РОЗВИТОК ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ РЕГІОНУ Статья

Актуальність теми. Розвиток землекористування в аграрній сфері, до якої залучено 42893,5 тис. га земель країни, оцінених у 766,5 млрд. доларів США, тривалий час здійснювався з орієнтацією виключно на економічні результати господарювання, що спричинило погіршення параметрів природного середовища, призвело до порушення процесів відтворення продуктивних сил регіонів України. Сучасний стан землекористування вимагає перегляду підходів до управління земельними ресурсами як поліфункціональним та багатоаспектним об’єктом з урахуванням внутрішньорегіональних диспропорцій соціально-економічного розвитку територій. Посилення регіонального рівня управління землекористуванням в аграрній сфері зумовлено необхідністю забезпечення найбільш повного врахування природно-ресурсних особливостей території, розв’язання питання пошуку найбільш ефективних шляхів раціонального використання земельних ресурсів регіону.

Вагомий внесок у дослідження земельних відносин, організаційно-прававових форм господарювання в аграрній сфері, ефективності землекористування та управління земельними ресурсами зроблений у працях українських учених В.Г. Андрійчука, В.Г. В'юна, П.І Гайдуцького, В.В.Гришка, Г.Д. Гуцуляка, А.С. Даниленка, Д.С. Добряка, В.М. Другак, Б.Я.Кузняка, В.Я. Месель-Веселяка, Л.Я. Новаковського, О.М. Онищенка, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, М.М. Федорова, В.В. Юрчишина та інших науковців. Регіональні аспекти використання земельних ресурсів досліджували І.Ф. Баланюк, О.С. Будзяк, В.В. Горлачук, Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.П.Дубіщев, К.М.Жиленко, О.В. Комеліна, М.І. Лавейкін, Л.О. Мармуль, В.О.Онищенко, А.Я. Сохнич, М.І. Фащевський, В.Г. Черевко, Л.Г. Чернюк, Л.Б. Шостак та інші. Проте і досі актуальною залишається проблема підвищення результативності землекористування в системі вимог сталого розвитку, що потребує комплексного дослідження теоретико-методологічних засад сталого землекористування й визначення напрямів удосконалення управління цим процесом на державному та регіональному рівні.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає в розроблені та запровадженні якісно нової економічної моделі розвитку землекористування в аграрній сфері регіону, що відповідає умовам ринкової економіки і враховує інтереси всіх суб’єктів землекористування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дослідження, які проведені автором, є складовою частиною науково-дослідницьких робіт, що виконувались на кафедрі економічної теорії та регіональної економіки Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка за темами: "Інноваційний зміст сталого розвитку регіонів України" (номер державної реєстрації 0105U000770), в межах якої обґрунтовано методичні засади розроблення регіональної програми сталого землекористування в аграрній сфері Полтавської області, доведено необхідність посилення інформаційного забезпечення інноваційного розвитку землекористування в аграрній сфері регіону; "Теоретичні основи формування господарського механізму регіонів України" (номер державної реєстрації – 0102U004705), при виконанні котрої автором розроблено методичний підхід до оцінювання результативності землекористування в аграрній сфері, що дозволяє виявити диспропорції у розвитку адміністративних районів регіону та визначити зміст регіональної політики; обґрунтовано напрями вдосконалення управління землекористуванням на державному і регіональному рівнях.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних та методичних засад розвитку сталого землекористування й обґрунтування перспективної моделі розвитку землекористування в аграрній сфері регіону.

Відповідно до цієї мети були поставлені такі задачі:

• розкрити економічну сутність сталого землекористування і його значення у розвитку регіональних соціально-економічних систем;

• дослідити розвиток земельних відносин та встановити сутність і причини виникнення конфліктів у процесі землекористування у трансформаційних умовах;

• з’ясувати природу земельної ренти, як економічної основи розвитку земельних відносин та фінансової основи місцевого самоврядування;

• оцінити сучасні тенденції розвитку землекористування на регіональному рівні;

• виявити соціально-економічні особливості землекористування та їх вплив на розвиток сільських територій;

• проаналізувати еколого-економічні наслідки землекористування в аграрній сфері регіону;

• розробити методичні засади оцінювання результативності землекористування в аграрній сфері регіону, як основи управління земельними ресурсами, з позицій сталого розвитку;

• визначити напрями вдосконалення механізму управління землекористуванням на державному та регіональному рівнях з урахуванням світового досвіду;

• обґрунтувати перспективну модель розвитку аграрного землекористування Полтавського регіону і його адміністративних районів.

Об'єктом дослідження є процес землекористування в аграрній сфері регіону.

Предметом дослідження є теоретичні та методологічні засади, прикладні аспекти розвитку землекористування в аграрній сфері регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі економічної теорії, регіональної економіки, менеджменту, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних учених з питань використання земельних ресурсів. Досягнення мети дослідження базувалося на системному підході до вивчення процесів землекористування й на застосуванні наступних методів: структурно-логічного узагальнення – при розгляді теоретико-методологічних аспектів аграрного землекористування; історико-економічного – при дослідженні розвитку земельних відносин під час реформ; системного аналізу – з метою виявлення особливостей використання земельних ресурсів у регіоні; анкетування – для

виявлення факторів впливу на стан аграрного землекористування регіону та напрямів його подальшого розвитку; картографічного – при проведенні групування адміністративних районів Полтавської області за рівнем екологічної стабільності й формуванні типології районів за характером і рівнем результативності аграрного землекористування.

Інформаційну базу дослідження становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Державного комітету України із земельних ресурсів, Головного управління статистики у Полтавській області, Полтавського обласного головного управління земельних ресурсів тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, які відзначаються новизною, є такі:

вперше:

– розроблено засади формування програми землекористування в аграрній сфері регіону, що підпорядкована ключовій ідеї переходу землекористування на засади сталого розвитку; включає конкретизацію завдань розвитку землекористування регіону у вигляді дерева цілей, котрі визначені з урахуванням виявлених проблем та диспропорцій у розвитку аграрного землекористування регіону; реалізація програми забезпечить підвищення рівня комплексного розвитку території Полтавської області;

удосконалено:

– систему принципів аграрного землекористування, яку доповнено принципами збалансованості інтересів землекористувачів, урахування впливу зовнішнього середовища, обмежень режиму землекористування, планування землекористування, відшкодування збитків, пріоритетності державних інтересів над особистими, що відповідає сучасним вимогам до організації землекористування на засадах сталості та, на відміну від існуючих розробок, дозволяє на державному й регіональному рівні визначити пріоритетні напрями політики у галузі землекористування з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх чинників й інтересів усіх суб’єктів землекористування;

– засади формування земельної ренти з урахуванням регіональних чинників утворення, що включають оцінку діючого механізму вилучення та розподілу ренти в регіональній господарській системі та створюють підґрунтя для корегування державної рентної політики, розроблення концептуальних положень регіональної рентної політики;

– методичні засади оцінювання результативності землекористування в аграрній сфері регіону, які, на відміну від існуючих розроблень, передбачають розрахунок інтегрального показника результативності у системі вимог сталого розвитку, що дало змогу розробити типологію адміністративних районів за характером та рівнем результативності землекористування, сформулювати вимоги до перспективної моделі розвитку землекористування;

дістало подальшого розвитку:

– зміст поняття "стале землекористування в аграрній сфері", що розглядається автором через збалансування інтересів усіх суб’єктів

землекористування, до яких віднесені територіальна громада, землевласники, землекористувачі, держава, та передбачає задоволення економічних, екологічних і соціальних потреб суспільства за умови організації процесу землекористування в аграрній сфері на відтворювальній основі;

– модель конфліктів, пов'язаних з аграрним землекористуванням, де автором визначені суб’єктний склад і причини появи конфліктів, що дає змогу обґрунтувати механізм узгодження інтересів учасників процесу землекористування;

– пріоритетні напрями розвитку сталого землекористування Полтавської області на перспективу з позиції їх важливості у розв’язанні соціально-економічних та екологічних проблем, визначення яких ґрунтується на аналітичному оцінюванні тенденцій розвитку землекористування в аграрній сфері регіону;

– організаційно-економічний механізм землекористування в аграрній сфері з урахуванням світового досвіду застосування інструментів управління, що дає змогу оптимізувати їх згідно з перспективними напрямами розвитку землекористування регіону; обґрунтування змін організаційної структури управління землекористуванням регіону на засадах системності та узгодженості дій регіональних органів влади.

Практичне значення отриманих результатів. Викладені у дисертаційній роботі наукові результати можуть бути використані у діяльності регіональних органів управління при розв’язанні проблем підвищення результативності використання земельних ресурсів в аграрній сфері регіону. Запропонована авторська методика оцінювання результативності землекористування застосовується Котелевською та Чутівськими районними державними адміністраціями Полтавської області для визначення перспективних напрямів політики в галузі землекористування (довідки про впровадження №01-18/696 від 17.09.2007 р., № 1-02-38/706 від 18.09.2007 р.). Результати проведеного анкетування відносно стану та перспектив розвитку землекористування у регіоні використані при розробленні регіональної політики розвитку земельних відносин Полтавським обласним головним управлінням земельних ресурсів (довідка № 01-08/2511 від 10.08.2006 р.), відділом земельних ресурсів у Котелевському районі Полтавської області (довідка № 01-01-26/9 від 17.09.2007 р.). При розробленні Стратегії розвитку Полтавської області до 2015 року використано результати комплексного оцінювання результативності землекористування, науково-методичне забезпечення регіонального менеджменту землекористування, визначено перспективні напрями розвитку землекористування для Полтавської області (довідка Головного управління економіки Полтавської обласної державної адміністрації № 4/5-1563 від 29.12.2007 р.). Результати дослідження використані при викладанні дисциплін "Регіональна економіка", "Економіка природокористування" у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (довідка №76-9-2149 від 19.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною працею, в якій викладений авторські розробки щодо теорії і практики підвищення результативності землекористування в аграрній сфері регіону. На захист винесені наукові положення, рекомендації та висновки, які є результатом особистих досліджень автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які належать особисто здобувачеві.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені на міжнародних, науково-практичних конференціях: Третій науково-студентській конференції з напряму "Соціально-економічні проблеми гармонізації суспільства в умовах глобалізації економічного простору" (м. Полтава, 2004 р.), Міжнародному форумі молодих учених "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн" (м. Харків, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Регіональні аспекти організації та управління фінансовими ресурсами" (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006" (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Державна політика та стратегія реформування економіки України у ХХІ сторіччі"( м. Полтава, 2007 р.), науково–практичних конференціях Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (Полтава, 2000–2007 рр.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 15-ти наукових публікаціях, з яких 9 статей у наукових фахових виданнях (8 – надруковані одноосібно). Загальний обсяг публікацій становить 4,24 друк. арк., особисто автору належить – 4,08 друк. арк.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 271 сторінку комп’ютерного тексту й містить 27 таблиць та 32 рисунки, з яких 10 таблиць і 5 рисунків займають 17 сторінок, 18 додатків на 39 сторінках, список використаних джерел з 226 найменувань на 23 сторінках.