Глушко Л.Т. Розробка нових консервантів, технологій зберігання і використання вологого зерна кукурудзи в годівлі великої рогатої худоби

Короткий зміст

Базою для проведення досліджень було сільськогосподарське підприємство ТОВ “Осіївське” Бершадського району Вінницької області, приватно-орендне господарство ім. Шевченка Здолбунівського району Рівненської обл., дослідне господарство “Бохоницьке”, лабораторія консервування і підвищення поживності кормів Інституту кормів УААН та кафедра технології виробництва продукції тваринництва Вінницького державного аграрного університету. У відповідності з поставленою метою дослідження проводилися за такими напрямками: розробка енергоощадного технологічного способу подрібнення вулканічних туфів для приготування консервантів для вологого зерна; вивчення консервуючої дії консервантів “Зернол-2” і “Зернол-3”; розробка нових консервантів “Туфогель-1” і “Бергель” для вологого зерна; обгрунтування технології зберігання вологого зернофуражу в засіках, приміщеннях ангарного типу, складах і на критих токах з вертикально пошаровою герметизацією похилими шарами; розробка технології зберігання консервованого вологого зерна кукурудзи в буртах на критих токах, без спорудження засіків; вивчення механізму дії консерванту і одночасно прискорювача випаровування води при висушуванні зерна; вивчення в дослідах на коровах і бичках при відгодівлі продуктивної дії зерна кукурудзи, висушеного відразу після обмолоту, консервованого препаратом “Зернол-2” у натуральному і також висушеному вигляді (сушку зерна проводили на агрегаті СБ-1,5); оцінка забійних якостей піддослідних бичків, якості м’яса, морфологічна характеристика стінки передшлунків, сичуга і печінки; визначення гематологічних показників (гемоглобін, цукор, резервна лужність, вміст білку, кальцію та фосфору в сиворотці крові); аналіз фракційного складу на основі сумарної розчинності поживних речовин зерна кукурудзи різних технологій заготівлі і підготовки до згодовування та вплив “захищених” фракцій крохмалю від ферментації в рубці на молочну продуктивність корів і середньодобові прирости молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі; використання неподрібненого, тобто, цілого консервованого вологого зерна кукурудзи у складі монокорму без об’ємистих кормів при інтенсивній відгодівлі молодняка великої рогатої худоби української чорно-рябої породи до високих м’ясних кондицій; проведення балансових дослідів на баранах при згодовуванні цілого сухого і вологого консервованого зерна кукурудзи.

Консервування вологого зерна кукурудзи у складському приміщенні ангарного типу проводили без спорудження додаткових засіків при вертикальній пошаровій герметизації зернофуражу похилими шарами.

Основним методичним прийомом постановки зоотехнічних досліджень на тваринах, був прийнятий принцип груп-аналогів. У кожному досліді контрольна група отримувала основний раціон. Дослідним групам вводили досліджуваний фактор в залежності від вимоги методики.

При складанні раціонів піддослідним тваринам користувалися довідко­вою літературою. Ступінь споживання кормів тваринами визначали щодекадно методом контрольної годівлі протягом двох суміжних днів.

При використанні консерванту “Бергель” у 2006 р. в ТОВ “Осіївське” було заготовлено 1000 т зерна кукурудзи вологістю 32 %. Проведено розрахунки собівартості 1 тонни консервованого і висушеного зерна кукурудзи. При проведенні розрахунків враховували затрати на вирощування, тобто вартість кукурудзи перед консервуванням і висушуванням, вартість меляси як складового компоненту консерванту “Бергель” і окремо частини консерванту, тракторні роботи, оплату праці з нарахуваннями, а при висушуванні зерна на базі Бершадського хлібоприймального господарства перевезення на відстань 25 км до місця сушіння і назад у господарство, вартість прийому зерна і кінцевий показник — вартість сушки.

У 2005 році в господарстві також було заготовлено 1000 тонн зерна кукурудзи з вологістю 30 % при використанні консерванту “Бергель” і проведено розрахунки собівартості виробництва молока і яловичини.

Для встановлення ступені достовірності даних, одержаних у дослідах на тваринах, цифровий матеріал обробляли статистичним методом. При цьому використовували значення критерію достовірності за Стьюдентом-Фишером при трьох рівнях достовірностей: P < 0,05; P < 0,01 i P < 0,001 (в тексті позначено відповідно *; **; ***).