Щербатий З.Є. Методи консолідації західного внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи при використанні різних генотипових груп чорно-рябої худоби

Короткий зміст

Експериментальні дослідження проведені в кращих племінних стадах української чорно-рябої молочної породи за період  1985-2001 років на основі розробленої програми. Зокрема, у стаді тварин племінної ферми агрофірми “Правда” Бродівського району вивчали ступінь рівня молочної продуктивності у корів голландської і німецької чорно-рябої порід як імпортних, так і першої та другої генерацій. У стадах тварин племінної ферми навчально-дослідного господарства “Комарнівське” вивчали рівень молочної продуктивності у корів місцевої чорно-рябої худоби.

На племінних фермах дослідного господарства “Радехівське” та аграрного коледжу “Бучацький” досліджували ступінь реалізації генетичного потенціалу бугаїв чорно-рябої худоби різних генотипів на основі особливостей росту і рівня молочної продуктивності корів-дочок окремих бугаїв, а на основі окремих типів поліморфних білкових систем  - ступінь трансформації спадкової інформації з покоління в покоління. У стадах тварин племінного заводу “Селекціонер” проводили дослідження, в яких вивчався рівень молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи з різною часткою спадковості голштинської породи. У піддослідних групах у крові тварин визначали вміст білка, фруктози, фосфору неорганічного, типи трансферину, амілази, церулоплазміну та активність ферментів початкових ланок гліколізу: фосфоглюкомутази (КФ. 2.7.5.1), фосфогексоізомерази (КФ. 5.3.1.9), глюкозо-6-фосфатази (КФ 3.1.3.9), альдолази (КФ. 4.1.2.7.) і фруктозо-1,6-дифосфатази (КФ 3.1.3.11).

При проведенні досліджень визначали:

·         вміст загального білка в сироватці крові – рефрактометрично (Комисаренко Л.Д., 1974);

·         фруктозу за методом Кулька (Kulka R.Y., 1985);

·         неорганічний фосфор –за методом Фіске і Субаров (Fiske C., Subbarow I., 1985);

·         типи трансферину, амілази і церулоплазміну – методом електрофорезу (Gahne D.,1961; Smithies O., 1955);

·         активність ферментів початкових етапів гліколізу за Ломаном (Lohman K., 1933).

Програма досліджень та шляхи її реалізації відображені на рисунку 1.

Рівень годівлі тварин у господарствах був задовільним. В середньому на корову заготовляли кормів з розрахунку 40-50 ц кормових одиниць. Раціони годівлі тварин складали щомісячно, виходячи з норм, розроблених ВІТ, з врахуванням середньодобових приростів живої маси тварин, рівня молочної продуктивності.

Наведені криві росту свідчать про те, що найвищою інтенсивністю масового росту в окремі вікові періоди відзначалися телиці німецької чорно-рябої породи першої генерації. Інтенсивність масового росту телиць німецької чорно-рябої породи другої генерації була дещо нижчою, особливо у віковому періоді 12-18 місяців. Проте ще меншою інтенсивністю росту відзначалися телиці голландської породи першої і особливо другої генерації.

Найвища жива маса була у завезених з Німеччини корів. Вона після першого отелення складала 510,2 кг, після другого – 552,6 кг і після третього – 583,9 кг. Жива маса завезених з Голландії чорно-рябих корів була дещо нижчою і після першого отелення дорівнювала 457,8 кг, після другого отелення – 507,1 кг, а після третього отелення – 568,5 кг. Корови німецької і голландської чорно-рябої порід наступних генерацій мали значно нижчу живу масу.

Особливості росту телиць і жива маса корів  значною мірою вплинули на формування молочної продуктивності корів голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій. Рівень молочної  продуктивності корів голландської і німецької чорно-рябої порід першої і другої генерацій знижується, а вміст жиру в молоці залишається майже незмінним. Найвищий надій молока за першу лактацію був у завезених корів голландської чорно-рябої породи і складав 5546,8 кг, з вмістом жиру 4,03% і виходом  молочного  жиру  223,8 кг.  Надій молока  завезених  корів німецької  чорно-рябої породи за першу лактацію складав 5401,1 кг, вміст жиру – 4,06% і вихід молочного жиру  - 219,3 кг.

Корови німецької чорно-рябої породи другої генерації мали надій молока дещо нижчий, він складав 4896 кг, з вмістом жиру 4,05% і виходом молочного жиру 198,1 кг. Корови голландської чорно-рябої породи другої генерації за першу лактацію мали надій молока 5375,7 кг, вміст жиру 4,05% і вихід молочного жиру 217,7 кг. Подібна закономірність спостерігається щодо рівня молочної продуктивності голландської і німецької чорно-рябої порід різних генерацій за третю лактацію (табл. 1). Це свідчить про кращі адаптаційні властивості німецької чорно-рябої породи.