СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТОВАНІСТЬ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

Короткий зміст

У вступі розкривається актуальність дослідження, визначено його мету, об’єкт, предмет та основні задачі, описано методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну цінність, наведено відомості щодо апробації роботи та наукових публікацій.

У першому розділі «Креативність як особистісна риса та фактор соціально-психологічної адаптації» розкрито сутність базових для дослідження понять «творчі здібності», «креативність», «обдарованість»; здійснено аналіз основних складових соціально-психологічної адаптації індивіда; висвітлено стан досліджень впливу креативності на формування особистісних рис та психологічне благополуччя людини. Виявлено обмеженість та суперечливість основних підходів у тлумаченні креативності як фактору соціально-психологічної адаптації особистості.

У вітчизняній психології (праці Б.М.Теплова, C.Л.Рубінштейна, О.Г.Ковальо-ва, В.М.Мясищева, Г.С.Костюка, К.К.Платонова, В.А.Крутецького, В.Д.Шадрико-ва) здібностями виступають будь-які властивості особистості, котрі розглядаються у їх співвідношенні з певною діяльністю. Творча обдарованість - це характеристика не просто вищого рівня виконання будь-якої діяльності, але її перетворення і розвитку (О.М.Матюшкін, Н.С.Лейтес). Суттєвим доповненням до розуміння творчості є її психологічний аспект як відкриття чогось нового, раніше невідомого для даного суб’єкта (В.О.Моляко). Для творчої активності характерна неузгодженість мети і результату, надситуативна активність, не стимульована ззовні. Це надлишкова стосовно стимулу діяльність, що характеризується самостійністю вибору об'єкта мислення, виходом за межі завдання, перетворенням завдання і стимулу (Я.А.Пономарьов, В.А.Петровський, В.Вільчек, В.М.Дружинін).

Основною рисою творчої особистості є креативність – інтегративна якість психіки, загальна здібність до творчості, котра забезпечує продуктивні перетворення в різних сферах діяльності особистості, дозволяючи задовольнити потребу у пошуковій активності. Креативність як загальна особливість (здібність, риса) індивідуума, детермінує його творче ставлення до світу і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистісної активності. Вона є природним процесом (котрий може носити свідомий і несвідомий характер), здатністю людини адаптивно реагувати на необхідність у нових підходах і нових продуктах, усвідомлювати нове. Специфічними властивостями креативного процесу, продукту й особистості є оригінальність, спроможність, валідність, адекватність завданню та придатність на даний момент (Дж.Гілфорд, Е.Торренс, Ф.Баррон і Д.Харрінгтон, С.Медник та ін.).

Роль творчості в адаптаційних процесах однозначно не визначена. З одного боку, творча активність є передумовою ефективної адаптації (А.Маслоу, В.О.Моля-ко, В.А.Роменець, Р.Ділтс). Сполучення гармонічної норми з креативністю індивіда є ідеальною поведінковою нормою (В.А.Петровський, В.Д.Менделевич В.С.Ротенберг, В.В.Аршавський). Творчість сприяє розширенню границь власного буття, є компонентом життєвої компетентності людини, від яких залежить цілісність та загальна адаптивність особистості. П.П.Горностай, Р.М.Грановська підкреслюють роль творчості у здатності вирішувати конфлікти, долати життєві кризи.

Водночас існує думка про неоднозначність взаємодії творчих проявів з адаптаційними процесами на різних рівнях адаптації (Я.Козелецький, Т.Шибутані, Г.А.Балл). Частіше поняття творчості пов’язують з руйнуванням (Е.Фромм, В.М.Дружинін, І.В.Лисак). Креативна поведінка може вважатися особливим типом девіантної поведінки (К.К.Платонов, В.Д.Менделевич, Я.І.Гілінський): вона має у своїй основі ігнорування реальності та виражається у різних клінічних формах. Стверджується, що багато осіб з девіантною поведінкою - творчі люди, а їхнє поводження є активним творчим пошуком, який має неадаптивну спрямованість (Ф.Баррон, Д.Харрінгтон, Ф.Фарлі, Д.Саймонтон). Від початку становлення психіатрії проводяться зв’язки творчих здібностей із психічними розладами (Ч.Ломброзо, З.Фрейд, К.Г.Юнг, Е.Блейлер, Е.Кречмер, В.О.Гіляровський, Н.Д.Овсянико-Куліковський, Г.В.Сегалін та ін.), обґрунтовується існування генетичних передумов такої патології (В.Ланге-Ейхбаум, В.П.Ефроімсон, Дж.Карлсон, О.В.Шувалов та ін.).

Особистісні характеристики креативів мають ряд специфічних особливостей –емоційних: висока емоційна чутливість та збудливість, тривожність, емоційне занурення у діяльність (Р.Кеттел, К.Тейлор, Ф.Баррон, А.Х.Пашина, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, В.О.Моляко, Л.Я.Малімон,  А.Г.Васильєва та ін.); та мотиваційних: внутрішня мотивація, захопленість, потреба у самовираженні (А.Маслоу, В.А.Пет-ровський,  О.М.Матюшкін та ін.). Одною з головних рис творчої особистості виступає її соціальна автономність (К.Тейлор, Р.Кеттел, Я.Гертцель та ін.). Невирішене питання взаємовідношення інтелекту та креативності. Зв'язок між цим здібностями існує тільки на окремих рівнях інтелекту (Е.Торренс, Н.Г.Маркова, Н.Н.Бац, О.Л.Григоренко), подальше збільшення одного з них приводить до зниження іншого. Креативність та інтелект пов’язані також на рівні властивостей особистості – особи з гармонійним поєднанням цих рис демонструють більшу соціальну пристосованість та психічне благополуччя (М.Волах, Н.Коган, М.Зощенко, Я.Паран-довський). Домінування креативності над рефлективним інтелектом може привести до психологічної дезадаптації.

Аналіз творчості як культурно-історичного та соціального феномену показує нерозривний взаємозв’язок культурно-історичного поступу суспільства із уявленнями про природу творчості та особистість творця (В.Татаркевич, О.А.Кривцун, А.Г.Асмолов та ін.). Важливим є факт активізації творчої активності та характерний культ творця в перехідні епохи - час переосмислення ролі творчості в житті людини.

Отже, питання взаємозв’язків творчості та адаптованості залишається невирішеним і містить взаємовиключні думки. Отримані дані дозволяють зробити висновок про креативність як важливий механізм психологічної адаптації особистості до кризових явищ, котрий є некорисним у відносно стабільні періоди.

У другому розділі «Організація та методи дослідження зв’язку творчих здібностей із соціально-психологічною адаптованістю особи» уточнено проблему соціальної та психологічної адаптованості творчої особистості, визначено конкретні методики організації дослідження, обґрунтовано вибір інструментів діагностики індивідуально-психологічних рис творчих особистостей. Основою емпіричного дослідження є припущення про те, що творчі особи мають специфічну особистісну організацію, яка сприяє виникненню проявів соціально-психологічної дезадаптованості.

У дослідженні брали участь студенти Херсонського державного університету (факультету культури та мистецтв і соціально-психологічного факультету) віком 17 – 25 років. Загальна кількість опитуваних 229 осіб, із них 59% дівчат та 41% юнаків.

Для визначення рівня розвитку творчих здібностей студентів ми використали субтест «Закінчи малюнок» фігурної батареї тесту Е.П.Торренса (авторську модифікацію) та тест віддалених асоціацій RAT С.Медника (адаптовану версію А.Н.Вороніна), вправи тесту креативності Дж.Гілфорда «Незвичайне використання» та «Складання фраз». Головними критеріями креативності виступили оригінальність та унікальність відповідей опитуваного. Особливості соціально-психологічної адаптованості особистості вивчали за допомогою методу соціометрії, опитувальника соціально-психологічної адаптації К.Роджерса – Р.Даймонда, методики діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І.Вассермана та опитувальника загального здоров’я (GHQ-30 в адаптації Л.Ф.Бурлачука, В.Н.Духневича та Г.Р.Дубровинського).

Процес обробки емпіричних даних складався з кількох етапів. В першу чергу були перевірені гіпотези про взаємозв’язок між змінними та структуру латентних змінних (кореляційний та факторний аналіз). На основі отриманих даних були сформовані дослідницькі групи (по 28 студентів): дві з них презентували високо- та низькокреативних індивідів, третя включала опитуваних із середнім рівнем розвитку творчих здібностей. Емпіричні показники в групах порівнювалися за рівнем прояву характеристик соціально-психологічної адаптації та психологічного благополуччя (- критерій Фішера, U-критерій Манна-Уітні).

У третьому розділі «Структурний аналіз зв’язків творчих здібностей із соці-ально-психологічною адаптованістю особи» доведено наявність взаємозв’язків між креативністю і рядом особистісних характеристик.