ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ПРОТИДІЇ ТІНЬОВИМ ПОТОКАМ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих наукових результатів.

» обґрунтовано, що найчастіше з усіх суб'єктів фінансового ринку саме банки і страховики стають учасниками злочинних схем з відмивання брудних коштів, введення грошей, отриманих нелегальним шляхом до грошової маси країни та виведення цінностей з легального обороту. Встановлено, що банки та страховики можуть бути мимоволі втягнуті в процес легалізації злочинних доходів на будь-якій з його стадій, виділених FАТF: розміщенні, розшаруванні та інтеграції. У розділі систематизовано основні підходи до визначення складових категоріального апарату в сфері спрямування банків і страховиків на зменшення обсягів тіньових фінансових потоків та визначено три найважливіші елементи системи протидії шахрайству у фінансовому секторі — система інформаційно-аналітичного забезпечення, ризик-менеджмент та внутрішній контроль, а також система корпоративного управління. Уточнено специфіку шахрайських махінацій у страхових компаніях і банківських установах.

В результаті аналізу вітчизняного законодавства та світового досвіду організації протидії тіньовим потокам фінансового сектору встановлено, що механізм спрямування діяльності страховиків і банків на скорочення тіньових грошових потоків має знаходити відображення у відповідній внутрішній організаційній структурі фінансової установи. У контексті організації служби фінансової безпеки страхової компанії, з урахуванням недостатності фінансових можливостей щодо утримання повноцінних структурних підрозділів для здійснення фінансового моніторингу, рекомендовано використовувати матричну організаційну структуру.

Встановлено прояви негативного впливу зловживань у фінансовому секторі на макроекономічну стабільність держави, доведено, що навмисне банкрутство фінустанов й зниження їх прибутковості через завищення видатків скорочують обсяги офіційної економічної діяльності та використовуються для ухиляння від уплати податків з легальних доходів і маскування слідів незаконного походження доходів.

Хоча в Україні ведеться з 2002 р. активна робота з впровадження правового поля, спрямованого на створення системи фінансового моніторингу, що відповідатиме міжнародним стандартам протидії тіньовій економічній діяльності, проте, не зважаючи на це, положення щодо спрямування діяльності банків і страхових компаній на скорочення неформальних грошових потоків у чинному правовому полі носять розрізнений характер і потребують уточнення.

На основі узагальнення теоретичних, економічних та правових засад державного регулювання зниженням тіньової економіки через діяльність суб'єктів фінансового ринку запропоновано наступне визначення поняття «державна система протидії тіньовим фінансовим потокам» — це сукупність регулюючих суб'єктів, об'єктів впливу та процесів взаємодії між ними на основі принципів, правил, законодавчо закріплених норм, яка забезпечує зниження обсягів нелегальної економіки, сприяє зростанню фінансової стійкості економічних суб'єктів, довіри до національної економіки з боку міжнародних інституцій.