Тучапський Я.В. Біолого-господарча оцінка коропа любінського типу української рамчастої породи

Короткий зміст

Огляд літератури за темою дисертації. В розділі розглядаються біологічні і продуктивні особливості коропів та фактори підвищення їх продуктивності. Наведені дані про внутрішньопорідну структуру українських коропів (поліморфізм окремих генетико-біохімічних систем, цитогенетична характеристика). Розглядаються особливості живлення коропів і роль природної кормової бази у забезпеченні їх потреби в білках, ліпідах, мінеральних елементах і вітамінах. Наведені дані про особливості обміну білків і ліпідів в організмі коропів, механізми і фактори їх регуляції, роль селену і йоду в живленні коропів. Розглядаються особливості імунної і антиоксидантної систем в організмі коропів. Огляд літератури завершується обґрунтуванням теми дисертаційної роботи.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

З метою вивчення біологічних особливостей коропів різного генезису у Львівському відділенні Інституту рибного господарства УААН (нині Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства УААН) проведено досліди у 4 основних напрямах, схема яких та досліджувані показники наведені в таблиці 1.

Характеристика господарства і схема дослідів. Стави Львівської дослідної станції розташовані у Прикарпатті і живляться водою річки Верещиця, яка впадає в Дністер. Ґрунти в зоні ставів – опідзолені чорноземи на лесових глинах, клімат помірний, кількість атмосферних опадів – 700-800 мм на рік, відносна вологість повітря – 76-82%, середньорічна температура – 9-11°С.

Середня глибина ставів 1,5 м. Жорстка надводна рослинність у дослідних ставах відсутня. З м’якої підводної рослинності переважають рдесник блискучий і кушир, в меншій кількості виявляється рдесник пронизанолистий та вузьколистий, гречка земноводна і мох-фонтиналіс.

Узагальнені дані про основні гідрохімічні показники дослідних ставів наведені в додатках дисертаційної роботи. За класифікацією А.О.Альокіна (1970) вода дослідних ставів належить до гідрокарбонатного класу, групи кальцію другого типу. Вода має слаболужну реакцію: водневий показник води (рН) перебуває в межах 7,0-7,6. У воді вміст біогенних елементів не перевищує нормативні величини.

Біомаса зоопланктону в дослідних ставах у вегетаційний період становила в середньому 10-12 г/м³, біомаса зообентосу – 1,5-4,4 г/м².

Загалом температурний, гідрохімічний і гідробіологічний режими  дослідних ставів відповідали біологічним вимогам коропових видів риб.

Дослідження проведені на любінських рамчастих і лускатих коропах, а також на їх помісях з галицькими коропами та амурськими сазанами, а також на чистопорідних амурських сазанах. У генетичних дослідженнях використовувалися також нивківські та несвіцькі лускаті і рамчасті коропи.

За першим напрямом досліджень дволітки любінських рамчастого і лускатого коропів та їх помісі і гібриди, відповідно з галицьким коропом і амурським сазаном вирощувалися в окремих ставах за щільності посадки
2280 екз./га. У годівлі риб використовувався стандартний комбікорм.