Куц Г.М. Агроекологічне обгрунтування вирощування томатів у ланці зрошуваної зерно-овочевої сівозміни

Короткий зміст

Огляд літератури

Зміни ростових процесів, рівня врожаю та показників якості сільськогосподарських культур залежно від факторів їх вирощування в умовах зрошення.

У розділі проаналізовано дані наукових досліджень та досвід виробництва щодо впливу основних факторів вирощування рослин на зрошуваних землях на їх ріст і розвиток. Показана важливість та необхідність збереження й покращення родючості зрошуваних грунтів. Обгрунтовано, що за відчутного дефіциту матеріальних ресурсів перспективним а застосування деяких видів нетрадиційних органічних добрив у поєднанні з ресурсозберігаючими способами обробітку грунту. Відзначена відповідність умов південної зони України для вирощування овочевих культур. У зв’язку з цим виникає проблема в агроекологічному обгрунтуванні та удосконаленні окремих складових технологічних прийомів вирощування, що найбільшою мірою впливають на елементи родючості грунту, продуктивність і якість томатів.

Природні умови та методика досліджень

Розділ містить дані про грунтово-кліматичні умови зони проведення польових дослідів та методику проведення досліджень. Наведені експериментальні показники температури повітря, тривалість безморозного періоду, сонячного сяйва, а також умови зволоження грунту у роки досліджень.

Дослідження проводили протягом 1994 - 1996 рр. у дослідному господарстві Інституту землеробства південного регіону УААН, що розташоване в зоні Інгулецької зрошувальної системи. Пізніше – у 1998–2000 рр. отримані результати досліджень впроваджували у виробництві. Досліди проводили на темно-каштановому середньосуглинковому слабосолонцюватому грунті, в орному шарі якого в середньому містилося 2,0% гумусу, валових азоту, фосфору і калію відповідно 0,17; 0,18 та 2,7%, рухомих: 2,5, 6-7,38 мг/100 г, рН водної витяжки 7,2. Скипання грунту від соляної кислоти спостерігається на глибині 25 - 45 см.

Орний шар грунту дослідної ділянки мав такі фізичні та воднофізичні показники: щільність – 1,37г/см³, щільність твердої фази грунту – 2,64г/см³, сумарна порозність 55,7%, макс. Гігроскопічність – 9,54%, вологість в'янення (мертвий запас) – 12,86, найменша вологоємність – 20,5% від маси грунту.

Дослідження проводили з томатом у спеціалізованій короткоротаційній сівозміні зі слідуючим чергуванням культур: кукурудза молочно-воскової стиглості, озима пшениця + післяжнивна вівсяно-горохова сумішка, томат. У досліді вивчали ефективність насичення грунту сівозміни ор­ганічними речовинами. Так, після збирання попередньої культури ози­мої пшениці в ряді варіантів згідно схеми досліду заорювали солому, а при вирощуванні післяжнивної культури - її зелену масу (табл.1). Вивчення продуктивності томатів під впливом досліджуваних технологічних прийомів проводили в трифакторному досліді за схемою, що наведена в таблиці 1.

Облікова площа ділянки 20 м², повторність чотириразова.

Агротехніка проведення дослідів була загальноприйнятою для зони зрошення півдня України. Вирощували сорт томату Новичок. Органічні та мінеральні добрива (під томат N₁₂₀P₆₀K₆₀) вносили згідно схеми досліду під основний обробіток грунту. Вегетаційні поливи проводили дощувальним агрега­том ДДА-100 МА. Вологість у шарі грунту 0-50 см підтримували на рівні 80% НВ. У середньому за період вегетації томатів проводили по 6-7 поливів зрошувальними нормами 450-500-600 м³/га.