УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ЛОГІСТИЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження, наукову новизну, теоретичну і практичну цінність роботи.

У першому розділі «Наукові (теоретичні та методологічні) основи управління виробничо-господарською організацією та ефективністю її діяльності в умовах економічної системи, що трансформується» виконано критичний аналіз основоположних підходів до управління виробничо-господарською організацією в умовах постіндустріальної епохи, що вимагає від підприємств гнучкості та адаптивності. Підкреслено важливість уваги до факторів, що формують витратну частину діяльності підприємства у той час, коли з об’єктивних та суб’єктивних причин підприємства мають значно менше можливостей впливати на дохідну частину своєї діяльності. Доведено наукову та практичну потребу у дослідженнях з обраного напрямку.

На основі вивчення наявних підходів уточнено зміст понять «ефективність», «результативність», «продуктивність», «споживча цінність (вартість)» та «споживацька цінність». Розкрито взаємозв’язок споживчої та споживацької цінності в процесі їх створення через поняття «створення ланцюжка цінностей». Підприємство конкурентоспроможне, коли пропонує споживачу продукт, що має для нього цінність. В цьому контексті цінність розуміється як сукупність одержуваних споживачем вигод і понесених ним витрат. Створена підприємством цінність не повинна перевищувати вартість використаних ресурсів. Для того щоб ефективно управляти процесом створення цієї цінності, треба виявити в кількісній формі внесок кожного бізнес-процесу та структурного підрозділу в її створення. Для цього потрібен моніторинг та реінжиніринг бізнес-процесів підприємства з використанням методів дослідження операцій, функціонально-вартісного аналізу, а також, логістичного аудиту.

Питанням управління ефективністю діяльності будівельних підприємств, в тому числі і за рахунок раціональної організації матеріально-технічного забезпечення будівництва, присвячені фундаментальні роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як Л.І. Абрамов, А.Є. Ачкасов, В.С. Балицький, Є.В. Бондаренко, В.М. Васильєв, В.Т. Вечеров, І.Г. Галкін, А.П. Градов, О.О. Гусаков, Л.Г. Дікман, В.Ф. Залунін, В.М. Кірнос, О.М. Клейменов, О.В. Кухленко, Ю.Б. Монфред, В.Р. Млодецький, Т.В. Момот, В.П. Ніколаєв, В.О. Поколенко, Б.В. Прикін, Г.М. Рижакова, В.І. Торкатюк, Р.Б. Тян, С.А. Ушацький, В.Г. Федоренко, О.В. Федосова, А.К. Шрейбер, К.А. Шрейбер, Л.М. Шутенко та ін..

Дослідженням використання концепції логістики для ефективної організації діяльності будівельного підприємства займаються російські вчені Е.П. Жаворонков, Е.К. Ивакин, В.В. Синяєв, В.Н. Стаханов, а також українські фахівці О.М. Горяїнов, В.Ф. Мартинюк, А.В. Смиричинський, В.В. Смиричинський.

Дослідженням потенціалу використання логістичного підходу для підвищення ефективності підприємства присвячені праці В.Г. Алькеми, Б.А. Анікіна, А.М. Гаджинського, М.Ю. Григорак, М. Кристофера, Є.В. Крикавського, В.С. Лукінського, Л.Б. Міротіна, Ю.М. Неруша, О.М. Сумця та ін..

Використанню методології стратегічного менеджменту, процесного, проектного та операційного менеджменту для управління ефективністю, продуктивністю та конкурентоспроможністю підприємства присвячені фундаментальні праці С.Д. Бушуєва, Еліяху М. Голдратта, Роберта С. Каплана, Дейвида П. Нортона, Ричарда Б.Чейза, Николаса Дж. Еквилайна, Роберта Ф. Якобса, М. Хаммера, І.І. Мазура, В.Д. Шапиро та ін..

Але, незважаючи на значну кількість публікацій і фундаментальних фахових досліджень, питання кількісної оцінки впливу логістизації виробничо-господарської діяльності будівельного підприємства на його ефективність в сучасних економічних умовах потребують подальшого вивчення на основі синтезу фундаментальних основ теорії управління, методології стратегічного, процесного, проектного, логістичного менеджменту та з врахуванням галузевої специфіки.

Автором сформульовано обмеження на використання відомих стратегічних підходів (створення ланцюжка цінностей, управління за результатами, методика збалансованої системи показників) у вітчизняному соціально-економічному та політико-правовому просторі, намічено загальні шляхи та способи їх подолання. Визначено, що вдосконалення інструментів швидкого, адекватного та економічно обгрунтованого реагування підприємства на зовнішні ситуаційні зміни є актуальною науково-практичною задачею.

Виконано порівняльну характеристику програмно-цільового підходу до управління підприємством та методології проектного менеджменту в умовах різних економічних формацій. Виявлено, що методологія проектного менеджменту є логічним розвитком програмно-цільового підходу завдяки спробам врахування впливу невизначеності та ризиків на макро- і мікроекономічному рівні. При цьому проектний менеджмент базується на використанні та вдосконаленні сучасних інформаційних технологій і є інструментом управління витратами та доходами підприємства через управління витратами та доходами конкретного проекту, портфеля проектів, програми.

Обгрунтовано необхідність дослідження особливостей і проблем системного, комплексного застосування логістики, процесного і проектного менеджменту у вітчизняних умовах, як засобів підвищення ефективності діяльності підприємства, посилення його конкурентоспроможності.

Встановлено зв’язок відомої теорії обмеження систем (ТОС) з методологією управління витратоємністю, рентабельністю та вартістю готового продукту з точки зору здатності готового продукту генерувати гроші. Подальший розвиток теорії обмеження систем полягає у поєднанні методологій контролінгу, управлінського обліку та логістичного аудиту.

Встановлено, що теорія обмеження систем не пропонує механізму для усунення зовнішніх обмежень - таких, що не дозволяють підвищити цінність (споживацьку цінність) продукту для клієнта. Обгрунтовано напрямки рішення цієї проблеми через вдосконалення системи постачань (стратегічне управління ланцюгом постачань). Гіпотетично припущено, що кількісно визначити рівень якості системи постачань та рівень сервісу споживачеві можливо через показник питомих логістичних витрат на одиницю продукції.

Встановлено співвідношення понять «матеріально-технічне постачання» та «управління ланцюгом постачань» як часткового та загального. Матеріально-технічне забезпечення – це частина ланцюгу постачань (елемент мікрологістики), в той час як ланцюг постачань – це основний елемент, точніше, об’єкт макрологістики. Виконавши «дефрагментацію» ланцюгу постачань можна впливати на процеси матеріально-технічного постачання в кожній ланці цього ланцюгу і оптимізувати їх, але спираючись на системний підхід і розглядаючи матеріально-технічне забезпечення як елемент цілісної системи.

У другому розділі «Управління витратами як форма управління економічним результатом діяльності (прибутком) виробничо-господарської організації з врахуванням галузевої специфіки» проаналізовано теоретичну можливість застосування мікро- та макроекономічних механізмів управління логістичними і трансакційними витратами через визначення впливу цих витрат на функцію середніх та граничних витрат, а також на виробничу функцію. Оскільки прибуток максимізується, коли граничні витрати дорівнюють ціні одиниці продукції, криві граничних витрат, сукупних середніх витрат будуть зміщуватись під впливом дії логістики, яка сприятиме зниженню підприємством граничних витрат, а це більш ймовірний шанс для підприємства збільшити прибуток, ніж можливість впливати на ринкову ціну. Встановлено, що логістичне управління ланцюгом постачань дозволяє прогнозувати господарські процеси на макрорівні через синергетичну взаємодію підприємств різних галузей, як елементів макроекономічної системи. Таке прогнозування стає теоретично можливим через таку складову внутрішнього валового продукту як інвестиційні розходи, що включає в себе складські запаси в макроекономічному господарстві. А менеджмент ланцюгу постачань та логістична концепція ведення господарської діяльності (макро- і мікрологістика) спрямовані на оптимізацію запасів ресурсів протягом всього ланцюгу постачань завдяки постійній стратегічній та оперативній взаємовигідній взаємодії суб’єктів господарської діяльності.

Критичний аналіз відомих фінансово-економічних підходів до управління витратами підприємства (бюджетування, контролінг, система збалансованих показників, управління за центрами відповідальності та ін.) доводить, що ці підходи знаходять свій розвиток, коли використовуються не тільки на оперативному, а й на стратегічному рівні. Окремо розглянуто методики фінансового менеджменту, які в найбільшій мірі відповідають логістичній концепції господарювання: Target Costing (метод цільових витрат) і Strategic Cost Management (стратегічне управління витратами).