ПІДГОТОВКА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МВС УКРАЇНИ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні та теоретичні основи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення; висновки про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретичні засади підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців” – проаналізовано визначення поняття „професійна адаптація” в педагогічній теорії; розкрито сутність підготовки до професійної адаптації майбутніх фахівців у процесі навчання у вищому навчальному закладі; обґрунтовано структуру готовності до професійної адаптації майбутніх правоохоронців-випускників вищих навчальних закладів системи МВС України; подано критерії ефективності підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців.

Аналіз і систематизація наукових праць з філософії, психології, педагогіки дозволили визначити адаптацію як активний усвідомлений процес пристосування особистості до змінних умов життєдіяльності, набуття й вироблення нею адаптивних механізмів, здатних утверджувати на певних етапах відносну рівновагу із середовищем.

Дослідники (Л. Зданевич, І. Назімов, К. Платонов, С. Розум та ін.) розглядають різні підходи до характеристики поняття „адаптація” та виділяють різні її види: соціальну, професійну, навчальну, побутову тощо.

Соціальна адаптація визначається як процес пристосування індивіда до умов соціального середовища (І. Милославова, Дж. Харрисон, Л. Шаффер, Е. Шобен), формування адекватної системи відносин із соціальними об’єктами (А. Бандура, Е. Горбачова), інтеграція особистості в соціальні групи (Н. Чернуха), діяльність щодо освоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища (Л. Зданевич, А. Мороз).

Професійну адаптацію розглядають як компонент процесу соціальної адаптації (К. Платонов, А. Сазонов, В. Симоненко, С. Чистякова) та характеризують як складний, багатофакторний, взаємопов’язаний і взаємозумовлений, поетапний педагогічний процес входження особистості у сферу професійної діяльності та її пристосування до умов і специфіки професійної діяльності (І. Назімов, А. Свенцицький). Професійну адаптацію в умовах вищого навчального закладу визначено як педагогічний процес успішного входження особистості у сферу професійної діяльності засобами навчально-виховної діяльності вищого навчального закладу.

Підготовка до професійної адаптації в умовах вищого навчального закладу в дисертації розглядається як процес формування мотивації, професійних знань, умінь і навичок, особистісних якостей, які забезпечують успішне входження в професійне середовище та пристосування до реальних умов і специфіки професійної діяльності.

Результатом підготовки до професійної адаптації є готовність до професійної адаптації випускників вищих навчальних закладів МВС України. Обґрунтована структура готовності до професійної адаптації правоохоронців-випускника, яка містить такі компоненти: мотиваційний (виражає позитивне ставлення до професії, мотиви вибору професії правоохоронця та рівень і цілісність щодо майбутньої професійної діяльності в органах внутрішніх справ); когнітивний (уявлення про професію правоохоронця, її переваги та недоліки, про зміст професійної діяльності (об’єкт праці, мета, зміст, засоби тощо), знання про вимоги професії до особистості, способи та шляхи оволодіння нею, уявлення про сенс майбутньої професійної діяльності); процесуально-діяльнісний (сукупність компетенцій, які формуються, актуалізуються й активізуються в діяльності в процесі виникнення різноманітних проблем у правоохоронців-випускників); особистісний (розвиток процесів самосвідомості (самопізнання, самоаналізу, самооцінки, саморегуляції, саморозвитку), рефлексивних здібностей та професійно значущих якостей особистості).

Доведено, що важливість готовності до професійної адаптації полягає у тому, що її сформованість дозволяє без тривалих внутрішніх і зовнішніх конфліктів (при збереженні психічного та фізичного здоров’я) адаптуватися до умов майбутньої правоохоронної діяльності. Готовність до професії залежить від внутрішньої установки особистості та її мотиваційної спрямованості.

Визначено особливості професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України, а саме: специфічні (особливості професійної адаптації, що зумовлені засвоєнням нової лексики, понять, розумінням ролі закону й права в житті суспільства загалом і кожного громадянина зокрема; необхідність підпорядковувати свою діяльність процесуальним нормам і законам, що має бути розвинена в майбутніх правоохоронців на рівні автоматизму), соціально-психологічні (вміння захищати власну психіку й душевну рівновагу від песимізму, цинізму, підозрілості, зарозумілості та інших форм професійної деформації особистості. У вищому навчальному закладі МВС України цьому сприяють знання психології людей, закономірностей розвитку суспільства, а також володіння прийомами педагогічного та соціально-психологічного захисту і релаксації), морально-етичні (дотримання етичних норм в умовах владних повноважень і спілкування з асоціальними елементами).

У процесі дослідження визначено критерії готовності до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України: мотиваційний (мотивація до праці в правоохоронних органах за фахом, професійна спрямованість, усвідомлення професійних переваг, бажання досягти професійного успіху), когнітивний (знання, уміння, навички), процесуально-діяльнісний (усвідомлення професійних обов’язків, самостійність професійних дій, дисциплінованість, активність), особистісний (відданість професійному обов’язку, почуття професійної відповідальності, гуманізм, моральна стійкість, справедливість) та подано їхню характеристику.

Визначено три рівні готовності до професійної адаптації майбутнього правоохоронця: низький, середній, достатній. Майбутні правоохоронці, що знаходяться на достатньому рівні, мають високі адаптаційні показники пристосованості до умов майбутньої професійної діяльності, що характеризується позитивним ставленням до професії співробітника органів внутрішніх справ, повними й чіткими уявленнями про зміст професійної діяльності, готовністю до подолання труднощів у процесі самостійної професійної діяльності, високим рівнем сформованості професійно важливих якостей співробітника органів внутрішніх справ. Для майбутніх правоохоронців із середнім рівнем властиве загалом позитивне ставлення до професії співробітника органів внутрішніх справ, але в них іноді виникають сумніви в правильності вибору професії; бажання навчатися у вищих навчальних закладах МВС України нестійке; вони мають уявлення про зміст та умови професійної діяльності співробітника органів внутрішніх справ, готові до подолання труднощів у процесі майбутньої самостійної професійної діяльності. Майбутні правоохоронці, які мають низький рівень, мінімально проявляють пристосованість до майбутньої професійної діяльності, дезадаптовані до більшості видів навчально-виховного процесу, їм притаманні прояви тривожності, конфліктність, невротичні реакції й, зазвичай, низькі академічні результати.

У другому розділі – „Педагогічні умови підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України” – проаналізовано сучасний стан готовності до професійної адаптації майбутніх правоохоронців; охарактеризовано педагогічні умови підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України; розкрито зміст та етапи підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС.

У розділі подано контент-аналіз змісту професійної підготовки майбутніх правоохоронців, а саме: аналіз навчальних планів і навчальних програм фахових дисциплін, перспективних планів виховної роботи вищих навчальних закладів, планів виховної та індивідуальної роботи з курсантами офіцерів-вихователів.

Визначено результативність роботи вищих навчальних закладів МВС України з професійної адаптації майбутніх правоохоронців. Ефективній підготовці до професійної адаптації молодих правоохоронців у процесі самостійної професійної діяльності в органах внутрішніх справ, на думку 120 опитаних, сприяє: обов’язкове призначення досвідченого наставника – 42,7%; поступове збільшення обсягу роботи молодого правоохоронця – 28,3%; надання самостійності й ініціативи в роботі – 17,1%; поглиблене вивчення питань психології злочинного середовища та професійного спілкування – 11,9%.

Проаналізовано недоліки в роботі вищих навчальних закладів МВС України із забезпечення процесу підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців: недостатня кількість тематичних модулів у предметах першого курсу, що створюють уявлення про майбутню спеціальність, сприяють формуванню повноти й реалістичності уявлень майбутніх правоохоронців про особливості майбутньої професійної діяльності; відсутність у планах виховної та індивідуальної роботи вказівок на показники професійної адаптації курсантів; відсутність в офіцерів командного складу знань, умінь і навичок здійснювати діагностику професійної адаптації майбутніх правоохоронців; невизначеність ефективності процесу професійної адаптації курсантів як одного з критеріїв успішності роботи офіцера-вихователя, відсутність системної цілеспрямованої роботи з формування мотивації до майбутньої професійної діяльності; відсутність єдиного координаційного центру зі створення сприятливих для професійної адаптації майбутніх правоохоронців педагогічних і психологічних умов; недостатня індивідуалізація процесу професійної адаптації майбутніх правоохоронців; відсутність спрямування змісту навчально-виховного процесу майбутніх правоохоронців (особливо першого курсу) на забезпечення успішності процесу професійної адаптації. Педагогічна оцінка рівня професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України за деякими показниками процесуально-діяльнісного, мотиваційного, когнітивного та особистісного критеріїв підтверджує необхідність педагогічного управління процесом професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України.

Педагогічні умови підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців визначено як факторні змінні, без яких процес професійної адаптації не може бути здійснено ефективно. У розділі подано характеристику педагогічних умов підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України, до яких віднесено: оволодіння змістом, формами й методами щодо успішної професійної діяльності; формування мотивації до професійної діяльності; управління навчально-пізнавальною діяльністю щодо формування готовності до професійної адаптації; індивідуалізація навчального процесу.

Перша умова – оволодіння змістом, формами й методами для успішної професійної діяльності – передбачає освітній, розвивальний, виховний аспекти підготовки, які пов’язані з розширенням обсягу навчального матеріалу, зі структурним ускладненням засвоюваного змісту, з формуванням ставлення до майбутньої професійної діяльності. Обсяг навчального матеріалу має переходити в якість, оскільки навченість і вихованість як якості особистості майбутнього правоохоронця формуються на основі певної кількості засвоюваних елементів соціального досвіду. Друга умова – формування мотивації до професійної діяльності майбутнього правоохоронця набуває особливого значення в контексті визначення мотивації виконання поставленого завдання. У цьому випадку майбутній правоохоронець не буде діяти згідно з його особистими інтересами, навпаки, він здатний ураховувати інтереси підрозділу, має чітке уявлення про спільне завдання й доволі сильне прагнення його виконати. Отже, стан професійної адаптації залежить від мотивів поведінки особистості, її потреб, ставлень до навколишнього світу, до поставлених вимог і власних можливостей. Третя умова – управління навчально-пізнавальною діяльністю щодо формування готовності до професійної адаптації – пов’язана з професійною діяльністю викладачів, начальника курсу вищого навчального закладу МВС України, оскільки навчальний процес у вищих навчальних закладах МВС України – це цілісний та взаємопов’язаний процес аудиторної та позааудиторної роботи, спрямований як на виконання статутних вимог, так і на розвиток особистості майбутнього правоохоронця. Четверта умова – індивідуалізація навчального процесу – це процес сприяння індивідуальному особистісному та психофізіологічному пристосуванню майбутнього правоохоронця до умов майбутньої професійної діяльності в умовах вищого навчального закладу.

Розроблено зміст і визначено етапи підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України. До етапів підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців вищого навчального закладу МВС України віднесено: пошуково-інформаційний етап – лекції, пояснення викладача з використанням пояснювального й ілюстративного методів та проблемного викладу, семінари, дискусії, самостійна робота; практико-моделювальний етап – лекції, практичні заняття, семінари, імітаційні ігри, аналіз конкретних ситуацій, самостійна робота, конференції; аналітико-узагальнювальний етап – лекції, дискусії, конференції, семінари, практичні заняття, ділові ігри, самостійна робота, аналіз конкретних ситуацій.

У третьому розділі – „Організація і проведення педагогічного експерименту” – подано експериментальну програму з упровадження педагогічних умов підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців; проаналізовано результати експериментальної роботи; представлені рекомендації щодо оптимізації процесу підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України.

З метою експериментальної перевірки визначених педагогічних умов у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу МВС України було проведено педагогічний експеримент упродовж 4 років (2009 – 2012 рр.). У педагогічному експерименті брали участь 240 курсантів та 18 офіцерів-вихователів.

Для проведення педагогічного експерименту здійснено відбір і модифікацію методик: Н. Силкіна (дослідження проблеми формування психологічної підготовленості співробітників органів внутрішніх справ до діяльності в екстремальних умовах), В. А. Козакова, Д. І. Дзвінчук (формування адаптаційного потенціалу), С. Сисоєва (структурно-компонентний метод оцінювання рівня професійної адаптації), Дж. Холланда (виявлення професійних переваг), С. Гріншпун (аналіз мотивації професійного вибору); розроблено діагностичну карту курсанта для визначення критеріїв і рівнів професійної адаптації; анкету випускника щодо виявлення ступеня обізнаності з особливостями професії правоохоронця.

На формувальному етапі експериментальної роботи здійснено: впровадження педагогічних умов професійної адаптації майбутніх правоохоронців у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України; розробку й упровадження експериментальної програми з метою корекції та модернізації змісту й форм навчально-виховної роботи вищого навчального закладу в контексті сприяння професійній адаптації майбутніх правоохоронців; відбір і впровадження найефективніших форм та методів навчально-виховної роботи як засобів сприяння професійній адаптації майбутніх правоохоронців; розробку методичних рекомендацій для начальників курсів, офіцерів-вихователів щодо підвищення ефективності підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців в умовах вищих навчальних закладах МВС України.

Експериментальна програма „Професійна адаптація майбутнього правоохоронця” передбачала впровадження педагогічних умов підготовки до професійної адаптації за двома напрямами: 1) загальнопсихологічним: здійснення індивідуальної та групової діагностики процесів професійної адаптації майбутніх правоохоронців; аналіз формування й розвитку особистості курсантів експериментальної групи в процесі професійної адаптації; надання конкретних рекомендацій кожному учасникові експерименту; 2) загальнопедагогічним: здійснення педагогічного керівництва процесом професійної адаптації майбутніх правоохоронців з боку начальників курсів, офіцерів-вихователів; спеціально організована виховна роботу з формування й розвитку тих професійно значущих якостей, що забезпечуватимуть успіх процесу професійного входження курсантів у світ майбутньої професії правоохоронця.

Експериментальна програма базувалася на діагностиці професійних бар’єрів і труднощів (ознайомлення з інформацією про зовнішні та внутрішні стійкі особливості майбутнього правоохоронця; методиками оцінки його готовності до діяльності в конкретних умовах і поведінки в них).

До змісту експериментальної програми було включено спецкурс „Професійна адаптація майбутніх правоохоронців” та тренінгова програма, спрямовані на оволодіння змістом, формами й методами для успішної професійної діяльності. Формування мотивації до професійної діяльності відбувалося у ході навчального процесу через використання можливостей професійно-орієнтованих дисциплін у ході навчання (наприклад, можливості профільних дисциплін: „Психологія та педагогіка в діяльності органів внутрішніх справ”, „Тактика спеціальної підготовки”, „Криміналістика”, „Професійна етика”, „Вогнева підготовка”, „Спеціальна фізична підготовка”), проведення навчальних екскурсій і лабораторних занять у реальних умовах роботи підрозділів ОВС України (закладалися основи стійкості стосовно дій таких чинників, як психологічна готовність до виконання самостійних дій, формування професійних якостей (уміння спілкуватися, слухати), зосередження уваги на важливих деталях, формувалися уявлення про способи дій у типових та експериментальних ситуаціях, упевненість у власних силах), використання змістових можливостей психолого-педагогічних дисциплін (зосереджено увагу майбутніх правоохоронців на значенні психологічних знань і вмінь для їхньої роботи, а також умінь психологічного захисту та саморегуляції). Суттєвим аспектом дослідження стала оптимізація управління навчально-пізнавальною діяльністю щодо формування готовності до професійної адаптації. У процесі дослідження було здійснено модернізацію змісту предметів циклу соціально-гуманітарної підготовки майбутніх правоохоронців (основну увагу було приділено вихованню патріотизму, вірності службовому обов’язку, формуванню та посиленню активної громадянської позиції, розумінню сучасних інтересів України; розвитку стійких мотивів професії, здобуттю необхідних професійних якостей, знань, умінь і навичок; роз’ясненню прав, обов’язків та соціальних гарантій). Було визначено форми виховної роботи з майбутніми правоохоронцями, до яких віднесено: лекції, зустрічі з фахівцями, дебати, диспути, навчальні екскурсії, які проводилися як з метою вивчення основних об’єктивних і суб’єктивних чинників, так і задля формування готовності до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України. Також проводилася робота з підтримки статутного порядку й дисципліни. З цією метою використовувалися методи позитивного стимулювання та дисциплінарного стягнення, підтримки академічних успіхів, успішності в навчанні. Особлива увага була приділена індивідуалізації навчального процесу, що здійснювалася у ході вивчення навчальних предметів та використання ресурсів професійно-орієнтованої практики.

На контрольно-завершальному етапі експериментальної роботи після впровадження експериментальної програми було визначено рівень професійної адаптації майбутніх правоохоронців; досліджено динаміку сформованості рівнів професійної адаптації майбутніх правоохоронців; розроблено й оформлено методичні рекомендації щодо оптимізації процесу професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України.

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що у процесі впровадження педагогічних умов підготовки до професійної адаптації майбутніх правоохоронців у вищих навчальних закладах МВС України рівень професійної адаптації у курсантів експериментальної групи значно зріс. Рівень професійної адаптації в майбутніх правоохоронців експериментальної та контрольної груп (табл. 1) після першого року перебування у вищому навчальному закладі МВС України приблизно однаковий. Через рік після першої діагностики виміру на другому році навчання у вищому навчальному закладі МВС України в експериментальній групі високого рівня професійної адаптації досягли 20,3% майбутніх правоохоронців, а в контрольній групі – 17,5%. За результатами діагностики в кінці третього року навчання у вищому навчальному закладі МВС України високого рівня професійної адаптації досягли 33,9% майбутніх правоохоронців експериментальної групи та 23,2% контрольної. Після першого півріччя четвертого року навчання (до проходження практики в органах внутрішніх справ) у вищому навчальному закладі МВС України високого рівня професійної адаптації досягли 42,4% майбутніх правоохоронців експериментальної групи й лише 32,7% майбутніх правоохоронців контрольної групи.