Пензев О.Ф. Розробка енергозберігаючих модулів зрошення малоконтурних ділянок

Короткий зміст

У вступі  наведено стислу характеристику дисертаційної роботи, обгрунтовано її актуальність.

            У першому розділі на основі літературних джерел  подано огляд і аналіз теоретичних та експериментальних досліджень, присвячених ефективним методам економії води та енергозбереженню при зрошенні механізованими засобами. Найбільш відомі дослідження, в яких вирішувалися проблеми енергозбереження та експлуатаційної надійності при зрошенні, проведено в Росії –    Галяміним Е.П.,   Носенко В.Ф., в Україні – Коваленком П.І., Гуріним В.А., Яциком А.В., Гринем Ю.І., Шевченком О.В., Михайловим Ю.О., в Молдові – Гаврилицею А.О., в Білорусії – Лихацевичем А.П.

            Аналіз досліджень показує, що вони  значною мірою присвячені удосконаленню та розробці високопродуктивних широкозахватних дощувальних машин з площею зрошення понад 50 га. Розробки та дослідження мобільних дощувальних машин для площ зрошення до 15 га практично відсутні в нашій країні. За кордоном такі розробки існують в Австрії, Італії, де випускаються мобільні шлангобарабанні дощувальні установки, сезонна площа зрошення яких знаходиться в межах 5–15 га. Недоліком цих установок є їхня значна вартість, недостатня екологічна надійність та висока енергоємність поливу, що стримує впровадження їх у фермерських та селянських господарствах нашої країни.

            Аналіз досліджень, присвячених впровадженню екологічно безпечних технологій та засобів зрошення, показує, що   вплив зрошення на поверхню грунту з врахуванням природних і рельєфних факторів місцевості вивчено недостатньо.

Порівняння різних напрямів і результатів проведених досліджень  попередження іригаційної ерозії ґрунту показує, що перспективним є удосконалення діючих і створення нових дощувальних машин,  характеристики   дощу   і   технологія   поливу   яких      найбільшою   мірою відповідають ґрунтовим, кліматичним і господарчим умовам даного району. При цьому останні розробки передбачають зміну структури штучного дощу за рахунок зменшення діаметра крапель, а також зменшення його  інтенсивності , підвищення рівномірності поливу. Не вимагають значних витрат і технологічні заходи, які включають полив з перервою, полив з урахуванням напряму вітру.

У другому розділі проведено обгрунтування напрямів та методів досліджень зрошення малоконтурних ділянок. Визначено, що застосування малоконтурних зрошувальних ділянок площею до 15 га з використанням мобільних дощувальних машин вимагає комплексу  досліджень для визначення оптимальних технологій, параметрів, принципових схем і конструкцій зрошувальної мережі і дощувальних машин. Розроблено блок-схему напрямів досліджень, які виконувалися для створення модулів зрошення малоконтурних ділянок ( рис. 1).

Рис. 1. Блок-схема напрямів досліджень для створення зрошення на малоконтурних ділянках

 Аналіз напрямів досліджень показав, що в першу чергу необхідно визначити енерговитрати при зрошенні різних типів дощувальних машин із врахуванням умов  експлуатації їх, оптимізувати параметри модулів зрошення зі  сівозмінними ділянками, розробити принципові схеми і конструкції дощувальних машин для малоконтурних ділянок.

Методи досліджень передбачали використання чинних нормативів у галузі ВНД 33-4.3-01.98 “Машини і установки дощувальні. Програми, методи випробувань і оцінок”, а також міжнародні стандарти ІSO 7749-1, ІSO  8224-1.            Дослідження розроблених дощувальних насадок, апаратів і дощувальних машин проводилися в лабораторних та польових умовах з використанням стаціонарного лабораторного  стенда для вимірювання витрат води і переносної установки для вимірювання шару дощу  і радіуса дії дощувальних насадок і апаратів.