МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ ФАХІВЦІВ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади державного регулювання попиту і пропозиції на ринку праці фахівців з вищою освітою» розглянуто теоретико-методичні підходи та концептуальні положення щодо формування ринку праці фахівців з вищою освітою та його державного регулювання, узагальнено світовий досвід у цій сфері.

Доведено, що головним фактором розвитку інноваційної моделі національної економіки є конкурентоспроможні фахівці, які отримують знання та компетенції на ринку освітніх послуг і відтворюють їх на ринку праці. Ринок праці фахівців, з одного боку, є сферою формування попиту підприємств, установ й організацій державного і недержавного секторів економіки на кваліфіковані кадри з вищою освітою, а з іншого – їх пропозиції ВНЗ І-ІV рівнів акредитації.

У дисертації обґрунтовано, що ринок праці фахівців з вищою освітою – це система соціально-економічних, організаційних і нормативно-правових відносин між суб’єктами ринку – висококваліфікованими працівниками, працедавцями, бізнесом і державою щодо регламентації взаємних прав й обов’язків, розподілу суспільних благ і регулювання попиту та пропозиції на фахівців з вищою освітою.

Введено в науковий обіг авторське трактування поняття «попит та пропозиція на ринку праці фахівців з вищою освітою», згідно з яким, попит на ринку праці фахівців з вищою освітою виражає наявну та потенційну потребу економіки
(з урахуванням перспектив її інноваційного розвитку) у висококваліфікованих фахівцях необхідної кількості, певного освітнього рівня, відповідної спеціалізації та професійно-кваліфікаційної структури.

Визначено, що пропозиція на ринку праці фахівців з вищою освітою характеризується кількістю осіб, які здобули освітній рівень вищої освіти за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю, мають відповідний ступінь сформованості знань, умінь та навичок і згодні працювати в обмін на запропоновану їм винагороду. Це такі категорії громадян, як: особи, звільнені у зв’язку із скороченням штатів внаслідок змін у технології виробництва, структурних змін в економіці, переміщення кадрів на підприємстві або у сфері діяльності; незайняті особи з вищою освітою; випускники ВНЗ І-ІV рівнів акредитації; особи, які перебувають у штаті, але знаходяться у пошуках нової роботи, залучені на тимчасову роботу або перебувають в адміністративних відпустках без утримання та ті, які працюють за контрактом тощо