У першому розділі – «Теоретичні основи використання стандартизації та сертифікації в управлінні розвитком автотранспортного комплексу» – досліджено й розвинуто понятійний апарат у сфері управління автотранспортним комплексом, систематизовано теоретичні засади з використання стандартизації та сертифікації в управлінні його розвитком, узагальнено зарубіжний досвід.
Показано, що визнання значимості і ролі транспорту в розвитку національної економіки обумовило прийняття відповідних законів, програмних документів щодо його розвитку на державному і регіональному рівнях, привернуло увагу науковців до проблем цього сектору як одного з приоритетних в економіці. Вирішення більшості проблем лежить в площині наукового обґрунтування дієвих механізмів державного управління та спрямованого розвитку ринкових, що потребує чіткого уявлення про об’єкт управління. Одним з таких об’єктів є автомобільний транспорт, що займає найвагоміше місце у внутрішньодержавних і міжнародних перевезеннях. Виявлено, що стосовно зазначеного сектору економіки в законодавстві України та держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) застосовується здебільшого поняття «автомобільний транспорт» з визначенням його як галузі, яка забезпечує потреби у перевезенні пасажирів і вантажів, у програмних документах, наприклад «Концепції реформування транспортного сектору економіки» – «транспортно-дорожній комплекс», у наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених – «транспортний комплекс», «транспортна система» з визначенням автомобільного транспорту їх складовою з акцентом на транспортних засобах і шляхах, а також окремих аспектах їх обслуговування, що обумовлює необхідність подальшого розвитку понятійного апарату.
Уточнено сутність категорії «автотранспортний комплекс» як сукупність взаємопов’язаних галузей, що задовольняють потреби суспільного виробництва і населення в перевезеннях автотранспортними засобами, а саме автотранспортної, як основоположної, та інфраструктурних, які забезпечують її стійке функціонування, діяльність суб’єктів господарювання яких носить переважно підприємницький характер. Обґрунтовано поняття «управління автотранспортним комплексом», під яким запропоновано розуміти вплив на діяльність суб’єктів господарювання, який орієнтовано на позитивну динаміку їх показників для забезпечення збалансованого розвитку галузейкомплексу з метою покращення його техніко-економічного стану, підвищення безпеки й якості перевезень, збереження навколишнього середовища. Виходячи з таких характеристик, в управлінні розвитком автотранспортного комплексу вагомими складовими механізму повинні стати стандартизація та сертифікація.
Встановлено, що стандартизація в автотранспортній галузі застосовується в механізмі державного управління з часів адміністративно-планової економіки з метою упорядкування діяльності з встановлення та дотримання обов’язкових вимог до показників транспортних засобів, що формуються при виробництві і взаємопов’язаних з ним процесах. В ринкових умовах господарювання Україною враховано досвід країн з розвинутою економікою, в яких сертифікація застосовується для підтвердження дотримання вимог стандартів, і створено державну систему сертифікації.
Державне управління автотранспортним комплексом здійснюється центральним органом виконавчої влади шляхом реалізації економічної й соціальної політики. Інструментами стандартизації в сфері автомобільного транспорту забезпечується реалізація науково-технічної політики з питань його виробництва, експлуатації та технічного обслуговування, підвищення безпеки й якості відповідно до розвитку науки й техніки, потреб національного господарства і населення. Сертифікація ж створює умови, по-перше, для запобігання використанню транспортних засобів і послуг, небезпечних для життя і здоров’я людей, довкілля, по-друге – для участі суб’єктів господарювання у міжнародному співробітництві.
Визначено, що в останнє двадцятиріччя підходи до організації систем перетерпіли зміни, і в управлінні транспортним комплексом широко застосовуються технічні регламенти як новітні інструменти, запроваджені Європейським Союзом (ЄС) при створенні спільноєвропейского ринку та підтримані Світовою організацією торгівлі як засіб усунення торгових бар’єрів за рахунок включення тільки обов’язкових (здебільшого мінімальних) вимог, виконання яких забезпечує збереження життя й здоров’я споживачів товарів і послуг, а також довкілля. На цих засадах обґрунтовано необхідність і розвинуто теоретичні положення щодо використання стандартизації та сертифікації в управлінні автотранспортним комплексом як взаємопов’язаних елементів, які дозволяють враховувати рівень вимог, що містяться в технічних регламентах і стандартах, та ступінь їх дотримання, що дозволяє виявляти потенційні резерви розвитку галузей і створювати відповідні передумови для їх реалізації, застосовуючи зарубіжний досвід.
Узагальнено зарубіжний досвід з використання стандартизації та сертифікації в управлінні автотранспортним комплексом на засадах дослідження еволюції його становлення, оцінки позитивних і негативних чинників розвитку. Показано, що в економічно розвинених країнах здійснюється адміністративно-правове регулювання процедур стандартизації та сертифікації. У зв’язку зі зростанням глобальних і регіональних ринків транспортних засобів і послуг з’явилась необхідність гармонізації вимог, встановлених у стандартах. Розбудова систем стандартизації та сертифікації направлена на розвиток компонент, пов’язаних з встановленням в стандартах добровільних для застосування й дотримання вимог, проведення оцінки відповідності таким вимогам щодо транспортних засобів і послуг, інших об’єктів (систем управління, персоналу) в акредитованих недержавних лабораторіях і центрах, що дозволяє формувати ринок послуг сертифікації. Саме на це спрямовані трансформаційні процеси в системах стандартизації та сертифікації держав-учасниць СНД, зокрема Російській Федерації, і пов’язані з реорганізацією державних органів у національні, розробкою гармонізованих технічних регламентів і стандартів, визначенням сфер добровільної та обов’язкової компонент стандартизації та сертифікації.
У другому розділі – «Становлення стандартизації та сертифікації в управлінні розвитком автотранспортного комплексу України»– встановлено передумови і тенденції розвитку національного автотранспортного комплексу, розроблено метод виявлення стану і тенденції розвитку й використання стандартизації та сертифікації в управлінні комплексом.
Встановлено, що передумовами розвитку вітчизняного автотранспортного комплексу є: вигідне географічне положення країни та її транзитний потенціал, великі обсяги виробництва у промисловості та значна кількість народонаселення, достатньо розвинута система автошляхів, наявність декілька десятків тисяч суб’єктів господарювання, що здійснюють внутрішні й міжнародні перевезення, відносно розвинута галузь виробництва автомобілів.
