Теоретичні основи формування конкурентоспроможних систем у сфері товарного обігу

Короткий зміст

Система як наукова категорія є фундаментальним поняттям загальної теорії систем. Основоположник цієї теорії – А. фон Берталанфі, спираючись на ідеї А. Богданова, Г. Гегеля, Е. Канта, В. Вернадського та інших вчених, сформулював систему як „…комплекс елементів, що взаємодіють” [356]. Така дефініція була достатньою для узагальнення аналізу системної проблематики.

Проте бурхливий розвиток у 50-х роках ХХ сторіччя нових теорій генетики, кібернетики, біології, фізики, соціології, організації, управління, економічних теорій зумовили необхідність поглиблення досліджень сутності і змісту систем. В результаті з’явилися фундаментальні дослідження М. Сетрова [313], В. Глушкова [99], Laszlo E. [358], В. Садовського [305], Я. Такахара [331], які всебічно охарактеризували теоретичну сутність систем. Узагальнюючи їх, можна сформулювати сутність систем як комплексну підсистему елементів, їх властивостей, взаємодія між якими  породжує певну цілісність.

Нова хвиля розробки теоретичних та практичних аспектів систем почалася наприкінці минулого сторіччя і нині набула широких масштабів. Поряд зі світовими досягненнями в цьому напрямку суттєво поглибили теорії економічних систем вітчизняні дослідники Г. Башнянин [33], В. Геєць [90], І. Лукінов [216], С. Мочерний [253]. Г. Башнянин сформулював сутність економічної системи, як „... сукупність усіх видів економічної діяльності у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл, споживання товарів, послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства” [33]. Це визначення, на наш погляд, є найбільш повним. Отже, поняття системи зумовлює такий взаємозв’язок і широкий діапазон відносин складових  елементів в процесі їх взаємодії. Її суть полягає у тому, що вона являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих складових частин (підсистем, елементів), які закономірно створюють інтегративну цілісність. В таке поняття входить різноманіття типів і видів систем – природні, технологічні, соціальні, економічні та інші.

Отже, загальна теорія систем цінна тим, що вона синтезує логіко-методологічні підходи до вивчення і аналізу систем, дослідження їх конструкцій, основних функцій, виявлення характерних ознак системи. Але сьогодні головна проблема полягає в тому, щоб на базі загальної теорії побудувати систему конкретно-наукових знань для розвитку спеціалізованих теорій систем. Особливо гостро постає завдання створення теоретичної бази для вивчення і формування організованих систем, насамперед, соціальних та економічних. Необхідність створення таких систем зумовлена широкомасштабними трансформаціями національних економік більшості країн, позицій їх ринкової орієнтації. Актуальність цієї проблеми в Україні зростає в міру поглиблення ринкових процесів і демонтажу старих систем, оскільки їх змінюють невдосконалені, конгломеративні і малоефективні моделі. Це характерно для всіх сфер економічної і соціальної діяльності, у тому числі для торговельної сфери.