МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІТИННОГО СКЛАДУ ПІДНИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ ЩУРІВ В НОРМІ, ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ ТА АСЕПТИЧНОМУ СТОМАТИТІ : Морфофункциональная характеристика клеточного состава поднижнечелюстных ЛИМФАТИЧЕСКИХ УЗЛОВ КРЫС В НОРМЕ, ПРИ ТРАНСПЛАНТАЦИИ криоконсервированная ПЛАЦЕНТЫ и асептической стоматит

Короткий зміст

Матеріали і методи дослідження. Експеримент виконано на 125 статевозрілих щурах-самцях лінії „Вістар”, масою 128-134 гр, що утримувались в стандартних умовах експериментально-біологічної клініки ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», з них 115 тварин використовували для постановки гострих дослідів. Комісією з етичних питань та біоетики ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» встановлено (протокол № 55 від 18.12.2007 р.), що проведені дослідження відповідають Закону України № 3447-ІV від 21.02.06 р. «Про захист тварин від жорстокого поводження» з проведення медико-біологічних досліджень, положенням етичного Кодексу лікаря України і Гельсінській декларації про гуманне відношення до тварин.  

Плаценту заготовляли від соматично здорових донорів під час планової операції кесарева розтину в стерильних умовах. Плаценту кріоконсервували за допомогою спеціальної програми, розробленої в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини НАН України  (м. Харків), згідно стандартів, розроблених цим інститутом (В.І. Грищенко та співавт., 1996).

Фрагмент плацентарної тканини перед трансплантацією розморожували на водяній лазні при температурі 38⁰ С в умовах малої операційної експериментально-біологічної клініки ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» з дотриманням всіх умов асептики й антисептики. Кріоконсервована плацента була розмірами 0,5х0,5х0,5 см, об`ємом 0,125 см³. З дотриманням правил асептики і антисептики під гексеналовим наркозом (0,01 мг на 1 кг маси тіла) на плечі щура шкіру розрізали довжиною 1,5-2 см, відсепаровували підшкірну кишеню, у яку поміщали трансплантат. Розріз шкіри зашивали вузлуватими шовковими швами. На рану накладали асептичну пов'язку. l-карагінен («Sigma», США) вводили в 1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію 5 мг на 1-у тварину під слизову оболонку піднебінних дужок.

Тварини були розділені на чотирі групи: перша (І) група – інтактні тварини в кількості 10-ти, друга (ІІ) група – 25 тварин, яким одноразово була проведена трансплантація кріоконсервованної плаценти, третя (ІІІ) група – 45 тварин, у яких був змодельований гострий асептичний стоматит шляхом введення l-карагінену під слизову оболонку піднебінних дужок, четверта (ІV) група тварин – 45, яким на фоні змодельованого гострого асептичного сто-матиту, викликаного введенням l-карагінену, проводили одноразову підшкірну трансплантацію кріоконсервованної плаценти.

Після евтаназії тварин (згідно термінів експерименту) проведений забір матеріалу. Далі  за допомогою гострого леза, піднижньо-щелепні лімфатичні вузли розрізали на невеликі сегменти та фіксували в 2,5% розчині глютарового альдегіду протягом 4 діб при температурі 4⁰ С. Після відмивки в чотирьох порціях 0,1 М фосфатного буфера протягом 2 годин, шматочки ущільнювали в епон-812 за методикою Лафта (В.Я. Карупу, 1984). Напівтонкі зрізи готували на ультрамікротомі УМТП-7,  розташовували на предметному склі згідно схеми та забарвлювали 1% розчином метиленового синього і поліхромним барвником.

Для об’єктивної характеристики дії пошкоджуючих чинників на структуру піднижньощелепних лімфатичних вузлів при асептичному сто-матиті, адаптаційно-відновних процесів після запалення та трансплантації кріоконсервованої плаценти, проводили морфометричне дослідження клітинного складу лімфатичних вузликів, мозкових синусів і мозкових тяжів. Вивчення клітинного складу проводили шляхом визначення розмірів клітин різних видів за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15^х. Визначали кількість ретикулярних клітин, лімфоцитів різних типів, плазматичних клітин, макрофагів, тканинних базофілів, фігур мітозів у клітинах в складі лімфатичних вузликів, мозкових синусів і мозкових тяжів в 10 полях зору на площі 502,08 мкм² (Зб. х 400 мікроскопу «Carl Zeiss») за допомогою окулярної вставки. Мікрофотографування здійснювали на цифровому микроскопі фірми «Olympus» C 3040-ADU с адаптованими до відповідних досліджень про-грамами. Статистичну обробку морфометричних даних проводили за  загальноприйнятими статистичними методами та за допомогою програми Exel. Достовірність різниці значень між незалежними мікрометричними величинами визначали за критерієм Ст`юдента. На підставі морфометричних даних проводили аналіз динаміки хронологічних змін клітинного складу піднижньощелепних лімфатичних вузлів.

Після вивчення напівтонких зрізів і оцінки результатів морфо-метричного аналізу структурних змін, нами були відібрані найбільш характерні ділянки з окремих блоків. Ультратонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі УМТП-4 і монтували їх на палладієві сітки. Контрастування зрізів здійснювали спочатку в 5% розчині уранілацетату, а потім цитратом свинцю за Reynolds. Вивчали в електронному мікроскопі МБР-100Л (серійний номер 38-76, ТУ 25-07-871-70) при прискорюючiй напрузі 50-75 кВт.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення змін клітинного складу лімфатичних вузликів, мозкових синусів і мозкових тяжів піднижньо-щелепних лімфатичних вузлів щурів в нормі, при експериментальному гострому асептичному стоматиті, введенні кріоконсервованої плаценти і трансплантації кріоконсервованої плаценти на тлі асептичного стоматиту визначило помітні розбіжності в формуванні відповіді на стимуляцію. Ініціація імунної відповіді відбувається в фолікулах за участі лімфоцитів і проявляється збільшенням кількості фігур мітозу, появою плазмоцитів в лімфатичних вузликах з подальшим їх переміщенням в мозкові тяжі через систему мозкових синусів. Паралельно в лімфатичних вузликах має підвищуватись кількість фагоцитуючих клітин. Формування і дозрівання ефекторних клітин відбувається в мозкових тяжах, де і проходить секреція антитіл та зв’язування антигенів з формуванням комплексів антиген-антитіло.

Ефективність і швидкість імунної відповіді і відокремлення регіонарних лімфатичних вузлів від загального лімфотоку забезпечують тканинні базофіли (табл.), які сприяють локалізації імуноцитів і попереджують розповсюдження антигенів до центральних ланок лімфоїдної системи.

При вивченні динаміки змін кількості макрофагів (табл.) у полі зору в мозкових синусах нами визначено, що тенденція змін аналогічна в усіх експериментальних групах. Максимальне збільшення їх числа спостерігалось на 7 добу експерименту. Але найшвидше зменшення кількості макрофагів спостерігалось в групі з експериментальним асептичним стоматитом і трансплантацією кріоконсервованої плаценти (14 доба), що свідчить про зниження антигенної стимуляції в цей термін спостереження за рахунок ефективної нейтралізації антигенного матеріалу.