Радченко Н.П. Селекційно-генетичні аспекти удосконалення популяції бурої худоби в умовах Лісостепу України

Короткий зміст

Матеріалом для досліджень були дані понад 800 корів, які народилися у 1973-1997 роках та матеріали, отримані при проведенні експериментальних досліджень.

Науково-виробничі дослідження проведені в період 1980-2005 роки в провідних племінних господарствах Сумської області – племзаводах „Михайлівка” Лебединського району та Сумського інституту АПВ Сумського району, які знаходяться в Лісостеповій зоні на північному сході України. Загальна схема досліджень приведена на рисунку 1.

Об’єктом досліджень були стада корів лебединської, швіцької порід та їх помісі.

         При проведенні досліджень, розробці планів, програм і рекомендацій для створення північно-східного молочного типу бурої худоби, використовувалися дані зоотехнічного і племінного обліку – зведені звіти по бонітуванню худоби по племінних господарствах та племоб’єднаннях.

Молочну продуктивність корів визначали щодекадними добовими контрольними доїннями з подальшим розрахунком за місяць і в цілому за лактацію. Враховували продуктивність за 305 днів або за скорочену лактацію  (не менше 240 днів). Вміст жиру в молоці визначали кислотним методом (за Гербером) і електронним приладом „ЕКОМІЛК”. Доїння корів здійснювали на вітчизняних доїльних установках двічі на добу.

Породну належність тварин визначали через використання генеалогічних схем лебединської та швіцької порід. Генеалогічний аналіз чистопородного і помісного поголів’я здійснювали за методиками М.А. Кравченка (1957) та Ф.Ф. Ейснера (1986).

Динаміка живої маси телиць визначалася за результатами зважування в наступні вікові періоди: новонароджені, в 3, 6, 12, і 18 місяців. Зважування проводили в один і той же час доби. Результати заносили в журнал реєстрації приплоду і зважування ремонтного молодняку (МОЛ-3). На основі окремих зважувань визначалися середньодобові прирости живої маси. Жива маса корів всіх дослідних груп визначалась за результатами контрольних зважувань на 2-3 місяці лактації.

Екстер’єр і конституційні особливості оцінювалися у корів-первісток та повновікових корів на 2-3 місяцях лактації. Брали 14 промірів тіла в точках, описаних в практичних рекомендаціях по зоотехнії (А.І.Чижик, 1979). Проміри бралися за допомогою мірної палиці, стрічки та циркуля. Були вирахувані індекси будови тіла тварин шляхом співвідношення відповідних промірів (Й.З.Сірацький та інші, 2001; А.І.Чижик, 1979).

Лінійна оцінка екстер’єру і типу будови тіла проводилася на 2-4 місяцях першої і третьої лактацій у відповідності з методичними рекомендаціями (1993, 1994). Оціночні бали за статі та ознаки екстер’єру заносилися в спеціально розроблені „Картку лінійної оцінки екстер’єру корови” і „Лист лінійної оцінки екстер’єру корів”.