ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПСУВАННЯ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан розвитку українського суспільства характеризується підвищенням техногенного навантаження на земельні ресурси і, як наслідок, загрожує стати небезпекою для самої людини. Одними із чинників негативного впливу на якісний стан земель є їх антропогенне забруднення та псування, які призводять до порушення рівноваги як в самій природі, так і негативно впливають на життя та здоров’я людини безпосередньо чи опосередковано через стан довкілля. Зазначене викликає необхідність вирішення питання охорони земель.

Гострота проблем, які склалися щодо охорони земель в Україні від забруднення та псування, нагальна потреба у їх вирішенні потребують дієвих заходів впливу, зокрема правового характеру. Необхідність та важливість дослідження правових засад охорони земель в Україні від забруднення та псування обумовлена також реалізацією права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, що гарантовано ст. 50 Конституції України.

Дослідження окремих питань щодо правової охорони якісного стану земель в Україні знайшли своє відображення у ряді робіт дисертаційного рівня. Зокрема, Н.С. Гавриш «Відповідальність за забруднення та засмічення ґрунтів в Україні» (2001 р.), О.В. Конишева «Правове забезпечення запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення» ( 2002 р.), І.А. Куян «Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення» (2001 р.), С.І. Хом’яченко «Правове забезпечення контролю за використанням та охороною земель в Україні» (2004 р.), А.М. Шульга «Кримінально-правова охорона земель від забруднення або псування» (2004 р.) та інші. Проте на сьогодні в юридичній науці України відсутнє єдине комплексне дослідження правових засад охорони земель від забруднення та псування, понять «правова охорона земель від забруднення та псування», «забруднення» та «псування» земель, особливостей правових форм охорони земель від забруднення та псування, а також перспектив розвитку та вдосконалення законодавства щодо регулювання відносин у сфері охорони земель від забруднення та псування. Крім зазначеного ще недостатньо дослідженими залишаються особливості та види юридичної відповідальності у сфері охорони земель, зокрема від забруднення та псування.

Актуальність та недостатність висвітлення зазначених питань сприяли вибору теми дисертаційного дослідження.

Науково-теоретичною базою дослідження є наукові праці вчених-правознавців у галузі земельного та екологічного права: українських вчених: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, Ю.О. Вовка, Н.С. Гавриш, А.П. Гетьмана, О.І. Заєць, І.І. Каракаша, Т.О. Коваленко, Т.Г. Ковальчук, О.В. Конишевої, С.М. Кравченко, П.Ф. Кулинича, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, О.О. Погрібного, В.І. Семчика, А. М. Статівки, Н.І. Титової, В.С. Шелестова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, В.З. Янчука та інших; російських вчених: Г.О. Аксеньонка, С.О. Боголюбова, М.М. Бринчука, Б.В. Єрофеєва, Є.М. Жевлакова, М.Д. Казанцева, М.І. Краснова, О.І. Крассова, І.В. Павлова, В.В. Петрова та інших.

Дисертаційне дослідження було проведено з урахуванням загальнотеоретичних підходів та вчень про поняття правової норми, склад і особливості правовідносин, поняття та функції юридичної відповідальності. У зв’язку з цим було використано роботи вчених у галузі загальної теорії права: С.С. Алексєєва, В.М. Карельського, М.С. Кельмана, М.І. Козюбри, В.В. Копєйчикова, М.П. Марченко, Н.М. Оніщенко, В.Д. Перевалова, О.Ф. Скакун, Р.О. Халфіної та інших.

Нормативно-правовою основою роботи є Конституція України, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, які регулюють суспільні відносини у сфері правової охорони земель від забруднення та псування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі трудового, земельного та екологічного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до Державної бюджетної науково-дослідної роботи з теми «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу» ( номер теми 06 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0106U006631).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення поняття «правова охорона земель від забруднення та псування», здійснення юридичної характеристики понять «забруднення» та «псування» земель, узагальнення особливостей та видів правових форм охорони земель від забруднення та псування, виявлення особливостей юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування, а також формулювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України у зазначеній сфері.

Мета дослідження конкретизується у таких завданнях: 1) проаналізувати положення земельно-правової доктрини щодо визначення поняття правової охорони земель; 2) виявити історичні передумови та основні тенденції розвитку законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування; 3) дослідити поняття та співвідношення категорій «забруднення» та «псування» земель; 4) визначити особливості та види юридичної відповідальності у сфері охорони земель від забруднення та псування.

Об’єктом дослідження є нормативно-правові акти різних рівнів юридичної сили, які регламентують відносини щодо охорони якісного стану земель в Україні, наукові доробки з проблем загальної теорії права, земельного та екологічного права, а також матеріали практики, документи та інформація у сфері охорони земель.

Предмет дослідження складає система правовідносин, що виникають у сфері охорони земель від забруднення та псування, та які потребують належного правового регулювання.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Дослідження змісту правової охорони земель від забруднення та псування, поглиблення понятійного апарату таких категорій, як «правова охорона земель від забруднення та псування», «забруднення», «псування» земель, проблем юридичної відповідальності за забруднення та псування земель в Україні здійснювалося за допомогою логіко-семантичного методу. У дослідженні розвитку наукової думки щодо поняття правової охорони земель та при здійсненні історико-правового аналізу формування законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування було використано метод історичного аналізу. В основу аналізу законодавства України у сфері охорони земель від забруднення та псування покладено порівняльно-правовий метод. Виділення етапів розвитку законодавства України щодо охорони земель від забруднення та псування було здійснено за допомогою методу системного аналізу. Методи класифікації, групування, порівняльно-правовий використовувались для характеристики правових форм охорони земель від забруднення та псування за законодавством України, а також особливостей та видів юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони якісного стану земель.

Усі перераховані методи використовувались комплексно. Саме за допомогою комплексного методу сформульовано ряд наукових визначень, а також наукових положень дисертаційного дослідження, які виносяться на захист.

Конституція (Основний Закон) України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141. – (Бібліотека офіційних видань).