Панахид Г.Я. Створення та ефективне використання різновікових сіяних травостоїв в Західному Лісостепу

Короткий зміст

РОЗДІЛ 1. СТАН ВИВЧЕННЯ СИСТЕМ ПОЛІПШЕННЯ ЛУЧНИХ УГІДЬ

ЗА РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЇХ ТРАВОСТОЇВ

(огляд літератури)

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з питань ефективності різних систем поліпшення лучних травостоїв, їх вплив на продуктивність, особливості формування та якісні показники кормів. Висвітлено особливості впливу оптимізації поживного режиму ґрунту при поверхневому поліпшенні та застосування нових агротехнічних прийомів за прискореного залуження бобово-злаковими травосумішками при докорінному поліпшенні. В умовах Західного Лісостепу виявлені невирішені питання, які потребують детальнішого опрацювання, та обґрунтовано вибір теми дисертації.

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Виходячи із завдань досліджень, у 2006-2008 рр. проведено два польових досліди, закладених на основі реконструйованого довготривалого стаціонару.

Ґрунт дослідних ділянок темно-сірий опідзолений легкосуглинковий поверхнево оглеєний, в шарі 0-20 см характеризується високою кислотністю (рН 4,2-4,5), середнім вмістом гумусу (3,4-3,6%), низьким вмістом обмінного калію (6,4-8,1 мг/100 г ґрунту) та високою забезпеченістю рухомим фосфором (10,3-15,3 мг/100 г ґрунту). Дослідні ділянки, на яких вивчалась дія фосфорних та калійних добрив, характеризувались ґрунтами із підвищеним вмістом фосфору та калію (35,0 та 10,8 мг/100 г ґрунту відповідно).

Погодні умови в роки досліджень були, в основному, сприятливими для росту і розвитку багаторічних трав, за винятком весняно-літнього періоду 2007 р., коли спостерігалась нестача вологи.

В основу досліджень поверхневого поліпшення покладена схема досліду з вивчення рівномірного (40+40+40) і наростаючого (0+40+80) розподілу доз азотних добрив (аміачна селітра – 34% д.р.) на фосфорно-калійному фоні (Р₆₀К₉₀) та строків скошування трав на довготривалому лучному фітоценозі. Докорінне поліпшення лучних угідь тривалого використання було проведено за допомогою ярусної оранки та прискореного залуження бобово-злаковою травосумішкою наступного складу: конюшина гібридна сорту Рожева 27 (4 кг/га), лядвенець український – Аякс (4 кг/га), костриця лучна – Діброва (8 кг/га), тимофіївка лучна – Люлінецька 1 (6 кг/га), стоколос безостий сорту Топаз (10 кг/га). Дослідження докорінного поліпшення проводилось згідно схеми досліду, де на фоні вапнування та Р₆₀К₉₀ вивчали вплив інокуляції насіння конюшини гібридної азотфіксуючими бактеріями (ризобофіт – 100 мл на 1 гектарну норму насіння), стимулятора росту (Гарт – 100 мг/га з нормою витрати води 200 м³/га) та мікроелементів (мікросол, до якого входять такі елементи як бор, мідь, молібден, залізо, цинк – 1,5 кг/га). Розмір посівної ділянки – 18 м², облікової – 15 м², повторність чотириразова.

Облік урожаю, визначення видового складу, структури і щільності травостою проводили за методикою Інституту кормів УААН (1994). Вміст абсолютно сухої речовини у зеленій масі визначали ваговим методом – шляхом висушування у термостаті за температури 100 – 105 ºС до постійної ваги. Індекс листової поверхні та чисту продуктивність фотосинтезу визначали розрахунковим методом (Я. Байер, 1984).

Визначення хімічного складу корму та агрохімічні дослідження ґрунту проводили за загальноприйнятими методиками (М.М. Городній, М.В. Козлов, М.І. Бідзіля, 1972).

Нагромадження кореневої маси визначали у ґрунтових пробах за методикою А.В. Петербурзького (1968). Накопичення бобовими травами симбіотичного азоту визначали методом порівняння з неінокульованою культурою за методикою Г.С. Посипанова (1991).

Загальну поживність корму розраховували в кормових одиницях, виходячи з даних власних аналізів і з урахуванням коефіцієнтів їх перетравності за методикою А.П. Дмитроченка (1972).

Опрацювання та узагальнення результатів досліджень проводили, використовуючи дисперсійний та кореляційний методи математичної статистики (Б.О. Доспехов, 1979) за допомогою програмних засобів Microsoft Excel.

Економічну ефективність бобово-злакових травостоїв при застосуванні основних агротехнічних заходів визначали за методикою “Визначення продуктивності, економічної і енергетичної ефективності культурних пасовищ” (М.Т. Ярмолюк, 2003), використовуючи розрахунки за прямими затратами з технологічних карт загальноприйнятої форми. Енергетичну оцінку досліджень здійснювали за методикою, описаною О.К. Медведовським і П.І. Іваненком (1988). Конкурентоспроможність технологій визначено розрахунковим методом за А.Д. Гарькавим та А.В. Спірним (2003).