Зварич Ігор Теодорович. Моделювання процесу економічного зростання регіону

Краткое описание

Зварич Ігор Теодорович. Моделювання процесу економічного зростання регіону : дис... канд. екон. наук: 08.03.02 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2006

Зварич І.Т. Моделювання процесу економічного зростання регіону.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 економіко-математичне моделювання Київський національний економічний університет, Київ, 2006.
У дисертації наводиться нове вирішення наукової задачі моделювання процесу економічного зростання регіону в умовах постійної зміни його основних чинників.
Аналіз теоретичних та методологічних засад такого моделювання виявив еволюцію теоретичних поглядів на економічне зростання як критерію економічного розвитку, що призводить до поступової зміни в орієнтирах його факторного аналізу від чинників фізичних (капітал, природні та трудові ресурси) до зумовлених науково-технічним прогресом інформаційних. Всебічне їх врахування дозволило зробити узагальнюючі пропозиції щодо вдосконалення методики вимірювання та оцінки впливу основних чинників економічного зростання з метою побудови таких його моделей, які б враховували циклічний характер їх зміни і тим самим були придатними і доцільними для використання у подальшому підвищенні ефективності управління регіональним економічним розвитком.
Апробовані на практиці багатофакторна модель процесу економічного зростання регіону і динамічні моделі його основних чинників та алгоритми їх оптимізації дозволяють здійснювати теоретичні та експериментальні дослідження шляхом багатоваріантного аналізу різноманітних альтернативних сценаріїв економічного зростання, наближуючи їх до реальних умов та цілей управління соціально-економічним розвитком відповідних територіальних соціально-економічних систем залежно від наявних можливостей і сподівань їх основних економічних суб’єктів, передусім населення .

У дисертації наводиться нове вирішення наукової задачі моделювання процесу економічного зростання регіону в умовах постійної зміни його основних чинників. Аналіз теоретичних та методологічних засад такого моделювання виявив еволюцію теоретичних поглядів на економічне зростання як критерію економічного розвитку, що призводить до поступової зміни в орієнтирах його факторного аналізу від чинників фізичних (капітал, природні та трудові ресурси) до зумовлених науково-технічним прогресом інформаційних. Всебічне їх врахування дозволило зробити узагальнюючі пропозиції щодо вдосконалення методики вимірювання та оцінки впливу основних чинників на процес економічного зростання з метою побудови таких його моделей, які б враховували циклічний характер їх зміни і тим самим були придатними і доцільними для використання у подальшому підвищенні ефективності управління регіональним економічним розвитком. Результати проведеного наукового дослідження дають можливість зробити наступні висновки:
1. В умовах перехідної економіки під економічним зростанням слід розуміти такий економічний розвиток, коли впродовж певного періоду кількісно і якісно зростає суспільне виробництво, яке перебуває у постійному русі, у динаміці. Водночас, з метою економетричного аналізу цих процесів з позицій системного підходу як регіональну соціально-економічну систему (регіон) необхідно розглядати саме область. Вона, по-перше, є відносно цілісним утворенням. І, по-друге, у його складі також можна виділити елементи (підсистеми): економіку (господарство), географічне середовище (природні ресурси), територіальні громади та різні суспільні угрупування, що об’єднують населення. Цей процес регулюється певними нормами і, що не менш суттєво, відповідними регіональними органами управління та у взаємодії із ними територіальними структурними підрозділами центральних органів державної виконавчої влади. При цьому така регіональна система сама є елементом цілісного територіального утворення вищого рівня держави.
2. Внаслідок проведеного в дисертації аналізу впливу на економічне зростання регіональних соціально-економічних систем його окремих чинників встановлено, що його темпи визначаються також змінами реального валютного курсу гривні у допустимих межах, а їх оцінка має враховувати роль у посиленні динамічності розвитку регіональної економіки прямих іноземних інвестицій і всіх наявних у регіоні видів зайнятості населення. При цьому в роботі обґрунтовано, що для визначення впливу на економічне зростання регіону внутрішніх і зовнішніх інвестицій в цілому доцільне застосування моделі, запропонованої П.Вельфенсом і П.Джесінскі, у якій виробнича функція описує його через приріст валової доданої вартості. З цією метою цю модель модифіковано з врахуванням того, що визначена нею умова одночасної ефективності внутрішнього капіталу та прямих іноземних інвестицій загалом не підтверджується, а також передбачивши циклічний характер тих змінних, які використовуються для її побудови. Водночас, в результаті дослідження взаємозв’язку зайнятості та економічного зростання на прикладі регіону в роботі обґрунтовано, що у подальшому розгляді методологічних засад багатофакторного моделювання процесу його економічного зростання доцільно використовувати модель динаміки кількості зайнятих, що також включає циклічну компоненту.
3. Побудовані в дисертації динамічні макро(мезо)економічні моделі процесу економічного зростання регіону, які виражають залежність валової доданої вартості від обсягів основних виробничих засобів та кількості зайнятих із врахуванням їх циклічної зміни, дозволяють враховувати такі вагомі характеристики процесу виробництва, як його суттєву залежність не лише від зазначених чинників, а й від зміни ефективності використання виробничих ресурсів у часі або науково-технічного прогресу, циклічної зміни періодів спаду і зростання виробництва та його експоненційний характер. Проведення числової апробації таких моделей на прикладі Івано-Франківської області підтвердило доцільність їх використання для дослідження процесу економічного зростання регіональних соціально-економічних систем.
4. Побудована на цій основі багатофакторна модель з врахуванням циклічності зміни усіх основних чинників економічного зростання дозволяє покращити аналітичні можливості класичних виробничих функцій при його дослідженні, а, отже, адекватно відображати динамічні зміни у внутрішніх та зовнішніх чинниках регіонального соціально-економічного розвитку загалом. Саме такі підходи до побудови цієї моделі дають також можливість виявити відповідні аналітичні залежності, що визначають такі типи економічного зростання, як збалансоване та незбалансоване. Водночас у роботі доведено ефективність використання такої моделі з метою аналізу загальної динаміки процесу економічного зростання шляхом застосування аналітичної теорії неперервних дробів.
5. Запропонована багатофакторна модель процесу економічного зростання регіону і динамічні моделі його основних чинників та алгоритми їх оптимізації дозволяють здійснювати теоретичні та експериментальні дослідження шляхом багатоваріантного аналізу різноманітних альтернативних сценаріїв економічного зростання, наближуючи їх до реальних умов та цілей управління соціально-економічним розвитком відповідних територіальних соціально-економічних систем залежно від наявних можливостей і сподівань їх основних економічних суб’єктів, і передусім населення.
6. Практичні результати проведених досліджень можуть надалі використовуватись державними та регіональними органами управління, зокрема, відповідними структурними підрозділами обласних та інших місцевих державних адміністрацій і органами місцевого самоврядування, у тому числі утвореними ними комісіями з розробки та реалізації регіональних і менш локальних стратегій і програм соціально-економічного розвитку, при визначенні механізмів забезпечення економічного зростання в нових умовах. Їх практичне застосування слугує не лише вдосконаленню оперативного аналізу економічної інформації, а і її ефективному використанню з метою прискореного адаптування різного рівня територіальних соціально-економічних систем до ринкових засад їх функціонування.