МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ У ЗОНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ (НА ПРИКЛАДІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС)

Короткий зміст

-        ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження. Сформульовано мету і задачі дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зазначено особистий внесок здобувача стосовно основних положень дисертації, наведено структуру та обсяг дисертаційної роботи. Викладено відомості про апробацію роботи, повноту публікації результатів та їх впровадження.

У першому розділі «Аналіз досліджень територій у зонах спостереження АЕС» узагальнено законодавче та нормативно-правове забезпечення у сфері використання ядерної енергетики, яка є достатньо розвиненою та створює високий рівень правового регулювання суспільних відносин у галузі. Питання організації та розвитку територій у зонах спостереження АЕС залишається відкритим.

На території України розташовано п’ять атомних електричних станцій: Запорізька АЕС, Південно-Українська АЕС, Рівненська АЕС, Хмельницька АЕС та Чорнобильська АЕС (з 1 січня 2001 р. Чорнобильська АЕС виведена з експлуатації). Згідно з технологією виробництва електричної та теплової енергії на АЕС до переліку основних джерел її впливу на навколишнє середовище відносять джерела радіаційного, фізичного, хімічного та опосередкованого впливу. Навколо підприємств І категорії (до яких відносять також АЕС) встановлюють санітарно-захисну зону (СЗЗ) та зону спостережень (ЗС). Необхідність встановлення цих зон визначається ступенем радіаційної небезпеки підприємства для населення. Для діючих АЕС, розташованих на території України, визначено санітарно-захисну зону та зону спостереження. Санітарно-захисна зона складає територію в радіусі 2,7 км для Хмельницької АЕС, 2,5 км для Рівненської АЕС, 3 км для Запорізької АЕС та 2,5 км для Південно-Української АЕС. Зона спостереження для всіх АЕС має радіус 30 км. Для Чорнобильської АЕС встановлено 30-кілометрову Зону відчуження.

Об’єктами потенційного впливу АЕС у зонах спостереження навколо них є навколишні середовища, а саме: природні (повітря, водойми, земельні ресурси, флора, фауна, заказники); соціальні (населення, соціальна інфраструктура міст і селищ, туристичні та історичні об’єкти, тощо); техногенні (сільськогосподарські та промислові об’єкти, інфраструктура).

При проведенні аналізу сучасного стану використання територій у зонах спостереження АЕС, а саме їх економічного розвитку, галузевої структури промисловості, спеціалізації сільськогосподарського виробництва, територіальної концентрації населення і населених пунктів, розвитку транспортних засобів, особливостей природно-кліматичних умов, встановлено, що території навколо АЕС піддаються не тільки постійному радіаційному впливу, а й демографічному, промисловому, сільськогосподарському та транспортному навантаженню.

Згідно з структурою земельних угідь адміністративних районів, що входять до зони спостереження Хмельницької АЕС, сільське господарство є однією з основних галузей економіки районів.

У другому розділі «Моделювання міграції радіонуклідів у ґрунтах» проведено аналіз літературних даних вітчизняних і зарубіжних авторів стосовно міграції радіонуклідів у ландшафтно-геохімічних комплексах. Встановлено, що питання міграції радіонуклідів у ґрунтах з урахуванням впливу електромагнітного поля ліній електропередачі високої напруги є не вивченим.

Території у зоні спостереження Хмельницької АЕС насичені високовольтними лініями електропередачі та характеризуються заляганням переважно дерново-підзолистих ґрунтів. Щільність забруднення територій ¹³⁷Cs у зоні спостереження Хмельницької АЕС становить 2-10 кБк/м². Тому експериментальне дослідження міграції радіонуклідів як у звичайних умовах, так і під впливом електромагнітного поля ЛЕП на даній території є необхідним.

Для дослідження міграції радіонуклідів вибрано земельну ділянку сільськогосподарського призначення (луки) на радіоактивно забрудненій території із врахуванням того, щоб через неї проходила високовольтна лінія електропередачі (750 кВ) та залягали дерново-підзолисті ґрунти.

Під час відбору зразків ґрунту в польових умовах встановлено його профіль. За описом профілю – це дерново-середньопідзолистий ґрунт. Проби відбиралися із чотирьох шурфів, розташованих з обох сторін від осі високовольтної ЛЕП на відстані 10 (шурф №1 та №3) та 45 (шурф №2 та №4) метрів. Глибина відбору зразків ґрунту в кожному шурфі становила відповідно 0-5, 5-10, 10-15, 15-20, 20-30, 30-40, 40-50 см відносно поверхні ґрунту. Результати вимірювань b- та            g- активності відібраних зразків було опрацьовано за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel. Аналіз отриманих результатів показав, що розподіл b- та g- активності з глибиною подібний. На рисунку 1 приведено залежність питомої b-активності від глибини ґрунту для шурфів №1 та №2. Розподіл b- та g- активності для шурфів № 3 та № 4 з глибиною подібний. Як видно з рисунку 1 кожен із графіків містить три смуги І, ІІ і ІІІ питомої активності.