Лавренко С.О. Розробка елементів технології вирощування чини посівної на зрошуваних землях півдня УкраЇни

Короткий зміст

ВСТУП

У вступі обґрунтовано необхідність і актуальність виконання роботи, її наукову новизну, практичну цінність, відображено апробацію, наведено обсяг публікацій та декларацію особистого внеску автора.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ДОСЛІДЖУВАНИХ ПИТАНЬ

У розділі наведено біологічні особливості й господарське значення чини посівної, проаналізовано стан вивченості питань і результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з реакції рослин на різні фони мінерального живлення, глибини основного обробітку ґрунту, строки сівби, ширину міжряддя, норми висіву насіння та їх вплив на продуктивність і якість зерна культури.

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проводили на зрошуваних землях ВАТ ім. Покришева Голопристанського району Херсонської області. Територія землекористування господарства розташована у підзоні сухого Степу, ґрунтовий покрив якої представлений, в основному, темно-каштановими слабкосолонцюватими ґрунтами. Ґрунтоутворююча порода – лес.

Вміст гумусу у орному шарі невисокий і складає 1,14%. Забезпеченість ґрунту дослідної ділянки азотом - низька, рухомим фосфором та обмінним калієм - середня.

Метеорологічні умови в роки досліджень були типовими для південного регіону України з незначними коливаннями по роках досліджень. Середня температура повітря за вегетаційний період культури була близькою до середньобагаторічної. Кількість опадів перевищувала середньобагаторічні дані, а їх розподіл протягом вегетації був нерівномірним.

Дослідження з вивчення впливу агротехнічних заходів вирощування на продуктивність рослин чини посівної сорту Красноградська 5 проводилися протягом 2000-2002 рр. У польових дослідах вивчали такі фактори та їх варіанти: Фактор А – обробіток ґрунту: 1) оранка на глибину 20-22 см, 2) оранка на глибину 28-30 см; Фактор В – температура ґрунту під час сівби: 1) 4-5°С, 2) 8-10°С; Фактор С – спосіб сівби: 1) з міжряддям 15 см, 2) з міжряддям 30 см; Фактор D – норма висіву насіння: 1) 1,0 млн./га, 2) 1,5 млн./га, 3) 2,0 млн./га; Фактор Е – фон живлення: 1) без добрив, 2) N₃₀P₄₅, 3) N₆₀P₉₀, 4) N₉₀P₁₃₅. Чину вирощували за умов зрошення. Вегетаційні поливи виконувались дощувальною машиною
ДДА-100 МА при зниженні вологості в активному шарі ґрунту до 70-75% НВ.

Повторність досліду - чотириразова. Розташування варіантів здійснювалося методом розщеплених ділянок. Посівна площа ділянок п’ятого порядку - 108 м². Під час проведення досліджень керувалися загальноприйнятою методикою польових дослідів.

ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ҐРУНТУ

Оптимальні фізичні властивості орного шару ґрунту 0-30 см для росту та розвитку рослин чини посівної складалися у варіантах оранки на глибину 28-30 см за щільності ґрунту 1,29 г/см³ та його шпаруватості 51,3%. До часу збирання чини посівної під дією вегетаційних поливів, атмосферних опадів, а також самих рослин відбувалося ущільнення ґрунту в усіх варіантах досліду. Найбільш розпушеним до збирання (1,37-1,38 г/см³) залишався орний шар ґрунту у варіанті сівби за температури ґрунту 4-5ºС з міжряддям 30 см.

Водно-фізичні властивості ґрунту під час сівби та збиранні, такі, як швидкість поглинання води (2,66 і 1,89 мм/хв.) та кількість поглинутої води за першу годину визначення (1597 і 1136 м³/га), мали оптимальні параметри для росту, розвитку та формування врожаю рослинами чини посівної за оранки на глибину 28-30 см, сівби за температури ґрунту 4-5ºС із міжряддям 30 см.

Винесення основних елементів живлення з ґрунту врожаєм зерна та соломи значно залежало від досліджуваних агротехнічних заходів вирощування чини посівної. Агротехнічний комплекс, який включає сівбу за температури ґрунту 4-5ºС нормою висіву насіння 1,5 млн./га з міжряддям 15 см, внесення добрив нормою N₆₀P₉₀, забезпечував винесення азоту урожаєм 185,0, фосфору - 31,2, калію - 84,3 кг/га.

РІСТ, РОЗВИТОК І ФОТОСИНТЕТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОСЛИН ЧИНИ ПОСІВНОЇ

За сівби чини посівної за температури ґрунту 4-5ºС на глибині загортання насіння довжина вегетаційного періоду складала, у середньому, 87 діб, період “сходи-цвітіння” – 46 діб, а “цвітіння–повна стиглість” – 41 добу. Сівба культури за температури ґрунту 8-10ºС ці показники становили відповідно 77, 39, 37 діб. Сума активних температур і середньодобова температура повітря за період вегетації чини посівної для першого строку сівби складала в середньому 1535,6ºС та 17,7ºС, а для другого строку – 1463,3 та 19,1 відповідно.

На відміну від інших рослин, чина посівна, продовжує свій ріст до самого збирання. У початкові фази росту дія досліджуваних факторів не мала впливу на висоту рослин чини посівної. У фазу гілкування висота рослин коливалася в межах від 12,6 до 14,1 см. Найбільших розмірів у висоту - 66,3 см, рослини цієї культури досягали за оранки на глибину 28-30 см, сівби при температурі ґрунту 4-5°С і міжряддям 30 см, норми висіву насіння 2,0 млн./га та внесення мінеральних добрив нормою N₉₀P₁₃₅. Закономірно, що у цьому варіанті у фазу дозрівання була зафіксована найвища висота рослин чини посівної - 109,9 см.

Площа листкової поверхні досягла максимальних значень у фазу цвітіння і становила 67,7 тис. м² за сівби в ранні строки (температура ґрунту 4-5ºС) звичайним рядковим способом нормою висіву насіння 1,5 млн./га і внесення добрив нормою N₉₀P₁₃₅. Усі досліджувані фактори позитивно впливали на формування асиміляційного апарату, що своєю чергою сприяло підвищенню врожаю зерна. Кореляційний зв’язок між площею листкової поверхні у цей період та врожаєм - прямий, тісний (r=0,913). За умови застосування зазначеного агротехнічного комплексу складалися найкращі умови для формування фотосинтетичного потенціалу рослин чини посівної 3,71 млн. м²×добу/га.

Основну масу коренів чина посівна формує в шарі ґрунту 0-40 см. Сівба за температури ґрунту 4-5ºС сприяла формуванню в зазначеному шарі ґрунту маси коренів, у середньому, 13,29 ц/га. У той же час у рослин, висіяних у більш пізні строки (за температури ґрунту 8-10ºС), маса кореневої системи була на 1,90 ц/га меншою. Розширення міжряддя з 15 см до 30 см зменшило загальну масу коренів на 1,00 ц/га. Збільшення норми висіву насіння з 1,0 до 2,0 млн./га збільшувало загальну масу коренів у ґрунті. Максимальні значення маси коренів були за внесення N₉₀P₁₃₅ і становили, у середньому 14,48 ц/га, що більше порівняно з контрольним варіантом (без добрив) на 4,94 ц/га. З розвитком кореневої системи збільшувалася кількість бульбочок на рослині. Найбільше їх було сформовано за сівби при температурі ґрунту 4-5ºС на неудобреному фоні.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЯКІСНОГО ВРОЖАЮ ЧИНИ ПОСІВНОЇ

Кількість бобів, які сформувалися на одній рослині чини посівної, коливалась у межах від 2,5 до 7,0 шт. Найбільше їх нараховувалось у рослин за застосування оранки на глибину 28-30 см - у середньому 5,2 шт., що на 8,3% більше, ніж за оранки на глибину 20-22 см. Ранньовесняний строк сівби сприяв формуванню найбільшої кількості бобів на рослині - 5,2 шт., а сівба за температури ґрунту 8-10°С зменшувала цей показник на 7,7%.

Збільшення площі живлення рослин чини у міжрядді (30 см) і при цьому зменшення її у ряду приводило до формування на 1 рослині в середньому 4,9 шт. бобів, що на 4,9% менше порівняно з міжряддям 15 см. За норми висіву насіння 1,0 млн./га рослини формували найбільшу кількість бобів, що на 66,7% більше порівняно з нормою висіву 2,0 млн./га і на 11,1% - із 1,5 млн./га. Внесення мінеральних добрив нормою N₃₀P₄₅ призводило збільшення кількості бобів на одній рослині в середньому на 13,9% порівняно з контрольним варіантом (без добрив). Норма N₆₀P₉₀ збільшувала кількість бобів на одній рослині на 14,3%, порівняно з нормою N₃₀P₄₅. Внесення добрив нормою N₉₀P₁₃₅ зменшувало цей показник, порівняно з попередньою нормою в середньому на 7,1%.

Поглиблення оранки до 28-30 см призводило збільшення кількості насінин на одній рослині, у середньому, на 7,0%. Сівба за температури ґрунту 4-5°С сприяла формуванню в середньому 11,0 шт. насінин на одній рослині, а запізнення з сівбою призводило зменшення кількості насінин на 11,8%. За ширини міжряддя 15 см кількість насінин на одній рослині була найбільшою – 10,8 шт., а із збільшенням ширини міжряддя до 30 см кількість насінин, навпаки, зменшувалася в 1,1 рази. Максимальна кількість насінин на одній рослині була зафіксована за норми висіву 1,0 млн./га та складала, у середньому, 13,2 шт. Поступове зменшення площі живлення через збільшення норми висіву насіння до 1,5 млн./га, призводило зменшення кількості насінин на рослині в середньому на 14,4%, до 2,0 млн./га – на 50,8%. Найбільшу кількість насінин, у середньому 11,4 шт., отримано на фоні N₆₀Р₉₀, що на 11,8% більше порівняно з нормою N₃₀P₄₅. Подальше підвищення норми добрив до N₉₀Р₁₃₅ не впливало позитивно на кількість насінин на одній рослині (10,4 шт.). Найменша кількість насінин на рослині, 9,3 шт., була зафіксована на неудобреному фоні.

Коливання маси 1000 насінин у досліді сягало від 163 до 207 г. Найбільшим цей показник був зафіксований за норми висіву насіння 1,0 млн./га і становив у середньому 188 г. Поступове збільшення кількості рослин у ряду сприяло зменшенню маси 1000 насінин. У варіантах, де сівбу проводили нормою висіву 1,5 млн./га, маса 1000 насінин зменшувалась у середньому до 185 г, а нормою висіву 2,0 млн./га - до 181 г.

Внесені мінеральні добрива позитивно впливали на всі елементи структури врожаю. У контрольному варіанті (без добрив) маса 1000 насінин була найменшою і становила в середньому 179 г. Внесення добрив нормою N₃₀Р₄₅ спричинило збільшення маси в середньому на 1,7%, N₆₀Р₉₀ - на 5,0, а N₉₀Р₁₃₅ - на 6,7 порівняно з неудобреними варіантами.

Формування врожаю зерна чини посівної відбувалося за різних умов навколишнього середовища, але закономірності спостерігалися однакові протягом усіх років досліджень. Як видно з отриманих у польових дослідах даних, урожайність зерна чини посівної коливалась у широких межах від 9,9 до 29,4 ц/га залежно від поєднання досліджуваних факторів (табл. 1).

Найбільша частка в формуванні врожаю зерна чини посівної належала нормам висіву насіння. За роки досліджень на їх участь припадало від 34,92 до 46,37%. Також значне місце у формуванні врожаю належало строкам сівби - від 21,33 до 22,28%, мінеральним добривам - 10,94-22,55%. Частка участі способу сівби складала за роки досліджень від 3,20 до 16,63%. Незначний вплив на формування врожаю зерна чини мала глибина оранки, вона складала 0,16-0,22%.

Урожайність зерна чини посівної залежно від глибини обробітку ґрунту в досліді змінювалася несуттєво - від 0,2 до 0,5 ц/га, і при математичній обробці цих даних прибавка врожаю знаходилась у межах похибки досліду. За оранки на глибину 20-22 см середня врожайність зерна, незалежно від інших досліджуваних факторів складала 18,8 ц/га. Зі збільшенням глибини обробітку до 28-30 см вона підвищувалась у середньому на 2,1%.