професійних категорій дорослого населення, введення реєстрації випадків захворювань в лікарняно-профілактичних закладах та в закритих” колективах.