ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН ДО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначено стан її дослідження, об’єкт, предмет, мету, концептуальні ідеї, загальну гіпотезу, завдання дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади організації дослідження, його джерела, методи та етапи, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, виділено шляхи апробації й упровадження результатів дослідження; наведено дані про публікації, структуру і обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади підготовки вчителів до застосування методу проектів у професійній діяльності» – проаналізовано вітчизняні та зарубіжні джерела щодо проблеми підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності серед загальних питань професійної підготовки вчителів на різних етапах розвитку освіти (А.М. Алексюк, Ю.К. Бабанський, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Т.С. Кошманова, І.Л. Лікарчук, В.І. Луговий, В.К. Майборода, К.В. Макагон, В.Ф. Моргун, І.П. Підласий, О.М. Пєхота, О.Я. Савченко, М.І. Шкіль та ін.); визначено сучасний стан дослідження обраної наукової проблеми в контексті порівняльного аналізу систем організації підготовки вчителів в Україні та США, проблеми підвищення кваліфікації вчителів і способи її вдосконалення (Я.Я. Болюбаш, В.Г. Воронцова, С.У. Гончаренко, А.І. Дьомін, М.В. Жук, В.О. Кравець, О.А. Неприцька, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійник, В.В. Сагарда, Н.В. Скрипчук, Є.М. Соловова, І.І. Сотніченко та ін.); викладено результати вивчення стану та ефективності застосування методу проектів у навчальному процесі (В.В. Бербець, А.В. Вдовиченко, О.М. Коберник, Л.О. Ковальчук, Є.С. Полат, В.К. Сидоренко, А.І. Терещук, Л.О. Хоменко, І.С. Чечель, С.М. Ящук, S. Haines, D.J. Rosen, F.L. Stoller та ін.).

У розділі уточнено поняття: «проект», «метод проектів», «проектне навчання», «навчальний проект». При уточненні нами використано дослідження сучасних дидактів М.Ю. Бухаркіної, В.В. Гузеєва, Є.С. Полат, А.В. Хуторського, І.С. Чечель та ін., за якими проект розглядається як спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнями комплекс дій, у якому вони можуть бути самостійними при ухваленні рішення, відповідальними за свій вибір, результат праці, створення творчого продукту Під методом проектів розуміється організація навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань – проектів. Проектне навчання полягає в організації навчально-виховного процесу, при якому учень самостійно розв’язує навчально-пізнавальні завдання. Зокрема, встановлено, що навчальний проект – це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх його учасників, спрямованих на отримання освітньої продукції за певний проміжок часу, від одного уроку до декількох місяців.

Спираючись на роботи А.М. Алексюка, Г.Г. Ващенка, Д. Дьюї, Е.Г. Кагарова, В.Х. Кілпатрика, Е. Коллінгса, Н.К. Крупської, С.Т. Шацького, В.Н. Шульгіна, проаналізовано проектне навчання в США, Росії та Україні на початку ХХ століття.

Аналіз сучасних досліджень російських вчених: В.В. Копилової, І.П. Волкова, В.А. Караковського, С.Н. Лисенкової, М.П. Щетініна, В.Ф. Шаталова стосовно гуманістичних підходів до особи та її виховання уможливив визначення основних напрямів вирішення цього питання в Росії, що відображено в новій парадигмі навчання і виховання учнів, яка спирається на рівноправну співпрацю педагога й учня, засвоєння зразків діяльності та інтегрованого навчання на основі інтересів і творчої мотивації учнів.

Проаналізований сучасний стан підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності та порівняльний аналіз систем організації підготовки вчителів в Україні та США засвідчують, що інтерес до методу проектів та його можливостей застосування у навчальному процесі неухильно зростає. Проте у вітчизняних ВНЗ ще недостатньо уваги приділяється як застосуванню методу проектів у професійній діяльності так і в підготовці вчителів, відсутні й відповідні навчальні програми.

Застосування комплексу емпіричних методів, аналіз наукових досліджень із проблеми підготовки вчителів гуманітарних дисциплін, вивчення освітнього досвіду інших країн дозволило з’ясувати, що основними проблемами є ті, що пов’язані з професійною сферою: потреби та інтереси вчителів гуманітарних дисциплін до проектної діяльності та розуміння її необхідності; прагнення до збагачення особистого досвіду та обмін досвідом з іншими вчителями; збільшення обсягу та глибини знань з питань застосування методу проектів у професійній діяльності; поглиблення рівня знань з питань застосування проектних технологій у професійній діяльності.

У розділі зазначається, що процес підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності залежить від урахування педагогічних умов, методики підготовки і має забезпечувати професійне зростання вчителів гуманітарних дисциплін.

У висновках до розділу на підставі системного аналізу, порівняння наукової літератури визначено найбільш важливі напрями, що потребують наукового дослідження.

У другому розділі – «Організаційно-методичні засади вдосконалення професійної підготовки вчителів до застосування методу проектів» – досліджено основні методологічні й методичні особливості впровадження методу проектів на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на різних рівнях освіти та їх вплив на зміст підготовки вчителів; розроблено модель підготовки вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності (рис. 1), визначено критерії та рівні готовності вчителів гуманітарних дисциплін до застосування методу проектів у професійній діяльності, розкрито зміст, форми і методи підготовки.