ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ЗНАННЯМИ Автореферат

Розділ 1. Теоретичні засади формування компетенції підприємства у стратегічному управлінні знаннями. В умовах жорсткої конкуренції сучасними підприємствами гостро постало завдання пошуку нових джерел конкурентних переваг. Дослідження джерел конкурентних переваг, що базуються на знаннях, зумовлює необхідність ідентифікації знань, установлення шляхів їхнього використання та розвитку. Відповідно має змінюватися й сама система стратегічного управління підприємством, яка повинна відповідати завданням розвитку підприємств саме в економіці знань, а також забезпечувати можливість застосування нових підходів, методів та інструментарію стратегічного управління знаннями з метою формування та імплементації компетенції підприємства в його діяльність.

Складна природа компетенції потребує виявлення сутності даного поняття. У дисертаційній роботі показано, що розуміння сутності компетенції лежить у сфері психолінгвістики, зокрема, у семантиці, що зумовлює необхідність врахування при визначенні змісту компетенції підприємства багатоаспектності даного поняття. Проведений семантичний аналіз поняття "компетенція" дозволив виявити його дуальний характер, який полягає у поєднанні індивідуальних компетенцій (компетенцій персоналу) та корпоративних компетенцій (компетенцій підприємства), які мають схожі складові, але виявляються на різних рівнях корпоративного управління.

Під компетенцією підприємства пропонується розуміти унікальну для підприємства сукупність знань, навичок, досвіду та організаційних зв’язків, які в поєднанні з ресурсами й технологіями формують основу для одержання підприємством конкурентних переваг і забезпечення його ринкового успіху. Компетенція підприємства матеріалізується в інноваційних продуктах, процесах і послугах з новими споживчими властивостями.

Визначення змісту та складових компетенції підприємства, до яких належать знання, навички, досвід, організаційні зв’язки, ресурси й технології, дозволило ідентифікувати вісім ознак компетенції підприємства, що вирізняють компетенцію серед інших ресурсів знань. Основними з них є здатність компетенції створювати нову споживчу цінність, складність її імітації конкурентами, спроможність відкривати доступ до нових ринків. У роботі наголошено, що носієм компетенції індивідуально або колективно є персонал підприємства. Компетенції персоналу як сукупність його знань, навичок і досвіду можуть втілюватися у нематеріальних активах підприємства (за умови можливості їхнього вартісного оцінювання та перетворення на об'єкти інтелектуальної власності), утворюючи, таким чином, колективне знання підприємства, яке зберігається та поширюється шляхом навчання, комунікації тощо.

У дисертаційній роботі показано, що формування компетенції підприємства відбувається на певних етапах управління знаннями як результат їхнього одержання, перетворення та контекстуалізованого використання. Розуміння управління знаннями як сучасної корпоративної стратегії, яка трансформує всі види інтелектуальних активів у більш високу продуктивність і ефективність, нову вартість і підвищену конкурентоспроможність, зумовило необхідність дослідження компетенції підприємства саме в стратегічному управлінні знаннями, де й відбувається її формування. Під стратегічним управлінням знаннями в роботі розуміється сукупність стратегічних цілей, напрямів і процедур управління знаннями, що спрямовані на використання ресурсів знань з метою ідентифікації, формування та імплементації компетенції підприємства. У роботі доведено, що компетенція відіграє дуальну роль у стратегічному управлінні знаннями підприємства: з одного боку, вона є об’єктом стратегічного управління знаннями, з іншого – його головним результатом, який виникає при реалізації стратегії управління знаннями та полягає у створенні інноваційного продукту з новими споживчими властивостями.

Дослідження компетенції підприємства як об’єкта стратегічного управління знаннями дало змогу розробити модель, яка дозволяє відобразити процес формування компетенції підприємства, установити напрями її ідентифікації та подальшого використання. Згідно з цією моделлю, компетенція підприємства, елементами якої є знання, навички, досвід, організаційні зв’язки та ресурси, формується в процесі руху знань усередині підприємства та втілюється у новій продукції, процесах і послугах з новими споживчими властивостями. Модель формування компетенції підприємства подано на рис. 1.

Розділ 2. Принципові підходи до ідентифікації компетенції підприємства у стратегічному управлінні знаннями. Одним з найважливіших аспектів формування компетенції підприємства є її ідентифікація. Це пов’язано з тим, що в основі формування компетенції лежить уся сукупність знань, яка знаходиться в розпорядженні підприємства. Знання є різноманітними, окрім явних знань, вони включають неявні знання, які складно ідентифікувати, формалізувати й оцінити. Ураховуючи те, що в основі компетенції лежать знання, які в більшості випадків носять неявний характер, ідентифікація компетенції має здійснюватися, переважно, на основі виявлення та одержання неявних знань.

Неявні знання складно одержати за визначенням, оскільки оволодіння такими знаннями трансформує їх у явні та робить ці знання або непридатними для використання, або такими, що легко імітуються. Складність внутрішньої структури компетенції та різноманітність знань, що її формують, вимагає ретельного вибору підходів і способів ідентифікації компетенції.