ГЛОБАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН

Короткий зміст

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади еколого-економічного розвитку в умовах трансформації глобального світоустрою» проаналізовано теоре­тичні основи еколого-економічного розвитку країн; розроблено генезис концепції еко­лого-економічного розвитку; досліджено організаційно-економічні засади формування стратегій еколого-економічного розвитку країн під впливом глобальних трансформацій. 

Необхідність зміни ставлення до навколишнього природного середовища особливо гостро постала в другій половині минулого століття під впливом історичних, економічних, екологічних, політичних факторів тощо. Розуміння необхідності переходу до еколого-економічного типу розвитку набуває особливого значення у зв’язку з поширенням і поглибленням глобалізаційних процесів (об'єднання зусиль світового співтовариства для забезпечення екологічної безпеки, вдосконалення методів екологічного контролю та оцінок стану навколишнього природного середовища). Оскільки головним критерієм економічного розвитку в умовах глобалізації має стати якісне підвищення рівня життя, орієнтація на економічну ефективність повинна поступитись еколого-економічній ефективності, яка максимально задовольняє потребам суспільства в підвищенні якості життя.

На основі дослідження теоретичних основ еколого-економічного розвитку  (В.Геєць, Б.Кваснюк, Л.Абалкін, В.Сєнчагов, В.Мунтіян, І.Бінько, Я.Жаліло, Б.Губський, Є.Бухвальд, О.Богданов, В.Горшков, Ю.Яковець, Г.Черніченко та ін.) визначено головні завдання еколого-економічного розвитку: гармонізація відносин у системі «суспільство – навколишнє середовище»; регулювання чисельності населення в глобальному і регіональному аспектах; перехід до раціонального використання природних ресурсів; збереження та відновлення природних екосистем; покращення якості життя; забезпечення економічної безпеки.

В результаті аналізу існуючих визначень еколого-економічного розвитку (С.Мочерний, Т.Гардакуш, М.Алексеєв та ін) надано визначення еколого-економічного розвитку у вузькому та широкому розумінні. Під еколого-економічним розвитком у вузькому розумінні запропоновано розуміти якісні соціально-економічні перетворення, позитивні зміни у соціальному середовищі, що супроводжуються підвищенням матеріального добробуту, стабільністю в суспільстві, покращенням навколишнього середовища; у широкому розумінні – це зміна пріоритетів соціально-економічного розвитку, спрямованих на досягнення максимального задоволення потреб та підвищення якості життя населення при збереженні навколишнього середовища для існуючого і майбутніх поколінь.

Обґрунтовано, що основними кроками на шляху переходу до еколого-економічного розвитку в глобальному масштабі є підвищення продуктивності праці, застосування сучасної техніки та технології, перехід від кількісних пріоритетів соціально-економічного розвитку до якісних, контроль за чисельністю населення, боротьба із забрудненням навколишнього середовища, розповсюдження ідеології сталого розвитку тощо.

Встановлено, що глобалізаційні процеси та науково-технічна революція загострили суперечності між обмеженістю ресурсів та зростанням потреб суспільства та зумовили необхідність розробки глобальної концепції розвитку світової цивілізації на тривалий термін, заснованої на врахуванні стану навколишнього середовища та гармонізації стосунків між суспільством і навколишнім середовищем. Визначено що генезис концепції еколого-економічного розвитку відбувався під впливом різних концепцій і теорій (рис.1).