У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження; викладено його концепцію, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі - “Модульно-рейтингова система засвоєння дисципліни як елемент кредитно-модульного навчання” – розкрито сутність та особливості кредитно-модульного навчання в педагогічній теорії і практиці; проаналізовано процеси, що супроводжують упровадження кредитно-модульної системи навчання в Україні та виконання першочергових цілей і завдань Болонської декларації; розглянуто історичні аспекти становлення та розвитку модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання.
Аналіз літературних джерел показав: у період суспільних змін активізується розвиток усіх складових вищої освіти, вдосконалюються форми навчання, зокрема заочна; заявленій проблемі присвячено дослідження вітчизняних і зарубіжних учених – А.Алексюка, С.Батишева, І.Богданової, П.Сікорського, М.Чошанова, П.Юцявічене та ін. Результати аналізу вітчизняними та зарубіжними вченими різних підходів щодо організації кредитно-модульного навчання є яскравим свідченням того, що його основою є блок навчальної інформації (модуль); модульне навчання успішно реалізується в технічних навчальних закладах за умови, якщо навчання домінує над розвитком.
У процесі вивчення практичного доробку з досліджуваної проблеми було виокремлено істотні особливості кредитно-модульної технології навчання та основні ознаки дидактичного кредиту. Це такі, як: відповідність виокремлення кредитних одиниць на вивчення навчальної дисципліни; спонукання студентів до вільного вибору навчальних дисциплін; зростання відповідальності студентів за вчасне та якісне засвоєння знань з обраної навчальної дисципліни; раціональне поєднання індивідуальних і групових форм навчання; підготовка навчально-методичних матеріалів; визначення структури знань із кожної навчальної дисципліни для засвоєння студентами-заочниками згідно з вимогами державного стандарту, модульне структурування та генералізація їх; тісна дидактична взаємодія кредиту з модулем; використання кредиту як одного з оцінювальних параметрів для порівняння різних навчальних систем.
Вирішення проблеми кредитно-модульного навчання студентів зумовлюється і значною мірою залежить від професійної компетентності науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів. З метою підвищення пізнавальної активності студентів, українські вчені і практики долучилися до впровадження кредитно-модульної системи навчання у діяльність вищих навчальних закладів. Значний внесок до теорії і методології модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень зроблено вітчизняними вченими – І.Богдановою, Є.Федоровим, П. Сікорським, А. Фурманом та ін. Дослідження окремих аспектів заявленої проблеми визначили необхідність розробки та теоретичного обґрунтування дидактичних основ модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання та проведення прикладних досліджень, що стосуються розробки модульних програм.
Сучасний стан досліджуваної проблеми свідчить, що значна кількість наукових праць присвячена вивченню її різних аспектів та уточненню поняттєво-категоріального апарату. Зокрема, аналіз поняття „дидактичний модуль” показав, що вченими воно тлумачиться неоднозначно. Цей факт значною мірою ускладнює визначення переваг кредитно-модульної системи навчання над традиційною та розкриття її сутності в процесі освітньої взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу на рівні: науково-педагогічний працівник - студент.
Ознайомлення з поглядами та ідеями вітчизняних і зарубіжних учених щодо ефективного впровадження модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів, узагальнення матеріалів досліджень дозволили з’ясувати ступінь розв’язання проблеми та вдосконалити поняття“кредитно-модульна технологія навчання”. За результатами дослідження кредитно-модульна технологія навчання передбачає таку організацію навчально-виховного процесу, яка ґрунтується на інтеграції і диференціації змісту освіти та забезпечує самостійне засвоєння студентами заочної форми навчання професійних знань, умінь і навичок.
У другомурозділі - “Дидактичне забезпечення модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання” – розкрито особливості системи модульно-рейтингового оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання, визначено роль тестування студентів-заочників у процесі навчання, проаналізовано методи розробки завдань для тестування, обґрунтовано необхідність модернізації заочної форми навчання.
За результатами аналізу стану дидактичного забезпечення модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання зроблено висновок про те, що традиційна система оцінювання навчальних досягнень студентів, яка тривалий час слугувала еталоном організаційної культури вищих навчальних закладів, сьогодні не задовольняє запити суб’єктів освітньої діяльності, не відповідає соціокультурній ситуації, що склалася в системі вищої освіти в умовах приєднання України до Болонського процесу.
У роботі наголошується, що за цієї обставини проблема організації та забезпечення самостійної роботи студентів в умовах упровадження модульно-рейтингової системи оцінювання їхніх навчальних досягнень є надзвичайно актуальною; труднощі, які доводиться долати науково-педагогічним працівникам, виникають через недостатність теоретичних і прикладних досліджень різних аспектів заявленої проблеми, відсутність результатів щодо узагальнення передового науково-педагогічного досвіду та методичних рекомендацій. Необхідною передумовою вирішення зазначених завдань (за результатами констатувального експерименту) було обґрунтування дидактичних основ модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання.
Аналіз даних констатувального експерименту показав: модульна система навчання є теоретико-методологічним підґрунтям для впровадження якісно нової системи оцінювання навчальних досягнень студентів, що сприяє формуванню у них цілісного уявлення про навчальну дисципліну; стан дидактичного забезпечення модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання, організація їхньої самостійної роботи, підготовка завдань для тестування потребують розробки авторської технології оптимізації кредитно-модульного навчання та його науково-методичного забезпечення.
У процесі дослідження проблеми було зроблено висновок про те, що вченими і практиками приділяється недостатня увага вивченню питань, пов’язаних з модернізацією заочної форми навчання та навчальної діяльності студентів-заочників. Раціональне управління самостійною роботою студентів заочної форми навчання та розроблені в процесі здійснення педагогічного експерименту дидактичні матеріали для проведення масового тестування суб’єктів навчальної діяльності з використанням комп’ютера забезпечили цілісний підхід щодо розв’язання проблеми дидактичного забезпечення модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів заочної форми навчання через дотримання науково-педагогічними працівниками розроблених методичних рекомендацій.
У третьому розділі - “Дослідно-експериментальна перевірка модульно-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень студентів” - описано організацію проведення педагогічного експерименту серед студентів заочної форми навчання та викладено його результати.
Педагогічний експеримент проводився за попередньо визначеними метою й завданнями, включав пошуковий і навчальний етапи дослідження. Констатувальний експеримент передбачав підготовку дидактичних матеріалів для визначення готовності студентів-заочників до сприйняття навчального курсу; тестування учнів 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; формування контрольних та експериментальних груп за результатами тестування; планування та організацію самостійної роботи студентів заочної форми навчання.
Узагальнення інформації, отриманої в результаті аналізу літературних джерел і даних констатувального експерименту, дозволило з’ясувати, що серйозним гальмом на шляху адаптації випускників загальноосвітніх навчальних закладів до навчання у ВНЗ є їхня неготовність до активного використання якісно нових способів навчальної діяльності.
