Вплив глобальної логістичної системи на розвиток експортно-орієнтованого виробництва

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету та завдання, наукову новизну та практичну значимість результатів, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, подано інформацію щодо апробації результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування глобальної логістичної системи» представлено теоретичні аспекти формування логістичної системи в глобальній економіці та методичні підходи до дослідження впливу логістичних чинників на міжнародну локалізацію виробництва.

Проаналізовано підходи до ролі глобальних логістичних систем у процесах міжнародної кооперації. У сучасному глобалізованому світі національні логістичні системи інтегровано в міжнародні логістичні системи (МЛС). Такі системи формуються у межах регіональних і національних програм, а також крупними компаніями-аутсорсерами, які обслуговують  кількох клієнтів і організовують для них матеріальні, фінансові й інформаційні потоки з (до) різних країн. На сучасному етапі розвитку міжнародної логістики слід відзначити паралельне функціонування кількох міжнародних логістичних систем. Проте процеси уніфікації логістичних послуг дозволяють організовувати логістичні потоки і між різними МЛС, що вказує на тенденцію до формування глобальної логістичної системи.

Розвиток глобальних логістичних систем у сучасній економіці необхідно розглядати разом з виробництвом, його ресурсним забезпеченням і споживанням виробленої продукції. Тому глобальну логістичну систему (мережу) найкоректніше визначити як стійку сукупність взаємопов’язаних  елементів транспортних, складських,  інформаційних та фінансових систем світового рівня, об'єднаних у глобальну мережу для найефективнішого розподілу світових ресурсів. Розвиток світової економіки наприкінці ХХ – початку ХХІ століття характеризується інтенсивним формування логістичних систем (мереж) на національному та міжнародному рівнях.

Формування глобальних логістичних мереж зумовлено об’єктивними економічними закономірностями та  підтримується на національному рівні (макрорівні) та рівні окремих корпорації (мікрорівні). Зроблено висновок, що зацікавленість з боку держави зумовлено тим, що ГЛС сприяють притоку іноземних інвестицій до країни, стимулюють зовнішньоторговельні процеси, надають імпульс розвитку внутрішнього експортно-орієнтованого виробництва.

Аналіз сучасного етапу розвитку логістичної системи дає можливість виділити головні тенденцій в еволюції логістичної інфраструктури у світі, тобто появу і розвиток крупних глобальних транспортно-логістичних центрів (ГТЛЦ). Глобальні транспортно-логістичні центри є базовою основою керування матеріальними потоками, забезпечуючи взаємозв'язок з відправниками, споживачами, перевізниками, експедиторами та своєчасні взаєморозрахунки через банки. Зокрема, в країнах Західної Європи на напрямах великих матеріальних потоків  у зростаючих масштабах створюються логістичні центри та реалізується трибічна схема постачання: виробник – логістичний центр – споживач.

Роль логістичної інфраструктури в сучасних умовах значно посилюється, що зумовлюється кількома глобальними макроекономічними чинниками розвитку сучасного світового господарства. Одним з них є посилення нерівномірності використання досягнень НТП у різних секторах світового господарства й окремих країнах. Наслідком є різна швидкість розвитку секторів/галузей промислового виробництва у країнах і регіонах країн. Як другий чинник виокремимо інтенсифікацію інтеграційних процесів у Європі. Ця тенденція на початку 1980-х років зумовила вироблення нової загальноєвропейської логістичної політики. Спочатку було вироблено систему транс’європейських транспортних осей (декларація Комітету міністрів транспорту, 1983 р.), на наступному етапі було задекларовано загальноєвропейську систему інтермодальних транспортних мостів (Перша Загальноєвропейська конференція з транспорту, Прага, 1991 р.). Подальшим кроком стало затвердження системи міжнародних транспортних коридорів (Друга Загальноєвропейська конференція з транспорту, Греція, о. Крит, 1994 р.), які в ХХІ столітті коректніше називати логістичними коридорами, оскільки крім власне транспортних магістралей вони передбачають наявність повного набору сучасної логістичної інфраструктури.