СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОМУ ПРИКОРДОННІ Автореферат

Робота виконана на кафедрі політології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Макар Юрій Іванович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри міжнародних відносин

Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор

Перепелиця Григорій Миколайович,

Інститут міжнародних відносин

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри міжнародних відносин і

зовнішньої політики

кандидат політичних наук, доцент

Калитчак Роман Григорович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

доцент кафедри міжнародних відносин і

дипломатичної служби

Захист відбудеться «24» листопада 2012 р. о 10 ⁰⁰ годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2 (корп. 14, ауд. 18)

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розіслано «22» жовтня 2012 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

П. М. Катеринчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Транскордонне співробітництво (ТКС) суміжних прикордонних територій сусідніх країн створює додаткові можливості отримання позитивних ефектів від об’єднання зусиль при вирішенні подібних проблем широкого спектру. Науковці та фахівці – практики органів місцевого самоврядування, що беруть участь у ТКС, наголошують на позитивних наслідках його застосування в плані політичного, економічного, екологічного, культурного розвитку. ТКС стимулює соціально-економічне зростання прикордонних територій, дозволяє ефективно використовувати потенціал та резерви розвитку регіонів, вирішувати спільні для прикордоння проблеми. Нині ТКС активно розвивається у напрямі інституціонального забезпечення на нових засадах і у нових формах.

Історія ТКС прикордонних територій України і Польщі тісно пов’язана з історією розвитку цих держав, з переплетенням політичних, культурних, етнічних процесів і релігійних особливостей, зближенням їх господарства і соціуму. Особливе геостратегічне та геополітичне положення українсько-польського прикордоння в зоні стику православ’я і католицизму, своєрідна політична ситуація і співвідношення політичних сил в регіоні роблять цю територію специфічним транскордонним регіоном. Визначальною рисою українсько-польського прикордоння є розміщення між двома геополітичними силами світу – Західною Європою (ЄС) і Росією, а близькість до першої зумовлює європейську орієнтацію суспільства транскордонного регіону. Звідси випливає розвиток транскордонної співпраці між прикордонними територіями України та Польщі. Нині вищою організаційною формою ТКС є єврорегіони. На українсько-польському прикордонні функціонує два єврорегіони: «Карпатський» і «Буг». Ефективне ТКС – це найкоротший шлях України до європейської спільноти. Утім, цей інструмент співпраці наша держава поки що використовує неефективно. Дисбаланс повноважень між центральною та регіональною владою у сфері ТКС, низький рівень залучення територіальних громад, громадських організацій та бізнесу до такого співробітництва не найкращим чином впливають на одержання належного ефекту. Все це робить особливо важливим дослідження ТКС на українсько-польському прикордонні, а науково-аналітичний супровід даної тематики є надзвичайно актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснене згідно з планами науково-дослідних робіт Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки і пов’язане з прикладними темами: «Західне Полісся: продуктивні сили, економіка, фінанси» (номер державної реєстрації 013U000657), «Єврорегіон «Буг»: передумови та стратегічні пріоритети сталого просторового розвитку» (номер державної реєстрації 0109U000580).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення особливостей становлення, етапів і напрямів розвитку ТКС в українсько-польському прикордонні і розробка рекомендацій щодо посилення ефективності та результативності транскордонного процесу.

Для досягнення мети дисертантом поставлені наступні завдання:

- проаналізувати проблематику розвитку ТКС в українській та польській науковій літературі, розкрити недостатньо вивчені аспекти співпраці;

- узагальнити теоретико-методологічну концепцію здійснення ТКС прикордонних територій двох держав;

- здійснити комплексну оцінку головних чинників, що зумовили основні риси ТКС на прикордонних територіях України та Польщі;

- виділити і охарактеризувати основні етапи розвитку ТКС на українсько-польському прикордонні;

- проаналізувати ґенезу і політичні аспекти створення і функціонування єврорегіонів за участю українських і польських прикордонних територій;

- оцінити українсько-польську ТКС у розрізі основних напрямів, а також вплив такої співпраці на політичний розвиток та соціально-економічну ситуацію в прикордонних регіонах України;

- запропонувати шляхи підвищення ефективності ТКС прикордонних територій України та Польщі в розрізі перспективних форм і напрямів їх реалізації з погляду національних інтересів і зовнішньополітичних пріоритетів нашої держави та регіональної політики ЄС.

Об’єктом дослідження є прикордонні території України і Польщі, які виступають учасниками ТКС та формують особливий транскордонний регіон.

Предметом наукового вивчення є особливості виникнення, становлення, розвитку та здійснення ТКС в українсько-польському прикордонні.

Гіпотезою дослідження є припущення, що ТКС в українсько-польському прикордонні еволюціонує від примітивних форм у вигляді аграрних прикордонних відносин до співпраці в рамках єврорегіонів, кластерів, «полюсів зростання», що в перспективі сприятиме євроінтеграції України та формуванню політичної стабільності в регіоні.

Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на застосуванні загальних науково-дослідницьких принципів: об’єктивності, історизму та діалектичного пізнання. Для дослідження об’єктів транскордонного регіону, виникнення і розвитку транскордонної співпраці використано такі науково-методичні підходи: історичний, процесуальний, інституційний, структурний, функціональний, етнічний, адміністративно-політичний, соціально-економічний, природно-географічний та формально-просторовий. Логічним механізмом, що охоплює сукупність існуючих підходів є системний підхід. При вивченні транскордонного процесу в українсько-польському прикордонні використано методи: діахронний (метод періодизації), порівняльний, статистико-економічний, групування та моделювання транскордонних об’єктів і процесів. Крім того також застосовувалися методи контент-, івент-, SWOT-аналізу. Дослідження теми здійснене із застосуванням різноманітного інструментарію, знаходить своє завершення у викладі змісту з використанням методів формальної логіки, індукції і дедукції, формалізації тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що автором здійснено комплексний аналіз ТКС українсько-польського прикордоння в розрізі політичних аспектів, основних форм, напрямів та наслідків з моменту їх зародження до наших днів, а саме:

Уперше:

- здійснено комплексний аналіз головних передумов і чинників виникнення і розвитку ТКС в українсько-польському прикордонні;

- створено нову періодизацію розвитку ТКС прикордонних територій України та Польщі, яка дозволяє краще зрозуміти особливості розгортання транскордонного процесу в даному регіоні;

Удосконалено:

- методику дослідження ТКС прикордонних територій суміжних держав;

- запропоновано модель багаторівневої координації управління процесами ТКС, яка може бути застосована не тільки для України і Польщі, а й інших держав, для яких характерний процес транскордонної співпраці;

Набули подальшого розвитку:

- особливості створення та функціонування єврорегіонів за участю українських та польських прикордонних територій;

- оцінка українсько-польського ТКС в економічній, гуманітарній, екологічній сферах, а також впливу такої співпраці на політичну, соціально-економічну ситуацію в прикордонних територіях України;

- шляхи підвищення ефективності ТКС українсько-польських прикордонних територій в розрізі перспективних напрямів їх реалізації на основі проведеного SWOT-аналізу та врахування національних інтересів і зовнішньополітичних пріоритетів України та регіональної політики ЄС.

Практичне значення отриманих результатів. У дисертації отримано практично значимі результати, які можуть бути використані органами місцевого самоврядування прикордонних областей України при розробці стратегій їх соціально-економічного розвитку, для написання і реалізації проектів ТКС. Практичне значення дисертації полягає також в поглибленні теоретико-методологічної бази ТКС, яка може бути використана для вивчення такого виду співпраці прикордонних територій будь-яких суміжних держав. Крім того, результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, зокрема при викладанні курсів «Європейське транскордонне співробітництво», «Україна в системі міжнародних господарських зв’язків», «Сучасні інтеграційні процеси», «Актуальні проблеми міжнародних відносин в регіоні».

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Wyzwania współpracy transgranicznej Polska-Ukraina» (Chełm, 2006); «Regiony pograniczna w dobie integracji europejskiej: wymiana – współpraca wielokulturowоść» (Bielsko-Biała, 2007);; науково-практичній конференції курсантів, студентів та молодих науковців «Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки на сучасному етапі» (Дніпропетровськ, 2007); І та ІІ Міжнародних науково-практичнх конференціях «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 2007; 2008); ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво», (Луцьк, 2007); І Міжнародній науково-практичній конференції «Шацький національний природний парк: регіональні аспекти, шляхи та напрями розвитку» (Луцьк, 2007); V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців «Європейська та євроатлантична інтеграція і транскордонне співробітництво» (Луцьк, 2008); V та VІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах» (Луцьк, 2008; 2009); на засіданні Міжнародного круглого столу «Досвід вступу Польщі до Європейського Союзу: уроки для України», (Луцьк, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Транскордонне українсько-польське співробітництво у контексті перспектив європейської інтеграції України» (Острог, 2010); ІV і V Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Актуальні проблеми зовнішньої політики України» (Чернівці, 2010; 2011).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 24 публікаціях, з них 5 – у фахових виданнях та 3 – у закордонних. Дві фахові та одна в зарубіжному виданні опубліковані у співавторстві. Дисертант виконав у них 50 % роботи.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел, що налічує 275 найменувань (в.т.ч. 41 джерел всесвітньої мережі Інтернет, 60 джерел іноземного мовою) та 7 додатків. Основний зміст дисертації на 181 сторінках тексту з висновками, включаючи 6 рисунків і 8 таблиць. Додатки оформлені у вигляді таблиць, рисунків і текстових матеріалів, викладені на 38 сторінках.