Лобойко Ю.В. Еколого-цитогенетичний моніторінг при вирощуванні коропа в рибницьких ставах

Короткий зміст

Гідрохімічний режим та його вплив на цитогенетичні, гематологічні та біохімічні показники органів і крові риб (За літературними даними)

В розділі подано огляд літературних даних, які стосуються дослідження гідрохімічного режиму ставів, цитогенетичних, гематологічних, біохімічних показників в організмі риб. У результаті аналізу літературних джерел виявлено, що практично немає інформації стосовно впливу гідрохімічних чинників на мітотичну активність, каріотип, утворення мікроядер в еритроцитах, гематологічні та біохімічні показники крові коропа.

Розробка загальної теорії продуктивності біологічних систем в умовах посиленого впливу господарської діяльності людини на навколишнє середовище потребує розв‘язання багатьох наукових проблем. Зокрема для виявлення закономірностей продуктивності коропа у рибницьких господарствах і розробки рекомендацій з подальшого розвитку цієї галузі необхідні знання еколого-цитогенетичних особливостей індивідуального розвитку водних організмів в умовах зовнішнього середовища, що постійно змінюється.

Вказано, що літературні дані практично не узагальнені для розробки системи еколого-цитогенетичного моніторингу у ставовому рибництві.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Робота виконана протягом 1998-2001 років. Експериментальні дослідження проведено на кафедрі паразитології та рибництва Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького та у дослідних ставах двох рибницьких господарств, які значно різняться за рядом гідрохімічних показників: “Великий Любінь” Городоцького району та “Стрий” Стрийського району Львів­ської області.

У господарстві “Великий Любінь” Городоцького району та господарстві “Стрий” Стрийського району було використано по два дослідні стави площею 1,5 та 1,8 га. Цьоголітки коропа в обидвох господарствах вирощувалися в монокультурі, а дволітки – з коропо-сазановим гібридом. У дослідні стави господарства “Великий Любінь” вода надходить з річки Верещиця, а у стави господарства “Стрий” –  з річки Стрий.

Об'єктом дослідження були цьоголітки, однорічки та дволітки любінського лускатого коропа, які утримувались у вирощувальних і нагульних ставах пло­щею 1,5 та 1,8 га. У дослідженнях використовували 8 риб з кожної вікової гру­пи. Для досліджень в усі групи були відібрані клінічно здорові риби за прин­ципом аналогів.

Дослідження цитогенетичних, гематологічних та біохімічних показників у коропа в обох господарствах проводили протягом вегетаційного періоду 1999-2000 pp.: у цьоголіток – у жовтні 1999 р; у однорічок – у травні 2000 р., у дволіток – у липні 2000 р. У цей же час проводили гідрохімічні та гідробіологічні дослідження води в експери­ментальних ставах.

В експериментальні стави вносили по 3 т органічних та 300 кг/га мінеральних добрив протягом вегетаційного сезону.

Крім природного корму в обох господарствах коропу згодовували кормосуміш, що складалася з меленого жита, кукурудзи, пшеничних висівок.

Гідрохімічні та гідробіологічні показники у ставах досліджували за загальноприйняти­ми методами (Привезенцева Ю.А., 1971; Березиной Н.А., 1989). Мітотичну активність популяції сома­тичних клітин органів досліджували за методом описаним Ford C.E., Hamerton J.L. (1965), препарати метафазних хромосом готували за методикою, описаною Баршене П.В., (1981), мікроядерний тест – за методом, описаним Саноцким И.В. и др., (1978). У крові риб визначали: гематокрит – центрифугуван­ням у гематокритній центрифузі МЦГ-8; гемоглобін – за допомогою фотометра КФК-3; кількість еритроцитів – за допомогою гемоцитометра кондуктометричного ГЦМК-3; резистентність еритроцитів – за допомогою приладу Line recoder TZ 212S. Гематологічні дослідження проводились за загальноприйнятими мето­дами (Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А., 1974). Об'єм еритроцита і концентра­цію гемоглобіна в одному еритроциті визначали за методом, описаним Стребковой Т.П., (1981). У сироватці крові визначали: вміст загального білка – за допомогою рефрактометра РДУ; вміст окремих білкових фракцій – методом електрофорезу в поліакриламідному гелі з наступним визначенням відносної їх кількості на аналізаторі фореграм АРФ-1 (Антонов Б.І., 1991).

Одержані дані опрацьовували статистично за комп‘ютерною програмою на комп'ютері IBM-PC/AT із використанням статистичного програмного пакету. Рівень вірогідності порівнюваних показників визначали за таблицею Ст'юдента.