Замовити дисертацію НРАВСТВЕННОЕ ВОСПИТАНИЕ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА НА ТРАДИЦИЯХ ЭТНОПЕДАГОГИКИ КРЫМСКИХ ТАТАР :

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення, висвітлено методи дослідження, подано дані щодо апробації й упровадження основних положень дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар» розкрито сутність і взаємозв’язок базових понять дослідження; визначено наукові підходи щодо морального виховання дітей старшого дошкільного віку; обґрунтовано роль етнопедагогічних традицій морального виховання кримських татар та педагогічні умови їх використання в практиці роботи сучасних дошкільних навчальних закладів.

Аналіз базових понять дає підстави визначити моральне виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар як феномен, що відображає особливості цілеспрямованого залучення дітей до моральних цінностей, виховання в них моральних якостей, почуттів, навичок моральної поведінки, притаманних кримськотатарському етносу в поліетнічному соціумі. Ефективним засобом морального виховання старших дошкільників є народні традиції морального виховання кримських татар, що являють собою сукупність усталених правил, відображають історичний досвід кримськотатарського народу, регулюють поведінку людини, її ставлення до оточуючих і довкілля, соціальних і культурних явищ.

Визначено, що через історичні умови склалися різні підходи у вирішенні проблеми морального виховання дітей дошкільного віку. Серед них виокремлено етнопедагогічний підхід, теоретичні засади якого висвітлено й обґрунтовано в працях філософів і педагогів (М. Бердяєв, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.). За ним моральне виховання дітей дошкільного віку розглядається як процес формування моральних відчуттів, уявлень, понять і якостей особистості, навичок моральної поведінки, що відбувається на засадах традицій, які склалися у культурі певного народу або етносу. Це дозволяє оптимізувати процес соціалізації дошкільників, забезпечити формування позитивних міжособистісних контактів відповідно до моральних норм, що склалися і використовуються в спільноті, об’єднаної єдиною мовою і культурними традиціями. У межах означеного підходу діти засвоюють традиції свого народу і через них усвідомлюють та проявляють своє ставлення до людей інших національностей, їхньої культури.

Етнопедагогіка кримських татар виступає сукупністю життєвих уявлень і практичного досвіду, накопичених у певному етносі щодо виховання і навчання дитини, її підготовки до життя згідно з нормами, прийнятими за основу життєдіяльності в суспільстві. Створювана віками і закріплена в релігійних поглядах, фольклорі, святах, сімейних традиціях, народному етикеті, вона є невід’ємним складником духовної культури кримськотатарського народу. Її основною метою є відтворення в кожному новому поколінні типових рис національного менталітету, національної свідомості, що забезпечується оволодінням рідною мовою, навичками поведінки і різноманітної діяльності відповідно до норм шаріату, зафіксованих у Корані; збереженням народних традицій, звичаїв та обрядів (І. Гаспринський, М. Хайруддінов).

Кожне покоління входить у життя через соціалізацію та виховання передусім на національних засадах. Саме національно-культурні звичаї і традиції започатковують розвиток духовності дитини, забезпечують засвоєння знань, культурних цінностей, відбитих у досвіді поколінь (А. Богуш, В. Кузь, М. Стельмахович та інші), сприяють розвитку її ціннісних орієнтацій, вихованості (В. Демиденко, В. Скутіна, М. Стельмахович, Є. Сявавко, О. Таранущенко та інші), формуванню самосвідомості і почуття національної гідності (І. Бех, М. Боришевський, В. Крутецький, А. Мальована, Т. Рубців та інші) тощо. У цьому контексті етнопедагогічні традиції морального виховання, притаманних культурі кримських татар, передбачають передачу соціального досвіду, забезпечення соціалізації підростаючого покоління, відповідно до національних та загальнолюдських цінностей.

За своїм змістом етнопедагогічні традиції морального виховання підростаючого покоління відображають історичний досвід кримськотатарського народу в регулюванні поведінки, ставлення до людей і довкілля, соціальних і культурних явищ, який виявився найбільш ефективним у збереженні й розвитку національної самобутності. Із цього погляду вони є могутнім засобом морального виховання та залучення дітей дошкільного віку до моральних цінностей і культури кримських татар.

Етнопедагогічні традиції морального виховання кримських татар сконцентровані й утілені в різних формах культури, серед яких найбільш поширеною і доступною є усна народна творчість. Вона відбиває характерні моральні риси етносу кримських татар, серед яких найбільш важливими є патріотизм, відданість своєму народові, віра, сміливість і відвага, працьовитість, чесність та мужність, справедливість і дружба; повага до батьків, літніх людей та дітей, засудження лінощів, боягузтва, народні поняття про честь і безчестя, обов’язок та достоїнство. Подані в змісті народних легенд, казок, прислів’їв і приказок, пісень, ігор у формі моральних настанов, повчань традиції є засобом морального виховання дітей у культурі сімейного й суспільного виховання кримських татар.

Ефективне використання народних традицій кримськотатарського народу в моральному вихованні дітей старшого дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах потребує створення спеціальних педагогічних умов. Відповідно до логіки організації навчально-виховного процесу та психологічних передумов розвитку дитини як особистості такими педагогічними умовами є: відображення моральних народних традицій кримських татар у змісті роботи вихователя ДНЗ; стимулювання активності дітей щодо пізнання і використання народних традицій кримських татар в ігровій та повсякденній діяльності; просвіти й залучення батьків до морального виховання дітей на традиціях етнопедагогіки кримських татар.

У другому розділі «Зміст результатів експериментального дослідження педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на народних традиціях кримських татар» описано експериментальну модель реалізації педагогічних умов і методику морального виховання дошкільників на засадах народних традицій кримськотатарського народу; схарактеризовано критерії та показники сформованості моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар; подано програму й діагностувальні методики експерименту; проаналізовано й узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

Для виявлення рівнів моральної вихованості дітей, які увійшли до складу контрольних і експериментальних груп, було розроблено критерії з відповідними показниками.

Рівень моральної вихованості дітей за нормативним критерієм, за показником наявність знань про моральні норми спілкування, взаємодії та ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар, визначався методом опитування, що проводилося в індивідуальній та груповій формах. Для виявлення обізнаності дітей про моральні традиції кримських татар їм було запропоновано назвати якомога більше відомих їм національних приказок, прислів’їв, казок, легенд, пісень кримських татар. Наступний крок був спрямований на з’ясування ступеня розуміння дітьми морального змісту в наведених прикладах.

Обстеження дітей за ціннісно-орієнтаційним критерієм, показником якого було вміння оцінювати власні дії і вчинки та однолітків згідно з морально-етичними нормами народних традицій, проводилося методом створення педагогічних ситуацій. У спеціально дібраних ситуаціях, зображених на малюнках, старшим дошкільникам пропонувалося пояснити їх сюжет, оцінити вчинки зображених персонажів та дібрати для пояснення своїх оцінок відповідні моральні норми.

Рівень моральної вихованості за поведінковим критерієм, з показником уміння спілкуватися, взаємодіяти з дорослими й однолітками відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар, визначався методом спостереження за їх діями, вчинками в спеціально створених ситуаціях.

Високий рівень моральної вихованості дітей засвідчували наявність у дітей знань про моральні норми спілкування, взаємодії, ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар; уміння оцінювати власні дії і вчинки та вчинки оточуючих однолітків відповідно до морально-етичних норм народних традицій; уміння спілкуватися, взаємодіяти з оточуючими дорослими й однолітками відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар.

Старші дошкільники, у яких виявлено середній рівень, були добре обізнаними з моральними нормами спілкування, взаємодії, ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар. Вони були здатні оцінювати дії та вчинки, як власні, так і оточуючих однолітків відповідно до моральних норм народних традицій. Водночас ця оцінка була не завжди об’єктивною й аргументованою. Діти відчували певні труднощі в зіставленні вчинків та поведінки реальних людей з традиційно визначеними кримськотатарським народом нормами й правилами. Під час спілкування і взаємодії з дорослими вони діяли та поводили себе відповідно до моральних норм, закріплених у народних традиціях кримських татар. Проте ці норми не поширювалися на однолітків.

Низький рівень моральної вихованості дітей старшого дошкільного віку характеризувався недостатньою обізнаністю з моральними нормами спілкування, взаємодії, ставлення до довкілля відповідно до народних традицій кримських татар. Дітям досить важко було оцінювати як власні дії та вчинки, так і вчинки оточуючих однолітків. Вони майже не співвідносили їх з морально-етичними нормами народних традицій. Спілкуючись із оточуючими дорослими, діти з низьким рівнем моральної вихованості не виявляли до них належної поваги, не завжди прислухалися до мудрої думки дорослих, як це зазначено в народних традиціях кримських татар. Під час взаємодії з однолітками діти не прислухалися до влучної думки інших, не поступалися один одному, часто сперечалися, не дотримуючись народних традицій кримськотатарського народу.

За результатами констатувального етапу експерименту високий рівень сформованості моральної вихованості старших дошкільників був виявлений у 9,6% та 9,2% дітей експериментальних і контрольної груп відповідно. 17,1% дітей експериментальних та 17,9% – контрольних груп виявили середній рівень. Низький рівень сформованості моральної вихованості був зафіксований у більшості дітей експериментальних та контрольних груп: 73,3% і 72,9% відповідно. Порівняльний аналіз даних засвідчив, що результати експериментальних і контрольних груп майже однакові. Слід зазначити, що переважна кількість дітей виявила низький і середній рівні, хоча в кожній групі були діти з високим рівнем сформованості моральної вихованості.

Отже, результати констатувального етапу експерименту засвідчили недостатній рівень моральної вихованості старших дошкільників і необхідність подальшої роботи у цьому напрямі. Для підготовки формувального етапу експерименту проведено роботу з вихователями, які взяли участь в експерименті, та батьками дітей експериментальних груп. Робота з вихователями була спрямована на вивчення змісту етнопедагогічної спадщини кримськотатарського народу, пов’язаної з моральним вихованням дітей та усвідомленням можливостей її використання в навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу. Її здійснено шляхом проведення семінарів та індивідуальних консультацій з тем «Особливості морального виховання в традиціях кримських татар», «Форми та методи морального виховання в полікультурному середовищі», «Сімейна педагогіка кримських татар», «Виховання культури взаємин у кримськотатарській сім’ї», «Моральні норми і сімейні цінності кримських татар», «Особливості виховання дівчинки в кримськотатарській сім’ї» та інші.

Робота з батьками проводилася з метою їхньої просвіти щодо питань морального виховання дітей старшого дошкільного віку на етнопедагогічних традиціях кримськотатарського народу у формі індивідуальних та групових бесід, присвячених проблемі виховання моральних якостей у дітей, використання кримськотатарського фольклору в сімейному вихованні, виховання толерантного ставлення до представників інших народів, культури взаємин зі старшими в сім’ї, з однолітками тощо. Зазначені теми обговорювалися також на батьківських зборах, у школі для батьків.

Робота з вихователями й батьками в процесі проведення експерименту передбачала взаємодію сім’ї та дошкільного навчального закладу у визначенні перспектив, планування, послідовну співпрацю з урахуванням індивідуальних особливостей і потенційних можливостей дитини.

З урахуванням визначених педагогічних умов морального виховання дітей старшого дошкільного віку на народних традиціях кримських татар розроблено й зреалізовано експериментальну модель, що обіймала три етапи (когнітивно-ознайомлювальний, репродуктивно-діяльнісний, креативно-діяльнісний) і послідовно відображала основні форми роботи з дітьми та їхніми батьками (рис.).

Мета першого етапу полягала в ознайомленні дітей старшого дошкільного віку з народними традиціями кримських татар морального змісту, що визначають норми і правила поведінки в багатонаціональному середовищі, щодо однолітків і дорослих, членів родини, у трудовій та побутовій діяльності. Виховна робота здійснювалася з урахуванням принципів природовідповідності, культуровідповідності, гуманізму, демократизму, етнізації та наступності поколінь.

Реалізація педагогічної умови – відображення моральних народних традицій кримських татар у змісті роботи вихователя ДНЗ – на цьому етапі забезпечувалася спеціальним відбором народних легенд, прислів’їв, приказок, казок з різноманітних джерел та їх систематизацією відповідно до певних моральних якостей особистості.

На допомогу вихователям розроблено програму морального виховання дітей старшого дошкільного віку на традиціях етнопедагогіки кримських татар, реалізація якої передбачала послідовну, систематичну й усебічну взаємодію дошкільників з довкіллям на базі діяльнісного підходу та емоційного сприйняття, створення спеціальних обставин для успішної соціалізації дитини; збагачення змісту її різноманітної діяльності шляхом включення культурно-історичного, духовно-морального й інших компонентів виховання.

Змістовий аспект програми передбачав формування в старших дошкільників трьох груп уявлень: етичні, культурологічні, етнічні. Формування етичних уявлень передбачало ознайомлення дітей із загальноприйнятими нормами і правилами поведінки в кримськотатарській сім’ї, групі однолітків різних національностей, дитячому садку. Формування культурологічних уявлень базувалося на знаннях про моральну поведінку на святах, під час побутових і релігійних обрядів, прийнятих у традиціях кримських татар. Під час формування етнічних уявлень діти усвідомлювали норми і правила поведінки та взаємоповаги людей різних національностей. Ці уявлення формувалися на заняттях етичної тематики, під час індивідуальних бесід, дидактичних ігор, спостережень, виконання дітьми індивідуальних завдань тощо. Зокрема, були проведені заняття за темами «Що означає моє ім’я?», «Казки кримських татар», «Про що розповідають легенди кримських татар?», «Що і як святкують кримські татари», «Кримськотатарські ігри», «Особливості традиційного кримськотатарського етикету».

Зазначені теми спочатку обговорювались у групі, а потім закріплювались у відповідних дидактичних іграх, спостереженнях дітей за власною поведінкою і поведінкою інших, оцінювалися в процесі індивідуальних бесід. Окремою формою роботи були індивідуальні завдання, за якими діти старшого дошкільного віку визначали, які народні традиції використовуються в їхніх родинах, змісті переглянутих дитячих телевізійних передач тощо.

Формування в дітей старшого дошкільного віку поваги до старших здійснювалося через бесіди про обов’язок перед батьками, про неприпустимість грубощів стосовно дорослих, необхідність відгукуватися на прохання, виявляти повагу до старших, бути ввічливими, роз’яснення значущості збереження і культивування традицій кримськотатарського етикету.

Одним з улюблених занять старших дошкільників було слухання казок та легенд кримськотатарського народу. Так, дітей ознайомлювали з легендами кримських татар («Золота колиска», «Легенда про Ведмідь-гору», «Дівчина Арзи», «Легенда про гору Демерджі» тощо) і казками («Три благочестиві», «Казка про бідного дроворуба та чудовий талісман», «Три сини хана і мудрий ашуг», «Хаджі Тільки і правовірні пілігрими» та ін.).

Метою другого, репродуктивно-діяльнісного, етапу було залучення дітей до активного використання народних традицій кримських татар у повсякденному житті, у спілкуванні, співпраці з однолітками та дорослими. Виховний процес будувався за принципами суспільно-корисного і гуманістичного характеру діяльності дітей. Упровадження педагогічної умови – стимулювання активності дітей щодо пізнання і використання народних традицій кримських татар в ігровій та повсякденній діяльності – відбувалося на групових і індивідуальних заняттях, під час проведення дидактичних та рухливих ігор, декад культури кримськотатарського народу, екскурсій, розваг тощо.

Діти експериментальних груп відвідували музей історії та культури кримських татар. З ними проводили етичні бесіди («Будь завжди ввічливим», «Що гарно, що погано і чому?», «Ваші добрі вчинки», «Чим можна порадувати маму?», «Що таке дружба?», «Кого люди називають сміливим?» тощо), під час яких закріплювали уявлення дітей про моральні (доброта, скромність, сміливість та інші) й аморальні (жорстокість, зло, боягузтво, лінощі тощо) якості людини. На підставі таких бесід діти вчилися справедливо оцінювати вчинки однолітків, а іноді й дорослих.

Стимулювання активності дітей було забезпечено змагальним характером виконуваних ними завдань: Хто більше знає? Хто краще вміє? Хто більше одержав подяк? Хто більше зробив добрих справ? При цьому їхня увага приверталася до виконання та оцінювання вчинків відповідно до певних народних традицій і моральних норм. Особливістю другого етапу експерименту був репродуктивний характер діяльності дітей, яка відбулася за зразком, або підказкою, допомогою вихователя.

Метою третього, креативно-діяльнісного, етапу було закріплення в самостійній діяльності старших дошкільників моральних норм, що відповідають народним традиціям кримських татар, через залучення дітей до різноманітних видів творчості. Зберігаючи в цілому принципи і методи виховної роботи попереднього, репродуктивно-діяльнісного, цей етап за своїм змістом переводив її на більш складний рівень, що вимагав творчої ініціативи не лише дітей, але й батьків. Завданнями цього етапу було складання родоводу, підготовка індивідуальних і групових номерів для концертів, конкурсів, спортивних змагань, які передбачали виготовлення відповідних елементів костюмів та традиційних аксесуарів, подарунків-сувенірів тощо.

Наступна педагогічна умова, яка була зреалізована у формувальному етапі експерименту, пов’язана з просвітою та залученням до співпраці з дітьми і вихователем батьків. Забезпечення цієї умови відбувалось у формі індивідуального консультування батьків, проведення батьківських зборів за темами «Народні традиції кримських татар у житті родини», «Роль народних традицій у моральному виховані дитини», «Що мають знати батьки про народні традиції кримських татар і як їх використовувати у вихованні дитини?» та інші.

Кожний етап передбачав рефлексивну роботу, мета якої полягала в усвідомленні й осмисленні дітьми цінності здобутих знань, навичок моральної поведінки для себе та оточуючих однолітків і дорослих. Ця робота проводилася на основі формування в дітей навичок самоаналізу й самооцінки здобутого морального досвіду спілкування та взаємодії з оточуючими на засадах народних традицій. У процесі індивідуальних і групових бесід з дітьми з’ясовувалося, чого вони дізнались із народних традицій; які норми поведінки вони для себе усвідомили; які почуття вони переживали, діючи певним чином; як вони оцінюють свої дії і вчинки; як переживали й оцінюють їхні дії і вчинки інші діти та дорослі. Висновки з таких бесід, які проводилися наприкінці тижня, узагальнювались у вигляді правил моральної поведінки й заучуванням відповідних їм прислів’їв і приказок.