Саїд Мохаммад Саїд Абу Абах Біологічні особливості формування врожаю ярої м\'якої і твердої пшениці на сході Лісостепу України

Короткий зміст

Грунтово-кліматичні і погодні умови

            Дослідження проводили на дослідному полі Харківського НАУ                ім. В.В. Докучаєва у 2001-2003 рр.

Ґрунт дослідного поля – глибокий важкосуглинковий чорнозем з доб­рими фізичними властивостями, високою біологічною активністю й підви­щеним вмістом NРК.

Загальний гумусований горизонт становить 90-120 см, вміст гумусу – 4,5-5,0%.

Клімат у зоні розташування дослідного поля Харківського НАУ - помірноконтинентальний, при чому континентальність посилюється із заходу на схід. Зона вирізняється нерівномірними опадами в період вегетації та зна­чним коливанням температур. За багаторічними даними Роганської метео­станції, середньорічна температура повітря становить 6,2°С, найжаркішими є липень і серпень, найхолоднішими - січень і лютий. Сума опадів за рік ста­новить 511 мм, найбільше опадів буває в травні, червні, липні та серпні, при чому випадають вони переважно у вигляді злив.

Накопичення вологи в ґрунті залежить, головним чином, від осінньо-зимових опадів, кількість яких за вересень-лютий сягає 40% від загальної.

Погодні умови в роки досліджень були різноманітні: 2001 був сприят­ливий для обох видів пшениці; 2002 р. - сприятливий, а 2003 - несприятли­вий для твердої, але сприятливий для м'якої пшениці.

Програма і методика проведення досліджень

Польові дослідження проводили за методикою Б.О. Доспєхова (1985).

У польових дослідах вивчали біологічні особливості формування вро­жаю та якості зерна ярих твердої та м'якої пшениць двох перспективних сор­тів -  відповідно Харківська 28 і Харківська 39 - за загальноприйнятими методи­ками залежно від сумісної дії погодних факторів і біопрепаратів, з фунгіцид­ними та рістактивуючими властивостями.

У дослідах насіння пшениці обробляли розчинами препаратів БЕМ-І-У із розрахунку на 1т 1л препарату + 11л води; Гумісолу - 15л/т (співвідношення Гумісолу й води 1:5), а також препарату Марс-1 як плівкоутворювача й регулятора росту - 200 мл + 12 л води на 1т. Крім того, викорис­товували суміші розчинів препаратів у співвідношенні 1:1– БЕМ-1-У + Марс та Гумісол + Марс.

Площа облікових ділянок - 10 м², повторність шестиразова, розміщення ділянок рендомізоване, попередник - кукурудза на силос.

Строки сівби: кінець першої декади травня у 2001 р., середина другої декади квітня у 2002 р., кінець третьої декади квітня у 2003 р. Сіяли сівалкою ССФК-6 рядковим способом з міжряддями 15 см, на глибину 4-5 см. Норма висіву - 5 млн схожих насінин на 1га.

Вміст продуктивної вологи в грунті визначали термостатно-ваговим методом у фазах кущіння, вихід у трубку, воскова стиглість. Проби грунту відбирали буром через кожні 10 см у шарі ґрунту 0-100 см. Площу листкової поверхні визначали за методикою А.А. Ничипоровича (1961). Вміст хлорофілу „А" і „Б" в листях визначали за методом Х.Н. Починка (1976).

Для визначення структури врожаю перед збиранням культури у фазі воскової стиглості  відбирали пробні снопи у двох місцях кожної ді­лянки.

Технологічні якості зерна твердої і м'якої пшениць визначали в Інсти­туті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. За безпосередньої участі пошукача згідно з методиками ДСТУ-3768, а білок - за методом К'єльдаля.

Урожай збирали комбайном „Сампо-130" у фазі повної стиглості.

Статистичну обробку одержаних наукових даних виконували методом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим (1985) з використанням комп’ютера АМД-К6, що забезпечило високу точність і достовірність одержаних результатів.

Економічну та біоенергетичну ефективність вирощування ярої м'якої та ярої твердої пшениць з використанням біопрепаратів визначали за методи­кою В.П.Мартьянова (1996).

3. РІСТ, РОЗВИТОК ТА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ

РОСЛИН ЯРОЇ ТВЕРДОЇ І ЯРОЇ М'ЯКОЇ ПШЕНИЦЬ

Настання та проходження фенологічних фаз росту рослин пшениці

Нами визначені строки настання і тривалість окремих фенофаз, твер­дої і м'якої пшениць, а також тривалість періоду вегетації в цілому залежно від погодних умов. Так, у сприятливому 2001 р. тривалість періоду сівби – сходи  у м'якої пшениці становили 8 днів, у твердої – 7 днів.

За несприятливих умов 2002 р. (відсутність опадів, низька темпера­тура), сходи м'якої пшениці з'явилися через 10 днів після сівби, твердої – че­рез 8 днів. У цьому ж році значно тривалішим, у порівнянні з іншими роками, був також період сходи – кущіння.

У 2002 р. колосіння ярої м'якої пшениці настало  на два тижні пізніше, а в 2001 і 2003 р.р. – відповідно на 7 і 10 днів пізніше, ніж у пшениці твердої.

Період молочно-воскової стиглості відбувається на протязі від 17 до 21 днів у м'якої та від 17 до 21 днів у твердої пшениці.

Фаза воскової стиглості тривала в наших дослідах 5-7 днів, суха спекотна погода прискорювала достигання зерна.

У середньому тривалість фенофаз твердої і м'якої пшениць 2001 року була менша, ніж у 2002 і 2003 рр.

Таким чином, період вегетації ярої м'якої пшениці сорту Харківська 28 від сходів до повної стиглості в умовах Лісостепу України Харківської області складає 88-107 днів, а у твердої пшениці сорту Харківська 39 складає 82-99 днів.

Різниця за строками збирання твердої і м'якої пшениць становила в середньому 6-8 днів, в окремі роки сягала 11-18 днів.

Наростання вегетативної маси

Установлено, що приріст вегетативної маси рослин значною мірою за­лежить від біопрепарату й погодних умов. Так, сира маса рослин твердої пшениці в усі фенофази була менша, ніж м'якої. Біопрепарати збільшували масу рослин і зменшували різницю за цим показником між видами пшениці: у фазу виходу в трубку Гумісол більшою мірою, ніж БЕМ-1-У, у фазу колосіння - БЕМ-1-У більше, ніж Гумісол.

Найбільша різниця за масою рослин між видами пшениці спостеріга­лася на контрольному варіанті, особливо у фазу колосіння.

Проведені нами фенологічні спостереження та біометричні вимірюван­ня показали, що висота рослин м'якої пшениці в різні фенофази була більша, ніж твердої.

Так, в середньому за три роки висота рослин у м'якої пшениці склала:   27,3 см у фазі кущіння, 46,1 см у фазі виходу в трубку, 68,5 см у фазі колосіння.

У твердої пшениці висота рослин склала: 25,3 см у фазі кущіння, 43,8 см у фазі виходу в трубку, 65,5 см у фазі колосіння.

Біопрепарати збільшували висоту рослин: у фазі кущіння м'якої пше­ниці на 0,4-1,6 см у порівнянні з контролем, твердої - на 0,5-1,5 см; у фазі виходу в трубку висота рослин м'якої пшениці дорівнювала 46,1-47,9 см, твердої - 43,8-46,8 см, тобто на 0,5-1,5 см менше.

У 2001 і 2002 рр. погодні умови були сприятливі для росту й розвит­ку твердої і м'якої пшениць. У 2003 р. внаслідок масового ураження шкід­никами головного пагона м'якої пшениці кущистість її рослин була більша, а висота менша, ніж твердої.