Дефініційно-методологічні засади дослідження інноваційної діяльності

Короткий зміст

Усі економісти та філософи – від Сміта А. до Маркса К. – намагались осмислити та пояснити зростання економічної продуктивності, але перша теорія з’явилася завдяки Солоу Р., який визначив так звану «функцію продуктивності» [21].  Йому вдалося довести, що продуктивність економіки залежить від затрат праці й капіталу: подвоєння затрат подвоює продуктивність. Аналізуючи вдосконалення цієї теорії можна побачити, що до неї економісти додали поправку на закон зменшення граничної корисності. В результаті теорія набула такого звучання: якщо додавати дедалі більше капіталу при заданому рівні робочої сили, то віддача стане падати з кожною новою одиницею капіталу.

Тоді виникають запитання, якщо закон зменшення граничної корисності справді працює, то чому віддача від інвестицій в Америці, Європі та Японії у другій половині ХХ ст., була значно вищою ніж у першій? Чому розрив між найбіднішими і найбагатшими країнами світу постійно зростає, а не скорочується?

Класична теорія визначає: якщо ринок капіталу зростає швидше, ніж ринок робочої сили, що відбувалося в усіх розвинутих індустріальних країнах, то згодом віддача на кожну додаткову одиницю капіталу має зменшуватися. Але відбулося протилежне, отже щось у цій теорії є невірним.

Справа в тому, що економісти не врахували, що, крім зміни ринку праці та капіталу, відбувається постійний НТП плюс інші форми нових знань – інновації. У світлі НТП інновація відповідає за будь-яке економічне зростання, яке не можна пояснити додатковими вкладеннями праці або капіталу. На практиці тисячі разів доведено: навіть якщо згодом віддача від додаткових інвестицій падає то, будь-яке зменшення швидкості економічного зростання з лихвою компенсується ефектом від інновацій. Це пояснює, чому доходи від додаткових вкладень праці або капіталу залишалися високими в багатих країнах, і чому бідні країни й досі надолужують втрачене.

Саме з цієї причини слід розглянути, що ж таке інновації і в чому полягає їхнє «особливе значення»для розвитку економіки. У сучасній літературі можна зустріти багато підходів до визначення змісту інновацій. Найпоширенішими є точки зору:

–      в одному випадку нововведення представляються як результат творчого процесу у вигляді нової продукції (техніки), технології, методу і т. п.;

–      в іншому випадку як процес введення нових виробів, елементів, підходів, принципів на заміну існуючим.

Як загальне поняття у світовій економічній літературі «інновації» трактуються як перевтілення потенціального НТП у реальний, прогрес у вигляді  нових продуктів і технологій [22].