МОРФОГЕНЕЗ ЭНДОТЕЛИЯ СОСУДОВ МИКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В ОНТОГЕНЕЗЕ (экспериментальное исследование) : МОРФОГЕНЕЗ ЕНДОТЕЛІЮ СУДИН МІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ В ОНТОГЕНЕЗІ (експериментальне дослідження)

Короткий зміст

                Матеріал і методи дослідження. В якості матеріалу для дослідження використовували передміхурові залози 75-ти плодів людини у віці 12 – 36 тижнів пренатального періоду онтогенезу і 30-ти плодів щурів у віці 17 – 21 діб пренатального розвитку, у тому числі простату новонароджених.

               При цьому для дослідження морфогенезу передміхурової залози плодів людини використовували матеріали архіву колекції кафедри гістології, цитології та ембріології Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, збір і формування яких здійснювався співробітниками кафедри протягом п'ятдесяти років.

              Для отримання плодів щурів віком від 17 до 21 доби пренатального розвитку була використана класична методика отримання самок щурів з датованим терміном вагітності

(І.П. Западнюк, В.І.Западнюк, В.А. Захарія, 1983).

             Отриманих самок щурів з датованими термінами вагітності в певний термін забивали за станом ефірного наркозу і при аутопсії витягали матку з плодами та плацентою. Комісією з біоетики Кримського державного медичного університету (протокол № 23 від 11.11.2008 р.) встановлено, що проведене наукове дослідження відповідає етичним вимогам згідно наказу МОЗ України № 231 від 01.11.2000 р.

            Плоди фіксували за загальноприйнятими гістологічними методиками (Р. Лілі, 1969; Б. Ромейс, 1953). При цьому у плодів витягали комплекс тазових органів (сечовий міхур, простата, насінні пухирці, сім¢явиносні протоки).

             Аналогічно при проведенні експерименту. цей же комплекс тазових органів препарувався у дорослих тварин.

            Вподальшому виготовлялися парафінові гістологічні блоки, з яких за допомогою санного мікротома МСХ -2 (Точмедприбор м. Харків) здійснювалося нарізання блоків з оотриманням стандартних гістологічних парафінових  зрізів товщиною 7-8 мкм.

             Гістологічні зрізи забарвлювались за загальноприйнятими методиками з використанням барвників гематоксиліну та еозину для загальної топографії тканин органа, та пікрофуксином за методом ван Гізона для виявлення колагенових волокон сполучної тканини і гладких міоцитів у фіброзно-м'язовій стромі передміхурової залози.

             Матеріал для електронномікроскопічного дослідження забирали відразу після екстракції плода, або передміхурової залози зі шматочка, призначеного для гістологічного дослідження. Вирізали 3 – 7 ділянок тканини розмірами 1мм²_, у краплі 2,5 % глютаральдегіду. Повторно фіксували в 1% розчині OSO₄ . Матеріал зневоднювали в розчинах етанолу зростаючої концентрації, ацетоні і заливали в суміш епону та аралдиту за загальноприйнятою методикою (Карупу В.Я., 1984). Напівтонкі та ультратонкі зрізи виготовляли на ультратомі SEO UMC (Суми, Україна). Ультратонкі зрізи контрастували за Рейнальдсом з подальшим вивченням під електронним мікроскопом Selmi ПОМ 125К (Україна).