РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ КОМБІНОВАНОГО ПЛЮЩИЛЬНО-ОБЧІСУВАЛЬНОГО АПАРАТА ДЛЯ ВІДДІЛЕННЯ НАСІННЯ ЛЬОНУ :

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані мета та задачі дослідження; окреслено новизну та практичну цінність отриманих результатів; наведено дані про апробацію результатів досліджень і публікацій.

У першому розділі «Аналіз існуючих апаратів для відділення насіння та коробочок льону» розглянуто біологічні властивості льону-довгунця, особливості вирощування та існуючі технології збирання льону-довгунця; проаналізовано засоби для механізації збирання і відокремлення насіння та насіннєвих коробочок від стебел; виявлено переваги та недоліки існуючих апаратів і пристроїв для відділення насіння та коробочок від стебел льону; проведено огляд досліджень фізико-механічних властивостей льону і насіннєвих коробочок у період збирання; визначено задачі дослідження для вирішення поставленої мети.

Вагомий внесок у теорію та практику досліджуваних питань внесли: М. І. Шликов, Г. А. Хайліс, М. М. Ковальов, І. В. Крагельський, М. Н. Биков, В.Ф.Дідух, В.О. Шейченко, А.Ю. Горбовий, О.О. Налобіна, Ч.В. Пулька та ін.

Проте багато питань залишаються невирішеними як в конструктивному, так і в технологічному напрямі, а робота апаратів з плющенням верхівкової частини стебла за багатьма критеріями залишається не дослідженою. Зокрема, мають місце пошкодження насіння та стебел у зоні китиці. Це вимагає розробки конструкції нового комбінованого плющильно-обчісувального апарата, теоретичного й експериментального дослідження його робочих органів та обґрунтування основних параметрів.

У другому розділі «Теоретичне обґрунтування основних параметрів плющильно-обчісувального апарату» теоретично обґрунтовані основні параметри комбінованого плющильно-обчісувального пристрою, визначено розміри активної та мертвої зони плющення стрічки стебел, досліджено її надходження під конічну частину вальця плющильно-обчісувального апарата, визначено тиск на стебла при русі вальця, що обертається.

Для відділення насіння льону, необхідно здійснити наступні техно­логічні операції: 1) обчісування коробочок; 2) плющення коробочок; 3) виділення з розплющених коробочок вільного насіння. Послідовність виконання даних операцій буде визначати якість та ефективність роботи плющильно-обчісувального апарата. Визначення ефективного варіанта залежить від фізико-механічних властивостей льону-довгунця та фази стиглості при відділенні насіння.

Об’єктом нашого дослідження є плющильно-обчісувальний апарат, його будова та схема роботи представлена на рис. 1. Апарат включає затискний транспортер 1 і розміщену за ним обчісувальну камеру 2 з вікнами для входу і виходу з неї верхньої частини стрічки стебел, барабан з валом 4, дисками 5, 6 та 7, ексцентриковий механізм 8 з гребінками 9 і плющильними вальцями 10 та опорну направляючу поверхню 11, виготовлену з листового матеріалу. Обчісувальна камера 2 складається із корпуса 12 і піддона 13. Вал 4 опертий на підшипникові опори 15. Кожна гребінка 9 складається із зубів 16 і лопатей 17 та 18 для захисту їх від намоток. На осі кожної гребінки 9 зі сторони входу верхньої частини стрічки стебел в обчісувальну камеру 2 встановлені плющильні вальці 10 з можливістю вільного обертання навколо цих осей. На рис.1, а також показано одне проміжне положення плющильного вальця. Опорна направляюча поверхня 11 встановлена в зоні дії плющильних вальців 10 з можливістю обертання навколо нерухомої осі 19 і підпружинена за допомогою пружини 20. Зі сторони входу в обчісувальну камеру 2 вальці 10 виконані конусними, а опорна поверхня 11 відігнута для того, щоб полегшити вхід товстої стрічки стебел у простір між вальцем 10 та поверхнею 11. З метою запобігання дотикання опорної поверхні до плющильних вальців 10, через що може статися так, що стрічка стебел не зможе ввійти в обчісувальну камеру 2, всередині камери встановлений упор 21, що обмежує переміщення опорної площини.