РОЗВИТОК НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУВАННЯ РЕГІОНУ Статья

Актуальність теми. Деструктивний характер ринкових перетворень в Україні визначив існуючі диспропорції економічного і соціального розвитку регіонів і визначив необхідність вдосконалення інструментів регіональної політики з метою збалансованого соціально-економічного розвитку, заснованого на визначенні конкурентних переваг територіальних утворень. Однією з найбільш значимих конкурентних переваг регіону є розвиток пріоритетних видів економічної діяльності, які забезпечували б підвищення рівня життя населення, подолання безробіття, вирішення проблем формування місцевих бюджетів, а також забезпечення екологічної безпеки і збереження соціально-культурних цінностей.

Важливим напрямом підвищення ефективності функціонування регіону як форми організації соціально-економічного простору є вдосконалення інструментів регіональної політики, одним з яких виступає соціально-економічне районування, яке дозволяє здійснити реформування адміністративно-територіального устрою регіону з метою демократизації системи відносин між центром і регіонами. Слід зазначити, що реформування адміністративно-територіального устрою передбачене Указом Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні № 340/2006 (340/2006) від 03.05.2006 р.» і спрямоване на формування нової системи державного управління, будучи основою соціально-економічного районування регіону.

В сучасній економічній науці вчені Алаєв Е. Б., Бережна І. В., Гейць В. М., Гранберг А. Г., Данилишин Б. М., Долішний М. І., Дзеніс З. Е., Єпіфанов А. О., Коломийчук С. В., Крупка М. І., Куценко В. І., Мельник А. Ф., Михасюк І. Р., Некрасов Н. Н., Паламарчук М. М, Паламарчук О. М., Пила В. І., Сало І. В., Стеченко Д. М., Шевчук Л. Т. обґрунтовують можливість вирішення проблем регіону за допомогою розвитку ринкових форм управління регіональними комплексами, які дозволяли б ефективно використовувати природно-ресурсний, економічний і соціальний потенціал території і забезпечувати взаємодію складових елементів соціально-економічної структури регіону. У свою чергу, впровадження сучасних форм і методів управління регіоном передбачає проведення соціально-економічного районування територій, що створює умови для подолання диспропорцій у територіальній структурі економіки регіону, і обґрунтування спеціалізації господарської діяльності адміністративних утворень з урахуванням регіональних і національних соціально-економічних інтересів.

На жаль, домінуючі на даний час традиційні підходи до соціально-економічного районування регіону в рамках адміністративно-територіальної реформи не повною мірою забезпечують адаптивність і ефективність функціонування регіональної системи до сучасних умов. Таким чином, необхідно вирішити наукове завдання щодо розвитку науково-методичних основ соціально-економічного районування регіону, передбачаючи при цьому обґрунтування основної спеціалізації господарської діяльності, розрахунок структурних зрушень соціально-економічного розвитку, з огляду на характер соціальних, економічних, екологічних, політичних проблем сучасного суспільства. Це визначило вибір теми дисертаційної роботи, її теоретичну і практичну цінність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримано під час виконання науково-дослідної роботи в Національній академії природоохоронного і курортного будівництва відповідно до теми: «Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформації економіки» (№ 0101U002980). Внесок автора полягає у виконанні комплексної оцінки адміністративно-територіального устрою регіону, а також у розробленні підходу до обґрунтування основної спеціалізації господарської діяльності територіальних утворень регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою цієї роботи є розвиток науково-методичних засад соціально-економічного районування регіону з урахуванням спеціалізації господарської діяльності його територіальних утворень.

Для досягнення мети в роботі поставлено і вирішено такі завдання:

уточнено сутність понять «регіональна система», «регіон», «соціально-економічне районування» з метою формалізації підходів до виявлення особливостей ідентифікації регіонів;

розроблено підхід до ідентифікації регіонів, який дозволяє виконати соціально-економічне районування регіону з урахуванням територіальних особливостей;

систематизовано принципи соціально-економічного районування регіону;

обґрунтовано підхід до соціально-економічного районування регіону;

розроблено методичне забезпечення оцінки структурних зрушень соціально-економічного розвитку регіону;

розроблено підхід до обґрунтування основної спеціалізації господарської діяльності територіальних утворень регіону;

запропоновано підхід до оцінки рівня соціально-економічного розвитку територіальних утворень регіону;

виконано оцінку рівня соціально-економічного розвитку територіальних утворень АР Крим;

запропоновано проект нового адміністративно-територіального устрою регіону.

Об'єктом дослідження є процес соціально-економічного районування території з урахуванням регіональних особливостей.

Предметом дослідження є науково-методичні засади соціально-економічного районування регіону з урахуванням спеціалізації господарської діяльності його територіальних утворень.

Методи дослідження. Основу дослідження складають фундаментальні положення регіональної економіки, для систематизації яких використано метод логічного аналізу (при визначенні економічної сутності понять «регіональна система» «регіон», «соціально-економічне районування», підрозділи 1.1, 1.2, 1.3), а також метод асоціацій та аналогій (при аналізі основних детермінант, що впливають на розвиток і функціонування регіональної системи, підрозділ 1.1); дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері соціально-економічного районування регіону, для вивчення яких використано метод системно-структурного аналізу (при формуванні системи принципів соціально-економічного районування регіону з урахуванням територіальних особливостей, підрозділ 1.3); дані статистичної звітності та аналітичних розрахунків, для обробки і систематизації яких застосовувався метод експертних оцінок (при анкетному дослідженні вибору найбільш значимих факторів, які впливають на соціально-економічний розвиток регіону і на обґрунтування пріоритетних видів економічної діяльності в регіоні, підрозділ 2.3), метод евклідової відстані (при визначенні інтегрального індексу господарської діяльності в регіоні, підрозділ 2.3) і метод ранжирування (при визначенні найбільш пріоритетних видів економічної діяльності для регіону, підрозділи 2.2, 2.3, 3.2).

Наукова новизна результатів дослідження полягає в розвитку науково-методичних засад соціально-економічного районування регіону з урахуванням спеціалізації господарської діяльності його територіальних утворень. Наукова новизна отриманих результатів:

вперше:

- запропоновано підхід до соціально-економічного районування регіону з урахуванням індексу спеціалізації господарської діяльності і структурних зрушень соціально-економічного розвитку малих і мікрорегіонів, використання якого дозволить виконати адміністративно-територіальний поділ регіону, виділяючи округи і ядра територіальних утворень, ґрунтуючись на регіональних особливостях;

уточнено:

- типологію регіонів, яка на відміну від існуючих дозволила конкретизувати їхні особливості і диференціювати регіони залежно від фізико-географічних і геополітичних характеристик, рівня соціально-економічного розвитку, а також характеру організації економічної діяльності;

- сукупність принципів соціально-економічного районування на основі виділення ознак їх ідентифікації, що дозволило сформувати цілі соціально-економічного районування з урахуванням проблем регіонального розвитку;

- поняттєво-термінологічний апарат, зокрема, конкретизовано сутність понять «регіональна система», «регіон», «соціально-економічне районування», що дозволило вдосконалити науково-методичні засади соціально-економічного районування як інструмента регіональної політики, який реалізується з метою ефективного вирішення численних економічних, соціальних, екологічних і політичних проблем регіону з урахуванням його геополітичного розташування, економічного і природно-ресурсного потенціалів;

дістав подальший розвиток:

- підхід до оцінки соціально-економічного розвитку регіону, заснований на визначенні сукупного інтегрального індексу, який характеризує рівень соціально-економічного розвитку регіону з урахуванням основної спеціалізації господарської діяльності територіальних утворень.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в роботі висновки і рекомендації можуть бути використані органами місцевого самоврядування для вдосконалення адміністративно-територіального устрою регіону з урахуванням територіальних особливостей.

Основні результати дослідження підготовлено до практичного використання у формі документів і методичних рекомендацій, затверджених та апробованих Міністерством економіки АР Крим (довідка про особистий внесок здобувача від 25.01.08 р., підписана Першим заступником міністра економіки АР Крим Сухотєріною Т. З.):